Інформаційні сиситеми і технології в юридичній діяльності

О.О. ДЕНІСОВА ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ В ЮРИДИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЗМІСТ Вступ 3 1. ПРОГРАМА КУРСУ 5 2. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМ КУРСУ 9 3. ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ 21 4. ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ 30 4.1. Лабораторна робота № 1 «Криптографічний захист інформації за допомогою системи PGP» 30 Мета роботи 30 Завдання 30 Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи 31 4.2. Лабораторна робота № 2 «Правові консультації за допомогою експертних систем ICaR» 64 Мета роботи 64 Завдання першого рівня складності 64 Індивідуальні варіанти 65 Завдання другого рівня складності 67 Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи 67 4.3. Лабораторна робота № 3 «Управління документами за допомогою програмно-технологічного комплексу DIS:class» 102 Мета роботи 102 Завдання 102 Індивідуальні варіанти 103 Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи 111 5. САМОСТІЙНА РОБОТА 149 5.1. Самостійна робота № 1 «Пошук правових документів у системі “Закони та підзаконні акти України в Інтернет”» 149 Мета роботи 149 Завдання 149 Індивідуальні варіанти 150 Методичні вказівки до виконання самостійної роботи 155 5.2. Самостійна робота № 2 «Використання правових інформаційно-пошукових систем» 162 Мета роботи 162 Завдання 162 Індивідуальні варіанти 163 Методичні вказівки до виконання самостійної роботи 166 5.3. Самостійна робота № 3 «Пошук правових документів у Глобальній мережі правової інформації (GLIN)» 182 Мета роботи 182 Завдання 182 Індивідуальні варіанти 183 Методичні вказівки до виконання самостійної роботи 192 5.4. Самостійна робота № 4 «Пошук інформації в реєстрах Міністерства юстиції України» 200 Мета роботи 200 Завдання 200 Індивідуальні варіанти до першого завдання 200 Індивідуальні варіанти до другого завдання 204 Методичні вказівки до виконання самостійної роботи 207 6. НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ 209 7. ПОРЯДОК ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ 213 8. ТЕМАТИЧНИЙ СЛОВНИК 219 9. СПИСОК ВИКОРИСТОВУВАНИХ СКОРОЧЕНЬ 243 ЛІТЕРАТУРА 247 ДОДАТОК 249 2. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМ КУРСУ Наведені у цьому розділі питання для вивчення тем дисципліни об’єднано у логічні блоки, для кожного з яких вказано літературне джерело для вивчення (номер за списком рекомендованої літератури). Терміни, визначення яких наведено у тематичному словнику (див. розд. 8), виділено курсивом. Також рекомендується застосовувати для самоперевірки знань контрольні запитання і завдання, наведені наприкінці кожної теми в [1]. Тема 1. Характеристика сучасних юридичних інформаційних систем і технологій Концепція інформатизації в Україні [1, с. 5—7]. 1. Поняття інформатизації та комп’ютеризації. 2. Основні принципи державної політики в галузі інформатизації. 3. Поняття правової інформатизації. 4. Принципи реалізації проектів з інформатизації. 5. Засоби інформатизації. Розвиток інформаційних технологій [1, с. 7—9; 2, с. 27—33]. 6. Поняття інформаційної технології. 7. Етапи розвитку ІТ. 8. Характеристика нової інформаційної технології. 9. Способи впровадження НІТ. 10. Принципи реалізації ІТ. 11. Порівняльна характеристика централізованого та розподіленого оброблення даних. Поняття та етапи розвитку інформаційних систем [1, с. 9—11; 2, с. 35—42]. 12. Поняття інформаційної системи. 13. Етапи розвитку ІС. Структура інформаційних систем [1, с. 11—15; 2, с. 47—53]. 14. Види забезпечення ІС. 15. Поняття задачі автоматизованого оброблення інформації. 16. Поняття правової задачі. 17. Класифікація задач оброблення даних. Класифікація інформаційних систем [1, с. 15—18; 2, с. 42—47]. 18. Класифікація ІС. 19. Поняття корпоративної інформаційної системи. 20. Поняття автоматизованого робочого місця. 21. Класи типових АРМ. Основні поняття комп’ютерних мереж [1, с. 34—42]. 22. Поняття телекомунікацій, комп’ютерних мереж, протоколів і стандартів. 23. Класифікація комп’ютерних мереж. 24. Характеристика мереж з серверами. 25. Топології мереж. 26. Поняття мережної архітектури. 27. Види мереж залежно від кола користувачів та призначення. Організація мережі Інтернет та її сервіси [1, с. 43—65]. 28. Принципи організації мережі Інтернет. 29. Протоколи Інтернет — TCP/IP. 30. Поняття IP-адреси. 31. Доменна адресація (доменні імена). 32. Поняття гіпертексту. 33. Елементи сервісу WWW — Web-сторінка, Web-сайт, Web-сервер. 34. Web-сервери управління трафіком. 35. Кінцеві Web-сервери. 36. Поняття і класифікація порталів. Організація інтранет [1, с. 67—70]. 37. Поняття віддаленого вузла і віддаленого управління. 38. Поняття інтранет. 39. Поняття віртуальної приватної мережі. 40. Поняття брандмауера. Мета, завдання і принципи створення юридичних інформаційних систем [1 дод., с. 15—17]. 41. Мета створення ІС. 42. Показники якості інформаційної системи. 43. Принципи створення ІС. Стадії та етапи розроблення інформаційних систем [2, с. 207—211]. 44. Характеристика стадії «Формування вимог до ІС». 45. Характеристика стадії «Розробка концепції ІС». 46. Характеристика стадії «Технічне завдання». 47. Характеристика стадії «Технічний проект». 48. Характеристика стадії «Робоча документація». 49. Характеристика стадії «Введення в експлуатацію». 50. Характеристика стадії «Супроводження ІС». Структура проектної документації [2, с. 214—222]. 51. Характеристика основних документів, що складаються під час створення інформаційної системи. Учасники проектування, їх права та обов’язки [2, с. 211—214]. Моделі життєвого циклу інформаційної системи [1 дод., с. 25—27]. 52. Поняття життєвого циклу ІС. 53. Моделі життєвого циклу ІС. Підходи до створення юридичних інформаційних систем [3, с. 18—20]. 54. Характеристика локального підходу до створення ІС. 55. Характеристика глобального підходу до створення ІС. 56. Характеристика системного підходу до створення ІС. Тема 2. Інформаційне забезпечення юридичної інформаційної системи Інформація як об’єкт автоматизованого оброблення [1, с. 18—22]. 1. Поняття інформації. 2. Правова інформація та її джерела. 3. Класифікація інформації. 4. Поняття правового режиму доступу до інформації. 5. Види інформації за правовим режимом доступу. 6. Поняття інформаційної діяльності. Поняття і структура інформаційного забезпечення [2, с. 141—142, 128—129]. 7. Поняття інформаційного забезпечення. 8. Структура інформаційного забезпечення. 9. Принципи створення інформаційного забезпечення. Методи класифікації [2, с. 93—94, 98—104]. 