Шампанізація пляшковим способом включає наступні технологічні операції: виготовлення тиражної суміші, розливання тиражної суміші в шампанські пляшки, бродіння тиражної суміші в пляшках, ремюаж - зведення дріжджового осаду на корку, дегоргаж - скидання дріжджового осаду, закорковування і оформлення пляшки з шампанським.
Тиражну суміш виготовляють купажуванням шампанського виноматеріалу з цукровим сиропом і розводкою чистої культури шампанських дріжджів. Розливання проводять в спеціальну шампанську пляшку, яку закорковують і обв'язують металевою вуздечкою.
Після розливання пляшки з тиражною сумішшю укладають штабелями в спеціальних підвалах; температура у сховищах підтримується в межах 10-12°С. У пляшках відбувається бродіння, в результаті якого цукор, доданий до виноматеріалу разом з сиропом, розкладається під впливом дріжджів на спирт і вуглекислий газ. Вуглекислий газ, не маючи виходу, розчиняється у вині. Слід відзначили, що бродіння при низький температурі сприяє добрій насиченості вуглекислим газом вина, а також утворенню тонкого смаку і букету.
Після бродіння і приблизно двохрічної витримки пляшки збовтують і встановлюють горлом до низу в спеціальні пюпітри на 2-3 місяці. Під час такої витримки дріжджі осідають на корок у вигляді компактного осадку і вино набуває необхідної прозорості. Щоб виключити помутніння вина перед скиданням осаду, його заморожують при температурі від - 15 до -18°С.
Після скидання осадку, якщо виготовляють солодке шампанське, до вина додають експедиційний лікер (суміш цукру, старого шампанського виноматеріалу і коньяку), пляшку закорковують і оформляють відповідними етикетками та кольєретками. На цьому процес виробництва шампанського пляшковим способом завершується.
Суть акратофорного способу виробництва шампанського в безперервному потоці полягає в тому, що тиражна суміш піддається бродінню в потоці в системі герметично закритих ємкостей. Бродіння продовжується 26 днів. Після бродіння напій в останніх акра-тофорах охолоджують до температури - 5°С, фільтрують для відокремлення дріжджів і надання шампанському прозорості і розли-востійкості, і розливають в пляшки з наступним відповідним оформленням.
Технологія виробництва впливає на смакові і ароматичні властивості шампанського. Так, в шампанському, виготовленому пляшковим способом знаходять характерний дріжджовий відтінок в смаку і букеті, який відсутній або дуже слабий в акратофорному виробі.
Залежно від якості, що визначається в значній мірі часом виготовлення, вина поділяють на ординарні (рядові) і марочні.
Ординарні вина випускають у реалізацію у віці до одного року.
Марочні вина - це кращі вина окремих виноробних районів. Вони виробляються з відповідних високоякісних сортів винограду, і піддаються витримці не менше 1,5 років, відраховуючи з 1 січня наступного за врожаєм року, за винятком вин кахетинського типу, для яких термін витримки не менше 1 року, і характеризуються постійністю якості. Під постійністю якості слід розуміти те, що вино повинно мати одинакові органолептичні показники незалежно від року виробництва (урожаю винограду).
Марочні вина, які пройшли витримку в стаціонарних ємкостях і додатково витримку не менше трьох років в пляшках, називаються колекційними.
Ординарні вина, як правило, мають звичайні назви: Столове біле, Вермут червоний, Портвейн білий і інші.
Марочні - носять назву сорту винограду, виноробного району, району вирощування відповідного сорту винограду, назву господарства чи заводу (фірми) і інше: Портвейн Південнобережний. Закарпатське, Берегівське, Цинандалі.
Вина виготовлені з одного сорту винограду називаються сортовими, а вироблені з декількох виноматеріалів - купажованими.
Дефекти
Характеристику дефектів, які виникають у виноградних винах у процесі виробництва, наведено в табл. 4.5.
Таблиця 4.5
ДЕФЕКТИ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ В ПРОЦЕСІ ВИРОБНИЦТВА ВИНОГРАДНИХ ВИН
| Назва дефекту | Причина виникнення |
| Залізний (чорний і блакитний) кас | Є результатом надлишкового вмісту заліза у вині (більше 10 мг/л). Вина втрачають гармонійний смак; у білих винах з'являється каламуть; червоні - втрачають блиск і чорніють. |
Закінчення табл. 4.5
| Назва дефекту | Причина виникнення |
| Білий кас | Поява у вині білувато-сизого осаду фосфорнокислого окису заліза. Утворюється при наявності кисню в результаті перетворення розчинних закисних солей заліза в нерозчинні окисні. |
| Мідний кас | Дефект білих вин. Його виникненню сприяє наявність у вині надлишку міді, вільного сірчистого ангідриду, низька кислотність і підвищена температура зберігання. У вині з'являється осад буро-коричневого кольору |
| Оксидазний кас | Дефект утворюється під впливом ферменту енокси-дази у винах із недозрілого, підмороженого або ураженого плісенню винограду. Вино стає каламутним, погіршується його смак. |
| Сірководневий запах вина | Сірководень утворюється із вільної сірки, яка відновлюється ферментами дріжджів. Сірки потрапляє у вино з винограду, обробленого сіркою в процесі дозрівання; під час обкурювання бочок сіркою; при використанні у виробництві цукру, до складу якого входить ультрамарин, який розкладається з виділенням сірки. |
Коньяки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Формування якості товарів» автора Назаренко В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виноградні вина“ на сторінці 4. Приємного читання.
