Розділ II. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ І АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Під час проведення перевірок у сферу роботи Інспекції не можуть втручатися будь- які господарські органи, об’єднання громадян, політичні формування, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Суб’єкти державної системи страхового фонду документації, діяльність яких перевіряється, зобов’язані створювати необхідні умови для роботи комісії; своєчасно подавати необхідні матеріали з питань, що підлягають перевірці.

Керівництво суб’єкта державної системи страхового фонду документації, щодо якого здійснюється перевірка, несе відповідальність за повноту та достовірність інформації, яка надається комісії під час перевірки.

За результатами інспекційної перевірки складається акт перевірки чи надається припис щодо усунення недоліків. Акт перевірки та припис є підставою для притягнення до відповідальності.

Акт перевірки складається у трьох примірниках. Перший примірник подається відповідному органу виконавчої влади, другий - керівнику суб’єкта державної системи страхового фонду документації, що підлягав перевірці, третій - Інспекції. Ознайомлення керівника суб’єкта державної системи страхового фонду документації, щодо якого здійснюється перевірка, з актом перевірки здійснюється під розпис. У разі відмови підписати акт про це робиться відповідний запис у цьому акті головою комісії.

Припис складається у двох примірниках. Перший надається керівнику суб’єкта державної системи страхового фонду документації, що перевірявся, а другий залишається в Інспекції для здійснення контролю.

Керівник суб’єкта державної системи страхового фонду документації, щодо якого здійснюється перевірка, зобов’язаний вжити необхідних заходів щодо усунення недоліків і реалізації пропозицій відповідно до вимог законодавства України про страховий фонд документації України. Повідомлення про виконання пропозицій і усунення недоліків надсилається до Державного департаменту страхового фонду документації у встановлений в акті (приписі) термін, а також органу виконавчої влади, якому підпорядкований суб’єкт державної системи страхового фонду документації.

Керівник суб’єкта державної системи страхового фонду документації, щодо якого здійснюється перевірка, має право в десятиденний термін оскаржити результати перевірки в установленому порядку.

Суб’єктом правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Стаття 188-26. Невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби з карантину рослин України

Невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби з карантину рослин України, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про карантин рослин, а також створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 188-26 згідно із Законом України№ 956-V від 19.04.2007p.]

Об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері управління, а також у сфері щодо захисту життя та здоров’я рослин. Зазначені відносини регулюються Законом України «Про карантин рослин», Положенням про Державну службу з карантину рослин України, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 08.05.2007 р. № 310 та іншими правовими актами.

Карантин рослин - це утримання об’єктів регулювання (до яких належать будь-яка рослина, продукт рослинного походження, місце зберігання, упаковка, засоби перевезення, контейнери, ґрунт та будь-які інші організми, об’єкти або матеріали, здатні переносити чи поширювати регульовані шкідливі організми) у визначених місцях для проведення їх моніторингу або подальшого інспектування, фітосанітарної експертизи та/або обробки. Державна служба з карантину рослин України відповідно до Закону України «Про карантин рослин» здійснює державне управління у сфері карантину рослин. Вона включає: Головну державну інспекцію з карантину рослин України, що знаходиться у сфері управління центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики і підпорядковується йому; Центральну науково-дослідну карантинну лабораторію, яка знаходиться у віданні Головної державної інспекції з карантину рослин України; державні інспекції з карантину рослин Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (далі - органи Державної служби з карантину рослин); пункти карантину рослин у районах, морських, річкових портах (на пристанях), на відповідних залізничних станціях, в аеропортах (на аеродромах), на підприємствах поштового зв’язку, шосейних шляхах, автовокзалах, автостанціях, пунктах пропуску на державному кордоні України, зональні, обласні та міські карантинні лабораторії. У разі необхідності пункти карантину рослин можуть створюватись і на інших об’єктах, діяльність яких пов’язана із заготівлею, вивезенням, ввезенням, транспортуванням, реалізацією і використанням об’єктів регулювання.

Головна державна інспекція з карантину рослин України та її керівник - Головний державний інспектор з карантину рослин України (за посадою) є представниками України у Раді Європейської і Середземноморської організації захисту рослин (ЕРРО).

