Розділ XI. Злочини проти безпеки виробництва

Багато робіт, що виконуються на виробництві, характеризуються підвищеною небезпекою, оскільки ймовірність настання небезпечних наслідків при їх виконанні набагато вища, ніж при звичайних роботах. Це роботи в гірничому і будівельному виробництвах, з високотоксичними промисловими отрутами або електрозварювальні роботи. Порушення правил безпеки при виконанні таких робіт може призвести, наприклад, до обвалів у шахтах, значних за кількістю потерпілих нещасних випадків, падіння людей з висоти, спричинення значної матеріальної шкоди.

Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є безпека праці при виконанні робіт з підвищеною небезпекою.

Потерпілим внаслідок злочинних діянь, передбачених ст. 272, є працівник виробництва. У випадках заподіяння шкоди стороннім особам, відповідальність настає або як за службовий злочин (наприклад, службова недбалість), або як за злочин проти життя і здоров'я.

Діяння описане в ст. 272 КК як «порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві...». Перелік таких робіт є в нормативно-правових актах. Згідно з Законом України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. (ч. 2 ст. ЗО) перелік таких робіт затверджується Державним комітетом по нагляду за охороною праці1. До таких робіт, зокрема, відносяться всі роботи, пов'язані з підіймальними механізмами (незалежно від галузі виробництва, де вони використовуються), балонами високого тиску, електромережею високої напруги.

Наслідками вказаного злочину є: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків; спричинення шкоди здоров'ю потерпілого. Між порушеннями правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою і вказаними наслідками необхідно встановлювати причинний зв'язок.

1 Див.: Перелік робіт з підвищеною небезпекою. Затверджено наказом Державного комітету Україні по нагляду за охороною праці від ЗО листопада 1993 р. — № 123 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1999. — № 12: Охорона праці в Україні. — С. 247—253.

З суб'єктивної сторони злочин, що розглядається характеризується змішаною або необережною формами вини.

Суб'єкт — особа, яка зобов'язана дотримувати правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою. Нею можуть бути: громадяни—суб'єкти підприємницької діяльності; службові особи (керівники робіт, інженерно-технічні працівники), службовці, рядові робітники.

Частина 2 ст. 272 КК встановлює більш сувору відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 272 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого; за ч. 2 ст. 272 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

§ 3. Інші злочини у сфері безпеки виробництва

Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273) може призвести до вибухів, пожеж, ушкодження або знищення підприємств, загибелі багатьох людей. Тому такого роду діяння розглядаються як одне з найнебезпечніших посягань на безпеку виробництва.

Згідно з ч. 1 ст. 273 відповідальність наступає за порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.

Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є безпека вибухонебезпечних виробництв (включаючи безпеку праці).

Потерпілими від злочину можуть бути як працівники вибухонебезпечного підприємства (цеху), так і сторонні особи, які не мають до нього ніякого відношення.

Діяння має бути вчинене в певному місці — на вибухонебезпечному підприємстві або у вибухонебезпечному цеху.

До вибухонебезпечних відносяться підприємства або окремі цехи, які використовують, наприклад, аміак, ацетон, бензин, бутан, доменний газ, силон, метан, спирт, толуол, коксовий газ, ефір, сірководень, сірковуглець, уайтспирт як сировину або основний продукт, або ці речовини виділяються при виробництві. Вибухонебезпечними вважаються підприємства і цехи, які виробляють вибухонебезпечні речовини, порох і боєприпаси. До вибухонебезпечних відносяться деякі цехи збагачувальних і брикетних фабрик (наприклад, цех термічної сушки, дробильний і пресувальний цехи). Це може бути і хімічна лабораторія, де в результаті різного роду дослідів отримують вибухонебезпечні речовини. До вибухонебезпечних підприємств відносяться також шахти, небезпечні через виділення газу метану або через вибух вугільного, сіркового або сульфідного пилу, шахти по розкриттю і розробці вугільних пластів, схильних до раптових викидів вугілля і газу або ж до самозаймання копалин.

Належність підприємства (цеху) до вибухонебезпечних визначається категорією та класом виробництва за вибухонебезпечністю, встановлених технологічним регламентом. Ці категорії, класи та їм подібні характеристики встановлюються проектними організаціями, міністерствами, виробничими об'єднаннями, органами Держгіртех-нагляду та деякими іншими організаціями як для підприємства загалом, так і для окремого його пускового комплексу, а також для різних основних (цех, дільниця, відділення) і допоміжних (склади, лабораторії) виробничих підрозділів, зовнішніх установок, вугільних пластів та інших об'єктів промисловості, сільськогосподарських та інших підприємств.

Порушення правил, що забезпечують безпеку .виробництва на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах, може полягати в курінні в приміщенні вибухонебезпечного цеху, користуванні відкритим вогнем в газовій (метановій) шахті, веденні робіт при відсутності належної вентиляції тощо. За ч. 1 ст. 273 наслідками злочину, що розглядається є: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків; або заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого. Між порушеннями правил безпеки і вказаними наслідками необхідно встановлювати причинний зв'язок.

З суб'єктивної сторони, злочин, що розглядається, може мати змішану або необережну форму вини.