Розділ «Стаття 2. Визначення термінів»

1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

комунікаційні послуги - хмарні послуги та послуги центрів обробки даних;

користувач хмарних послуг - фізична або юридична особа, яка використовує хмарні послуги для забезпечення власних потреб;

надавач хмарних послуг - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка надає одну або більше хмарні послуги самостійно або спільно з іншими надавачами хмарних послуг;

публічний користувач хмарних послуг (далі - публічний користувач) - орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, державне підприємство, державна установа, державна організація чи інший суб’єкт владних повноважень або інший суб’єкт, якому делеговані такі повноваження;

регулятор комунікаційних послуг - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації;

технологія хмарних обчислень - технологія забезпечення дистанційного доступу на вимогу користувача до хмарної інфраструктури через електронні комунікаційні мережі;

хмара (хмарна інфраструктура) - сукупність динамічно розподілюваних та налаштовуваних хмарних ресурсів, що можуть бути оперативно надані користувачу хмарних послуг і вивільнені через глобальну та локальні мережі передачі даних;

хмарна послуга - послуга з надання хмарних ресурсів за допомогою технології хмарних обчислень;

хмарні ресурси - будь-які технічні та програмні засоби або інші компоненти інформаційної (автоматизованої) системи, доступ до яких забезпечують технології хмарних обчислень, зокрема процесорний час (обчислювальна потужність), місце у сховищах даних, обчислювальні мережі, бази даних і комп’ютерні програми;

центр обробки даних - спеціалізований технічний комплекс, що складається з інженерної (системи безперебійного електроживлення, вентиляції, охолодження та регулювання вологості, пожежної безпеки, фізичної охорони), інформаційної, електронної комунікаційної та програмно-апаратної інфраструктури, засоби якого забезпечують або реалізують надання послуг із зберігання та обробки даних, у тому числі, але не обмежуючи: надання хмарних послуг, резервного копіювання даних, передачі даних, оренди комунікаційних стійок, послуг хостингу.

2. Інші терміни в цьому Законі вживаються у значеннях, наведених у Цивільному кодексі України, законах України "Про інформацію", "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про стандартизацію", "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", "Про наукову і науково-технічну експертизу", "Про Національний банк України", "Про захист персональних даних", "Про авторське право і суміжні права", "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України", "Про національну безпеку", "Про електронні комунікації".