Основними завданнями Державної служби з карантину рослин України є: охорона території України від занесення регульованих шкідливих організмів; виявлення, локалізація і ліквідація регульованих шкідливих організмів; запобігання проникненню регульованих шкідливих організмів у зони, вільні від таких регульованих шкідливих організмів на території України; здійснення державного контролю за дотриманням карантинного режиму і проведенням заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, транспортуванні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні об’єктів регулювання; реєстрація осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов’язану з виробництвом та обігом об’єктів регулювання.

Головна державна інспекція з карантину рослин України відповідно до повноважень: визначає відповідно до закону порядок ввезення, вивезення та використання рослин і рослинних продуктів, у тому числі за погодженням з карантинними службами інших держав відповідно до міжнародних договорів України; вивчає видовий склад, біологію та екологію регульованих шкідливих організмів, розробляє прогноз їх поширення з метою запобігання занесенню та/або поширенню; розробляє проекти нормативно- правових актів у сфері карантину рослин; веде бази даних та інформує громадськість та заінтересованих партнерів про виявлення, наявність, поширення, локалізацію та за необхідності ліквідацію регульованих шкідливих організмів; проводить інспектування та фітосанітарну експертизу об’єктів регулювання; здійснює державний контроль за виконанням фітосанітарних заходів; видає відповідно до закону карантинні дозволи; здійснює координацію моніторингу, виявлення та ідентифікацію регульованих шкідливих організмів в Україні; готує перелік регульованих шкідливих організмів; готує перелік об’єктів регулювання; здійснює контроль за використанням біологічних контрольних організмів; вносить подання до Кабінету Міністрів України про запровадження або скасування карантинного режиму; проводить науково-дослідні роботи у сфері карантину рослин; здійснює контроль за проведенням фумігації (знезараження) особами об’єктів регулювання, які переміщуються через державний кордон України та/або кордони карантинних зон; призначає і звільняє з посад керівників (їх заступників) органів Державної служби з карантину рослин; представляє Україну в міжнародних організаціях відповідно до встановленого законом порядку; проводить спеціальні дослідження спільно з національними організаціями з карантину та захисту рослин інших країн щодо оцінки відповідності (невідповідності) об’єктів регулювання фітосанітарним правилам; надає повідомлення заінтересованим партнерам про фітосанітарні заборони чи обмеження; встановлює спеціально визначений відсоток вантажів, які підлягають вибірковому фітосанітарному прикордонному контролю; веде загальнодержавний реєстр осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов’язану з виробництвом та обігом об’єктів регулювання; надає відповіді на запити стосовно фітосанітарних заходів.

Органи Державної служби з карантину рослин здійснюють: видачу фітосанітарних та карантинних сертифікатів на рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти регулювання; інспектування та проведення фітосанітарної експертизи рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів регулювання, що переміщуються територією України, через державний кордон України та карантинні зони (у тому числі тих, що надходять у багажі, поштових відправленнях і ручній поклажі пасажирів); реєстрацію осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов’язану з виробництвом та обігом об’єктів регулювання; організацію та контроль за проведенням обробки і Фумігації (знезараження) рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів регулювання, які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони; Державний контроль за проведенням фітосанітарних заходів, що застосовуються до карантинних організмів відповідно до закону та міжнародних договорів України; організацію і проведення систематичних обстежень земель сільськогосподарського призначення і земель лісового фонду, пунктів карантину рослин та прилеглої до них території, місць обігу рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів регулювання; державний контроль за діяльністю розсадників, державних сортодільниць, оранжерей і теплиць, діяльність яких пов’язана з обігом рослин, насіння і садивного матеріалу; державний контроль за виробництвом та обігом рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів регулювання; вжиття відповідно до законодавства термінових заходів для локалізації та ліквідації карантинних організмів, запобігання їх поширенню; термінові заходи для локалізації та/або ліквідації карантинних організмів- поширення інформації у сфері карантину рослин серед осіб; поширення інформації та за необхідності запровадження навчання виробників рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів регулювання стосовно ідентифікації відповідних карантинних організмів; внесення подань до відповідних державних адміністрацій про запровадження та скасування карантинного режиму.