Основні властивості вибухових речовин

Інженерне забезпечення частин і підрозділів у бою

– азид свинцю (азотистоводневий свинець);

– тенерес (тринітрорезорціонат свинцю).

До них належать так звані капсульні суміші, вибух яких може застосовуватись для збудження детонації ініціювальних ВР або запалювання порохів і виробів з них.

Гримуча ртуть (фульмінат ртуті) являє собою дрібнокристалічну сипучу речовину білого або сірого кольору. Вона отруйна, погано розчиняється у холодній і гарячій воді.

Рис. 67. Гримуча ртуть

До удару, тертя і теплового впливу гримуча ртуть є найбільш чутливою порівняно з іншими ініціювальними ВР, які застосовуються у практиці військ. У разі зволоження гримучої ртуті, її вибухові властивості та здатність сприймати начальний імпульс знижаються. Наприклад, у разі 10 % зволоження гримуча ртуть тільки горить, не детонуючи, а у випадку 30 % зволоження не горить і не детонує). Застосовується для спорядження капсулів-детонаторів і капсулів-спалахувачів.

Гримуча ртуть за відсутності вологи не взаємодіє хімічно з міддю та її сплавами. З алюмінієм вона взаємодіє енергійно з виділенням тепла й утворенням невибухових з'єднань (відбувається роз'їдання алюмінію). Тому гільзи гримуче-ртутних капсулів виготовляються з міді або мельхіору, а не з алюмінію.

Азид свинцю (азотистоводневий свинець) являє собою дрібнокристалічну речовину білого кольору, що слабо розчиняється у воді.

Рис. 68. Азид свинцю

До удару, тертя й дії вогню азид свинцю є менш чутливим, ніж гримуча ртуть. Для забезпечення надійності збудження детонації азида свинцю під впливом полум'я його покривають шаром тенереса. Для збудження детонації в азиді свинцю за допомогою наколювання його покривають шаром спеціального наколювального складу.

Азид свинцю не втрачає здатності до детонації у випадку зволоження та під впливом низьких температур; ініціювальна здатність Його є значно вищою, ніж ініціювальна здатність гримучої ртуті. Застосовується для спорядження капсулів- детонаторів.

Азид свинцю хімічно не взаємодіє з алюмінієм, але активно взаємодіє з міддю та її сплавами, тому гільзи капсулів, споряджених азидом свинцю, виготовляються із алюмінію, а не з міді.

Тенерес (тринітрорезорціонат свинцю. ТНРС) являє собою дрібнокристалічну не сипучу речовину темно-жовтого кольору. Її розчинність у воді є незначною.

Рис. 69. Тенерс

Чутливість ТНРС до удару є нижчою, ніж чутливість у гримучої ртуті та азиду свинцю; за чутливості до тертя він займає середнє місце між гримучою ртуттю і азидом свинцю. Тенерес достатньо чутливий до теплового впливу. Під впливом сонячного світла він темніє та розкладається. З металами ТНРС хімічно не взаємодіє.

Враховуючи низьку ініціювальну здатність, тенерес самостійно не застосовується, він застосовується у окремих типах капсулів-детонаторів з метою забезпечення безвідмовності ініціювання азиду свинцю.

Капсульні суміші, що використовуються для спорядження капсулів- запальників, є механічними сумішами декількох речовин, найбільш розповсюдженими з яких є гримуча ртуть, хлорат калію (бертолетова сіль) і трисірчана сурьма (антимоній).

Під дією удару або наколювання капсуля-запальника здійснюється спалахування капсульного складу з утворенням променя вогню, який здатний запалити порох або викликати детонацію ініціювальної ВР.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інженерне забезпечення частин і підрозділів у бою» автора Стаховський О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні властивості вибухових речовин“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забезпечення, які виконуються підрозділами в обороні, наступі та під час здійснення маршу

  • Зміст завдань і заходів інженерного забезпечення

  • Маскувальне фарбування техніки та об'єктів

  • Створення та утримування проходів в інженерних загородженнях, завалах і руйнуваннях

  • Облаштовування інженерних загороджень, підготування і створення зруйнувань і завалів

  • Підготування й утримування шляхів руху і маневру підрозділів

  • Інженерне обладнання та маскування позицій. Обладнання опорного пункту механізованого (танкового) взводу. Елементи опорного пункту механізованого (танкового) взводу

  • Організація та послідовність інженерного обладнання опорного пункту танкового взводу із застосуванням засобів механізації, вручну, в особливих умовах і взимку.

  • Розрахунок обсягу робіт, часу, необхідних сил і засобів на фортифікаційне обладнання опорного пункту танкового взводу

  • Маскування табельними інженерними засобами та місцевими матеріалами бойової техніки, окопів та інших фортифікаційних споруджень

  • Маскувальне фарбування техніки та об'єктів

  • Застосування інженерних засобів захисту від високоточної зброї з метою захисту бойової техніки

  • Застосовування рослинності й створення плям на місцевості

  • Призначення, будова, характеристика та застосування переносного комплекту мінування. Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки та розмінування

  • Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування

  • Машини для розвідки та подолання мінно-вибухових загороджень

  • Підготовка до роботи міношукача ІМП

  • Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок облаштування

  • Протипіхотні невибухові загородження

  • Загородження, які швидко облаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого) дроту

  • Основні властивості вибухових речовин
  • Бризантні вибухові речовини

  • Вибухові речовини нормальної потужності

  • Вибухові речовини зниженої потужності

  • Метальні вибухові речовини (пороха)

  • Способи та засоби підривання

  • ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПІДРИВНИХ РОБІТ

  • Основні тактико-технічні характеристики

  • Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій

  • Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій із цегли, каміння, бетону і залізобетону

  • Підривання грунтів і скельних порід

  • ІНЖЕНЕРНІ ЗАГОРОДЖЕННЯ

  • Протипіхотні вибухові пристрої та протипіхотні мінні поля

  • Керовані мінні поля

  • Вузли загороджень

  • Способи та засоби розвідки інженерних загороджень

  • Розмінування місцевості

  • Подолання мінно-вибухових загороджень

  • Невибухові загородження

  • ВІЙСЬКОВІ ДОРОГИ ТА КОЛОННІ ШЛЯХИ

  • Розвідка військових доріг і колонних шляхів

  • Ремонт і відновлення військових доріг

  • ВІЙСЬКОВІ МОСТИ

  • Конструкції опор низьководних мостів

  • Дерев'яні прогінні споруди

  • Металеві прогінні споруди

  • Інженерна розвідка району будівництва моста

  • Будівництво військових мостів

  • Забезпечення заходів безпеки під час виготовлення мостових конструкцій і будівництва мостів

  • ПЕРЕПРАВИ

  • Інженерна розвідка переправ

  • Обладнання та утримання поромної переправи

  • Обладнання броду та переправа по льоду

  • Мостові переправи

  • МАШИНИ ІНЖЕНЕРНОГО ОЗБРОЄННЯ

  • Призначення, склад і загальна будова механізованих мостів, їхні тактико-технічні характеристики

  • Мостові конструкції ТММ-3 на перешкоді

  • Мостобудівельні установки та комплекти

  • Машини для подолання водних перешкод

  • ПІДГОТОВКА ДО ПЕРЕПРАВИ

  • Траншейні машини

  • Котлованні машини

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬК ВОДОЮ

  • Засоби польового водопостачання

  • ЕЛЕКТРОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • Пересувні військові електростанції

  • Електризовані загородження

  • Інженерна машина розгороджування ІМР-2

  • Колійний мінний трал КМТ-6