РОЗДІЛ III. ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

— не допускається заявлення в суді тотожного позову;

— не допускається оспорювання в іншому процесі встановлених судом фактів і правовідносин.

5. Ухвалене рішення до набрання ним законної сили також породжує деякі правові наслідки: воно не може бути скасоване по суті судом, який його постановив; у сторін з’являється право на оскарження; в деяких випадках воно виконується до вступу в законну силу (негайне виконання).

Суд не може ні скасувати, ні змінити його, хоч би прийшов до висновку про його неправильність. Йому надається право тільки у визначених законом випадках виправити деякі хиби, допущені при складанні рішення.

6. Документи цивільної справи підшиваються з дотриманням такої послідовності: бланк опису документів (2 — 3 чистих аркуші для продовження опису, початого на другій сторінці обкладинки); ухвала про прийняття заяви в цивільній справі, про закінчення досудової підготовки, призначення справи до судового розгляду; документи, що підтверджують сплату державного мита; позовна заява (заява окремого провадження, скарга, що виникають з адміністративно-правових відносин), яка надійшла в порядку усунення недоліків (у разі, якщо позовну заяву (заяву, скаргу) було залишено без руху і недоліки щодо форми чи змісту позовної заяви (заяви, скарги) позивачем (заявником, скаржником) усунуто); позовна заява, заява, скарга (первинна позовна заява (заява, скарга) у разі, якщо позовну заяву (заяву, скаргу) було залишено без руху і недоліки щодо форми чи змісту позовної заяви позивачем, заявником, скаржником усунуто); документи, додані до позовної заяви (заяви, скарги); конверт, у якому надійшла позовна заява (заява, скарга); якщо позовну заяву (заяву, скаргу) було залишено без руху і недоліки позивачем усунуто — ухвала про залишення позовної заяви (заяви, скарги) без руху та документи, надані позивачем, заявником, скаржником (крім документів, що підтверджують сплату державного мита, а також позовної заяви (заяви, скарги), що надійшла в порядку усунення недоліків, які підшиваються відповідно до абзаців четвертого та п’ятого цього пункту); заяви про забезпечення позову, ухвали суду, винесені за результатами розгляду заяв про забезпечення позову; документи і матеріали, що надійшли до суду в стадії підготовки справи до судового розгляду; розписки про одержання сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, судових повісток про розгляд справи (судових повісток про виклик у судове засідання).

Глава 8. ЗАОЧНИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ

Інститут заочного розгляду справи в порядку цивільного судочинства давно відомий світовій практиці. Він відомий також і вітчизняному цивільному процесу, оскільки був передбачений ще Статутом цивільного судочинства 1864 року. Така форма судового розгляду цивільних справ за історію свого розвитку зарекомендувала себе як ефективний спосіб захисту прав заінтересованих осіб.

Перевагами заочного розгляду є те, що він спонукає відповідача до явки в суд та активної участі у процесі, сприяє прискоренню розгляду цивільних справ. У сучасний період очевидною була необхідність відродження в українському цивільному процесі інституту заочного розгляду справи. У зв’язку з цим до ЦПК України, прийнятого 18 березня 2004 року, включена глава «Заочний розгляд справи», яка закріплює порядок та умови заочного провадження в цивільному процесі України.

Стаття 224. Умови проведення заочного розгляду справи

1. У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

2. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

3. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010р. № 2453-VI, зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. № 2453-VI щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ — 1 листопада 2010 року)

1. Для розгляду цивільної справи в порядку заочного провадження необхідне дотримання передбачених законом умов та правил. Процедура заочного провадження можлива при наявності одночасно кількох умов:

1) неявка в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними;

2) згода позивача на таке вирішення справи.

Повідомлення сторін про час та місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог ст. 74 — 76 ЦПК України. Якщо ж в матеріалах справи немає доказів інформування відповідача про час та місце розгляду справи, то він не може вважатися повідомленим належним чином. А, відповідно, і не буде підстав для заочного розгляду цивільної справи.

2. Слід звернути увагу, що відповідно до ст. 27 ЦПК України участь у судових засіданнях — це право, а не обов’язок сторін. Тому не можна вважати основою заочного провадження один лише факт неявки відповідача в судове засідання. Необхідним елементом є неповідомлення ним причин неявки або визнання таких причин судом неповажними. Якщо ж відповідач повідомив суд про причини неявки в судове засідання і вони визнані судом поважними, то суд відкладає розгляд справи відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 169 ЦПК України. Якщо ж від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, то говорити про можливість заочного розгляду справи також немає підстав.

3. Для заочного провадження значення має лише факт неявки відповідача, оскільки наслідки неявки позивача інші — або відкладення розгляду справи (у разі першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності — п. 3 ч. 1 ст. 169 ЦПК), або ж залишення заяви без розгляду (у разі повторної неявки позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності — ч. 3 ст. 169 ЦПК).

4. Говорячи про неявку відповідача, як умову заочного розгляду справи, слід мати на увазі як особисту відсутність відповідача в залі судового засідання, так і відсутність його представника. Коли відповідач фактично присутній в залі судового засідання, але не бере активної участі у справі, то таку його поведінку не можна прирівнювати до неявки, і постановлене при цьому рішення не буде вважатися заочним.