Розділ IV ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

[У частині другій статті 268 деякі цифри виключено згідно із Законом України № 2635-IV від 02.06.2005p.]

Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов’язковою.

[У частину третю статті 268 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

[У статтю 268 внесено зміни згідно з Указами Президії Верховної Ради Української РСР № 316-ХІ від 29.05.85 р., № 4452-ХІ від 21.08.87 p., № 7445-ХІ від 27.04.89 p., № 8918-ХІ від 07.03.90 p., № 9166-XI від 04.05.90 p., № 647-XІI від 18.01.91 p.; № 386/96-BP Законом України від 01.10.96 p.]

Особа, яка притягається до відповідальності має визначені цією статтею права. Ці права ні в якому разі не можуть бути обмежені.

По-перше, така особа має право знайомитися з матеріалами справи. Особа повинна знати, за які конкретно дії її притягають до відповідальності. Ознайомившись з матеріалами справи, особа має право давати пояснення щодо викладених у матеріалах обставин. Також особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, як людина, що безпосередньо брала участь у досліджуваному діянні, має будь-які відомості про нього, користується правом надавати докази. Не завжди показання протоколюються, фіксуються у вигляді пояснень, вони можуть сприйматися, репродукуватися і в усній формі. Задля доказування своєї невинуватості або приведення обставин, що пом’якшують вину, особа має право заявляти клопотання про виклик і допит свідків, про призначення експертизи, про видачу довідок та інших документів. Однак разом із цим притягнутий до відповідальності не зобов’язаний доводити свою невинуватість, хоча і має на це право.

По-друге, притягнутий до відповідальності має право на захист. Це проявляється у можливості користуватися послугами адвоката або іншого фахівця у галузі права, який має право на надання юридичної допомоги. Якщо особа не володіє мовою, якою ведеться провадження, вона може виступати своєю рідною мовою або користуватися послугами перекладача.

По-третє, особа має право оскаржити постанову у справі. Оскарження дій органів (посадових осіб) і рішень у справі про адміністративне правопорушення - одна з найбільш важливих гарантій захисту прав особи, як тієї, що притягається до відповідальності, так і потерпілого. Це є засіб забезпечення законності та підстава для перевірки обґрунтованості прийнятих у справі постанови. Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення регулюється главою 24 КпАП.

На стадії розгляду справи для забезпечення законності і захисту прав особи, яка притягається до відповідальності, законом визначено, що справа розглядається у присутності цієї особи. Розгляд справи можливий за відсутності особи, яка притягається до відповідальності у випадку, якщо особу своєчасно сповістили про час і місце розгляду справи, а вона не з’явилася і до того ж від неї не поступало клопотання про відкладення розгляду справи. Якщо особа заявила клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість її присутності при розгляді, орган (посадова особа), що розглядає справу повинен з урахуванням строків задовольнити клопотання. Частина 2 цієї статті перелічує правопорушення при розгляді справ, про які присутність притягуваного до відповідальності є обов’язковим. Цей перелік не є вичерпним і законами України можуть встановлюватися інші випадки, коли явка особи в орган, який розглядає справу, є обов’язковою. У випадку, коли особа ухиляється від явки до органу внутрішніх справ або до суду, міліція має право здійснити її привід.

Стаття 269. Потерпілий

Потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Потерпілого може бути опитано як свідка відповідно до статті 272 цього Кодексу.

Ця стаття надає визначення такого суб’єкта адміністративного процесу як потерпілий. Якщо у матеріалах справи є відомості про те, що особі адміністративним правопорушенням завдано моральну, фізичну або майнову шкоду, то така особа визнається потерпілим у цій справі.

Згідно з листом Міністерства юстиції від 13.05.2004 р. за № 35-13/797 моральна шкода це - втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у:

- фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

- душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;

- душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

- приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.