1. Під час одноособового розгляду справи в суді першої інстанції головуючим є суддя, який розглядає справу.
2. Головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
3. У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.
4. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
5. Головуючий розглядає скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника стосовно виконання покладених на нього обов’язків, про що постановляє ухвалу.
1. Цивільні справи в усіх судах розглядаються колегіально або одноособово суддями, обраними у встановленому порядку. Цивільні справи у суді першої інстанції розглядаються суддею одноособово. Цей суддя є головуючим, тобто саме він веде судове засідання.
Головуючий в судовому засіданні має такі обов’язки:
— забезпечує додержання послідовності вчинення процесуальних дій;
— забезпечує додержання порядку вчинення процесуальних дій;
— забезпечує здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав;
— забезпечує виконання учасниками цивільного процесу їх процесуальних обов’язків;
— спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи;
— усуває із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи;
— забезпечує належний виховний рівень судового процесу;
— забезпечує спокійну робочу обстановку і належний порядок у судовому засіданні.
Розгляд справи відбувається шляхом послідовного вчинення судом та учасниками процесу комплексу процесуальних дій. Головуючий наділений правами по керівництву судовим розглядом справи.
Крім того, відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.90 р. № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції» суд зобов’язаний забезпечити можливість здійснення учасниками процесу їх прав і обов’язків (Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — № 85. — № 1. — С. 407). Це керівне роз’яснення Пленуму Верховного Суду спрямовано взагалі до суду, але системне тлумачення цивільного процесуального законодавства та відповідного керівного роз’яснення дозволяє зробити висновок, що вказана вище вимога спрямована перш за все до головуючого в судовому засіданні.
2. Дії головуючого під час ведення судового засідання не завжди поділяються учасниками процесу. Непоодинокі випадки неетичної поведінки суддів; зміна порядку ведення засідання у бік його спрощення; необґрунтованого неприйняття клопотань або ухилення від їх вирішення; порушення порядку дослідження доказів; обмеження прав учасників процесу. Подекуди судді чинять психологічний тиск на осіб, які беруть участь у справі.
Якщо учасник процесу не згідний з такими діями судді, він вправі висловити свої заперечення. Заперечення можуть висловити будь-хто з осіб, які беруть участь у справі, а також інші окремі учасники процесу — свідки, експерти та перекладачі. Фахівці у галузі права та спеціалісти такого права не мають.
На нашу думку, особи, які беруть участь у справі можуть висловити заперечення щодо будь-яких дій судді, що стосуються процесу. Натомість свідки, експерти та перекладачі — лише щодо ти дій судді, які стосуються їх особисто.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р» автора Телипко В. Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ III. ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ“ на сторінці 65. Приємного читання.