- застосовує передбачені законодавством заходи для припинення порушень санітарного законодавства;
- погоджує методи контролю і випробувань продукції щодо її безпеки для здоров’я і життя населення;
- погоджує інструкції (правила) використання продукції підвищеної небезпеки;
- погоджує перелік установ, організацій, закладів, яким надається право випробування продукції на відповідність вимогам безпеки для здоров’я;
- здійснює інші повноваження відповідно до закону.
Повноваження керівників відповідних органів, установ, закладів, лікарів-гігієністів, лікарів-епідеміологів, помічників лікарів визначаються законодавством.
Посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби України самостійно приймають в межах своїх повноважень рішення і несуть відповідальність згідно із законодавством за протиправні дії або бездіяльність; здійснюють свої повноваження на відповідних адміністративних територіях, водному, залізничному та повітряному транспорті, об’єктах з особливим режимом роботи, а посадові особи державної санітарно- епідеміологічної служби Міноборони, МВС, СБУ, Адміністрації Держприкордонслужби, Державного департаменту з питань виконання покарань, Державного управління справами - на підпорядкованих їм територіях, об’єктах, у частинах і підрозділах.
Головний державний лікар України, його заступники, головні санітарні лікарі відповідних органів, установ, закладів державної санітарно-епідеміологічної служби та їх заступники, а також лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, що передбачені цією статтею. Конкретний склад адміністративних правопорушень, справи про які розглядають ці посадові особи, сформульований у ст. 42, ч. 2 ст. 41, ст. 78, ст. 80-83, ст. 90-1, ст. 95, ст. 167, ст. 168-1, ст. 170-1, ст. 88-11 КпАП.
Стаття 237. Виключено
[Статтю 237 виключено згідно із Законом України № 352-XIV від 23.12.98 p.]
Стаття 238. Органи державного ветеринарного контролю
Органи державного ветеринарного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушеннями правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107).
Від імені органів державного ветеринарного контролю розглядають оправи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення:
1) головний державний інспектор ветеринарної медицини України та його заступники - штраф на громадян до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб - до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
[У пункт 1 частини другої статті 238 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]
2) головні державні інспектори ветеринарної медицини Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, головний державний інспектор ветеринарної медицини на транспорті і державному кордоні та їх заступники - штраф на громадян до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб - до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
[У пункт 2 частини другої статті 238 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]
3) головні державні інспектори ветеринарної медицини міст, районів, районів у містах, залізниць, транспортних і прикордонних пунктів - штраф на громадян до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб - до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
[У пункт 3 частини другої статті 238 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]
[У пункт 3 частини другої статті 238 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар» автора Авторов коллектив на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ III ОРГАНИ, УПОВНОВАЖЕНІ РОЗГЛЯДАТИ СПРАВИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ“ на сторінці 36. Приємного читання.