Розділ «ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО СУДОУСТРІЙ І СТАТУС СУДДІВ»

1) суддя за повідомленням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своєчасно не подав без поважних причин заяву про обрання його на посаду судді безстроково;

2) щодо судді Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відмову у рекомендуванні його для обрання на посаду судді безстроково.

2. Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді з посади у зв’язку з закінченням строку призначення із зазначенням дати, з якої суддя має бути звільнений.

3. Суддя звільняється з посади Президентом України.

4. Якщо суддю з будь-яких причин не звільнено з посади, він не може виконувати свої повноваження із здійснення правосуддя з наступного дня після закінчення строку, на який його було призначено.

Стаття 101 коментованого Закону визначає порядок звільнення судді з посади у разі закінчення строку, на який його призначено. Із змісту цієї статті випливає, що її норми поширюються лише на осіб, призначених Президентом України на посаду судді вперше, оскільки всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково.

Матеріальні підстави для звільнення судді з посади в разі закінчення строку, на який його призначено, визначено в частині першій коментованої статті ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». До них належать:

1) неподання суддею без поважних причин у визначений законом строк заяви про обрання його на посаду судді безстроково. Для реалізації цієї підстави вимагається повідомлення про цей факт Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

2) прийняття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення про відмову в рекомендуванні його для обрання на посаду судді безстроково (див. коментар до ст. 77 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).

За наявності однієї із зазначених підстав Вища рада юстиції повинна внести Президентові України (органу, який відповідно до Конституції України призначив суддю на посаду судді вперше) подання про звільнення судді з посади у зв’язку із закінченням строку, на який його призначено. У поданні Вища рада юстиція зазначає дату, з якої суддя має бути звільнений. Ця дата повинна бути не пізнішою за останній день строку, на який суддю, щодо якого вноситься подання про звільнення, було призначено.

На підставі внесеного ВРЮ подання Президент України видає Указ про звільнення судді з посади.

У разі, якщо необхідне подання не було внесено Вищою радою юстиції Президентові України або Президентом України не було видано Указ про звільнення судді з посади, такий суддя втрачає право виконувати свої повноваження із здійснення правосуддя з наступного дня після закінчення строку, на який його було призначено.

Стаття 102. Звільнення судді з посади за віком

1. Суддя звільняється з посади за віком з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п’яти років.

2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України не пізніш як за місяць до дня, зазначеного у частині першій цієї статті, зобов’язана повідомити Вищу раду юстиції про наявність підстави для звільнення судді.

3. Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді у зв’язку з досягненням ним шістдесяти п’яти років до органу, який обрав або призначив суддю, не пізніш як за п’ятнадцять днів до дня, зазначеного у частині першій цієї статті.

4. Якщо суддю з будь-яких причин не звільнено з посади, він не може здійснювати свої повноваження зі здійснення правосуддя з наступного дня після досягнення шістдесяти п’яти років.

Підставою для звільнення судді з посади за віком є досягнення ним шістдесяти п’яти років. Такий суддя звільняється з посади з наступного дня після досягнення ним цього віку.

Реалізація цієї підстави вимагає здійснення таких юридичних дій:

1) повідомлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України Вищої ради юстиції про наявність підстави для звільнення судді з посади, — не пізніш як за місяць до дня, наступного за днем досягнення суддею шістдесяти п’яти років;