Розділ «Прикінцеві та перехідні положення»

ЗУ "Про національну безпеку України"

Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством.

Військово-політичне керівництво Збройними Силами України - діяльність, спрямована на забезпечення реалізації політики держави у Збройних Силах України, політичних та стратегічних цілей у сфері оборони, принципів і напрямів розвитку Збройних Сил України.

Адміністративне керівництво Збройними Силами України - діяльність, спрямована на всебічне забезпечення життєдіяльності Збройних Сил України, їх функціонування та розвитку в межах виконання основних завдань державної політики у сфері оборони.

Головнокомандувач Збройних Сил України є найвищою військовою посадовою особою у Збройних Силах України.

Головнокомандувач Збройних Сил України здійснює через Генеральний штаб Збройних Сил України безпосереднє військове керівництво Збройними Силами України.

Безпосереднє військове керівництво - діяльність, спрямована на здійснення заходів щодо розвитку Збройних Сил України, їх технічного оснащення, підготовки та всебічного забезпечення, визначення основ їх застосування, а також управління ними.

Командувачі видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України підпорядковуються Головнокомандувачу Збройних Сил України та відповідають за розвиток підпорядкованих їм військ (сил), їх технічне оснащення та всебічне забезпечення, підготовку та готовність до виконання покладених завдань.

У процесі організації підготовки підпорядкованих військ (сил) та забезпечення їх озброєнням, військовою технікою, іншими матеріально-технічними засобами командувачі видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України розробляють відповідні доктрини, настанови, бойові статути, оперативні і тактичні стандарти підготовки до застосування та ведення операцій (бойових дій).

Повноваження командувачів видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, основні завдання та порядок функціонування командувань видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України визначаються в положеннях, які затверджуються Головнокомандувачем Збройних Сил України.

Командувач об’єднаних сил підпорядковується Головнокомандувачу Збройних Сил України та здійснює через Об’єднаний оперативний штаб Збройних Сил України оперативний контроль за набуттям ними оперативних (бойових) спроможностей, планування застосування та безпосереднє управління об’єднаними силами і засобами Збройних Сил України, інших складових сил оборони, які передані у його підпорядкування, а також національним контингентом і національним персоналом, які беруть участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Командувачі видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України здійснюють передачу визначеного Головнокомандувачем Збройних Сил України комплекту боєздатних сил і засобів Командувачу об’єднаних сил, який здійснює оперативний контроль за набуттям ними оперативних (бойових) спроможностей та управління їх застосуванням.

Командувачі видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (керівники) інших військових формувань, від яких визначений комплект сил і засобів переданий до складу об’єднаних сил, продовжують здійснювати їх укомплектування особовим складом, озброєнням, боєприпасами, військовою та спеціальною технікою, іншими матеріально-технічними засобами.

Командувачі видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України можуть проводити операції із залученням сил і засобів відповідного виду або окремого роду військ (сил) та здійснювати управління силами і засобами в операціях, що проводяться в мирний час поза затвердженими Головнокомандувачем Збройних Сил України межами відповідальності Командувача об’єднаних сил";

4) у Законі України "Про оборону України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 49, ст. 420; 2009 р., № 19, ст. 258):

а) у частині першій статті 2 слова "ланок воєнної організації України" замінити словами "складових сектору безпеки і оборони України";

б) частину першу статті 11 викласти в такій редакції:

"Генеральний штаб Збройних Сил України є головним органом військового управління з планування оборони держави, стратегічного планування застосування Збройних Сил України та визначених сил і засобів інших складових сил оборони, координації і контролю за виконанням завдань у сфері оборони органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та силами оборони у межах, визначених законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України";

в) у частині третій статті 18 слова "начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України" замінити словами "Головнокомандувач Збройних Сил України";

5) частину другу статті 10 Закону України "Про Державну спеціальну службу транспорту" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 19, ст. 269; 2018 р., № 6-7, ст. 39) викласти в такій редакції:

"Із введенням воєнного стану Державна спеціальна служба транспорту приводиться в готовність до виконання завдань за призначенням в умовах дії правового режиму воєнного стану і підпорядковується Головнокомандувачу Збройних Сил України, про що зазначається в указі Президента України про введення воєнного стану, який затверджується Верховною Радою України";

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «ЗУ "Про національну безпеку України"» автора Верховна Рада України на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прикінцеві та перехідні положення“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • 1

  • Стаття 1. Визначення термінів

  • Стаття 2. Правова основа державної політики у сферах національної безпеки і оборони

  • Стаття 3. Принципи державної політики у сферах національної безпеки і оборони

  • Стаття 4. Засади демократичного цивільного контролю

  • Стаття 5. Контроль, що здійснюється Президентом України

  • Стаття 6. Контроль, що здійснюється Верховною Радою України

  • Стаття 7. Контроль, що здійснюється Кабінетом Міністрів України

  • Стаття 8. Контроль Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування

  • Стаття 9. Судовий контроль

  • Стаття 10. Громадський контроль

  • Стаття 11. Відповідальність за порушення законодавства про національну безпеку України

  • Стаття 12. Склад сектору безпеки і оборони

  • Стаття 13. Керівництво у сферах національної безпеки і оборони

  • Стаття 14. Координація у сферах національної безпеки і оборони

  • Стаття 15. Міністерство оборони України

  • Стаття 16. Збройні Сили України

  • Стаття 17. Державна спеціальна служба транспорту

  • Стаття 18. Міністерство внутрішніх справ України

  • Стаття 19. Служба безпеки України

  • Стаття 20. Розвідувальні органи України

  • Стаття 21. Управління державної охорони України

  • Стаття 22. Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України

  • Стаття 23. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику

  • Стаття 24. Міжнародне співробітництво з питань національної безпеки

  • Стаття 25. Мета, принципи і види планування у сферах національної безпеки і оборони

  • Стаття 26. Стратегія національної безпеки України

  • Стаття 27. Комплексний огляд сектору безпеки і оборони

  • Стаття 28. Стратегія воєнної безпеки України

  • Стаття 29. Стратегія громадської безпеки та цивільного захисту України

  • Стаття 30. Стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу України

  • Стаття 31. Стратегія кібербезпеки України

  • Стаття 32. Національна розвідувальна програма

  • Стаття 33. Державні програми у сферах національної безпеки і оборони

  • Стаття 34. Державне оборонне замовлення

  • Стаття 35. Фінансове забезпечення сектору безпеки і оборони

  • Прикінцеві та перехідні положення
  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи