Види управління (за Є. Павлютенковим):
• 1. Реактивне або управління за відхиленням. Його зміст значною мірою залежить від відповіді на питання: відхилення від чого служать підставами для оперативно прийнятих рішень? Принциповою особливістю цього виду управління і одночасно його органічним недоліком є властиві йому небезпека втрати перспектив і системних взаємозв'язків з іншими видами діяльності, перетворення в самоціль того, що насправді є лише засобом досягнення реальних цілей.
• 2. Розімкнене. Зворотній зв'язок відсутній, або ж він здійснюється з великим запізненням, що призводить фактично до некерованості процесом, школою.
• 3. Циклічне. Передбачає і зворотній зв'язок, і цілеспрямований вплив нахід керованого процесу. У свою чергу, цей вид управління розподіляється на два типи управління: перший, управління за кінцевим підсумком, розвиток же процесу залишається невідомим, і другий, враховуються і характеристики самого процесу, і його проміжні результати.
• 4. Управління від досягнутого. Відображене в цілях майбутнє представляється переважно як минуле, що змінилося кількісно, а задачі, розв'язуванні сьогодні, – як визначений "приріст до досягнутого".
• 5. Гнучке. Орієнтовано на задоволення потреб, забезпечує основу для позитивного стимулювання якості роботи всіх співробітників управлінського апарату й виконавців.
• 6. Мотиваційне. Передбачає цілеспрямований вплив керівника на мотиваційну сферу членів колективу не за допомогою наказів і санкцій, а за допомогою норми-зразка діяльності й соціально-психологічних умов її інтеріоризації.
• 7. Випереджальне. Тісно пов'язано з поняттям "невизначеність", що трактується як сукупність обставин, які не надають керуючому очевидної відповіді, але потребують, проте, прийняття рішень. Те, коли починаються управлінські дії – до виникнення проблем (визначальне управління), або після того, як вони проявляються з усією силою ("пожежне" управління), є винятковою характеристикою стилю керівництва.
• 8. За кінцевими цілями. Головними особливостями і достоїнствами цього виду управління є системна інтеграція різних видів діяльності й відповідність педагогічного змісту їх цілям незалежно від особливостей цих видів діяльності.
Процес управління – неперервна послідовність керівних дій, що здійснює суб'єкт управління, в результаті яких формується і змінюється об'єкт управління, встановлюються мета діяльності, визначаються способи її досягнення, відбувається розподіл обов'язків між її учасниками й інтеграція їх зусиль. Процес управління має циклічний характер.
Процес – сукупність послідовних дій для досягнення певних результатів; запропонована послідовність дій, що логічно зв'язується одна з одною для того, щоб забезпечити досягнення поставленої мети; це діяльність, що перетворить "вхід" у "вихід".
Процес управління має такі особливості:
• 1. Динамічність (гнучкість) – це властивість процесу управління змінюватися залежно від завдань, які стоять перед колективом.
• 2. Сталість процесу управління – це стабілізація, збереження традицій в організації навчально-виховного процесу, наступності в прийнятті управлінських рішень.
• 3. Циклічність і послідовність управлінських операцій – це постановка мети, збір інформації про стан об'єкта управління, планування дій, вибір варіанта дій, контроль і аналіз результатів.
• 4. Дискретність виявляється в тому, що процес управління проходить нерівномірно: спочатку накопичується потенціал впливів при постановці мети й зборі інформації, а потім відбуваються активні практичні дії керівника.
Управлінська діяльність – цілеспрямована взаємодія суб'єктів і об'єктів, яка забезпечує становлення, стабілізацію і оптимальне функціонування і обов'язковий розвиток школи.
Управлінська діяльність директора школи потребує знання теорії управління і теорії навчання. Забезпечити оптимальну взаємодію цих груп знань – завдання директора.
Управлінська діяльність – це процес переробки отриманої інформації про керований об'єкт і вироблення управлінських рішень. Загальна модель управління школою виглядає наступним чином: керівник школи отримує певну інформацію про стан і якість навчально-виховного процесу; інформація сприймається, переробляється з урахуванням завдань і вимог нормативних актів, педагогічної науки й передової практики, після чого виробляється і приймається відповідне рішення, яке містить дидактичну інформацію.
Управлінська діяльність завжди цілеспрямована: нею передбачається певна мета й завдання. Загальна мета цього виду діяльності виступає як передбачення її кінцевого результату – надати дієву допомогу педагогічному колективу в поліпшенні навчання і виховання учнів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління початковою школою» автора Лебідь О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ПОЧАТКОВОЮ ШКОЛОЮ“ на сторінці 3. Приємного читання.
