Розділ «ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО СУДОУСТРІЙ І СТАТУС СУДДІВ»

Стаття 13. Обов’язковість судових рішень

1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

2. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюди- ційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

3. Судові рішення інших держав є обов’язковими до виконання на території України за умов, визначених законом, відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

4. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Судове рішення, яким закінчується розгляд справи, є найважливішим актом судової влади. Воно постановляється іменем України незалежно від того, до якого рівня судової системи або юрисдикції належить суд і в якому складі суддів (одноособово чи колегіально) розглянуто справу.

Принцип обов’язковості судових рішень, що набрали законної сили, надає їм властивості закону по справі, у якій вони постановлені. Тому вони обов’язкові для виконання на території України всіма фізичними і юридичними особами, яких ці рішення стосуються.

За невиконання судового рішення може настати кримінальна, адміністративна або дисциплінарна відповідальність. Обов’язкове і точне виконання судових рішень державними і недержавними організаціями, установами, підприємствами, службовими особами і громадянами забезпечується системою державних органів, на які покладено виконання судових рішень у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах, справах про адміністративні правопорушення (органи Державної виконавчої служби України, Державного департаменту України з питань виконання покарань та ін.).

Обов’язковий характер судового рішення, постановленого іменем держави, підкреслює авторитет судової влади і сприяє утворенню в Україні режиму законності.

Обов’язковість урахування (преюдиціальність) судового рішення для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законодавством — КПК, ЦПК, ГПК. Вирок, що набрав законної сили, є обов’язковим для суду, який розглядає іншу кримінальну справу. Він є обов’язковим також для органів досудового провадження в іншій кримінальній справі. Набрання вироком, ухвалою чи постановою суду про закриття справи законної сили виключає можливість провадження у кримінальній справі по тому самому обвинуваченню відносно тих самих осіб.

Вирок, що набрав законної сили, є обов’язковим також для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки діяння особи, відносно якої він постановлений, лише з питань, чи мало місце це діяння і чи вчинено воно даною особою.

Набрання рішенням суду в цивільній або господарській справі законної сили виключає можливість провадження в цивільній або господарській справі з тих самих правовідносин між тими самими особами. Але цей факт не позбавляє заінтересованих осіб можливості звернутися до суду за захистом прав і охоронюваних законом інтересів, спір про які не був розглянутий і вирішений.

Обов’язковими до виконання в Україні є рішення судів судової системи України. Передбачене ч. 3 коментованої статті положення є винятком із сказаного вище і полягає в тому, що судове рішення іншої держави обов’язкове до виконання на території нашої держави за умов, визначених законом України.

Наприклад, відповідно до норм ЦПК порядок виконання в Україні рішень іноземних загальних судів і арбітражних судів визначається міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, в Україні можуть бути виконані судові і арбітражні рішення тієї держави, між якою і Україною укладено договір про надання правової допомоги у цивільних, сімейних, трудових і кримінальних справах, і згода на обов’язковість цього договору надана Верховною Радою України. Рішення іноземного суду або арбітражного суду може бути пред’явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту набрання рішенням законної сили.

Міжнародним договором України є також Конвенція держав — членів СНД. Відповідно до Конвенції виконуються рішення на території інших держав — членів СНД: у цивільних і сімейних справах, у тому числі і мирові угоди у таких справах майнового характеру, затверджені судом; вироки у кримінальних справах у частині що стосується відшкодування шкоди, заподіяної злочином, тощо.

Договори про надання правової допомоги у цивільних, сімейних і кримінальних справах Україна укладала з багатьма країнами.

Обов’язковою умовою для виконання рішення суду іншої держави в цивільних, сімейних справах, вироків у кримінальних справах у частині, що стосується конфіскації майна та відшкодування.

Відповідні клопотання про визнання судового рішення і видачу дозволу на його виконання розглядають апеляційний суд АРК, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя. У разі задоволення клопотання судом видається виконавчий лист, який є підставою для виконання рішення іншої держави органами Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Стаття 14. Право на оскарження судового рішення

1. Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.