Розділ II. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ І АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

[У статтю 63 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

Об’єкт: суспільні відносини, що складаються у сфері використання земель державного лісового фонду. Нормативними актами, що регулюють такі відносини, є Земельний кодекс України, Лісовий кодекс України, Закон України «Про охорону навколишнього середовища» та інші відповідні нормативно-правові акти.

Ліс - це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що в своєму розвитку біологічно взаємопов’язані, впливають один на одного і на навколишнє середовище. Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд. До земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Об’єктивна сторона полягає у вчиненні незаконних дій з використання земель лісового фонду, а саме у користуванні ділянками земель державного лісового фонду у певних цілях без відповідного дозволу.

Землі лісового фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісового фонду загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо. Використання земель державного лісового фонду можливе лише за умови отримання дозволу, що видається у визначеному законом порядку.

Розкорчовування виражається у видаленні пнів, чагарників, дерев з корінням різними способами (наприклад, вручну, випалюванням, за допомогою підриву, механічно та ін.).

Під час розміщення, проектування, будівництва і введення в дію нових і реконструкції підприємств, споруд та інших об’єктів, а також удосконалення і впровадження нових технологічних процесів та устаткування, що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів, передбачаються і здійснюються заходи щодо усунення негативної дії шкідливих факторів, зокрема викидів і скидів забруднюючих речовин, відходів виробництва, підтоплення, осушення та інших видів негативного впливу на ліси. Забороняється введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, транспортних шляхів, комунальних та інших об’єктів, не забезпечених пристроями, що запобігають шкідливому впливу на стан і відтворення лісів. Проекти будівництва зазначених підприємств, споруд та інших об’єктів підлягають екологічній експертизі у випадках і порядку, що встановлюються законодавством України.

Влаштування складів передбачає розміщення на поверхні землі лісоматеріалів, будь-якої техніки, обладнання, тари та інших предметів і речей.

Суб’єкт: громадяни та посадові особи.

Суб’єктивна сторона: вина у формі умислу. Зазначені особи не мають дозволу на проведення відповідних дій, але їх вчиняють.

Стаття 64. Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці

Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці -

тягне за собою накла­дення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У статтю 64 внесено зміни згідно із Законом України № 81/96-ВР від 06.03.96 p.]

[У статтю 64 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

Об’єкт: суспільні відносини, що виникають у сфері використання лісосічного фонду. Таке використання повинно бути раціональним, забезпечувати відтворення лісосічного фонду, запобігати шкідливому впливу на ліси. Лісосічний фонд - це запаси деревини, призначеної для щорічної заготівлі під час рубок головного користування.

Об’єктивна сторона полягає у: порушенні встановленого порядку використання лісосічного фонду; порушенні встановленого порядку заготівлі та вивезення деревини; порушенні встановленого порядку заготівлі живиці.

Щорічний розмір лісосічного фонду встановлюється Кабінетом Міністрів України з огляду на розмір розрахункової лісосіки. Визначення і передача лісосічного фонду провадиться постійними лісокористувачами відповідно до Правил відпуску деревини на пні в лісах України, передусім у стиглих і пристигаючих дерево станах, що потребують рубки за своїм станом (пошкоджені деревостани і деревостани, в яких закінчена підсочка тощо), а також ростуть на землях, які підлягають розчищенню у зв’язку з проведенням лісогосподарських заходів або передачею їх для використання в цілях, не пов’язаних із веденням лісового господарства і використанням лісових ресурсів. Під час проведення рубок головного користування цінні й рідкісні деревні та чагарникові породи, перелік яких визначається Правилами відпуску деревини на пні в лісах України, підлягають збереженню.

Основним видом лісового використання є заготівля деревини. Розмір заготівлі деревини під час проведення рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, визначається з огляду на потреби охорони, поліпшення породного складу і якості лісів, а розмір заготівлі деревини під час проведення інших рубок- обсягом робіт, передбачених відповідними проектами або заходами. Лісове законодавство регулює порядок проведення заготівельних робіт, умови та способи. Після рубки деревини її необхідно доставити до певної точки (чи на склад, чи до відповідного пункту споживання та ін.). Вивезення деревини з лісу, а також очищення лісосік від порубкових залишків здійснюється, як правило, одночасно з її заготівлею. Порядок переміщення деревини регулюється Правилами відпуску деревини на пні в лісах України.

Живиця - світло-жовта в’язка рідина, що виділяється під час поранення хвойних дерев. Заготівля живиці здійснюється шляхом підсочки стиглих хвойних деревостанів, які після закінчення строків підсочки плануються до рубки, а також пристигаючих деревостанів, які до строку закінчення підсочки підлягатимуть рубці. До закінчення строків підсочки у хвойних деревостанах, призначених для заготівлі живиці, рубки головного користування забороняються. Вирубування цих деревостанів до їх підсочки, а також дострокове вилучення їх з підсочки може допускатися, як виняток, з дозволу Міністерства лісового господарства України. Правила заготівлі живиці, а також зони обов’язкової підсочки деревостанів визначаються Кабінетом Міністрів України.