10. Поняття класифікації, системи класифікації, об’єкта класифікації, ознаки класифікації, класифікаційного угруповання, ступеня класифікації, глибини класифікації. 11. Характеристика методів класифікації. Методи кодування [2, с. 94, 104—108]. 12. Основні поняття: код, кодування, алфавіт коду, основа коду, цифрові, літерні та літерно-цифрові коди, розряд коду, довжина коду, структура коду, контрольне число, перекодування. 13. Характеристика методів кодування. Класифікатори техніко-економічної інформації [2, с. 113—116]. 14. Основні поняття: класифікатор, позиція класифікатора, ємність класифікатора, резервна ємність класифікатора, еталон класифікатора, категорія класифікатора, реєстрація класифікатора. 15. Способи створення класифікаторів — системний і локальний. 16. Класифікатори, що використовуються в юридичній діяльності. Організація бази даних юридичної інформаційної системи [2, с. 144—154, 157—159]. 17. Основні поняття: дані, автоматизований банк даних, база даних. 18. Складові БД. 19. Поняття системи керування базою даних та її функції. 20. Характеристика рівнів подання даних. 21. Характеристика моделей подання даних. 22. Характеристика об’єктних відношень реляційної БД. 23. Характеристика зв’язкових відношень реляційної БД. Організація позамашинної інформаційної бази [2, с. 129—130, 133—139]. 24. Поняття позамашинної інформаційної бази. 25. Склад робіт зі створення позамашинної інформаційної бази. 26. Види документів за формою. 27. Проектування форм документів. Тема 3. Технології захисту інформації Проблеми захисту інформації у сучасних ІС [1, с. 72—82]. 1. Поняття комп’ютерного злочину. 2. Причини поширення комп’ютерної злочинності. 3. Поняття захисту інформації, безпеки інформації. 4. Випадки і причини порушення безпеки інформації. 5. Шляхи одержання несанкціонованого доступу до інформації. 6. Способи підроблювання інформації. 7. Види комп’ютерних злочинів у середовищі мережі Інтернет. Поняття і класифікація комп’ютерних вірусів [1, с. 82—85]. 8. Поняття комп’ютерного вірусу. 9. Класифікація комп’ютерних вірусів. Засоби захисту інформації [1, с. 85—104]. 10. Класифікація засобів захисту інформації. 11. Характеристика правових засобів захисту інформації. 12. Характеристика адміністративних (організаційних) засобів захисту інформації. 13. Характеристика засобів фізичного (технічного) захисту інформації. 14. Поняття стеганографії, цифрового водяного знаку. 15. Поняття і класифікація антивірусних програм. 16. Поняття криптографії, криптоаналізу, криптографічної системи, шифрування, дешифрування, ключа, публічного ключа, приватного ключа, зв’язки ключів. 17. Методи криптографії. 18. Криптографія з симетричними ключами. 19. Криптографія з асиметричними ключами. 20. Поняття електронного цифрового підпису. 21. Використання ключів при накладанні/перевірці електрон- ного цифрового підпису. 22. Поняття автентифікації, верифікації, ідентифікації, авторизації. 23. Поняття біометричного захисту. 24. Характеристика технологій біометричного захисту. 25. Проблеми розкриття комп’ютерних злочинів. Тема 4. Системи автоматизації ділових процесів та управління документами. Електронна комерція Характеристика систем управління документами [1, с. 106—114]. 1. Поняття документа, електронного документа, діловодства, документообігу, управління документами. 2. Вимоги до системи автоматизації управління документами. 3. Характеристика засобів автоматизації офісної діяльності. 4. Характеристика автоматизованих систем контролю виконання документів. 5. Характеристика електронних архівів. 6. Характеристика систем організації групової роботи (group-ware). 7. Характеристика систем керування (електронними) докумен¬тами. Системи автоматизації ділових процесів [1, с. 114—118]. 8. Поняття ділового процесу, ділової процедури, роботи, правила оброблення процедури, правила маршрутизації, системи автоматизації ділових процесів. 9. Види маршрутизації. 10. Ролі учасників ділового процесу. 11. Поняття моделі процесу. Системи електронної комерції [1, с. 118—136]. 12. Поняття електронної комерції та електронного бізнесу. 13. Учасники електронної комерції. 14. Поняття сертифікації, цифрового сертифіката, сертифіката авторизації, серверу ключів, інфраструктури публічних ключів, адміністрації реєстрації, адміністрації сертифікації, сліпого підпису. 15. Класифікація систем електронної комерції. 16. Організація грошових платежів в Інтернет. 17. Призначення систем електронної комерції типу x2G. 18. Поняття віртуального підприємства та віртуального офісу. Тема 5. Інтелектуальні інформаційні системи в юридичній діяльності Системи підтримки прийняття рішень в юридичній діяльності [1, с. 22—27; 2, с. 261—317]. 1. Поняття системи підтримки прийняття рішень. 2. Основні компоненти СППР. 3. Характеристика СППР, зорієнтованих на дані. 4. Поняття сховища даних, OLAP-системи, виконавчої ІС, географічної ІС. 5. Характеристика СППР, зорієнтованих на моделі. 6. Поняття дейтамайнінгу. 7. Характеристика групових СППР. 8. Поняття штучного інтелекту і напрями робіт з його створення. 9. Поняття нейромеж і генетичних алгоритмів. Правові експертні системи [1, с. 27—32; 2, с. 319—331]. 10. Поняття експертної системи, системи на основі знань, дорадчої системи. 11. Поняття знань та їх типи. 12. Моделі подання знань. 13. Основні структурні компоненти експертних систем. 14. Застосування інтелектуальних систем в юридичній діяльності. Тема 6. Правові інформаційно- пошукові системи Організація інформаційно-пошукової системи [1, с. 138—144; 2, с. 332—341]. 1. Поняття інформаційно-пошукової системи, інформаційного пошуку, документального пошуку, бібліографічного пошуку, довідкового пошуку. 2. Класифікація ІПС. 3. Критерії оцінювання результатів функціонування ІПС. 4. Поняття пертинентності та релевантності. 5. Поняття інформаційного запиту, пошукового образу документа, пошукового розпорядження, індексування, інформаційно-пошукової мови. 6. Основні елементи інформаційно-пошукової мови. 7. Види інформаційно-пошукових мов. 8. Поняття ключових слів, інформаційно-пошукового тезаурусу, дескриптора. 9. Характеристика тезаурусу EUROVOC. Правові інформаційно-пошукові системи [1, с. 144—152]. 10. Характеристика ІПС «ЛІГА:ЗАКОН». 11. Характеристика ІПС «Нормативні акти України». Пошук правової інформації в Інтернет [1, с. 152—176]. 12. Стратегії пошуку інформації в Інтернет. 13. Поняття програмного агента, робота. 14. Використання програмних агентів для пошуку інформації в Інтернет. 15. Характеристика системи «Закони та підзаконні акти Укра-їни в Інтернет». 