Предметом аналізу виступають послідовні якісні й кількісні зміни предмету, явища, які мають єдину, загальну й внутрішню для них тенденцію щодо досягнення певного кінцевого результату. По-іншому – педагогічний процес, його результати й умови здійснення, а також елементи зовнішнього середовища.
Функція аналізу ґрунтується на певній системі принципів:
• 1. Науковості (реалізується через застосування методів наукового пізнання, досягнень наукової думки, передового досвіду. Аналіз, здійснений на науковій основі, забезпечує науковий підхід до управління в цілому).
• 2. Об'єктивності (відокремлення суттєвого від несуттєвого, установлення закономірностей, урахування і якісних, і кількісних параметрів, дослідження причини й джерела явища або суперечності).
• 3. Наступності та розвитку (виникнення передумов явища, трансформація передумов у разі виникнення нового, розвиток нового, виникнення передумов майбутнього явища; стан предмету в минулому й зараз; порівняння стану предмету зі стандартом).
• 4. Системності (розкриття структури предмету, явища; виявлення внутрішніх зв'язків субординації, взаємозалежності, чинників впливу тощо).
• 5. Масовості й колегіальності (залучення всіх учасників навчально-виховного процесу на різних рівнях аналізу).
• 6. Взаємозв'язку й взаємодії (з двох одночасних педагогічних явищ одне є причиною, а інше наслідком).
• 7. Головного ланцюжка (виявлення головного чинника впливу, орієнтація на головні цілі діяльності, результат). Головний ланцюжок – той елемент системи, вплив на який дозволяє досягнути мети найкоротшим шляхом.
• 8. Комплексного підходу (вивчення явища з позицій різних наук, використання різних методів дослідження, урахування моральних, ціннісних, психологічних чинників, підкорення всіх цілей головній тощо).
• 9. Цілеспрямованого планування.
• 10. Виховного впливу.
Зміст процесу аналізу передбачає такі обов'язкові чинники: одержання інформації про стан справ; порівняння реального стану з передбаченим (відповідно до планових стандартів, норм); вибір методів, придатних до аналізу; установлення причинно-наслідкових зв'язків між результатами й чинниками, що їх зумовили; розробку рекомендацій щодо підвищення ефективності діяльності; підготовку аналітичної інформації для інших функцій.
Класифікація методів аналізу:
• 1. Теоретичні: порівняння, індукція, дедукція, абстрагування, узагальнення, аналіз, синтез, моделювання.
• 2. Інформаційно-констатувальні: спостереження, бесіда, інтерв'ю, анкетування, тестування, ранжування.
• 3. Продуктивні: тести-ситуації, тести-завдання, контрольні роботи, ведення шкільної документації, експеримент.
• 4. Рейтингові: самооцінка, експертна оцінка, незалежна характеристика, відгук.
Існує кілька підходів до класифікації аналізу як функції управління.
За змістом:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління початковою школою» автора Лебідь О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗМІСТ ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ“ на сторінці 3. Приємного читання.
