Лекція 6. Керування конфліктами

Конфліктологія

Реальні умови керування конфліктами передбачають систему певних принципів, які визначають її характер і ефективність.

Принцип об'єктивності вимагає адекватного розуміння і реалістичної оцінки конфліктних дій; будь-яка форма суб'єктивізму може привести до помилкових рішень або неправильного використання насильства.

Принцип конкретно - історичного підходу не дає можливості звести всі конфлікти до якої-небудь однієї універсальної схеми, бо конфлікти є різноманітними і за формою, і за змістом. Окрім цього, характер дії на нього може залежати від конкретно-історичних обставин: країни, часу, місця, культури, природи протилежних суб'єктів.

Принцип плюралізму і багатоваріантності несе в собі необхідність і можливість різних способів, методів і технологій впливу на конфлікти.

Принцип гласності передбачає інформування про конфліктну ситуацію зацікавлених груп, формування суспільної думки. Замовчування конфлікту, як правило, приводить тільки до поглиблення конфронтації.

Принцип демократичності служить надійним способом захисту інтересів не тільки більшості, але і меншості, по суті, механізми демократи направлені на зняття суперечностей і антагонізму, які породжують конфлікти.

Технологічні підходи, які використовуються в конфліктному менеджменті:

♦ легалізація конфліктів - визнання конфліктів органами влади і інтеграція їх в систему державного управління;

♦ легітимізація конфліктів - визнання конфліктів як соціального стимулятора і включення їх в механізми соціального регулятора;

♦ інституціалізація конфлікту - створення системи організацій щодо керування конфліктами;

♦ раціоналізація конфліктів - сприяння і розкриття у межах соціального і правового порядку з метою перетворення їх із стихійних форм в раціональні.

У цілому можна розглядати всі інститути громадянського суспільства з позицій неформального впливу на протікання конфліктів, в той же час державні інститути влади і управління повинні забезпечувати офіційне і публічне регулювання конфліктних ситуацій.

Багато ступінчастість вирішення конфліктів дозволяє виділити в них, як мінімум, три етапи: першим з них є - діагностика конфлікту.

Діагностика будь-якого конфлікту починається з аналітичного етапу, під час якого необхідно зробити низку оцінюючих заходів. Серед моделей завершення конфліктів виділяються найтиповіші -"переможець - переможений", "переможець - переможець", "переможений - переможений". Через виділення "ціни" перемоги в конфліктології введені додаткові поняття - "максимальний виграш", "мінімальний програш", "взаємний виграш", "з'єднання виграшу і програшу", "синтез конфліктуючих протилежностей". При діагностиці реального конфлікту за його можливим результатом слідує чітко визначати, який з варіантів завершення конфлікту найбільш бажаний для кожної із сторін.

Приступаючи до діагностики, необхідно пам'ятати, що можливими є два варіанти вирішення конфлікту: повний і неповний.

Повним вирішенням конфлікту можна вважати або усунення суперечності, або перетворення причин чи предмета конфлікту.

Неповним вирішенням конфлікту вважається такий стан, коли усунені тільки незначні елементи конфлікту, перш за все це може бути характер протистояння і його мотиваційна база. Незважаючи на те, що залишається можливість продовження конфлікту, неповне вирішення конфлікту не можна прямолінійно розглядати як помилкову дію. Подібні варіанти вирішення конфліктів можуть бути застосовні до "вічних" конфліктів (протистояння світових релігій, політичних діячів, ідеологічне протиборство), які так само можуть бути періодично пом'якшені.

Вирішення конфліктів не може вестися без попередньої підготовчої роботи, для якої необхідні такі передумови:

♦ необхідна достатність зрілості конфлікту, коли ідентифікувалися його суб'єкти, сформувалися їх позиції, виявилася їх протилежність і агресивність;

♦ поява потреби у вирішенні конфлікту у самих суб'єктів;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Конфліктологія» автора Орлянський В.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лекція 6. Керування конфліктами“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Принципи і методи конфліктології

  • Зв'язок з іншими науками

  • Становлення конфліктології

  • Лекція 2. Природа конфлікту

  • Структурна модель конфлікту

  • Функції конфліктів

  • Лекція 3. Динаміка конфлікту і механізми його розвитку

  • Етапи і фази конфлікту

  • Поводження людей у конфліктах

  • Лекція 4. Класифікація конфліктів

  • Міжособисті конфлікти

  • Міжгрупові конфлікти

  • Лекція 5. Сфери розгортання конфліктів

  • Соціальний конфлікт

  • Етнонаціональний конфлікт

  • Міжконфесійні конфлікти

  • Конфлікт культур і духовних цінностей

  • Економічний конфлікт

  • Лекція 6. Керування конфліктами
  • Методи регулювання конфліктів

  • Моделі і стилі виходу з конфліктів

  • Лекція 7. Методи форми керування конфліктами

  • Переговори і стилі їх проведення

  • Консенсусні технології вирішення конфліктів

  • Кофліктний медіаторинг

  • Тактика уникання конфлікту й універсальні засоби для вирішення конфлікту

  • Лекція 8. Технології попередження конфліктів

  • Концепції і технології превентивної діяльності

  • Сучасний менеджмент профілактики конфліктів

  • Співробітництво як спосіб попередження конфліктів

  • Лекція 9. Профілактика конфліктів в організаціях

  • Сутність, підходи і напрямки профілактики конфліктів в організаціях

  • Використання управлінських методів для профілактики конфліктів

  • Словник термінів

  • Список використаної літератури