Розділ «ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО СУДОУСТРІЙ І СТАТУС СУДДІВ»

2) у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити в межах своїх повноважень перегляд чи скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

затвердити Положення про соціальне та матеріальне забезпечення працівників Національної школи суддів України і передбачати відповідне фінансування у проектах законів про Державний бюджет України на 2011 та наступні роки;

розробити Декларацію про майновий стан судді з урахуванням вимог цього Закону;

затвердити положення про Єдину базу даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб’єктів владних повноважень;

забезпечити виконання положень пункту 3.15 розділу XII. «Прикінцеві положення» цього Закону щодо надання судам загальної юрисдикції безперешкодного доступу до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців;

визначити порядок передачі архівів, таємного діловодства з військових судів, що ліквідуються;

3) передбачити у проекті Закону України про Державний бюджет України на 2011 рік видатки, пов’язані з реалізацією положень цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2011 року.

15. Рекомендувати Державній судовій адміністрації України:

1) до 1 січня 2011 року вжити заходів щодо створення Єдиної бази даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб’єктів владних повноважень;

2) вжити заходів для організаційного забезпечення проведення першої конференції суддів загальних судів, з’їзду суддів України, зокрема щодо надання відповідних приміщень для їх проведення.

16. Рекомендувати Раді суддів України до 1 грудня 2010 року затвердити за погодженням з Державною судовою адміністрацією України Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

м. Київ

7 липня 2010 року № 2453-VI

1. Пунктом першим Перехідних положень коментованого Закону встановлюється, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, створення якого передбачено частиною 2 статті 31 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», має бути утворений не пізніше 1 жовтня 2010 року та розпочати свою діяльність не пізніше 1 листопада 2010 року.

На виконання вказаної норми коментованого Закону Президентом України уже підписано Указ «Про Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 12 серпня 2010 року № 810/2010.

У пункті 1 Перехідних положень міститься застереження, згідно з яким до початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, тобто максимум до 1 листопада 2010 року, його повноваження здійснюватимуть судові палати з цивільних та кримінальних справ Верховного Суду України.

2. В пункті другому Перехідних положень Закону «Про судоустрій і статус суддів» міститься норма, яка встановлює перехідний період для цивільних і кримінальних справ, які знаходяться на розгляді у відповідних судових інстанціях, а також норма щодо збереження тривалості перебігу процесуальних строків, які діяли до набрання чинності коментованим Законом, в аспекті набрання чинності та оскарження судових рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій до набрання чинності новим Законом «Про судоустрій і статус суддів».

Так, якщо касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах подано до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і їх призначено (прийнято) ним до касаційного розгляду до цього часу, вони розглядатимуться Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом. Однак, всі касаційні скарги (подання), які подані до Верховного Суду, України після настання цієї дати, передаватимуться ним до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Аналогічна норма поширюється і на розгляд в касаційній, інстанції кримінальних справ, які до набрання чинності цим Законом були призначені до судового розгляду апеляційними судами як судами першої інстанції, і по яким було прийнято судові рішення, а також на розгляд кримінальних справ, судові рішення по яким були ухвалені апеляційними судами у першій інстанції до набрання чинності цим Законом і не набрали законної сили. А от ті кримінальні справи, що надійшли до апеляційних судів для розгляду у першій інстанції, але не були призначені до судового розгляду на день набрання чинності цим Законом, передаються для розгляду відповідним місцевим загальним судам з урахуванням територіальної підсудності.