16. Характеристика Глобальної мережі правової інформації (GLIN). 17. Характеристика пошукових систем ECLAS, EUR-Lex, CELEX, Curia. Тема 7. Інформаційні системи законодавчих органів [1, с. 178—203] 1. Поняття теледемократії. 2. Загальна характеристика ІС Верховної Ради України. 3. Призначення інформаційно-технічного комплексу «РАДА». 4. Структура інформаційно-технічного комплексу «РАДА». 5. Інформаційне забезпечення комплексу «РАДА». 6. Інформаційні зв’язки комплексу «РАДА». 7. Характеристика ІС «Законопроект». 8. Призначення та інформаційне забезпечення інформаційно-аналітичного комплексу планування законотворчої роботи «ПЛАН». 9. Характеристика підсистеми реєстрації і контролю проходження законопроектів. 10. Функції та інформаційне забезпечення інформаційного ком¬плексу «Законотворець». 11. Характеристика Електронного інформаційного бюлетеня. 12. Зміст баз даних правової інформації ВРУ. 13. Характеристика інформаційно-аналітичної системи «Вибори». 14. Поняття та переваги Інтернет-виборів. 15. Забезпечення чесності, безпеки і таємності Інтернет-голосу¬вання. 16. Оцінювання надійності системи Інтернет-виборів. Тема 8. Інформаційні системи Міністерства юстиції України [1, с. 205—234] 1. Характеристика ІС Міністерства юстиції України. 2. Концепція створення реєстрів Міністерства юстиції України. 3. Поняття Єдиного державного реєстру нормативно-право-вих актів, еталонного, страхового, робочого та інформаційного фондів реєстру, окремого розділу реєстру. 4. Мета створення і зміст Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. 5. Структура реєстраційного коду нормативно-правового акта. 6. Поняття Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, реєстраторів і користувачів реєстру. 7. Порядок функціонування Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. 8. Поняття та порядок функціонування Єдиного реєстру захис¬них знаків та спеціальних бланків нотаріальних документів. 9. Поняття Єдиного реєстру нотаріусів України. 10. Поняття та порядок функціонування Єдиного реєстру доручень, посвідчених у нотаріальному порядку. 11. Поняття та порядок функціонування Державного реєстру застав рухомого майна. 12. Особливості реєстрації податкової застави рухомого майна. 13. Поняття та зміст Єдиного державного реєстру об’єднань громадян та благодійних організацій. 14. Поняття та порядок функціонування Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ. 15. Поняття та порядок функціонування Державного реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян. 16. Структура особистого реєстраційного номера судового експерта. 17. Поняття та порядок функціонування Реєстру прав власності на нерухоме майно. 18. Структура та функції багаторівневої ієрархічної ІС «РАГС». Тема 9. Інформаційні системи органів судової влади, прокуратури, судової експертизи Інформаційні системи органів судової влади [1, с. 236—252]. 1. Основні завдання інформатизації органів судової влади. 2. Структура інформаційної системи Верховного Суду Ук- раїни. 3. Характеристика автоматизованої системи судового діловодства «КАРС». 4. Характеристика ІС планово-економічного відділу Верховного Суду «Радамант». 5. Характеристика ІС «КАДРИ Верховного Суду України». 6. Характеристика ІС «Судові рішення» Верховного Суду Ук- раїни. 7. Підходи до автоматизації судового діловодства і судочин- ства. 8. Функції АРМ судового виконавця. 9. Типові функціональні підсистеми ІС державної судової адміністрації. Корпоративна інформаційна системи органів прокуратури [1, с. 253—268]. 10. Структура КІС органів прокуратури. 11. Інформаційні взаємозв’язки органів прокуратури України з іншими державними органами. 12. Задачі автоматизації роботи органів прокуратури. 13. Зміст баз даних КІС органів прокуратури. 14. Склад ІС міських (районних) прокуратур. 15. Склад ІС обласних прокуратур. 16. Автоматизація ділових процедур в органах прокуратури України. Комп’ютерні технології у судовій експертизі [1, с. 268—277]. 17. Поняття судової експертизи як виду інформаційної діяльності. 18. Напрями комп’ютеризації судово-експертної діяльності. 19. Характеристика спеціалізованих інформаційно-пошукових систем, що використовуються у судово-експертній діяльності. 20. Поняття комп’ютерно-технічної експертизи та її об’єкти. 21. Задачі комп’ютерно-технічної експертизи. Тема 10. Інформаційні системи Міністерства внутрішніх справ України Характеристика ІС Міністерства внутрішніх справ України [1, с. 279—284 ]. 1. Загальна характеристика ІС МВСУ. 2. Завдання комп’ютеризації у сфері управлінської та кон- трольно-методичної роботи МВСУ. 3. Завдання комп’ютеризації у сфері розслідування злочинів. Інформаційні обліки МВСУ [1, с. 284—287]. 4. Класифікація обліків МВСУ України. 5. Характеристика інформаційних обліків територіального (районного) рівня. 6. Характеристика інформаційних обліків регіонального (обласного) рівня. 7. Характеристика інформаційних обліків центрального (державного) рівня. Оперативно-розшукові обліки МВСУ [1, с. 288—295]. 8. Призначення ІС «Інтегрований банк даних». 9. Призначення та порядок функціонування ІС «Розшук». 10. Призначення та структура ІС «Пізнання». 11. Зміст бази даних ІС «Пізнання». 12. Етапи процесу ідентифікації з використанням ІС «Піз- нання». 13. Характеристика Єдиної система централізованого номерного обліку вогнепальної зброї у системі МВСУ «Арсенал». 14. Призначення «ІПС за прізвищами та дактилоскопічним обліком криміногенних осіб». 15. Зміст бази даних «ІПС за прізвищами та дактилоскопічним обліком криміногенних осіб». 16. Характеристика ІС «ОАЗИС». ІС Державної автомобільної інспекції [1, с. 295—297]. 17. Напрями автоматизації роботи ДАІ МВСУ. 18. Характеристика типових підсистем ІС ДАІ. Єдина державна автоматизована паспортна система Укра-їни [1, с. 297—304]. 19. Мета створення ЄДАПСУ. 20. Характеристика місцевого рівня ЄДАПСУ. 21. Характеристика регіонального рівня ЄДАПСУ. 22. Характеристика державного рівня ЄДАПСУ. 23. Призначення функціональних підсистем ЄДАПСУ. 24. Уніфіковані первинні документи ЄДАПСУ. 25. Зміст БД ЄДАПСУ. 26. База даних нормативно-довідкової інформації ЄДАПСУ. 27. Поняття ідентифікатора особи та ідентифікаційного номера. Географічні інформаційні системи МВСУ [1, с. 304—312]. 28. Поняття географічної інформаційної системи. 29. Призначення ГІС органів внутрішніх справ. 30. Структура ГІС органів внутрішніх справ України. 3. ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Заняття 1. Розробка класифікаторів техніко-економічної інформації — засвоєння теоретичних знань і практичних навичок з проектування класифікаторів. 