РОЗДІЛ V КРИМІНАЛІСТИЧНА МЕТОДИКА

— кому ще крім заявника відомо про хабар;

— як часто мають випадки хабарництва в цій установі;

— як характеризується особа хабароодержувача і хабародавця;

— які обставини супроводжували хабар (де, коли, як він був переданий);

— кому ще крім правоохоронних органів заявник розповідав про факти хабарництва, у який період це відбувалося;

— яка обстановка з дотриманням дисципліни в установі чи організації, де заявник виявив факти хабарництва;

— бачив заявник особисто факт передачі хабара чи чув про це від інших осіб;

— якими словами супроводжувався факт передачі хабара або якими жестами;

— що спонукало заявника повідомити про факт хабара правоохоронним органам (боротьба з хабарництвом, особиста ворожість до осіб, які приймали участь у цьому злочині, порушення його особистих інтересів, підвищення по службі, одержання престижної роботи, відрядження, які становлять для нього інтерес та ін.).

Допит свідків.

Показання свідків є важливим доказом при розслідуванні хабарництва. Специфіка при допиті свідків при розслідуванні хабарництва полягає у наступному:

— вивчення матеріалів справи про подію та осіб, які брали участь у ній;

— встановлення психологічного контакту зі свідком;

— встановлення відносин в яких перебуває свідок з підозрюваним (обвинуваченим);

— уточнення даних про особу допитуваного;

— опрацювання спеціальних питань (вивченням відповідної літератури; одержанням консультацій у фахівців; безпосереднє ознайомлення з організацією виробництва, технологією окремих процесів, системою й характером банківських операцій тощо; установлення характеру розпорядницьких рішень та ін.);

— складання плану допиту.

Допит підозрюваного.

При допиті підозрюваного, затриманого на місці злочину, необхідно з’ясувати дані, які є підставою для затримання:

— де було проведено затримання;