Сушильні камери, у яких використовується гаряче повітря чи підігріта пара, бувають шафного, тунельного, канального, стрічкового типів.
Шафні сушарки обладнані примусовою вентиляцією, за якої повітря подається із швидкістю 0,4-0,6 м/с. Продукцію вміщують на ситах, натягнутих на дерев'яні рами. Повітря подається знизу, проходить крізь сита і виходить у витяжну трубу. На нижніх ситах температура завжди нижча, тому їх періодично міняють місцями.
Тунельні сушарки зроблені з цегли у вигляді каналу, в який надходить теплоносій (повітря з топковими газами) і по якому переміщуються візки з установленими на них ситами з різаною продукцією. Тривалість сушіння 12-24 год.
Найпоширеніші стрічкові сушарки, всередині металевого корпусу яких є 4-5 сітчастих конвеєрних стрічок з корозійностійкої сталі. Чотири стрічки завантажують тільки з торцевого боку, а п'яту - з різних боків. Під кожною стрічкою встановлено калорифер, індивідуальний привод та варіатор швидкостей. Найшвидше волога видаляється на тих стрічках, на яких сировина свіжа, тому швидкість руху їх найбільша. Перша стрічка рухається від місця навантаження, друга - у зворотний бік і на неї перевантажується сировина з першої стрічки і т.д. Сировина розпушуються ворушил-ками. Машина ПКС-20 має чотири стрічки загальною поверхнею 20 м і продуктивністю 1 т за добу. Парові п'ятистрічкові сушарки СПЛ-4Г мають різну продуктивність і площу сітчастих стрічок. Цикл сушіння 200 хв, продуктивність за добу при сушінні яблук - 400 кг, абрикос без кісточок - 200 кг.
У сушарки СПГ-4Г-90 калорифери розміщені під кожною стрічкою, обладнані регулювальними вентилями подачі пари та конден-сатовідвідниками, що дає змогу змінювати температуру сушіння продукції на кожній стрічці. Вологе повітря в сушарках СПГ-4Г-90, СПК-4Г-45 та КСА-80 (чотиристрічкова) видаляється вентиляторами, тоді як в інших типах сушарок - припливно-витяжною вентиляцією.
Стрічки сушарок мають індивідуальні приводи і варіатори швидкостей. У п'ятистрічкових сушарках при потребі нижню стрічку використовують для охолодження сушеної продукції.
Картопляне пюре. Виробляють сушінням тонкого шару його на валках-барабанах великого діаметра, що рухаються у протилежні боки та обігріваються зсередини парою. На барабан подається картопляне пюре, а наприкінці обертання барабана на ньому залишається висушена до вологості 4 - 6 % тонка плівка, яку знімають за допомогою ножів.
Картопляна крупка виробляється на струменевих млинах, на яких подрібнена варена картопля висушується у вібруючому потоці стисненого повітря. її вологість 4-6 %. Вона досить міцна, тому не ламається при перевезенні на значні відстані.
У розпилювальних сушарках тонкодиспергований продукт потрапляє в потік гарячого повітря (120-180°С) і майже миттєво висушується. Такі сушарки використовують для сушіння плодоягідних і томатного соків з отриманням порошків. Томатний порошок містить 90-96 % сухих речовин, у тому числі 12 % білка, 55 вуглеводів - енергетична цінність 1,1 МДж в 100 г. Використовується після розбавляння водою.
Цибулю висушують на пластівці (інколи з них роблять порошок). Цибулю миють, видаляють верхні луски, зрізають механічним ножем верхню та нижню частини і ріжуть на шматочки завтовшки 3-5 мм. У приміщенні, в якому підготовляють цибулю до сушіння, повинна бути добра вентиляція. Цибулю не бланшують. Проводять двоступінчасте сушіння в тунельних сушарках у потоці повітря: перше - при температурі 70°С, друге - при 57°С. Сушать до вологості 7 %, після чого досушують у фінішері до вологості 4 %. Вихід готового продукту 11 %.
Моркву ріжуть кубиками або шматочками, бланшують при 8788°С протягом 6-8 хв, потім сульфітують. Сушать у тунельних сушарках спочатку протягом 7 год до вологості 7 % (температура теплоносія 71°С), а потім у фінішерах до вологості 4 % (температура теплоносія 48-49°С). Для отримання порошку моркву після подрібнення пресують. Видавлений сік екстрагують для одержання каротину. Масу після пресування пропускають крізь решето, сушать 2 год при частому помішуванні, потім сушать на барабанних (вальцьових) сушарках до вологості 10-12 %. У сушених продуктах міститься, %: азотистих речовин - 1,8; жиру - 0,9, а борошно використовують при випіканні печива, хліба, приготуванні супів, каш, соусу.
