Розділ «Стаття 12. Статус авторизованого економічного оператора»

Глава 2. Авторизований економічний оператор. Спрощення та переваги

1. Підприємство-резидент, що виконує будь-яку роль в міжнародному ланцюзі постачання товарів (виробник, експортер, імпортер, митний представник, перевізник, експедитор, утримувач складу) та отримало авторизацію відповідно до вимог цієї глави, набуває статус авторизованого економічного оператора (АЕО).

Для цілей визначення ролі підприємства в міжнародному ланцюзі постачання товарів терміни вживаються у такому значенні:

1) виробник - підприємство, яке безпосередньо виготовляє товари, призначені для експорту;

2) експортер (імпортер) - підприємство, яке на підставі укладених ним безпосередньо або через посередника (комісіонера, агента, консигнатора тощо) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) здійснює експорт (імпорт) товарів з переміщенням їх через митний кордон України, незалежно від митного режиму, в який поміщуються такі товари;

3) митний представник - у значенні, наведеному в цьому Кодексі;

4) перевізник - у значенні, наведеному в цьому Кодексі;

5) експедитор - у значенні, наведеному в Законі України "Про транспортно-експедиторську діяльність";

6) утримувач складу - підприємство, у власності чи користуванні якого перебуває об’єкт, визначений у відповідній авторизації на експлуатацію митного складу, складу тимчасового зберігання або у відповідному дозволі на експлуатацію вільної митної зони.

2. Авторизація АЕО може бути таких типів:

1) про надання права на застосування спрощень (далі - АЕО-С);

2) про підтвердження безпеки та надійності (далі - АЕО-Б).

Підприємство самостійно обирає тип авторизації, передбачений цією частиною, та може одночасно мати авторизації обох типів.

Авторизація АЕО визнається на всій території України.

Визнання митними адміністраціями іноземних держав авторизації АЕО, отриманої підприємствами-резидентами, здійснюється відповідно до міжнародних договорів України.

3. Для надання авторизацій застосовуються такі критерії:

1) дотримання вимог митного та податкового законодавства України, а також відсутність фактів притягнення до кримінальної відповідальності;

2) демонстрація заявником високого рівня контролю своїх операцій і товарних потоків на основі бухгалтерського обліку, системи управління комерційними обліковими записами та, у відповідних випадках, товарно-транспортною документацією, що дають змогу здійснювати належний митний контроль;

3) стійкий фінансовий стан;

4) забезпечення практичних стандартів компетенції або професійної кваліфікації відповідальної посадової особи підприємства;