Розділ IV ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

[У пункт 16 частини другої статті 255 внесено зміни згідно із Законом України № 2600-IV від 31.05.2005 p.]

17) державні інспектори з охорони прав на сорти рослин (стаття 104-1).

[Частину другу статті 255 доповнено пунктом 17 згідно із Законом України № 1805-IV від 17.06.2004 p.]

У випадках, прямо передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування і представники органів самоорганізації населення.

[Статтю 255 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) обов’язково перевіряє чи компетентною особою був складений протокол. Ця стаття надає повний перелік осіб, яким законодавством надано право складати протокол про адміністративне правопорушення. Надання в одній статті переліку одразу усіх осіб, уповноважених складати протокол про адміністративне правопорушення, суттєво полегшує визначення такої особи та пришвидшує вирішення питання про компетентність особи, яка склала протокол. Однак у деяких випадках не зазначається конкретна посадова особа, що має право складати протокол, а лише робиться посилання на те, що ця особа є, наприклад, уповноваженою на те комітетом селищних, міських рад. У такому випадку необхідно звертатися до відповідних відомчих актів. Таких відсильних положень дуже мало порівняно з кодексами колишніх радянських республік, де для визначення такої посадової особи необхідно було звертатись до інших нормативно-правових актів.

При виявленні проступку особою, яка не має права складати протокол, вона повинна повідомити про це у відповідні органи.

Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративне правопо­рушення

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмовлення особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу порушникові роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ і до нього висуваються певні вимоги. Саме в цій статті надається перелік тих даних, що обов’язково повинні бути закріплені у протоколі для того, щоб він мав відповідну силу і щоб його неможливо було заперечувати. Бланки протоколів про адміністративне правопорушення є бланками суворої звітності. Вони повинні бути надруковані у друкарні, мати захист від підробки та єдину наскрізну нумерацію в межах відповідного органу. Протоколи та акти повинні бути зареєстровані в бухгалтерії цих органів, як бланки суворої звітності, видаватися та обліковуватися у встановленому законодавством порядку.

Протокол містить усі відомості, що стосуються правопорушення; майнової шкоди (якщо така мала місце в результаті скоєння правопорушення); особи порушника (прізвище, ім’я і по батькові; дата і місце народження; місце проживання; телефон; посада; зарплата, пенсія чи з інших джерел у гривнях; освіта; сімейний стан; кількість осіб, що перебувають на утриманні; чи притягувалася особа раніше до відповідальності (адміністративної, кримінальної); документ, що посвідчує особу порушника); особи, що склала протокол (посада, прізвище, ім’я і по батькові, зазначається дата і місце складення протоколу); пояснення порушника; зазначається, що порушнику роз’яснені права та обов’язки, передбачені ст. 286 КпАП, та повідомлено про час і місце розгляду справи; за наявності свідків зазначається їх прізвища, ім’я і по батькові, адреса та телефон. Обов’язково робиться посилання на той нормативний акт, який передбачає відповідальність за вчинене правопорушення. Протокол повинен бути підписаний особою, що його склала, та особою, що вчинила правопорушення. Також за наявності свідків і потерпілих протокол підписується і ними. У випадку, коли порушник відмовляється підписати протокол, про це робиться запис у протоколі. Можливе засвідчення такого запису підписами понятих.

Залежно від того, яке саме правопорушення було вчинене, у протоколі можуть зазначатися і інші відомості, які необхідні для більш повного відображення фактів. Так, наприклад, при вчиненні дрібної спекуляції у протоколі зазначаються також відомості про предмет спекуляції, його роздрібну ціну, кількість виявлених предметів, обставини перепродажу, товарні ярлики та інші відомості, що сприятимуть відображенню реальної дійсності вчинення правопорушення.

Стаття 257. Надіслання протоколу

Протокол надсилається органові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Завершальним етапом адміністративного розслідування при провадженні у справах про адміністративні правопорушення є направлення протоколу і всіх матеріалів розслідування на розгляд органа (посадовій особі), уповноваженого розглядати відповідну категорію справ про адміністративні правопорушення. Ці органи (посадові особи) перелічуються у главі 17 КпАП.

Протокол надсилається у певний строк відповідному уповноваженому органу. Терміни передачі протоколу органу, уповноваженому на розгляд справи, у КпАП не встановлені. Процесуальні терміни встановлені лише стосовно протоколів про здійснення корупційного діяння - протокол повинен бути переданий до суду в 3-денний термін з моменту його складання. В усіх інших випадках цей строк регламентується відповідними відомчими актами. Так, наприклад, протокол про адміністративне правопорушення, вчинене військовослужбовцем або особою рядового чи начальницького складу ОВС, повинен бути надісланий за місцем служби такої особи у 3-денний термін для притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності. Протокол про злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця повинен бути надісланий на розгляд суду протягом однієї доби. Як правило, усередині органу протокол направляється на розгляд уповноваженій особі протягом доби.

Протоколи передаються за розносною книгою. Допускається передача протоколу і доданих до нього матеріалів рекомендованим поштовим відправленням із зазначенням опису вкладених матеріалів. Протокол разом із матеріалами прошиваються і нумеруються за аркушами. В описі зазначаються: порядковий номер, повна назва документа, його дата, номери аркушів за порядком, а також загальна кількість документів і аркушів цифрами та літерами. Опис підписується керівником органу, ставиться дата його складання.