1. Характеристика методів класифікації. 2. Характеристика методів кодування. 3. Поняття класифікатора техніко-економічної інформації. 4. Класифікатори в юридичній діяльності. 5. Практичні завдання. [2, с. 93—116]. 1. Розробити табельний номер працівника, застосувавши чотири методи кодування, за умови, що працюючих було прокласифіковано за: а) однією ознакою — освітою; б) двома ознаками — статтю та освітою; в) трьома ознаками — статтю, освітою, професією. Витяг зі списку працюючих наведено у табл. 1. Загальна кількість об’єктів — 160 осіб. Можливе збільшення кількості працівників на 10 осіб. Проаналізувати одержані результати та зробити висновки. Таблиця 1 Працівник Стать Освіта Професія Бурмака П. І. ж вища юрист Воронець Т. М. ч вища юрист Дмитренко Ю. Л. ж сер. спец. бухгалтер Жиров П. П. ч вища менеджер Крилов О. Г. ч сер. спец. програміст Куценко С. Ф. ж вища економіст Порик О. О. ч сер. спец. економіст Притика Р. К. ж вища економіст Семенченко В. М. ч вища бухгалтер ... Якименко О. С. ж сер. спец. програміст Яровенко Н. Д. ч вища програміст 2. Розробити код структурного підрозділу корпорації, застосувавши чотири методи кодування, за умови, що їх було прокласифіковано за: а) однією ознакою — регіон України, де розміщено підрозділ; б) двома ознаками — регіон розміщення та кількість працю- ючих (в інтервалі до 500, від 500 до 1000, більше 1000). Проаналізувати одержані результати та зробити висновки. 3. Розробити код клієнта, застосувавши чотири методи кодування. Ознаки класифікації (щонайменше дві) визначити самостійно. Проілюструвати застосування розроблених кодів на умов¬них даних. Проаналізувати одержані результати та обґрунтувати вибір методу кодування. 4. Розробити класифікатор послуг юридичної фірми. Ознаку класифікації вибрати самостійно. Обґрунтувати вибір методу кодування на прикладі умовних даних. 5. Розробити структуру номера заяви, одержаної від клієнта. Порівняти результати застосування чотирьох методів кодування за умови, що орієнтовна кількість документів у базі даних — до 5000, та обґрунтувати вибір. 6. Розробити структуру реєстраційного номера документа, передбачивши наявність в ній дати реєстрації та типу документа. 7. У звітах про витрачання бланків та знаків, що подаються до Єдиного реєстру спеціальних бланків та захисних знаків нотарі- альних документів, застосовуються такі коди витрачання бланків і знаків: 1 — договір відчуження житлового будинку, іншого нерухомого майна; 2 — договір відчуження транспортних засобів; 3 — інші договори; 4 — заповіт; 5 — свідоцтво про право на спадщину; 6 — свідоцтво про право власності; 7 — доручення; 8 — заява; 9 — копія; 10 — переклад; 11 — дублікат; 12 — шлюбний контракт; 13 — інші дії; 14 — установча угода; 21 — зіпсований бланк або знак; 22 — анульований бланк або знак; 23 — дефектний бланк або знак; 24 — відсутній бланк або знак; 25 — викрадений бланк або знак. Також використовуються такі коди витрачання знаків: 26 — витяг з Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ про наявність або відсутність заповіту, складеного спадкодавцем; 27 — витяг з Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ про наявність або відсутність спадкової справи; 28 — заяви до Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ. Визначити метод кодування, який було застосовано. Проаналізувати альтернативні варіанти. 8. Структура реєстраційного коду нормативно-правового акта, що застосовується в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів, містить порядковий номер, який присвоюється нормативно-правовому акту під час прийняття рішення про включення його до реєстру, та рік прийняття такого рішення. За допомогою якого методу було створено цей код? 9. Особистий реєстраційний номер судового експерта у державному реєстрі атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян складається з літерного позначення («Д» — для судових експертів державних структур, «П» — для судових експертів підприємницьких структур, «Г» — для судових експертів — громадян), порядкового номера держав- ної реєстрації та року реєстрації. За допомогою якого методу було створено цей код? Приклад застосування методів кодування. Юридична фірма обслуговує 50 клієнтів. У результаті їх класифікації було виділено два класифікаційні угруповання — юридичні особи (30 осіб) і фізичні особи (20 осіб). Як видно з даних, наведених у табл. 2, порядковий метод кодування не відображає результатів класифікації — кожному об’єктові присвоюється поточний номер. З одного боку, це визначає простоту даного методу, а з іншого, складає найбільш суттєвий його недолік — код не містить відомостей про об’єкт, який було закодовано. Таблиця 2 ЗАСТОСУВАННЯ ПОРЯДКОВОГО МЕТОДУ КОДУВАННЯ Клієнт Код клієнта АТ «Інтер-Опер» 01 АТ «ЛІРА» 02 ВАТ «Укрконтракт» 03 Гречишин М. І. 04 Коваленко В. П. 05 ... ... ПП «Продпостач» 47 Ревун О. Л. 48 Тимошенко Д. Н. 40 Устименко Р. Л. 50 Результати застосування серійно-порядкового методу наведено у табл. 3 (для наочності подано проміжні результати). Початково за результатами класифікації було виділено дві серії номерів — від 1 по 30 для юридичних осіб та від 31 по 50 для фізичних. Однак при застосуванні серійно-порядкового методу слід враховувати можливість зміни множини об’єктів, що розглядається. Наприклад, до фірми може звернутись новий клієнт. Якщо це буде юридична особа, присвоєння їй вільного номера 51 порушить принципи серійно-порядкового методу, а присвоїти їй номер 31 можна тільки за умови перекодування всіх фізичних осіб — присвоєння їм відповідних нових номерів, чого слід уникати. З огляду на це у серіях передбачають резерви. Їх розмір зазвичай визначають експертним шляхом. У даному разі основою може бути прогнозований розвиток клієнтури фірми. Нехай передбачається збільшення клієнтури на 50 осіб. Тоді обидві серії слід збільшити на 50 — з 1 по 80 для юридичних осіб і з 81 по 150 для фізичних осіб. Таблиця 3 ЗАСТОСУВАННЯ СЕРІЙНО-ПОРЯДКОВОГО МЕТОДУ КОДУВАННЯ № Клієнт Крок 1 — кодування юридичних осіб Крок 2 — кодування фізичних осіб Код клієнта 1 АТ «Інтер-Опер» 001 001 2 АТ «ЛІРА» 002 002 3 ВАТ «Укрконтракт» 003 003 4 Гречишин М. І. 081 081 5 Коваленко В. П. 082 082 ... ... ... ... … 47 ПП «Продпостач» 030 030 48 Ревун О. Л. 098 098 49 Тимошенко Д. Н. 099 099 50 Устименко Р. Л. 100 100 Очевидно, що до появи нових клієнтів номери з 31 по 80 і з 101 по 150 не будуть використовуватись. Так, ПП «Продпостач» — остання, тридцята юридична особа зі списку клієнтів, — має у нашому прикладі код 30. Нумерація фізичних осіб починається з першого номера їх серії — 