Розділ «9.Страхування відповідальності»

— недоліків (дефектів) продукції, які були відомі страхувальнику до їх реалізації;

— невиконання страхувальником обов'язку відкликати продукцію або інформувати споживачів про його небезпечні властивості, які стали відомі страхувальнику до настання страхового випадку;

— недодержання страхувальником положень законодавства або відомчих нормативів, порушення яких призвело до настання страхового випадку або визначено як злочин;

— проведення третьою особою чи страхувальником експериментів та дослідів.

Страхування не розповсюджується на відповідальність страхувальника за моральну шкоду та непрямі збитки, завдані третім особам, а також його відповідальність перед органами державної влади та контрагентами по договорах на реалізацію продукції.

Страховик звільняється від відповідальності за повне або часткове виконання своїх зобов'язань перед страхувальником, якщо це сталося внаслідок обставин непереборної сили, що виникли в результаті подій надзвичайного характеру, які сторони не могли передбачити та яким не могли запобігти розумними мірами, а саме: ядерний вибух, радіаційне випромінювання, військові дії, повстання та страйки, рішення вищих законодавчих та виконавчих державних органів, які набрали чинності після укладання договору та які перешкоджають виконанню страховиком своїх зобов'язань.

Страхову суму зазначають у договорі страхування за домовленістю між сторонами, виходячи з річного обігу реалізації страхувальником продукції та виду продукції.

Конкретний розмір страхового платежу визначають у договорі страхування за згодою сторін, у залежності від чинних тарифних ставок страховика і терміну страхування. При визначенні розміру страхового платежу, який підлягає сплаті за договором страхування, страховик користується актуарно розрахованими страховими тарифами, які визначають розмір страхового платежу з одиниці страхової суми за визначений період страхування, з урахуванням ступеня страхового ризику та характеру об'єкта страхування. У залежності від ступеня ризику до страхових тарифів можуть застосовуватися актуарно розраховані поправочні коефіцієнти: понижуючі — від 1 до 0,5 та підвищуючі — від 1 до 2.

Договір страхування укладають на один рік, якщо інше не передбачено договором страхування.

При настанні страхового випадку страхувальник зобов'язаний повідомити про це страховика негайно протягом 2 (двох) робочих днів після того, як стало відомо або повинно було стати відомо про настання страхового випадку, шляхом подачі письмової заяви, вжити всіх можливих заходів для з'ясування причин та наслідків страхового випадку, негайно сповістити страховика про обставини та обсяг усіх вимог, які висунуто страхувальнику в зв'язку зі страховим випадком або про розпочатий проти нього судовий процес, забезпечити, наскільки це можливо, участь страховика у встановленні розміру заподіяної шкоди і надати йому всю доступну інформацію та документацію для висновків щодо причин, дії і наслідків страхового випадку, про характер та розмір заподіяного збитку, не відшкодовувати збитків, не визнавати частково або цілком вимоги, які пред'являють йому в зв'язку зі страховим випадком, а також не приймати на себе будь-яких прямих або непрямих зобов'язань з урегулювання таких вимог без попереднього узгодження зі страховиком. Факт настання страхового випадку та розмір збитків засвідчують такі документи:

— заява страхувальника на виплату страхового відшкодування;

— договір страхування;

— акт службового розслідування події, яка призвела до настання відповідальності страхувальника;

— акти експертиз про оцінку наслідків використання продукції, що складаються незалежними спеціалізованими організаціями, документи органів захисту прав споживачів, контролю за якістю продукції, правоохоронних органів, місцевих органів влади;

— документи медичних установ, що свідчать про причинний зв'язок між настанням страхового випадку та використанням товару третьою особою (Потерпілою особою);

— судове рішення або претензію (позов) про майнову відповідальність страхувальника (документи та розрахунки);

— довідки медичних закладів;

а) при тимчасовій втраті працездатності потерпілою особою — документ, що свідчить про тимчасову втрату працездатності;

б) при встановленні групи інвалідності потерпілій особі — довідка ЛТЕК (лікарсько-трудової експертної комісії) про встановлення групи інвалідності;

в) у випадку смерті потерпілої особи — свідоцтво про смерть та документ, що підтверджує право спадкоємця на страхове відшкодування (право на спадок);