Дозвіл на імміграцію визнається недійсним органом, що його надав, якщо:
1) з’ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів, документів, що втратили чинність, або документів, які не підтверджують наявність підстави для отримання дозволу на імміграцію, передбаченої статтею 4 цього Закону, або на підставі документів, що підтверджують факт перебування у шлюбі, який за рішенням суду визнано недійсним у разі його фіктивності;
2) з’ясується, що його надано на підставі документів, що не підтверджують законність перебування/тимчасового проживання на території України на дату подання документів на отримання дозволу на імміграцію або наявність підстави для отримання дозволу на імміграцію, передбаченої статтею 4 цього Закону, або документів, що підтверджують підстави, які припинилися.
У разі визнання недійсним дозволу на імміграцію визнається недійсною посвідка на постійне проживання, видана на підставі цього дозволу, у тому числі в порядку обміну.
Закон доповнено статтею 12-1 згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «ЗУ «Про імміграцію» — нова редакція від 16.01.2026» автора Верховна Рада України на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стаття 12-1. Підстави для визнання недійсним рішення про надання дозволу на імміграцію“ на сторінці 1. Приємного читання.
TextBook