81. Відповідно, остання, двадцята фізична особа зі списку, буде мати код 100. Для застосування послідовного і паралельного методів кодування спочатку визначають коди властивості (-ей) об’єктів, за якою (-ими) виконано класифікацію. У прикладі, що розглядається, класифікацію виконано за ознакою «тип особи», яка має два значення — «юридична» та «фізична». Отже, для кодування класифікаційного угруповання досить одного розряду, яке буде мати одне з двох значень: 1, якщо клієнт є юридичною особою, та 2 — в іншому разі (позначення вибрано довільно). Під час кодування за послідовним методом до коду класифікаційного угруповання додаються розряди, достатні для нумерації об’єктів найбільшого класифікаційного угруповання з урахуванням можливого збільшення їх кількості. У даному прикладі для цього достатньо двох розрядів — максимальна кількість об’єктів у класифікаційному угрупованні «юридичні особи» — 30 і додатково 50 номерів резерву. Результати послідовного кодування наведено у табл. 4, для наочності відокремлено результати кодування юридичних і фізичних осіб. Таблиця 4 ЗАСТОСУВАННЯ ПОСЛІДОВНОГО МЕТОДУ КОДУВАННЯ № Клієнт Крок 1 — кодування юридичних осіб Крок 2 — кодування фізичних осіб Код клієнта 1 АТ «Інтер-Опер» 101 101 2 АТ «ЛІРА» 102 102 3 ВАТ «Укрконтракт» 103 103 4 Гречишин М. І. 201 201 5 Коваленко В. П. 202 202 ... ... ... ... ... 47 ПП «Продпостач» 130 130 48 Ревун О. Л. 218 218 49 Тимошенко Д. Н. 219 219 50 Устименко Р. Л. 220 220 Під час застосування паралельного методу кодування нумерація об’єктів відбувається в межах всієї сукупності, що розглядається (аналогічно порядковому методу кодування). Потенційно це може призвести до збільшення кількості розрядів у коді. Так, у нашому прикладі кількість об’єктів дорівнює 100—50 наявних клієнтів і 50 можливих у майбутньому. Таблиця 5 ЗАСТОСУВАННЯ ПАРАЛЕЛЬНОГО МЕТОДУ КОДУВАННЯ № Клієнт Код клієнта 1 АТ «Інтер-Опер» 1001 2 АТ «ЛІРА» 1002 3 ВАТ «Укрконтракт» 1003 Закінчення табл. 5 № Клієнт Код клієнта 4 Гречишин М. І. 2004 5 Коваленко В. П. 2005 ... ... ... 47 ПП «Продпостач» 1047 48 Ревун О. Л. 2048 49 Тимошенко Д. Н. 2049 50 Устименко Р. Л. 2050 Заняття 2. Основи проектування бази даних — засвоєння теоретичних знань і практичних навичок з проектування оптимальної логічної моделі бази даних. 1. Поняття і класифікація АБД. 2. Склад АБД. 3. Характеристика рівнів подання даних. 4. Методи створення оптимальної логічної моделі бази даних. [2, с. 141—159]. Заняття 3. Організація захисту інформації — засвоєння теоретичних знань і практичних навичок із захисту від деяких загроз інформаційній безпеці. 1. Класифікація засобів захисту інформації. 2. Характеристика правових засобів захисту інформації. 3. Стеганографія як засіб захисту інформації. 4. Антивірусні програми як засіб захисту інформації. 5. Криптографічний захист інформації. 6. Система криптографічного захисту інформації PGP. [1, с. 85—97]. Заняття 4. Правові інформаційно- пошукові системи — засвоєння теоретичних знань щодо організації і принципів роботи інформаційно-пошукових систем. 1. Поняття і класифікація інформаційно-пошукових систем. 2. Поняття, складові та класифікація інформаційно-пошуко¬вих мов. 3. Організація взаємодії користувача з ІПС. 4. Поняття і складові інформаційно-пошукового тезаурусу. 5. Тезаурус EUROVOC. [1, с. 138—144]. Заняття 5. Правові експертні системи — засвоєння теоретичних знань і практичних навичок з організації баз знань та використання експертних систем в юридичній діяльності. 1. Види систем штучного інтелекту. 2. Складові експертної системи. 3. Поняття та типи знань. 4. Моделі подання знань. 5. Правові експертні системи. 6. Подання знань у правовій ЕС «ICaR». [1, с. 27—32]. 4. ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ 4.1. Лабораторна робота № 1 «Криптографічний захист інформації за допомогою системи PGP» — навчитись створювати власні ключі криптографічного захисту інформації, експортувати їх, імпортувати ключі інших користувачів і використовувати їх для шифрування та розшифровки файлів за допомогою системи Pretty Good Privacy (PGP). Завдання: — створити власну зв’язку ключів. Назвою відповідних файлів має бути прізвище студента, який виконує лабораторну роботу, англійською мовою. Розширення файлів слід вказувати стандартні — pkr для файла з публічними ключами та skr для файла з приватними ключами. Розміщення файлів визначається згідно з правилами роботи у комп’ютерному класі; — створити власну пару ключів. Під час створення пари ключів зазначення власного прізвища та імені у полі Full name обов’язкове! Адресу електронної пошти можна не вказувати; — експортувати свій публічний ключ у свою робочу папку. Відповідний файл повинен мати назву за шаблоном «Прізвище Ім’я.asc», наприклад «Ivchenko Ira.asc» або «Kornienko Pavlo.asc». У разі правильного заповнення поля Full name під час створення ключів ця умова виконується автоматично; ? текст свого публічного ключа та його відбитки у словесній формі навести у звіті (2 бали); — з комп’ютера викладача (папка D:\Denisova\) імпортувати публічні ключі керівника курсу та його асистента. УВАГА! На комп’ютері викладача розміщено кілька файлів з публічними ключами (відповідні файли мають назву типу «Прізвище Ім’я_Номер файла.asc», наприклад, «Denisova Olga_1.asc»), тіль-ки один з яких є дійсним. Після імпорту ключів до PGP Ви маєте звірити їх відбитки з відбитками справжніх ключів, що надаються викладачем у роздрукованій формі, і залишити у своїй зв’язці ключів тільки дійсні ключі викладачів (решту — знищити); — за допомогою текстового редактора Microsoft Word створити файл, вказавши у ньому свої реквізити — прізвище, ім’я, по батькові, курс, групу, форму навчання. Присвоїти файлу назву «N-M.doc», де N — номер групи, а M — номер студента за списком групи, впорядкованим за алфавітом (наприклад, 1-25.doc); — зашифрувати за допомогою публічного ключа викладача, який проводить лабораторну роботу, свій текстовий файл; — скопіювати зашифрований файл і файл зі своїм публічним ключем на комп’ютер викладача у папку D:\Denisova\In\Day\ для студентів денної форми навчання або у папку D:\Denisova\In\Vech\ для студентів вечірньої форми навчання. Після одержання від студента двох! файлів викладач розшифровує повідомлення. У разі успішного завершення цієї операції (розшифровка виконується, якщо студент правильно вибрав публічний ключ, за допомогою якого було зашифровано повідомлення) студент одержує за виконану роботу 4 бали без подання звіту про лабораторну роботу. Після перевірки розшифрованого повідомлення викладач готує зашифрований файл-відповідь індивідуально для кожного студента-кореспондента. Такий файл-відповідь з назвою «NM.pgp», де N — номер групи, а M — номер студента за списком групи (наприклад, 113.pgp для студента з номером 13 за списком 1-ї групи), записується на комп’ю- тері викладача у папку D:\Denisova\Out\Day\ для студентів денної форми навчання або у папку D:\Denisova\Out\Vech\ для студентів вечірньої форми навчання. Студент має самостійно відстежувати появу у зазначеній папці файла-відповіді, призначеного для нього; ? скопіювати на свою машину з комп’ютера викладача зашифрований файл-відповідь. Розшифрувати одержаний файл за допомогою свого приватного ключа. У звіті слід навести текст розшифрованого файла (2 бали); ? перевірити цифровий підпис, який було накладено на оде-р¬жаний файл-відповідь. У звіті навести прізвище особи, яка його підписала, дату і час накладання цифрового підпису (2 бали). Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи До початку виконання лабораторної роботи необхідно вивчити матеріал теми № 3, зокрема питання 16—21, питання 14 теми № 4 (див. розділ 2) та пп. 1 і 2 методичних вказівок, наведених нижче. Курсивом виділено терміни, визначення яких наведено у тематичному словнику (див. розд. 8) та які у тексті методичних вказівок зустрічаються вперше, а також пункти меню, тексти повідомлень та інші елементи інтерфейсу РGР. Безпосередньо під час виконання лабораторної роботи слід керуватись вказівками у такій послідовності: — пункт 3 — загальний порядок доступу до функцій PGP; — пункт 4.1 — основні елементи вікна PGPkeys; — пункт 4.2 — створення і подальша робота зі зв’язками ключів; — пункт 4.3 — створення пари ключів; — пункт 4.6 — експорт/імпорт ключів; — пункт 4.5.1 — перевірка параметрів ключів, зокрема їх відбитків; — пункт 4.5.3 — знищення ключів; — пункт 5.1 — шифрування файлів; — пункт 5.2 — розшифровка файлів і перевірка цифрових підписів. Решта пунктів методичних вказівок містять допоміжну інфор-мацію. При цьому альтернативні способи виконання операцій наведено по тексту у дужках. 1. Основи криптографії — робота з ключами. Криптографія з симетричними ключами (звичайна криптографія з секретним ключем) передбачає, що для шифрування і розшифровки використовується єдиний ключ (див. рис. 1). Рис. 1. Криптографія з симетричними ключами Якщо криптографія з симетричними ключами використовується для захисту електронних повідомлень, що передаються каналами зв’язку, кореспонденти мають домовитись між собою про ключ (або автор має передати його секретним каналом) і тримати його в таємниці. У криптосистемах з відкритим ключем (з асиметричним клю¬чем) для шифрування використовується один, відкритий (пу-б¬лічний, загальнодоступний) ключ, а для дешифрування — інший, закритий (секретний, приватний). Це робить непотрібною таємну передачу ключів між кореспондентами (див. рис. 2). Відкритий ключ можна переслати через звичайний канал передачі даних, оскільки він безплідний для дешифрування і його знання не дає можливості визначити секретний ключ, який власник (особа, що його згенерувала) тримає у таємниці. Єдиним недоліком моделі є необхідність адміністративної роботи — ключі (і відкриті, і закриті) треба десь зберігати і час від часу оновлювати. Рис. 2. Криптографія з асиметричними ключами При передачі повідомлення від кореспондента А до кореспондента Б операції виконуються у дзеркальному порядку. Ключі між кореспондентами передаються лише один раз. Криптографія з відкритим ключем використовується і для роботи з цифровими підписами (див. рис. 3). Рис. 3. Робота з цифровими підписами У криптосистемах з асиметричним ключем окремою проблемою є перевірка достовірності публічного ключа в разі, коли він не передається між кореспондентами з рук в руки, що буває дуже рід- ко. Набагато частіше ключі передаються електронною поштою або через сервер ключів. Однією з потенційних загроз є атака типу «посередник» (атака з активною ретрансляцією), коли зловмисник створює фальшивий ключ з іменем та ідентифікатором певного користувача — дані шифруються для нього, а не для потрібного кореспондента, перехоплюються ним і легко розшифровуються. Тому, одержавши чийсь публічний ключ, слід перевірити, чи належить він саме цій особі (див. автентифікація). Це можна зробити, порівнявши відбитки одержаного ключа з відбитками ключа-оригіналу. Відбитки кожного ключа оригінальні так само, як відбитки пальців людини. Це може бути кілька шістнадцятиричних цифр або список так званих біометричних слів, які фонетично відрізняються між собою. Слова, передбачені в криптоси- стемах, подають певні значення байтів, наприклад у системі PGP 256 слів призначені для подання 256 можливих значень байтів від 0 до 255. Якщо перевірка закінчилась успішно, даний ключ можна підписати (сертифікувати, див. сертифікація), а власнику цього ключа — присвоїти рівень довіри, який показує, наскільки можна покладатись на свідчення цієї особи про автентичність публічного ключа якоїсь іншої особи. Під час створення нової пари ключів вона сертифікується автоматично з метою попередження їх модифікації іншою особою — в разі внесення змін у ключ підпис відразу стає недійсним. У порівняно замкнених системах задачі визначення дійсності сертифікатів підтримуються адміністрацією сертифікації. У загальному випадку користувачі дотримуються однієї з моделей довіри: — пряма довіра — користувач вірить, що ключ дійсний, оскі-ль¬ки він знає, звідки надійшов ключ, будь-яка форма ієрархії випливає з таких напряму завірених сертифікатів; — ієрархічна довіра — існує кілька «кореневих» сертифікатів, від яких поширюється довіра — такі сертифікати можуть засвідчувати як звичайні сертифікати, так і сертифікати, що у свою чергу засвідчують інші сертифікати; — павутина довіри (Web of Trust) — ця модель охоплює дві попередні — сертифікат може завірятись або безпосередньо, або через певну ієрархічну низку завірителів аж до прямо довіреного сертифікатора (мета-сертифікатора), або певною групою серти-фі¬каторів. Додаткове обґрунтування дають ідеї, що довіра є прерогативою очевидця і чим більше інформації, тим краще. У корпораціях прийнята практика використання корпоративного ключа для створення цифрових підписів (Corporate Signing Key) — приватного ключа, призначеного для підписування інших ключів. Для користувачів наявність такого підпису означає, що ключ є достовірним. Корпоративні ключі можуть також використовуватись для підписування правових документів, прес-релізів та інших документів для засвідчування їх автентичності. У таких випадках виникає необхідність надання доступу до ключа кількох користувачів. Це означає, що будь-яка особа з цієї групи може виступати від імені компанії. Для попередження зловживань ключ може бути розділений на частини, окремі для кожного користувача, так, щоб скористатися ним можна було тільки за умови складання пев¬ної кількості частин разом. 