Розділ «Візія майбутньої України»

Кожна нація, кожна держава має на цій землі свою місію, свій шлях, своє історичне призначення.

Має свою місію і Україна. Багато визначних вчених, політиків, державних діячів намагалися визначити історичне призначення України, окреслити її органічний шлях у майбутнє.

Чи не найбільше у цьому плані зробила генерація націоналістів 20-40-х років, а зокрема Юрій Липа, Олег Ольжич, Дмитро Донцов, Євген Онацький, Михайло Колодзінський, Микола Сціборський, Ярослав Стецько, Степан Бандера.

Сьогодні тут пропонуємо дві праці доктора Юрія Липи, написані на початку 40-х років. Саме Липа чи не найбільше уваги приділив розробці та обґрунтуванню концепції майбутньої України як світової надпотути. В своїх ґрунтовних працях «Призначення України», «Українська доба», «Українська раса», «Чорноморська доктрина» та інших він змалював підстави, мету та напрям Українського шляху, шляху великої нації.

Окреслюючи дороговкази, Липа брав до уваги історію, географічне розташування, психологічні характеристики, політичну ситуацію та багато інших чинників, котрі дають підстави бачити в Україні потужний впорядковуючий, провідний суб'єкт світової політики. «Не можемо бути малими», – наголошував Липа, підходячи до вирішення проблеми комплексно і творчо, надихаючи українців вірою у власні сили і у велику перспективу.

Липа бачить в українській нації потужну потенційну силу, дух народу, здатного виконати Велику Місію, і завдання націоналістів – викресати іскру, пробудити силу нації, змобілізувати і організувати її. «Не гамувати духа народу, не душити його малими планами, не крутитися на одній провінції, але обняти оком ціле побоєвище, на якому буде рішатися буття чи небуття українського народу» (М.Колодзінський).

Сьогодні проблеми, котрі піднімав Липа ще понад півстоліття тому, є надзвичайно актуальними. За невизначеності векторів орієнтації, в часи пошуків «господаря» чи «покровителя» чи то на Заході, чи на Сході, є доречним і необхідним звернутися до спадщини наших великих попередників, а відтак знову навчитися орієнтуватися на власні сили і єдиною стратегією бачити інтереси і добро української нації.

Народ, котрий не має візії майбутнього, не шукає перспективи, не прагне величі, сили і слави – приречений на занепад та інволюцію. Постійне самовдосконалення, вироблення і плекання якості, а відтак глобального змісту і ваги та її експансія є одиноким засобом самоутвердження і процвітання.

На превеликий жаль, ще і досьогодні не є достатньо вивчена і поширена (не кажучи вже про втілення) теоретична спадщина Юрія Липи та його послідовників. Сподіваюсь, що ця невеличка збірка його творів прямо чи опосередковано прислужиться до вироблення правильної світоглядної позиції молодого покоління українських патріотів, стане бодай маленькою цеглинкою у підмурівку майбутньої Великої Української Держави.

На порозі нового тисячоліття Майбутнє готує нам нові іспити і випробування – будьмо готові з честю їх пройти.

Віктор Рог,

Голова Молодіжного Конґресу

Українських Націоналістів

м.Київ