Розділ II. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ І АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

База для стоянки маломірних (малих) суден - суб’єкт господарювання, одним зі статутних напрямів діяльності якого є надання послуг з безпечного утримання маломірних (малих) суден і який утримує і використовує спеціально обладнані для цього гідротехнічні споруди або природні берегові об’єкти, за винятком баз та інших пунктів базування суден флоту рибного господарства. База організовується для забезпечення: цілодобової безпечної стоянки суден; безпечного виконання суднових робіт; безпечної посадки на судна та висадки з суден пасажирів і екіпажу; схоронності суден, двигунів та іншого суднового обладнання. Залежно від граничної кількості суден, що утримуються на базі, їй присвоюється один з таких класів: 1-й клас - понад 3 000 одиниць; 2-й клас - від 2001 одиниці до 3 000 одиниць; 3-й клас - від 1001 одиниці до 2 000 одиниць; 4-й клас - від 501 одиниці до 1 000 одиниць; 5-й клас - від 101 одиниці 500 одиниць; 6-й клас - від 51 одиниці до 100 одиниць; 7-й клас - від 26 одиниць до 50 одиниць; 8-й клас - від 11 одиниць до 25 одиниць; 9-й клас - до 10 одиниць. Усі бази підлягають реєстрації в Держфлотінспекції України.

Відповідальність за безпечну експлуатацію та утримання бази, організацію контролю за схоронністю суден та їх випуском у плавання несе адміністрація бази. Основні організаційні засади функціонування бази повинні бути включені до системи управління безпекою бази і відповідати вимогам, установленим відповідними нормативними актами. Бази повинні розміщуватись на ділянках з невеликою швидкістю течії, де є захист від негативної дії вітру, хвиль та криги. Бази не можуть бути розташовані ближче ніж 100 м від дебаркадерів та інших причальних споруд та не ближче ніж 500 м від гідротехнічних споруд та мостів. Межа акваторії та території бази повинна бути огороджена (зокрема, понтонами, бонами або плавучими знаками на воді). Для безпечного утримання суден та причалів на базі можуть бути побудовані захисні споруди (дамби, хвилеломи та інше). Якщо захисні споруди бази при паводках затоплюються, то на них повинні бути встановлені знаки навігаційного огородження. Габарити суднових проходів на базах повинні забезпечувати безпечний прохід та розходження найбільшого із суден, що перебуває на базі. Не менше одного разу за навігацію акваторія бази повинна бути протралена, про що організацією бази складається відповідний акт. Адміністрація бази повинна постійно сповіщати судноводіїв про фактичну гарантовану глибину акваторії та наявність перешкод до плавання маломірних (малих) суден.

Об’єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні правил утримання баз (споруд) для стоянки маломірних суден, що може здійснюватися як у формі активних дій, так і бездіяльності.

Суб’єктивна сторона правопорушення може характеризуватися як умислом, так і необережністю.

Суб’єктами правопорушення можуть бути лише посадові особи, відповідальні за технічний стан і правильне користування базами (спорудами) для стоянки маломірних суден.

Стаття 119. Порушення правил користування засобами автомобільного транспорту та електротранспорту

Пошкодження внутрішнього обладнання та стекол автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів або трамваїв -

тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину першу статті 119 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

Викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів або трамваїв -

тягне за собою попередження або накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

[У частину другу статті 119 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 р.]

Куріння в автобусах, маршрутних таксі, тролейбусах або трамваях -

тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину третю статті 119 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

[У частину третю статті 119 внесено зміни згідно із Законом України № 2899-ІV від 22.09.2005 p.]

[У статтю 119 внесено зміни згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 3282-ХІ від 19.12.86 p.]

Об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини щодо користування засобами автомобільного транспорту та електротранспорту. Вони регулюються Законами України «Про транспорт», «Про автомобільний транспорт», «Про міський електричний транспорт», Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 р. № 176, Порядком і умовами організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.01.1998 р. №21 та іншими нормативно-правовими актами.

Автомобільний транспортний засіб - це дорожній транспортний засіб, за допомогою якого здійснюється перевезення пасажирів і вантажів автомобільними дорогами чи виконання спеціальних робочих функцій. Послуги пасажирського автомобільного транспорту загального користування поділяються на автобусні, таксі та вантажопасажирські перевезення пасажирів та багажу. Автобусні перевезення - це переміщення людей і багажу за допомогою автобусів. Внутрішні перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування поділяються на: міські, приміські, міжміські внутрішньообласні, міжміські міжобласні. До міських належать перевезення за маршрутами в межах території населеного пункту (далі - міські маршрути). До приміських належать перевезення за маршрутами завдовжки до 50 кілометрів незалежно від адміністративно-територіального поділу, крім міських маршрутів. До міжміських внутрішньообласних належать перевезення за маршрутами, довжина яких перевищує 50 кілометрів і які проходять у межах території Автономної Республіки Крим, області. До міжміських міжобласних належать перевезення за маршрутами, довжина яких перевищує 50 кілометрів і які виходять за межі території Автономної Республіки Крим, області. Внутрішні перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування здійснюються у звичайному (основний вид перевезень) і експресному режимах руху та у режимі маршрутного таксі (додаткові види перевезень). Перевезення пасажирів у звичайному режимі руху здійснюється з дотриманням усіх зупинок, передбачених розкладом руху. Експресні перевезення пасажирів здійснюються із скороченням кількості зупинок та часу перевезення. Маршрутні таксі здійснюють перевезення пасажирів з обов’язковим наданням їм місць для сидіння та з висадкою і посадкою пасажирів на їх вимогу. Відповідно до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту пасажир не має права: під час руху відволікати увагу водія від керування автобусом; відчиняти двері автобуса до повної його зупинки; перешкоджати зачиненню дверей; здійснювати поїздку автобусом без оплати її вартості; робити виправлення у квитку і передавати його іншому пасажиру; перевозити багаж та ручну поклажу на сидінні; користуватись аварійним обладнанням автобуса без потреби; порушувати громадський порядок; палити в салоні автобуса.

Міський електричний транспорт - це складова єдиної транспортної системи, призначена для перевезення громадян трамваями, тролейбусами, поїздами метрополітену на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів. Права та обов’язки пасажирів, порядок проїзду і його оплати визначаються Правилами користування міським електричним транспортом, які затверджуються у межах відповідних повноважень центральним органом виконавчої влади з питань житлово- комунального господарства і центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту і які повинні гарантувати пасажирам право на одержання: якісних і безпечних транспортних послуг; своєчасної та достовірної інформації стосовно транспортних послуг; компенсації згідно із законодавством заподіяної під час користування міським електричним транспортом шкоди.