2. Криптографія за допомогою PGP. Загальні відомості. «Pretty Good Privacy» (PGP) — це програмний додаток і протокол (RFC 1991) для захисту електронної пошти і шифрування файлів, розроблені Філіпом Зіммерманом. Програмне забезпечення відноситься до категорії «freeware». PGP використовує множину алгоритмів, таких як CAST, IDEA, Triple-DES, RSA, DSA та ін. для шифрування, автентифікації, перевірки цілісності повідомлень та управління ключами. В основі використання системи PGP лежать модель павутини довіри і світове поширення. PGP є гібридною криптосистемою, оскільки поєднує можливості асиметричного та симетричного шифрування. Коли користувач зашифровує текст, PGP спочатку виконує його стискування (архівацію), що економить дисковий простір, скорочує час на передавання інформації і, що найважливіше, підвищує безпеку. Більшість методів криптоаналізу базується на пошуку шаблонів для зламування шифру, а стискування зменшує їх кількість. Водночас файли з малими розмірами, вже заархівовані файли (розпізнаються архіви, підготовлені за допомогою найбільш популярних програм, наприклад, PKZIP) та файли, для яких така процедура неефективна, не стискуються. Після цього PGP створює одноразовий секретний сеансовий ключ — випадкове число, яке генерується на основі випадкових рухів миші комп’ютера і натискувань клавіш користувачем. Такий ключ використовується для шифрування тексту. На наступному кроці шифрується сам сеансовий ключ за допомогою публіч¬ного ключа одержувача шифрованого повідомлення. Одержаний зашифрований ключ передається разом із зашифрованим текстом повідомлення. Під час розшифровки процедури виконуються у зворотному порядку. За допомогою приватного ключа PGP розшифровує сеа-н¬совий ключ, який і використовується для розшифровки тексту одержаного повідомлення. Така комбінація методів криптографії дає можливість скористатися перевагами зручності асиметричного шифрування (вирішується проблема секретного передавання ключів) і швидкості симетричного (симетричне шифрування приблизно в 1000 разів швидше за асиметричне). Під час накладання цифрового підпису PGP створює так званий дайджест повідомлення — послідовність бітів фіксованої дов¬жини (криптографічно стійка одностороння хеш-функція, «вижимка» з повідомлення), яка компактно представляє повідомлення і використовується для перевірки наявності змін у ньому. Зміна хоча б одного біту у початковому повідомленні призводить до зміни у дайджесті, що формується на його основі. Водночас, на основі дайджесту неможливо відтворити початкове повідомлення. Дайджест зашифровується за допомогою закритого ключа і в такому вигляді являє собою цифровий підпис. Одержувач повідомлення може перевірити правильність ЦП шляхом розшифровки дайджесту за допомогою відкритого ключа відправника. Це засвідчує, що повідомлення створено особою, яка вказана як автор повідомлення, оскільки лише вона має відповідний закритий ключ для створення ЦП. Також PGP заново формує дайджест повідомлення і порівнює його з тим, який надійшов для виявлення відмінності між ними. Якщо таких немає, ЦП є дійсним. Для шифрування приватного ключа з метою забезпечення його секретного зберігання у пам’яті комп’ютера PGP використовує як секретний ключ хеш-функцію пароля, що вказується користувачем під час генерування ключа. Сам пароль використовується для розшифровки і застосування приватного ключа. Тому пароль слід вибирати так, щоб Вам було важко його забути, а стороннім — взнати. Якщо користувач забув свій пароль, він не може його взнати, не має змоги користуватись своїм приватним ключем і не може розшифрувати кореспонденцію, що зашифрована відповідним публічним ключем. Єдиний виняток із цього правила — використання додаткових ключів розшифровки (Additional Decryption Keys, ADK). Такі ключі використовуються, зазвичай, в організаціях і призначені для розшифровки службою безпеки повідомлень, що надсилаються працівниками або надходять їм. Ця опція корисна у випадках, коли працівник відсутній (хворий, перебуває у від- пустці) і не може сам розшифрувати службову кореспонденцію. PGP передбачає кілька рівнів довіри до ключів. Найвищим рів-нем є безумовна довіра до власної пари ключів. Дійсним вважається також будь-який інший ключ, підписаний на основі такого ключа. Для ключів інших користувачів може бути присвоєно один з трьох рівнів довіри — повна (Complete) довіра, часткова (Marginal) довіра, повна недовіра (Notrust, Untrusted). Водночас введено три рівні достовірності: достовірний (Valid) ключ, частково достовірний (Marginally valid), недостовірний (Invalid). Для визначення ключа як достовірного PGP вимагає наявності для нього одного повністю довіреного підпису або двох частково довірених. Для визначення певної особи як довіреного сертифікатора її ключ має бути визнаним як достовірний (він має бути підписаний або власним ключем користувача, або ключем довіреного сертифікатора) і для цієї особи має бути встановлено певний рівень довіри. Наприклад, якщо Ви підписали чийсь ключ і встановили у системі рівень повної довіри до його власника, то всі ключі, підписані ключем цієї особи, будуть вважатись до-стовірними. Сертифікати створюються з певним періодом достовірності (життєвим циклом). Після настання кінцевої дати сертифікат може бути використаний для підтвердження достовірності тільки тієї інформації, яка була зашифрована або підписана протягом даного періоду. Часто виникає необхідність анулювати сертифікат до настання кінцевої дати його життєвого циклу (наприклад, в разі компрометації ключа). Водночас будь-яка особа з тих, хто підписали сертифікат, може анулювати свій підпис за умови, що вона використовує той самий приватний ключ, на основі якого було створено цей підпис. Анулювати сертифікат може тільки власник сертифіката (особа, яка має відповідний приватний ключ) або призначена ним особа. PGP пропонує користувачам можливість створювати та анулювати нові ключі, не знищуючи ключ для створення ЦП та уникаючи при цьому необхідності створювати і пересилати кореспон- дентам новий публічний ключ. З цією метою створюється множина суб-ключів з різними періодами достовірності. Наприклад, під час створення ключа з 3-річним життєвим циклом можна створити три суб-ключі з періодом достовірності для кожного в один рік. Кожний ключ типу Diffie-Hellman/DSS насправді складається з двох ключів — ключа для створення ЦП, згенерованого за алгоритмом DSS, і суб-ключа для шифрування, створеного за алгоритмом Diffie-Hellman. 