РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 68. Обчислення процесуальних строків

1. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

1. Строк, незалежно від того чи він встановлений законом чи судом, може тривати протягом будь-якого із наступних часових проміжків: року (років), місяця (місяців), дня (днів). Так, рішення іноземного суду може бути пред’явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили (ч. 1 ст. 391 ЦПК); касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду (ч. 1 ст. 325 ЦПК), заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається судом не пізніше двох днів з дня її подання (ч. 2 ст. 153 ЦПК).

Одночасно, вказується на те, що строки можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Особливість такого визначення строку виражається в тому, що учасники цивільного процесуального правовідношення не знають заздалегідь точної дати настання спливу строку. Так, сторони зобов’язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі (ч. 1 ст. 131 ЦПК); провадження у справі згідно ч. 1 ст. 203 ЦПК зупиняється до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.

Стаття 69. Початок перебігу процесуальних строків

1. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

1. Перебіг процесуального строку може починатися:

1) від певної календарної дати;

2) від настання події, з якою пов’язано його початок.

У цих двох випадках за початок відліку строку треба брати наступний день.

Прикладом початку перебігу строку від певної календарної дати є наступні положення: позивач може відмовитися від позову, а відповідач — визнати позов протягом усього часу судового розгляду (ч. 1 ст. 174 ЦПК); після закінчення підготовки справи до судового розгляду суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає, які підготовчі дії ним проведено, і встановлює дату розгляду справи (ч. 1 ст. 156 ЦПК). Отже, в даному випадку, перебіг процесуального строку, протягом якого позивач та відповідач в справі може відповідно відмовитись від позову, визнати позов, починається з наступного дня календарної дати, яка встановлена у відповідній ухвалі.

Під подією у коментованій статті мається на увазі не лише обставина, яка не залежить від волі особи, а й обставина, що від неї залежить, тобто дія або бездіяльність. Це так зване широке розуміння терміну «подія». Саме вказівкою на день настання події, з якою пов’язано початок строку, визначається початок перебігу більшості процесуальних строків. Наприклад, відповідно ч. 1 ст. 332 ЦПК попередній розгляд справи має бути проведений протягом п’яти днів після складання доповіді суддею-доповідачем. В даному випадку складання доповіді буде подією, з якою пов’язано початок перебігу п’ятиденного строку.

Стаття 70. Закінчення процесуальних строків

1. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

2. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.

3. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

4. Перебіг строку, закінчення якого пов’язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

5. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

6. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв’язку.

1. Правила закінчення перебігу строку залежать від одиниці часу (рік, місяць, день), що використовується в тому чи іншому випадку для обчислення строку, вказівки на подію, що повинна неминуче настати і з якою пов’язується закінчення строку.