TextBook — О, кореш. Теж сидів? А за що? Скільки накрутили?
— Тьфу ти, і тут промашка. Може, про добродія згадати? Згадав.
Коли в тролейбусі їхав. Вирішив перевірити. Кажу одному в капелюсі.
— Добродію, закомпостируйте квиток.
Він чогось розсердився:
— А може я зовсім не добродій.
Я теж розсердився.
— Ну, тоді ви злодій, — кажу.
Мене, звичайно, побили. І не вступилися. Ні панове. Ні товариш. Одна тільки повнолиця, розмальована, як писанка, пожаліла, хусточку носову дала. Я розчулився:
— Спасибі, женщина.
А вона кокетливо:
— А може, я девушка...
Чорт зна що... Пішов я в неділю на базар, послухати, як народ говорить. А там одне одного найчастіше величають «дамочкою» або «дядьком».
Так і питаю в одного:
— Дядечку, почім сало?
— По сто тридцять, небоже.
Не полінувався, в словник зазирнув: «Небіж» означає — племінник. Гарне слово. Треба запам’ятати.
Приходжу в понеділок до себе в майстерню. Сидять мої хлопці, мене чекають.
— Привіт, небіжчики. Ану вставайте.
Ще так шпарко мої хлопці ніколи не схоплювалися. А Петро навіть заїкатися почав.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова риторика: теорія і практика: навч. посіб.» автора Молдован В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга“ на сторінці 110. Приємного читання.