Розділ II. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ І АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

тягне за собою накладення штрафу на керівників підприємств, установ, організацій або інших посадових осіб, відповідальних за допуск водіїв до керування транспортними засобами, від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину другу статті 129 внесено зміни згідно із Законам України № 55/97-ВР від 07.02.97 р.]

Допуск до керування річковим або маломірним судном осіб, які перебувають у стані сп’яніння, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за експлуатацію суден, від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину третю статті 129 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

[У статтю 129 внесемо зміни згідно з Указами Президії Верховної Ради Української РСР № 316-ХІ від 29.05.85 p., № 7542-ХІ від 19.05.89 р№ 1369-ХІІ від 29.07.91 p., № 1818-XII від 15.11.91 p.; Законом України № 3785-ХІІ від 23.12.93 p.]

Об’єктом правопорушень, передбачених коментованою статтею, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і на річковому транспорті та маломірних судах. Беручи до уваги небезпеку, якою є участь у дорожньому русі осіб, що перебувають у стані сп’яніння, законодавець у нормах багатьох правових актів встановив заборону на допуск зазначених осіб до керування транспортними засобами. Так, ст. 12 Закону України «Про дорожній рух» встановлює обов’язок посадових осіб, які відповідають за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів, не допускати до керування транспортними засобами осіб, які не пройшли у встановлений строк медичного огляду, перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, або у хворобливому стані, або під впливом ліків, що знижують їх реакцію і увагу. З метою визначення здатності кандидатів у водії і водіїв до безпечного керування транспортними засобами проводиться медичний огляд, що передбачено ст. 45 Закону України «Про дорожній рух». Зазначений огляд передбачає: попередні, періодичні, щозмінні передрейсові і післярейсові огляди, а також позачергові огляди, зумовлені необхідністю. Періодичність оглядів, порядок їх проведення і направлення водіїв на позачергові огляди визначаються Міністерством охорони здоров’я України і затверджуються відповідним державним органом з безпеки дорожнього руху. Відповідно до ст. 45 Закону України «Про дорожній рух» на виконання п. 1 додатка 5 до Програми забезпечення безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки транспортних засобів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 456, з метою створення єдиної системи визначення придатності кандидатів у водії та водіїв до безпечного керування транспортними засобами спільним наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров’я від 05.06.2000 р. № 124/345 затверджене Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів. Відповідно до п. 5.4 цього Положення у разі виявлення ознак тимчасової непрацездатності (патологічне підвищення частоти пульсу, артеріального тиску вище вікових норм, виявлення алкоголю в повітрі, що видихається, та інших ознак алкогольного сп’яніння чи сп’яніння іншого походження, наявності скарг на симптоми хвороби, що перешкоджають керуванню транспортом) водій не допускається до виконання професійних обов’язків.

Об’єктивна сторона ч. 1 цього правопорушення полягає у допуску до керування транспортними засобами водіїв, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, або у хворобливому стані, або під впливом лікарських препаратів, Що знижують їх увагу та швидкість реакції, або таких, що не пройшли у встановлений строк медичного огляду. Щодо визначення стану сп’яніння - див. коментар до ст. 127 КпАП. Наявність хворобливого стану визначається відповідно до положень Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.12.1999 р. № 299. Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 коментованої статті, є допуском до керування транспортними засобами осіб, які не мають права на керування транспортними засобами. Щодо визначення осіб, які мають Допуск до керування транспортним засобом, див. коментар до ст. 126 КпАП. Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. З коментованої статті, уявляє собою допуск До керування річковим або маломірним судном осіб, які перебувають у стані сп’яніння. Заборона щодо допуску до керування річковими та маломірними суднами зазначених осіб встановлена рядом нормативних актів, зокрема, Положенням про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті, затвердженому наказом Міністерства транспорту України від 20.11.2003 р. № 904.

Суб’єктивна сторона цього правопорушення полягає у наявності вини у формі умислу або необережності.

Суб’єктами правопорушення можуть бути посадові особи, до компетенції яких належить допуск до керування транспортними засобами або суднами водіїв чи судноводіїв.

Стаття 130. Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані сп’яніння

Керування транспортними засобами особами в стані сп’яніння, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп’яніння, а так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, -

тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв від трьох до п’яти мінімальних розмірів заробітної плати або позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк від одного до двох років і на інших осіб - накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину першу статті 130 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень: керування транспортними засобами особами в стані сп’яніння, ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, -

тягне за собою накладення штрафу на водіїв від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк від двох до трьох років з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу від п’яти до десяти мінімальних розмірів заробітної плати з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

[У частину другу статті 130 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 р.]

Керування річковими або маломірними суднами судноводіями у стані сп’яніння, передача керування судном особі, яка перебуває в стані сп’яніння, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного року др трьох років.

[У частину третю статті 130 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]