Часник сушать теплоносієм з температурою 60°С, досушують у фінішері при 37°С до вологості 5 %. Вихід готової продукції (сушені шматочки чи порошок) 20-33 % від маси сировини.
Батат миють, обдають парою під тиском, очищають і бланшують 5-7 хв парою з температурою 93-98°С, ріжуть на шматочки чи стовпчики, сушать на стрічкових сушарках безперервної дії товстим шаром без піджарювання та подрібнення. Використовують також і тунельні сушарки, в яких температура 90°С. Досушують у фінішерах до вологості 5 %. Сушений батат смачніший за картоплю. Використовують його як борошно або варять. Містить 80 % вуглеводів, в тому числі 50 % крохмалю. Для одержання пластівців батат сушать на валкових сушарках після сульфітації. Температура валків-барабанів, на які подається маса, становить 111-120°С, теплоносій має температуру 50-54°С, сушіння триває 20-24 с. На 1 кг пластівців потрібно 67 кг сирого батату. Вологість готового продукту 4-6 %.
Столові буряки для сушіння вибирають з добре забарвленою м'якоттю. Після бланшування їх ріжуть на стовпчики і сушать у тунельних або стрічкових сушарках при температурі 75°С, поступово знижуючи її до 45-50°С. Висушені буряки сортують і просіюють. Хімічний склад сушеної продукції: сухих речовин - 86 %, в тому числі вуглеводів - 64,8; білків - 6,8; клітковини - 5,4; золи - 6 %; вітаміну С - 12-18 мг %.
Баклажани ріжуть кільцями, посипають сіллю і залишають на 15 хв для видалення гіркоти, потім миють у проточній воді, бланшують у киплячій воді 6 - 7 хв, охолоджують, дають воді стекти і сушать при температурі до 60°С.
Білоголову капусту для сушіння беруть з білими листками, вирізають качан і шаткують на локшину завширшки 4 мм, потім бланшують у киплячій воді 3 хв. Після стікання води капусту розкладають на лотки чи решета і сушать при 65-70°С, періодично перемішуючи.
Штучне сушіння ягід, насіннячкових та кісточкових плодів. Яблука, груші та інші фрукти, оброблені пестицидами і отрутохімікатами, після миття витримують 15-20 хв у 0,5-1,0 %-ному розчині сірчаної кислоти і добре промивають. Щоб запобігти потемнінню, нарізані яблука і груші обробляють діоксидом сірки в камерах упродовж 1-1,5 год (спалюють 1,5-2 г сірки на 1 кг яблук) або витримують упродовж 5-10 хв у 0,1-0.2 %-ному розчині сірчистого ангідриду. Сливи мають щільну шкірочку, вкриту восковим нальотом, що затримує випаровування вологи. Тому перед сушінням їх бланшують у киплячому 0,5 %-ному розчині лугу або 1-1,5 %-ному розчині питної соди 1,5 хв. Це сприяє швидшому (за 6 год) випаровуванню води і дає змогу мати продукцію з більшим вмістом сухих речовин та високої якості.
Черешні світлого забарвлення з кісточкою бланшують у киплячій воді у 0,5-1 %-ному розчині лугу, промивають і обробляють сіркою впродовж 30 хв, що запобігає побурінню. Черешні, що мають інтенсивно-червоне забарвлення, не сульфітують, оскільки вони втрачають забарвлення. Вишні бланшують у 1-1,5 %-ному розчині питної соди або 0,2-0,3 %-ному розчині лугу.
При штучному сушінні абрикосів урюк стає матовим, твердішим, ніж при сонячному. Для надання йому прозорості абрикоси перед сульфітацією бланшують парою або гарячою водою при температурі 95-98°С впродовж 2-4 хв. Така обробка прискорює процес сушіння. Для збереження кольору і смаку фрукти, бланшовані до сушіння, сульфітують 0,5-0,6 %-ним розчином сірчистої кислоти 56 хв або бісульфіту натрію 8-10 хв.
Виноград бажано бланшувати у 0,5 %-ному гарячому розчині соди впродовж 3-5 с і добре промити. На шкірочці утворюються маленькі тріщинки, що сприяє кращому випаровуванню вологи. З метою збереження ароматичних речовин деякі фрукти не бланшують (суниці, малина). Ягоди тільки миють (крім малини) і сушать. Виноград спочатку сульфітують, а потім сушать у тунельних сушарках теплоносієм з температурою 78°С, знижуючи її до 54°С. На кожному піддоні 25 кг грон. Кінцева вологість ягід винограду 1618 %. Тривалість сушіння 18 год. Потім на машині відокремлюють гребені, інспектують та фасують готову продукцію.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Формування якості товарів» автора Назаренко В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування якості сушених фруктів і овочів в процесі виробництва“ на сторінці 2. Приємного читання.
