Судова промова захисника зумовлена його функцією у кримінальному процесі — функцією захисту і повністю підпорядковується відстоюванню законних інтересів свого підзахисного. За своєю структурою вона, як правило, є аналогічною промові державного обвинувача. Проте за своєю спрямованістю — різко відмінною від промови прокурора. Захисник у своїй промові всі факти і докази розглядає під кутом інтересів підсудного, тлумачить їх так, щоб спростувати обвинувачення, а якщо воно безсумнівно доведене — пом’якшити його вину і відповідальність[39].
Репліка — частина судової промови, основне призначення якої коротко, в стислій формі звернути увагу суду на перекручування фактів, домисли та принципово неправильні судження, допущені учасниками дебатів у своїх промовах (ст. 318 КПК України).
Судові промови впливають на формування внутрішнього переконання судді, допомагають суду глибше розібратися у всіх обставинах справи, всебічно, повно і об'єктивно дослідити ці обставини, установити істину у справі і прийняти правильне рішення[40].
До предмета судової промови в кримінальних справах у суді першої інстанції входять:
• фактичні обставини справи (п. 1 ст. 64, п. 1 ст. 324, ст. 420, п. 1 ст. 448 КПК України) та їх суспільно-політична оцінка;
• аналіз та оцінка доказів (п. 3 ст. 318 КПК України);
• юридична оцінка встановлених фактичних обставин — кваліфікація злочину (п. 2 ст. 64, пункти 2—4 ст. 324, п. 2 ст. 420 КПК України);
• характеристика особи підсудного, а в необхідних випадках й інших учасників процесу (п. 3 ст. 64, п. 7 ст. 324, п. 3 ст. 420);
• питання, пов’язані із застосуванням кримінального покарання або звільнення від нього (п. 3 ст. 64, п. 4, 6 ст. 324 КПК України);
• питання, пов’язані з вирішенням цивільного позову (п. 4 ст. 64, п. 9 ст. 324 КПК України);
• інші питання, які вимагають свого вирішення (пункти 10—14 ст. 324 КПК України);
• аналіз причин і умов, які сприяли вчиненню злочину (ст. 23, 232 КПК України).
Предметом судової промови в цивільних справах у суді першої інстанції є:
1) фактичні обставини справи;
2) оцінка доказів;
3) пропозиції про застосування того чи іншого закону у справі;
4) пропозиції про винесення окремої ухвали за наявності для цього підстав (ст. 235 ЦПК України).
Аналіз статей 27, 30 ЦПК України дає можливість зробити висновок, що предметом доказування виступають:
• обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (підстави позову);
• обставини, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення (підстави заперечення);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судова риторика: теорія і практика: навч. посіб.» автора Молдован В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша“ на сторінці 11. Приємного читання.