Особливості поєднання класів у комплект

Управління початковою школою

За малої кількості дітей доцільно вдаватися до такої методики, щоб усі учні більше працювали разом з учителем: училися говорити, слухати, спілкуватися, запитувати. Бажано використовувати найменшу можливість, щоб попрацювати не з одним-двома-трьома учнями, а з колективом, виховуючи його.

З огляду на психофізичні особливості шестиліток класоводи здебільшого працюють за системою скорочених (30-хвилинних) уроків.

Розклад навчальних занять для класу-комплекту "1–3-класи"

Дні тижняКласи
1-й3-й
ПонеділокМатематика · Фізична культура · Українська мова · Трудове навчанняРосійська мова (грам.) · Природознавство · Математика · Фізична культура · Українська мова (чит.) · –
ВівторокУкраїнська мова · Образотворче мистецтво · Основи здоров'я · МатематикаРосійська мова (чит.) · Математика · Українська мова (грам.) · Образотворче мистецтво · Основи здоров'я · –
СередаУкраїнська мова · Трудове навчання · Українська мова · МатематикаРосійська мова (чит.) · Математика · Українська мова (грам.) · Трудове навчання · Українська мова (чит.) · –
ЧетверУкраїнська мова · Музика · Фізична культура · Я і УкраїнаУкраїнська мова (чит.) · Громад, освіта · Українська мова (грам.) · Музика · Фізична культура · –
П'ятницяУкраїнська мова · Фізична культура · Математика · Українська моваРосійська мова (грам.) · Математика · Українська мова (грам.) · Фізична культура

Як бачимо з розкладу, шестирічні школярі приходять на третій урок, перші два уроки вчитель щодня проводить лише з учнями 3 класу. З дітьми першого класу він також працює окремо на одному або двох останніх уроках.

Ці заняття плануються з таких навчальних дисциплін, як "Я і Україна" (виняток становлять однотемні заняття на уроках "Я і Україна" – читання – природознавство 2, З кл.) та усний курс російської мови, оскільки їх недоцільно поєднувати з іншими предметами, а також з математики й навчання грамоти. З третьокласниками окремі уроки проводяться з російської мови, природознавства, математики, української мови (читання). Для одночасних занять з двома класами придатні навчальні предмети, що мають найбільше можливостей для організації самостійної роботи учнів обох класів (українська мова, математика, трудове навчання), і ті, які неможливо поєднувати з іншими дисциплінами (музика, фізичне виховання).

В окремих школах учителі починають працювати спочатку з дітьми першого класу, третьокласники приходять на третій урок. Перший режим доцільніший, бо учні третього класу вже звикли до нього, тож одразу включаються в навчальну діяльність.

Оскільки в І семестрі неможливо організувати повноцінну самостійну роботу шестилітніх дітей в режимі одночасних занять з іншим класом, є потреба проводити з ними окремі уроки. Крім того, навчання учнів класу-комплекту за системою скорочених уроків дає змогу вчителеві частину робочого часу систематично працювати з одним класом. Однак така організація навчального процесу в класі-комплекті порушує загальний режим роботи школи (система дзвінків на перерву), а також продовжує робочий день класовода.

Згаданих недоліків учителі позбавлені, коли проводять чотири 40-хвилинні уроки. Проте така організація навчання дітей менш ефективна, бо за 30 хв. роботи з одним класом класоводи встигають зробити більше, ніж за 40 хв. спареного заняття. А головне – режим роботи першого класу з тривалими динамічними паузами в середині уроку відрізняється від загальноприйнятого і може порушити структуру занять в іншому класі.

Для вчителя, що навчає три класи, найкраще працювати в півтори зміни. Перші три уроки (тривалістю по ЗО хв.) працювати з одним класом, а четвертий – відводиться для спільних занять з трьома класами фізкультурою, трудовим навчанням, музикою, малюванням.

Після четвертого уроку один клас слід відпускати додому, а з двома іншими працювати останні три уроки по 40 хв.

