РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

в) якщо позов має сприятливу перспективу.

Формами представництва є:

— звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб;

— участь у розгляді судами справ;

— внесення апеляційної, касаційної скарги на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

З метою вирішення питання наявності підстав для внесення касаційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Право внесення апеляційної касаційної скарги на вироки, рішення, ухвали і постанови судів надається прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити апеляційні, касаційні скарги тільки у справах, в розгляді яких вони брали участь (ст. 37 Закону «Про прокуратуру»).

Апеляційна, касаційна скарга на вирок, рішення, ухвалу і постанову суду можуть бути доповнені або змінені прокурором, який їх вніс, а також прокурором вищого рівня до початку розгляду справи судом. Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники мають право відкликати із суду кримінальну справу, по якій обвинувачений не відданий до суду (ст. 40 Закону «Про прокуратуру»).

Згідно із п. 30 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р № 7-93 «Про державне мито» Генеральна прокуратура України та її органи звільняються від сплати державного мита у справах за позовами в інтересах громадян і держави (державних підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб, щодо яких є державний інтерес, у зв’язку із вкладенням державної власності в їх створення й діяльність, належністю державі частини акцій тощо) в інших випадках, зокрема при пред’явленні позову прокуратурою від свого імені як юридичної особи, при участі її у справі як відповідача, питання про сплату нею державного мита або про розподіл судових витрат між сторонами вирішується на загальних підставах.

14. В практичній роботі працівники прокуратури керуються наказом Генерального прокурора від 29.11.2006 № 6гн «Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень».

Найбільш істотними у цьому наказі є наступні положення:

— пріоритетним при здійсненні представницької діяльності прокурорів у суді вважається захист соціальних і майнових прав неповнолітніх, інвалідів, людей похилого віку, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, трудових прав громадян, які неспроможні самостійно їх захистити або реалізувати процесуальні повноваження, а також захист державних інтересів, що стосуються бюджетних коштів, звільнення від оподаткування, відчуження державного майна, земельних відносин (п. 4);

— роботу прокуратури в цьому напрямку забезпечуються підрозділи представництва інтересів громадян і держави в судах;

— наказано вживати заходів щодо забезпечення позовних вимог одночасно з пред’явленням позову чи заяви. Вказувати на конкретний спосіб забезпечення та мотивувати його. Не залишати без реагування випадки необґрунтованої відмови у забезпеченні позову чи заяви (п. 6.2);

— одночасно зі зверненням з позовом (заявою) до суду не за місцем знаходження прокуратури копію позову (заяви) надсилати відповідному прокуророві для забезпечення участі прокурора у розгляді справи та письмово інформувати про це суд, до якого направлено позов (заяву). Прокурору, що забезпечував участь у суді, негайно повідомляти прокурора, який направив позов, про результати його розгляду (п. 6.3);

— участь у розгляді цивільних і адміністративних справ за позовами, заявами прокурора у місцевих загальних судах забезпечується, як правило, прокурорами за місцем розташування суду. Природоохоронним, транспортним, військовим прокурорам, прокурорам з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах наказано брати участь у розгляді справ за їх позовами, заявами у місцевих загальних судах за місцем знаходження прокуратур (п. 7.3);

— Організацію участі прокурорів у розгляді справ в апеляційних, місцевих господарських та окружних адміністративних судах покладено на підрозділи представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратур областей і прирівняних до них за місцем знаходження зазначених судів (п. 7.2);

— участь прокурорів за своєю ініціативою визнано обов’язковою при розгляді судами справ про усиновлення дітей іноземцями; позбавлення батьківських прав; стягнення коштів за рахунок державного бюджету; звільнення від арешту майна, яке стягується в доход держави (п. 8.2).

15. Прокурори повинні не лише обґрунтовувати підстави для представництва, але й подавати докази, які свідчать про наявність таких підстав. В іншому випадку суд вправі відмовити у прийнятті позовної заяви. Так, у лютому 2003 р. прокурор Приморського району Запорізької області звернувся до суду з окремими позовними заявами в інтересах Ч. та інших 22 осіб до ТОВ «Вольний» про розірвання договорів оренди земельних паїв.