Глава 19 ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ
1. Позовна давність не поширюється:
1) на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;
2) на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;
3) на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію;
{Пункт 4 частини першої статті 268 виключено на підставі Закону№ 4176-VI від 20.12.2011}
5) на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);
6) на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, стосовно виконання зобов'язань, що випливають ізЗакону України "Про державний матеріальний резерв";
7) на вимогу про визнання недійсним правочину, предметом якого є відчуження гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини, на який поширюється діяЗакону України"Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", про визнання недійсним свідоцтва про право власності на такий гуртожиток як об’єкт нерухомого майна та/або його частини, про визнання недійсним акта передачі такого гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини до статутного капіталу (фонду) товариства (організації), створеного у процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств.
2. Законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.
Стаття 269. Поняття особистого немайнового права
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний кодекс України» автора Верховна Рада України на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стаття 268. Вимоги, на які позовна давність не поширюється“ на сторінці 1. Приємного читання.