У І семестрі, поки діти вчаться читати і писати, 1 клас виділяють як самостійний, а в II семестрі ним стає 4 клас. Так краще готувати їх до переходу на предметну систему, до якої в перші дні навчання їм нелегко звикнути.

В розкладі слід поєднувати однакові предмети: граматику з читанням (одномовні), математику з математикою. У такій ситуації легше спланувати урок, глибше розкрити тему, зручніше переключити увагу вчителя з одного виду занять на інший, менше розсіюється увага учнів, і, крім того, вчитель має можливість проводити однотемні заняття, які допомагають заощадити йому час, більше приділити увагу виучуваному.

Визначаючи послідовність уроків для 1 класу, обов'язково враховують, що в І семестрі уроки читання мають передувати урокам письма, оскільки діти спочатку виділяють звуки, а потім пишуть букви, що їх позначають.

Така послідовність уроків читання і мови подеколи доцільна і в 2-4 класах. Треба також врахувати, що чимало питань з курсу російської мови вивчається на основі взаємозв'язку з поняттями, вже сформованими на уроках рідної мови. З огляду на це, а також на можливість проведення однотемних занять протягом року або семестру, розклад не обов'язково має бути стабільним, а слід робити його динамічним.

Таким чином, у плануванні навчального процесу в малокомплектній школі не може бути ні універсального (придатного для всіх шкіл) поєднання класів, ні, тим більше, прийнятого для кожного вчителя "стандартного" розкладу занять. Найперша умова складання оптимального розкладу – глибокий аналіз відомих з літератури та передового досвіду варіантів і всебічне врахування конкретних обставин, за яких діє школа. І навіть найкращий розклад необхідно змінювати протягом року, враховуючи зміни у навчальному плані, можливість проведення однотемних уроків і працездатність учнів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління початковою школою» автора Лебідь О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості поєднання класів у комплект“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ПОЧАТКОВОЮ ШКОЛОЮ

  • Принципи управління школою

  • Методи управління школою

  • Поняття організаційної структури управління

  • Організаційні форми управлінської діяльності в школі

  • Педагогічна рада

  • Нарада при директорові школи

  • Піклувальна рада

  • Тема 2. Державне управління системою початкової освіти

  • Система органів державного управління освітою в Україні

  • Інспектування школи

  • Ліцензування і атестація школи

  • ЗМІСТ ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Планування роботи школи

  • Організація як функція управління

  • Особливості внутрішньошкільного контролю

  • Суб'єкти й об'єкти внутрішньошкільного контролю

  • Види, форми й методи внутрішньошкільного контролю

  • Планування й організація внутрішньошкільного контролю в школі

  • ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ

  • Функції методичної роботи

  • Принципи методичної роботи

  • Форми організації методичної роботи

  • Колективні форми

  • Планування роботи методичних об'єднань в школі

  • Тема 5. Система роботи з передовим педагогічним досвідом

  • Критерії оцінки передового педагогічного досвіду

  • Виявлення передового педагогічного досвіду

  • Методи вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду

  • Технологія впровадження передового педагогічного досвіду

  • ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПОЧАТКОВОЮ ШКОЛОЮ

  • Особливості поєднання класів у комплект
  • Специфіка побудови уроків у класах-комплектах

  • Керівництво самостійною роботою

  • Організація виховної роботи в класах-комплектах

  • Функція управління в малокомплектній початковій школі

  • Тема 7. Діловодство в початковій школі

  • Організаційно-розпорядча документація в школі

  • Документація із особового складу

  • Поради щодо ведення особової справи учня

  • Вимоги й особливості ведення вчителем початкових класів шкільної документації

  • Вимоги до проведення і запису видів контролю у класному журналі

  • Вимоги до проведення і запису у класному журналі навчальних екскурсій

  • Вимоги до оформлення зошитів

  • Вимоги до поурочних планів

  • КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК