Розділ «Стаття 13. Спрощення та переваги»

5) використання національного логотипа АЕО.

Якщо за результатами застосування системи управління ризиками виявлено, що надсилання повідомлення, передбаченого пунктом 1 цієї частини, може вплинути на результати митного огляду, посадові особи митного органу мають право проводити митний огляд без надсилання такого повідомлення.

5. Для надання авторизації на застосування спрощення підприємство подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, заяву про надання авторизації на застосування спрощення та анкету самооцінки в порядку, передбаченому статтею 19-4 цього Кодексу.

6. На застосування кожного окремого спрощення, визначеного пунктами 1-6 частини першої цієї статті, надається окрема авторизація. На застосування спрощення, визначеного пунктом 7 частини першої цієї статті, для кожного об’єкта підприємства надається окрема авторизація.

7. Рішення про надання, відмову в наданні, зупинення (поновлення), внесення змін, скасування або анулювання авторизації на застосування спрощення оформлюється наказом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

8. Після отримання авторизації на застосування спрощення підприємство має дотримуватися умов, визначених відповідною авторизацією, а також не допускати випадків невідповідності критеріям та/або умовам надання авторизації на застосування спрощення.

9. Підприємства-нерезиденти мають право користуватися перевагами, визначеними цією статтею, відповідно до міжнародних договорів України, що передбачають взаємне визнання підприємств, яким надано авторизацію АЕО, та підприємств, що виконують вимоги законодавства країни їх реєстрації, еквівалентні вимогам для надання авторизації АЕО згідно з цим Кодексом.