Розділ «Передмова»

Наука — це багатогранне і разом з тим цілісне утворення, окремі компоненти якого, у тому числі природні й гуманітарні науки, у своїх глибинних світоглядних і методологічних установках найтіснішим чином пов'язані між собою. Уся історія пізнання свідчить про наявність могутніх струменів знань, ідей, образів, уявлень, спрямованих від природничих наук до гуманітарних і від гуманітарних — до природничих, про найтіснішу взаємодію між науками про природу й науками про суспільство та людину. Особливо важливу роль ця взаємодія відігравала в періоди наукових революцій, тобто глибинних перетворень способів пізнання, принципів і методів наукової діяльності.

Природознавство завжди впливало на розвиток гуманітарних наук як своїми методологічними установками, так і загальносвітоглядними уявленнями, образами та ідеями. Особливо могутнім став цей вплив у наш час — в епоху науково-технічної революції, радикальних змін у ставленні людини до світу, до природи, глобальних інтеграційних процесів як у науці, так і в духовній культурі в цілому. Підготовка сучасного фахівця-гуманітарія із широкою базовою освітою уже немислима без ознайомлення його з історією і сучасним станом природничонаукового пізнання. Через це до навчальних планів підготовки фахівців з гуманітарних галузей науки введено курс "Концепції сучасного природознавства", який має на меті створити широку панораму як історії природознавства, так і загальних елементів сучасної природничо-наукової картини світу, світоглядних і методологічних уявлень, які формуються в нашу епоху в надрах природознавства.

Вивчення курсу "Концепції сучасного природознавства" сприяє формуванню в студентів орієнтирів, установок і цінностей раціонального ставлення до світу, природи, суспільства, людини. Це дуже важливо саме в наш час, коли накочується нова чергова історична хвиля міфологізації культури, масова свідомість реміфологізується, у ній усе частіше піддаються сумніву досягнення, цінності й можливості наукового пізнання світу; коли відбувається сплеск інтересу до містицизму, розквіт квазінаукової міфотворчості, паракультурних форм свідомості, окультизму, магії, астрології, спіритизму; коли втеча від матеріалізму до містики, від науки до міфу стала модою для безмежного вітчизняного й зарубіжного скептицизму. За цих умов набуває особливої ваги утвердження ідеалів науково-раціонального ставлення до дійсності, на яких побудована вся наша цивілізація. Адже безмежний скептицизм, так само як і безмежний догматизм, є могутнім гальмом економічного, суспільного й культурного розвитку.

Таким чином, основні цілі й завдання курсу такі:

· розуміння специфіки гуманітарного й природничонаукового типів пізнавальної діяльності, необхідності їх глибокого внутрішнього узгодження, інтеграції на основі цілісного погляду на навколишній світ;

· більш глибоке розуміння відмінності та єдності науково-раціонального й художньо-образного способів духовного освоєння;

· усвідомлення історичного характеру розвитку наукового пізнання, історичної необхідності в періодичній зміні наукових картин світу, наукових революцій, сутності соціокультурної детермінації пізнавальної діяльності;

· формування чіткого уявлення про сучасну фізичну картину світу як про систему фундаментальних знань про основи цілісності й різноманітності природи, які визначають сутність сучасного природознавства;

· формування уявлень про сучасну астрономічну картину світу, яка найбільш безпосередньо визначає зміст сучасного наукового світоуявлення й світогляду;

· формування уявлень про сучасну біологічну картину світу, про наступність у розвитку природних систем від неживої до живої матерії (до клітини, організму, людини, біосфери й суспільства);

· усвідомлення змісту сучасних глобальних екологічних проблем у їх зв'язку з основними законами природознавства;

· формування уявлень про принципи універсального еволюціонізму й синергетики та можливості їх застосування до аналізу процесів, що протікають не тільки в природі, а й у суспільстві;

· ознайомлення з методологією природничо-наукового пізнання, принципами теоретичного моделювання об'єкта в природознавстві, можливостями перенесення методологічного досвіду природознавства в гуманітарні науки;

· формування уявлень про радикальну якісну відмінність науки від різних форм квазінаукової міфотворчості, езотеризму, окультизму, містицизму й in.

Список літературних джерел, використаних укладачами, і рекомендовані теми рефератів наведено в кінці збірника. ■

Підручник "Концепції сучасного природознавства" створено й підготовлено до друку насамперед завдяки Валентину Глібовичу Падалці — високоерудованому, всебічно освіченому доктору фізико-математичних наук, професору, колишньому завідувачу кафедрою фізики Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського "ХАІ", прекрасному фізику-експериментатору в галузі фізики плазми, одному із творців всесвітньовідомої установки іонно-плазмових технологій "Булат".