— збереження зафіксованої інформації та її оцінка у будь-який момент досудового слідства і судового розгляду;
— ведення криміналістичних обліків та автоматизованої інформаційно-пошукової системи в електронному вигляді;
— реєстрація малодоступних людському сприйняттю швидкоплинних процесів і подальше детальне їх вивчення, як у цілому, так і за окремими періодами;
— попереднє і експертне дослідження різних матеріальних слідів і об’єктів, у тому числі речових доказів;
— точне встановлення часу, протягом якого відбувалася зафіксована подія;
— наукова організація праці слідчих, експертів, суддів.
Судовий відеозапис поділяється на:
— оперативну (фіксуючу);
— дослідницьку (експертну) зйомку.
Оперативна зйомка проводиться в ході слідчих дій самим слідчим, спеціалістом-криміналістом або іншим учасником за вказівкою слідчого з метою фіксації обстановки, хода і результатів слідчої дії.
Дослідницька зйомка проводиться експертом у лабораторних умовах із застосуванням спеціальної апаратури та відповідних методик дослідження речових доказів (при проведенні експертних досліджень).
8. Доказове значення відеоматеріалів
Доказами по кримінальній справі, згідно зі ст. 65 КПК України, є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У зв’язку з цим до відоматеріалів пред’являються такі вимоги:
— дані, що містяться у відеоматеріалах повинні бути «фактичними»: фіксувати інформацію про цілком конкретні дії людей, про певні події тощо, тим самим дозволяючи відтворити картину події;
— фактичні дані, що містяться в їх джерелі, повинні бути належними. Під належністю доказу розуміється його здатність обґрунтовувати, підтверджувати або спростовувати певні обставини, що підлягають доказуванню у справі. Як такі виступають відеозаписи за умови, якщо вони:
— були знаряддям або засобом вчинення злочину (використовувалися злочинцем для наклепу, імітації вимагання, хабара);
— стали об’єктами злочинних дій, наприклад відеодокументи, щодо яких були спроби їх знищення, або відеофонограми, сфальсифіковані з метою приховання вчиненого злочину;
— зафіксували окремі моменти злочинної події, зберегли її візуальні чи звукові сліди (наприклад, відеофонограма, що фіксує підбурювання до вчинення злочину);
— містять інші відомості, які можуть бути засобом встановлення істини у справі (наприклад, відеофонограма, що містить дані про місце приховання викраденого майна та інших цінностей).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Криміналістика» автора Кофанов А. В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ II Криміналістична техніка“ на сторінці 8. Приємного читання.