Розділ «ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО СУДОУСТРІЙ І СТАТУС СУДДІВ»

Стаття 24. Голова місцевого суду

1. Голова місцевого суду:

1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;

2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду;

3) контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить керівникові територіального управління Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;

4) видає на підставі акта про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади відповідний наказ;

5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних посаду суді в десятиденний строк з дня їх утворення;

6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;

7) контролює ведення в суді судової статистики, дбає про інформаційно- аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;

8) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду;

9) здійснює інші повноваження, визначені законом.

2. Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

3. У разі відсутності голови суду виконання його обов’язків здійснюється відповідно до встановленого ним розподілу обов’язків щодо організації діяльності суду.

Місцеві суди очолюються головою, на якого покладено організаційне керівництво діяльністю суду. Головна мета такого керівництва — забезпечення злагодженості в роботі апарату суду, створення сприятливих умов для відповідального ставлення усіх працівників до своїх службових обов’язків і на цій основі — виконання судом покладених на нього завдань по здійсненню правосуддя.

Цій меті повинні слугувати правильний підбір, навчання і виховання кадрів, чіткий розподіл обов’язків між працівниками, добре продумане планування роботи, дійовий контроль і перевірка виконання,

В судах з великим штатом суддів голова розподіляє між ними так звані «сфери обслуговування», в основу чого можуть бути покладені такі принципи:

— зональний (територіальний), коли суддя розглядає всі справи на території, яка закріплена за ним головою місцевого суду;

— предметний (функціональний), коли суддя розглядає тільки кримінальні справи або тільки цивільні й адміністративні провадження або певну категорію справ (наприклад, кримінальні справи про розкрадання, щодо неповнолітніх тощо);

— предметно-зональний (змішаний), коли суддя розглядає справи за спеціалізацією в межах закріпленої за ним території (зони);

— беззональний (поточний), коли кримінальні та адміністративні справи розподіляються головою місцевого суду між суддями по черзі, а цивільні справи, порушені суддями у зв’язку з надходженням скарг і заяв під час прийому громадян, розглядають ті судді, які їх порушили.