Розділ «Короткий тлумачний словник основних страхових понять і термінів»

інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єк-тів підприємницької діяльності;

— надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

— обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків;

— формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі;

— диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;

— економічна зацікавленість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;

— цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.

ПУЛ. Організація страховиків або перестраховиків, яка приймає особливі види ризиків.

Р

РЕГРЕС. Право страховика на висунення в межах фактично сплаченої страхувальникові суми відшкодування збитку/претензії до третьої сторони, яка винна у страховому випадку з метою отримання від неї компенсації за нанесену шкоду.

РЕЗЕРВИ СТРАХОВІ. Система фондів страховика, утворюваних залежно від видів страхування з метою забезпечення гарантії майбутніх страхових відшкодувань і виплат страхових сум.

РЕТРОЦЕСІЯ. Процес подальшої передачі раніше прийнятих у перестрахування ризиків іншим перестраховикам. _> РІТОРНО. Частина страхової премії, відрахована (утримана) страховиком у разі розірвання договору страхування.

РОЗГЛЯД СПОРІВ. Спори, пов'язані зі страхуванням, вирішують у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

С

СИНДИКАТ ЛЛОЙДА. Група андеррайтерів Ллойда, які об'єдналися в синдикат, щоб збільшити свої фінансові можливості щодо прийому ризиків на страхування.

СЛІП. Страховий документ, який використовують для попереднього розміщення ризику.

СПІВСТРАХУВАННЯ. Об'єкт страхування може бути застрахований за одним договором страхування та за згодою страхувальника кількома страховиками (співстрахування). У договорі повинні міститись умови, що визначають права й обов'язки кожного страховика.

Якщо є відповідна угода між співстраховиками і страхувальником, то один із співстраховиків може представляти всіх інших у взаємовідносинах зі страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним лише у розмірі своєї частки.

СТРАХОВА КОМПАНІЯ. Історично визначена суспільна форма функціонування страхового фонду, є відособленою економічною структурою, яка укладає договори страхування та здійснює їхнє обслуговування. Економічна відособленість страхової компанії виявляється у повному відособленні її ресурсів, їх повному самостійному обороті. Економічно відособлені страхові компанії будують свої відносини з іншими страховиками на основі перестраховування і співстрахування.

СТРАХОВА МЕДИЦИНА. Форма медичного обслуговування, яка передбачає фінансування витрат на лікування, профілактику і догляд зі спеціальних страхових фондів, які формуються за рахунок бюджетних асигнувань, внесків підприємств і громадян.