Розділ 5. ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВІ ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ

Питер, 2003. — С. 211–259.

5. Ильин Е.П. Эмоции и чувства.. — СПб: Питер, 2007. - 783 с.

6. Маклаков А.Г. Общая психология: Учебник. — СПб.: Питер, 2005.

— С. 392–415.

7. Немов Р.С. Психология: Учебник. — М.: ВЛАДОС, 2001, Кн. 1. -

С. 435–457.

8. Романов В.В. Юридическая психология: Учебник. — М.: Юристь, 2003. — С. 134–179.

9. Романов К.М., Гаранина Ж.Г. Практитум по общей психологи. Учебное пособие. — М.: Изд-во Московського психолого-социального ин-та, 2002. — С. 121–130.

10. Селье Г. Стресс без дистресса. — М.: Прогресс, 1979. - 124 с.

11. Щербатих Ю.В. Психология страха: популярная знциклопедия. — М.: Зксмо, 2003. - 512 с.

5.2 ВОЛЯ

1. Поняття волі та її функцій.

2. Типи критеріїв волі та локус контролю. Вольові дії.

3. Фази та ознаки вольових дій.

4. Основні вольові якості особистості.

5. Розвиток та виховання вольової активності людини.

1. Поняття волі та її функцій

Воля — це психічний процес, який полягає у свідомій організації і саморегуляції людиною своєї поведінки, спрямований на подолання труднощів при досягненні поставлених цілей.

У вольових діях людина здійснює власну свідому мету. Свідома діяльність — це довільна діяльність. Довільне напруження фізичних сил, довільні сприймання, запам’ятовування, довільна увага тощо — це свідома регуляція, свідоме спрямування фізичних і розумових сил на досягнення свідомо поставленої мети. Отже, воля є однією з найважливіших умов людської діяльності.

Вольову діяльність не можна зводити до активності організму й ототожнювати з нею. Активність властива і тваринам. Вони, задовольняючи свої біологічні потреби, пристосовуючись до умов життя, тривалий час впливають на навколишню природу, але це відбувається без будь-якого наміру з їх боку.