Ви, звичайно, дізналися про дорогу, але залишилися з відчуттям, ніби чимось викликали неприязнь у цієї людини, що вона не схвалює вашого бажання піти на вулицю Франка, що ви взагалі викликаєте в зустрічних огиду й що питатись у цих заклопотаних людей нічого не потрібно. Нам корисно вдатися й до слова, що майже вийшло з ужитку, – "манери". Це слово дуже точно визначає форму поведінки, побутової навички, звички, а тому ми сміливо продовжимо нашу бесіду.
Щоденна людська поведінка залежить від того, як людина взагалі дивиться на світ та людей, на сучасне суспільство. Із нашого побуту повинні зникнути такі вислови: "Як ви можете їсти таку гидоту!", "Ач, як вичепурився!", "Це маячня" та інші слова-вульгаризми.
Вороже ставлення до чужого смаку має само по собі, коли вдуматися, дуже наївний характер. Щастя людини складається з повсякденних радощів. Найбільша радість – це радість творчості. Мріяти, шукати, долати труднощі на шляху своїх пошуків і, нарешті, досягнути бажаного, – що може бути вище й краще!
По-справжньому красивий і щасливий той, хто посягає людську культуру та вносить свій вклад у перетворення життя. Одержання знань, їх використання для суспільної справи й боротьби з перепонами – ось у чому щастя людини.
Коли йдеться про культуру та красу людини, ми часто кажемо: "У нього є смак". А що таке смак? Під цим поняттям ми розуміємо не те, що подобається кожному з нас. Смак – це спільне уявлення про красу, яке склалося в суспільстві в певну епоху.
Не розуміючи елементарних основ краси, окремі юнаки й дівчата часто шукають "красиве" у вульгарному короткому вбранні. Молода дівчина прийшла в магазин, розсіяно обдивилася полиці з книгами, попросила продавця: "Дайте мені що-небудь, Т. Г. Шевченка, наприклад". їй дали томик у зеленій обкладинці.
– Не годиться, – сказала вона. – Дайте мені книгу в коричневій обкладинці, під колір моїх шаф у кімнаті. – Інших немає, – відповіли їй.
Дівчина здивувалась. – Невже Шевченко нічого не писав у коричневій обкладинці?
Дівчина з довгими косами, котрі придавали їй надзвичайну красу, зайшла в перукарню, щоб зробити модну зачіску. Через дві години та сама дівчина вийшла. Замість гарної зачіски, на її голові були короткі обрізки довгих кіс. А через декілька днів у вітряну погоду ця ж дівчина була схожа на казкову відьму з клоччям замість колись такого гарного волосся. Негарно, але модно. Справжня краса – у простоті, природності. Звичайно, не потрібно відмовлятися від модного одягу, зачіски. Але приймати моду варто з розумом.
У молоді часто виникає питання "Як проявляється смак в особистій поведінці людини?", "Що таке гарні манери і як поводити себе в колективі?" Дехто з вас запитує, звідки взагалі взялися різні правила поведінки? Ніхто цих правил із голови не видумав. Вони складалися поступово та виникали не зовсім випадково. "Зніми шапку, коли зайшов у дім". А для чого її знімати й коли з'явилося таке правило? А ось звідки. Вам, звичайно, не доводилося бачити на вулиці людину, яка була б одягнена в костюм із листового заліза. їх носили в старовину лицарі, їх одягали, не тільки готуючись до бою, але і йдучи в гості, тому що ходити по вулицях у ті часи було небезпечно. І ось будинок, де живе знайомий. Переступаючи поріг, лицар знімає свій шолом і несе його в руці, ніби говорячи: "Я тебе не боюсь, бачиш: моя голова відкрита. Я тобі довіряю".
А чи помічали ви, коли чоловік іде по вулиці з жінкою, то він, як правило, іде з лівого боку від неї. 200-300 років тому мужчини не виходили з дому без зброї. У кожного була шабля, клинок чи рапіра. Щоб при ходьбі зброя не вдарила супутницю, кавалер старався іти зліва від дами. Зараз зброю носять тільки військові, але й то не завжди. А правило залишилося. Юнак повинен іти зліва від дівчини. Цьому правилу не підкоряються військові, коли вони у формі. Щоб вітати інших військових і не зачепити супутницю при цьому, права рука повинна бути вільною.
Зустрічаються такі юнаки, які стараються все пояснити "мудрими" словечками, але особливо жаль тих, хто намагається кожну фразу пересипати грубими, вульгарними словами. А коли приходиш у театр, то можна бачити, як юнак і дівчина, стоячи поруч, не можуть зав'язати розмову. Хлопці здебільшого розучилися говорити звичайною мовою.
А прізвиська, якими вони "нагороджують" один одного. їх придумують, як правило, злі люди, яким приносять удоволення чужа біль, образа.
Кожній людині хочеться бути гарною. І це цілком закономірно. Але не всі юнаки правильно розуміють, що робить людину красивою.
Дівчата вважають, що "свіжість", "юність" – це ще не вся краса. Тому шкіру вони прикривають шаром пудри, фарбують губи, вішають на себе безліч брязкалець. Вони не розуміють, що в усьому треба мати міру.
Вихователь: Ми не повинні забувати, що правила хорошого тону, як і правила хорошого смаку, спираються на здоровий глузд, на закон простого людського такту, який виробляється в процесі праці в кожного, хто вимогливий до себе й уважний до людей.
Конкурси для вечора відпочинку
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Діяльність соціального педагога в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Що таке людська краса?“ на сторінці 2. Приємного читання.
