РОЗДІЛ IV. ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Громадянин, про обмеження цивільної дієздатності якого, подана в суд заява, стає особою, що бере участь у справі. Тому незалежно від стану здоров’я йому повинна надсилатися копія заяви. Відповідно до ст. 64 Конституції України, ст. ст. 31, 32, 38 ЦПК України він має право всіма законними способами відстоювати в суді свої інтереси, доручати ведення справи своєму представникові, адвокатові.

2. Визнання громадянина недієздатним можливо за умови, що воно викликає певні правові наслідки. У тих випадках, коли психічно хвора особа не є небезпечною, визнання її недієздатною є порушенням його прав, що передбачено Європейською конвенцією про права людини від 4 листопада 1950 р. (ст. ст. 5 — 9 розділ 1).

В заяві про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним повинна бути зазначена мета, для досягнення якої необхідно визнати його таким.

Заява про визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним, згідно ст. 3 п. 1 п/п «е» Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. «Про державне мито» оплачується судовим збором в розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Разом із заявою про визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним особа, що звертається з такою заявою, повинна представити суду наступні документи:

— докази, що підтверджують хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок якого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними. Такими доказами можуть бути:

а) виписка з історії хвороби;

б) довідка про стан здоров’я;

в) виписка з військового квитка про причину звільнення з армії або відсторонення від проходження військової служби;

г) довідка військового госпіталю про поранення, травму голови;

д) документи й акти, складені працівниками міліції, представниками громадськості;

е) показання свідків, лікарів про дивну поведінку громадянина в побуті, на вулиці, про наявність захворювання;

ж) інші докази, які свідчать, що в громадянина є серйозні відхилення від звичайних норм поведінки (постійно сміється, смикається, жестикулює, командує, співає тощо).

При наявності достатніх даних про хронічний, стійкий психічний розлад громадянина для визначення його психічного стану, судді (суду) слід призначити судово-психіатричну експертизу й отримати медичний висновок;

— докази, що підтверджують факти зловживання особою спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами:

а) протоколи зборів трудового колективу, де працює особа;

в) протоколи засідань громадських організацій, житлово-експлуатаційних організацій, вуличних комітетів;

г) акти й протоколи органів міліції;

д) постанови судді про притягнення до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство;

е) довідки медичних установ, про те, що громадянин лікувався від наркоманії, зловживання спиртними напоями;