Зів'яле листя
Мов сполохана, без тями,
Так земля з-під моїх ніг
Утіка - стовпи, смереки
Гонять, тільки миг-миг-миг.
Наче полотно простерте
Велетенськая рука
Враз стяга, так лан за ланом,
Сад за садом утіка.
Тільки я стою, та зорі,
Що високо там горять,
Не втікають, мов на доказ,
Що є в світі стійкість, лад.
І сміються вічні зорі,
Іронічно миготять;
"Ми і ти! - неправда? - доказ,
Що є в світі стійкість, лад!"
***Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зів'яле листя» автора Франко Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „В ВАГОНІ“ на сторінці 1. Приємного читання.