Із цією метою слід організувати діагностику інтересів і потреб дітей, розвідку цікавих справ, планування, організаційний збір, дискусійні форми справ на теми, що стосуються вибору дітей, можливостей зміни, ставлення до відпочинку тощо, інтенсивну-різноманітну діяльність, зустрічі з цікавими людьми.
Педагог у цей період є ведучим, організатором, лідером. Для того, щоб кожен почував себе комфортно, потрібна цікава, інформаційно насичена, корисна діяльність. Діти – активні учасники справ, помічники. У перші дні зміни діти найчастіше нездатні самі її організувати, їм потрібна допомога.
Основний період зміни – час особистісної самореалізації дитини. Головний мотив цього періоду – вибір видів діяльності, що дають змогу найбільш повно реалізувати особистісний творчий потенціал. Педагог із позиції організатора й керівника переходить на позицію консультанта, координатора, основна роль відводиться учнівському самоврядуванню.
Під дитячим самоврядуванням розуміємо навички повного самообслуговування або звичайний прояв ініціативи й самодіяльності, не пов'язаний із прийняттям та реалізацією управлінських рішень, найчастіше це обмежується тимчасовими рамками, зазвичай одним днем.
Основні завдання органів дитячого самоврядування:
• 1) забезпечення й захист прав та інтересів вихованців;
• 2) створення умов для виконання підлітками своїх обов'язків;
• 3) сприяння творчій і спортивно-оздоровчій діяльності вихованців;
• 4) створення різноманітних гуртків, товариств, об'єднань, секцій за інтересами;
• 5) організація співпраці з молодшими вихованцями та з дітьми з інших загонів і закладів оздоровлення й відпочинку.
Найвищий орган самоврядування в дитячому закладі – загальні збори вихованців загону, на яких затверджується положення про самоврядування, обирається його виконавчий орган, визначаються структура й термін повноважень, заслуховується звіт. Учені визначають три типи самоврядування в дитячому закладі [42].
Перший тип – імітаційний (ігровий). Для нього характерне створення дитячої спільності як наслідування державного устрою: із республіками, парламентами, прокурорами, поліцією й т. ін. Відмінна риса цього типу самоврядування – перевага форми над змістом. Але це не означає, що його варто оцінювати тільки зі знаком мінус.
Другий тип самоврядування – псевдоділовий, або бюрократичний. Цей тип моделює в дитячому середовищі бюрократичний апарат. Під виглядом підготовки лідерів, організаторів, розширення дитячого активу створюються численні ради, штаби, комісії, що обираються на тривалий термін, але не зайняті реальною діяльністю. Цей тип самоврядування носить формалістичний характер, що полягає в ретельно приховуваній грі в керівництво.
Третій тип самоврядування – демократичний, творчий. Цей тип самоврядування (у• разі грамотного його втілення) відтворює демократичні принципи відносин і самоорганізації, а не лише форми.
У дитячому самоврядуванні визначають дві важливі функції:
• 1) забезпечення нормальної роботи колективу, оптимальне розв'язання повсякденних завдань з урахуванням інтересів дітей;
• 2) підготовка до майбутнього виконання обов'язків щодо участі в керівництві державними й суспільними справами, тобто засвоєння кожним підлітком знань, умінь і навичок управлінської діяльності [41].
Одне з основних завдань педагога – допомогти підліткові в його становленні як самостійної людини.
У міжособистісному плані основний період – це період конфліктів (час "приглядання" минув, висновки й оцінки зроблено). Виникають відносини, які можна розділити на стосунки за симпатіями й ділові відносини. У цей період велику роль починає відігравати суспільна думка, що формується в дитячому колективі.
Основний період зміни часто поділяється на два самостійних етапи:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Діяльність соціального педагога в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В ДИТЯЧОМУ ЗАКЛАДІ ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ВІДПОЧИНКУ“ на сторінці 3. Приємного читання.
