1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
2. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний кодекс України — нова редакція від 05.08.2026» автора Верховна Рада України на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стаття 230. Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману“ на сторінці 1. Приємного читання.
TextBook