РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

6) справедливість, добросовісність та розумність.

У рішенні суд повинен обґрунтувати застосування аналогії.

Частиною дев’ятою коментованої статті забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Стаття 9. Виключена

(згідно із Законом України від 23.06.2005 р. № 2709-ІV)

Стаття 10. Змагальність сторін

1. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

2. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

3. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

4. Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи: роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

1. Змагальність — один із найбільш важливих конституційних принципів сучасного судочинства. Він розкриває «джерело енергії» процесу та створює умови для всебічного та повного дослідження обставин справи та постановлення судом обґрунтованого та законного рішення.

В силу принципу змагальності сторони та інші особи, які беруть участь у справі, з метою досягнення рішення на свою користь, зобов’язані повідомити суду істотні для справи обставини, надати суду докази, які підтверджують або спростовують ці факти, а також вчиняти процесуальні дії, спрямовані на те, щоб переконати суд у необхідності постановлення бажаного для них рішення.

В цивільному судочинстві змагальність виявляється в тому, що:

— дії суду залежать від вимог позивача та заперечень відповідача;

— суд вирішує справу в межах заявлених вимог та на підстав наданих йому доказів;

— особи, які беруть участь у справі, займають активне становище щодо інших учасників процесу та суду;

— сторони самостійно визначають, які саме докази подавати суду, а які притримати;

— особи, які беруть участь у справі, можуть брати участь у справі особисто або через представників;

— кожна особа зобов’язана доказати факти, на які вона покликається;

— у разі невиконання процесуальних обов’язків або нездійснення процесуальних прав для особи настають небажані для неї правові наслідки.