– актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду школярів;
– розкриття значущості теми й мотивація пізнавальної діяльності учнів;
– формування системи знань, умінь, навичок учнів;
– закріплення, застосування знань, умінь, навичок у різноманітних ситуаціях;
– домашнє завдання на наступний урок чи інше заняття;
– підведення підсумків обговорення досягнутих результатів, вражень, думок.
Послідовність етапів заняття може бути різною (залежно від його типу).
Молоді вчителі у конспекті зазначають:
• 1. Способи, прийоми актуалізації опорних знань (основних понять, визначень, висновків, формул, які учні засвоїли раніше й застосовують у практичній діяльності), необхідних для сприймання учнями нового змісту.
• 2. Способи актуалізації позапрограмних знань школярів (знань, набутих із різних джерел інформації, що стали частиною життєвого досвіду); налагодження зв'язку з пройденим матеріалом; поглиблення понять, засвоєних на минулому занятті; форми регулювання роботи класу, отримання зворотного зв'язку (питання, короткі самостійні повідомлення учнів, бажано вказати прізвища учнів, які будуть залучені до різних видів роботи, індивідуальні завдання, практичні й лабораторні роботи, демонстрація дослідів діючих моделей).
• 3. На етапі мотивації, пізнавальної діяльності школярів слід визначити способи постановки мети, розкриття особистісної значущості теми для учнів, пробудження у них інтересу до певного змісту, роботи на занятті, створення емоційного настрою класу, тобто здійснення психологічної підготовки школярів до сприймання нового матеріалу. З цією метою, залежно від рівня готовності класу, змісту теми, можна використати незвичайний, навіть парадоксальний матеріал, проблемну ситуацію, аналогію, несподіване порівняння, ілюстрації, наочні посібники, технічні засоби. Можна стисло описати бесіду, діалог чи дискусію, в процесі яких учні висловлюють міркування щодо теми, очікування, уявлення.
• 4. Після підготовчого етапу в конспекті описують зміст активного навчання шляхом взаємодії вчителя та учнів:
– виділяють логічно пов'язані етапи організації спільної навчально пізнавальної діяльності вчителя та учнів;
– зазначають нові факти, положення, уміння і навички, якими повинні оволодіти школярі; описують характер організації діяльності учнів, способи співпраці учителя і школярів, застосування методів і прийомів, що забезпечують продуктивне оволодіння матеріалом певним контингентом учнів, форми їхньої навчальної діяльності й міжособистісної взаємодії;
– формулюють різні типи питань, способи стимулювання класу до розв'язання різних типів завдань;
– накреслюють способи перевірки рівня розуміння, осмислення учнями знань, володіння уміннями й навичками, оцінювання досягнутих результатів;
– зазначають прізвища учнів, які будуть залучені до конкретного виду роботи із врахуванням їхніх індивідуальних особливостей.
• 5. Завершальний етап уроку передбачає відпрацювання; вдосконалення; застосування знань, умінь і навичок учнів, оцінення рівня їх сформованості.
• 6. У конспекті також зазначають форми (колектйвні, групові, індивідуальні) і способи застосування знань у стандартних і змінених умовах (мозкова атака, діалог, дискусії, виконання різноманітних завдань, вправ, лабораторних, практичних робіт); способи мотивації діяльності школярів, організації зворотного зв'язку на певному етапі.
• 7. У процесі планування уроку залежно від мети взаємодії вчителя і учнів на певному етапі заняття виділяють також способи, прийоми реалізації виховних можливостей навчання (зміст активних методів навчання, форми організації навчальної діяльності, взаємин учителя і учнів й інших стимулів).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління початковою школою» автора Лебідь О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вимоги до поурочних планів“ на сторінці 2. Приємного читання.
