Розділ V ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВ ПРО НАКЛАДЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ

У провадженні у справах про адміністративні правопорушення строк позбавлення спеціального права обчислюється роками, місяцями або днями. За загальним правилом постанова про позбавлення спеціального права підлягає виконанню з моменту її винесення. Особи, щодо яких винесена така постанова, вважаються позбавленими спеціального права з моменту винесення постанови уповноваженим на те органом. Саме з цього моменту починає обчислюватися зазначений у постанові строк.

У випадку, коли документ, що посвідчує спеціальне право, був вилучений або зданий примусово (у разі ухилення особи від здачі документа), то строк починає обчислюватися з дня здачі.

Примусове вилучення документа здійснюється органами, що перелічені у ст. 317 КпАП, тобто органами, що виконують постанову про позбавлення спеціального права (це: начальник або заступник начальника відділу, відділення, управління дорожньої міліції, командир або заступник дорожньо-патрульної служби; начальник Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступники, капітани річкового порту; органи, що здійснюють державний нагляд за дотриманням правил полювання).

Вилучені документи зберігаються органом (посадовою особою), що їх вилучив. Після закінчення призначеного строку, зазначеного в постанові, документи повертаються володільцеві. Якщо строк був скорочений органом, який наклав стягнення, на підставі клопотання громадської організації чи трудового колективу за сумлінне ставлення до праці і зразкову поведінку правопорушника, то документи видаються по закінченню цього строку.

Водій транспортного засобу отримує вилучене посвідчення водія лише після перевірки знань правил дорожнього руху, які встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 1094, у визначеному порядку.

Порядок отримання вилучених документів (посвідчення водія, посвідчення, диплому, посвідчення мисливця) регулюється відповідними актами Міністерства внутрішніх справ та Міністерства транспорту України.

Глава 31 Провадження по виконанню постанови про застосування виправних робіт

Стаття 322. Виконання постанови про застосування виправ­них робіт

Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування виправних робіт надсилається органу Державного департаменту України з питань виконання покарань на виконання не пізніш як наступного дня після її винесення.

[У частину першу статті 322 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

Виправні роботи відповідно до статті 31 цього Кодексу відбуваються за місцем постійної роботи порушника.

На підставі постанови про виправні роботи із заробітку порушника провадяться відрахування в доход держави протягом строку відбування адміністративного стягнення в розмірі, визначеному постановою.

КпАП передбачає як один із видів адміністративного стягнення виправні роботи (ст. 31 КпАП). Максимальний строк виправних робіт - два місяці. Строк виправних робіт обчислюється місяцями або днями. Визначений строк особа, на яку накладено адміністративне стягнення, відбуває за місцем постійної роботи. В цей час з її заробітку провадиться відрахування до 20% в доход держави. Постанову про застосування виправних робіт виносить районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд.

У постанові зазначається сума, яку необхідно відраховувати протягом часу виконання постанови. Суд (суддя) після розгляду справи винесену постанову надсилає органу Державного департаменту України з питань виконання покарань. Таким органом є інспекція виправних робіт. Ця інспекція зобов’язана почати виконання постанови не пізніш як наступного дня після її винесення. Обов’язок інспекції полягає в тому, щоб передати постанову власнику підприємства, організації, установи, де порушник повинен відбувати виправні роботи. На власника покладаються певні обов’язки щодо сприяння реалізації виконанню постанови правопорушником - ст. 324 КпАП. Під час перебігу строку, протягом якого особа відбуває виправні роботи, інспекція виправних робіт контролює правильність і своєчасність відрахувань із заробітку, належне виконання особою своїх обов’язків, дотримання умов відбування виправних робіт, розглядає заяву особи-порушника щодо звільнення, здійснює інші контролюючі та наглядові функції.

Відрахування із заробітку починається з наступного дня після надходження копії постанови на підприємство. Відрахування проводиться з усієї суми заробітку, без виключення з цієї суми податків та інших платежів. Якщо порушник працює на роботах з періодичним нарахуванням зарплати (сезонні роботи в сільському господарстві, на риболовецьких та рибопереробних підприємствах), то відрахування провадиться у міру нарахування. При проведені відрахування із заробітку у цей заробіток включається як грошова, так і натуральна частина їх прибутків. Натуральна частина залишається в розпорядженні підприємств, а її вартість за державними закупівельними цінами перераховується в доход держави. Якщо особа працює на кількох підприємствах за сумісництвом, то відрахування провадяться із заробітку за кожним місцем роботи. Відрахування не провадяться з грошових допомог, які одержуються в порядку загальнообов’язкового державного соціального страхування і соціального забезпечення, виплат одноразового характеру, не передбачених системою оплати праці, сум, які виплачуються як компенсація за витрати, пов’язані з відрядженням та з іншими компенсаційними виплатами.

Утримані в дохід держави із заробітку порушника кошти підприємством перераховуються до державного бюджету через банківські установи України. Забороняється одержання утриманих коштів готівкою.

Якщо особа відбула призначений строк виправних робіт, але відрахування з її заробітної плати, через її затримку, не були вчасно перераховані в дохід держави в повному обсязі (що підтверджено розрахунковими відомостями з місця роботи), то така особа знімається з обліку, а його облікова картка вноситься до картотеки дебіторської заборгованості в підрозділу інспекцій, де вона перебуває до того часу, доки підприємство не перерахує всіх належних коштів.

Строк відбування виправних робіт не зараховується в загальний і трудовий стаж. Як заохочення при сумлінному ставленні до роботи і зразковій поведінці можливе зарахування строку виправних робіт до загального стажу. Під час відбування виправних робіт чергову відпустку надавати заборонено. Також не виплачується пільгові та заохочувальні надбавки до заробітної плати.

Під час відбування виправних робіт особа може перевестися на іншу посаду або роботу згідно із законами про працю на загальних підставах. Заборонено звільнення особи з місця роботи без дозволу інспекції виправних робіт. У випадку, якщо особа все ж таки перестає працювати, вона повинна негайно влаштуватися на роботу, при цьому повинна надати необхідну допомогу інспекція виправних робіт.

Стаття 323. Обчислення строку відбування виправних робіт