Розділ «Стаття 9. Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки»

Ідентифікації підлягають усі об’єкти господарської діяльності, що розташовані на території України і перебувають у державній, комунальній, приватній власності або у користуванні фізичних чи юридичних осіб, на яких розміщені джерела небезпеки.

Суб’єкт господарювання ідентифікує об’єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогових мас небезпечних речовин у порядку, встановленому законодавством.

Нормативи порогових мас небезпечних речовин або їх сумішей, що використовуються для цілей ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки, порядок ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та їх обліку затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За результатами ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки йому встановлюється 1, 2 або 3 клас.

Об’єкти підвищеної небезпеки, що експлуатуються одним оператором, але за територіальною ознакою мають різні адреси місцезнаходження, вважаються різними об’єктами підвищеної небезпеки.

Матеріали ідентифікації вносяться до Державного електронного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки. Порядок функціонування та ведення Державного електронного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки затверджується Кабінетом Міністрів України.