3. Доступ до функцій PGP. Функції PGP застосовуються до даних, згенерованих іншими додатками. Для забезпечення зручного виконання завдань PGP пропонує кілька способів виклику потрібних функцій. 1) Модулі, що вбудовуються у додатки електронної пошти (email plug-ins) — доступ до потрібної функції PGP можна одержати у процесі звичної роботи з електронною поштою натисканням відповідної кнопки, що додається до стандартної панелі інструментів. Такий доступ передбачений для додатків Qualcomm Eudora, Microsoft Exchange, Microsoft Outlook, Microsoft Outlook Express, Lotus Notes. 2) PGPTray — натискання піктограми PGPtray (PGPnet) у ділянці індикаторів на панелі задач викликає меню з такими позиціями: — Hide — сховати (не виводити піктограму на панелі задач); — About PGP — відомості про PGP; — Help — допомога; — Options… — опції; — PGPnet — мережна компонента PGP (виводиться у разі використання PGP в умовах локальної обчислювальної мережі); — PGPkeys — ключі PGP; — PGPtools — набір засобів PGP; — Current Window ? Decrypt & Verify, Encrypt & Sign, Sign, Encrypt — поточне вікно розшифрувати і перевірити, зашифрувати і підписати, підписати, зашифрувати; — Clipboard ? Empty, Edit, Decrypt & Verify, Encrypt & Sign, Sign, Encrypt — буфер обміну очистити, редагувати, розшифрувати і перевірити, зашифрувати і підписати, підписати, зашифрувати. Якщо така піктограма на панелі задач відсутня, слід послідов-но вибрати Пуск ? Программы ? PGPtray. Ця піктограма також показує стан мережного компонента PGPNET: виключений, не встановлений, встановлений, але не працюючий. 3) PGPtools («набір засобів PGP») викликається у разі вико-ристання додатків електронної пошти, які не мають вбудованих сервісів PGP, а також при роботі з іншими додатками: клацнувши мишею на піктограмі PGPtray (PGPnet), вибрати у меню, що з’являється, пункт PGPtools. Інший шлях: Пуск > Программы > PGP > PGPtools. Панель інструментів PGPtools має такі кнопки (зліва направо): — PGPkeys — ключі PGP; — Encrypt — зашифрувати; — Sign — підписати; — Encrypt and Sign — зашифрувати і підписати; — Decrypt & Verify — розшифрувати і перевірити; — Wipe — очистити; — Freespace Wipe — очистити вільне місце на диску. 4) «Гарячі» клавіші — крім меню, кнопок на панелі інструме-н¬тів, операцій типу «drug and drop» («перетягни та відпусти») і контекстних меню, доступних при натисканні правої клавіші миші, PGP пропонує комбінації «гарячих» клавіш для більшості операцій меню. Переглянути встановлені комбінації і за необхід-ністю змінити їх можна у діалоговому вікні PGP Options (PGPtray ? Options…, закладка HotKeys). За замовчуванням визначено такі комбінації: 5) Purge passphrase cashes (знищення пароля у пам’яті) — Ctrl + F12; 6) Encrypt current window (зашифрувати поточне вікно) — Ctrl + Shift + E; 7) Sign current window (поточне вікно) — Ctrl + Shift + S; 8) Encrypt & Sign current window (зашифрувати і підписати поточне вікно) — Ctrl + Shift + C; 9) Decrypt & Verify current window (розшифрувати і перевірити поточне вікно) — Ctrl + Shift + D. У вказаному вікні їх можна активувати (де-активувати) та змі-нити. 4. Робота з ключами. 4.1. Вікно PGPkeys. Усі функції управління ключами здійснюються у вікні PGPkeys, в якому висвітлюються всі ключі, створені користува-чем для власного користування, а також усі імпортовані публічні ключі його кореспондентів. Для кожного ключа вказуються такі реквізити (їх склад можна змінити через підменю View): — Keys (ключі) — іконка, яка ілюструє стан ключа (створена користувачем пара ключів або публічний ключ, одержаний від кореспондента), ім’я та адреса електронної пошти власника клю-ча. У розширеній формі (кілька рядків) також виводяться підпи-си, накладені на ключ, та вказівка на цифровий ідентифікатор; — Validity (вірогідність) — показує рівень впевненості в тому, що даний ключ справді належить зазначеній особі; — Trust (довіра) — показує рівень довіри, що надається влас-нику ключа як сертифікатору публічних ключів інших користу-вачів. Цей показник має сенс, коли користувач не в змозі само-тужки перевірити достовірність ключа певного кореспондента і покладається на судження інших користувачів, які підписали да-ний ключ. У разі, коли створюється пара ключів, вони вважають-ся безумовно вартими довіри, що показується смугастою стріч-кою у полі Trust або індикатором у полі Validity; — Size (розмір) — кількість бітів, використаних при констру-юванні ключа. У загальному випадку, чим більший ключ, тим менше ймовірність його компрометування, однак шифрування та розшифровка даних за допомогою більших за розмірами ключів триває довше. У разі створення ключа за алгоритмом Diffie-Hellman/DSS одне число показується для частини Diffie-Hellman, що застосовується при шифруванні, а друге — для частини DSS, що використовується для накладання ЦП; — Description (опис) — тип ключа. Можливі варіанти: Diffie-Hellman/DSS, RSA, RSA Legacy; — Key ID (ідентифікатор ключа) — унікальний номер, який асоціюється з ключем і використовується для розрізнення двох ключів, для яких вказані одні й ті самі імена власників і адреси електронної пошти; — Creation (створення) — дата початкового створення ключа; — Expiration (строк дії) — дата, до якої ключ буде діяти. Для більшості ключів цей параметр має значення Never — ніколи, од-нак можуть бути випадки, коли ключ має обмеження дії у часі; — Additional Decryption Key (додатковий ключ шифрування) — асоційований ключ. Панель інструментів вікна PGPkeys має такі кнопки (зліва на-право): — Generate new keypair — генерувати нову пару ключів; — Revoke the selected item — анулювати вибраний елемент; — Sign the selected item — підписати вибраний елемент; — Delete the selected item — знищити вибраний елемент; — Open key search window — відкрити вікно пошуку ключа; — Send key to server — послати ключ на сервер; — Update key from server — оновити ключ з сервера; — Show key or certificate properties — показати властивості ключа або сертифіката; — Import keys from a file — імпортувати ключі з файла; — Export selected keys to a file — експортувати вибрані ключі у файл. 4.2. Робота зі зв’язками ключів. Ключі, як створені користувачем власноруч, так і одержані від кореспондентів, зберігаються у зашифрованій формі у вигляді двох файлів, які називаються зв’язками ключів (keyrings). Один з файлів, який має стандартну назву pubring.pkr, призначений для зберігання публічних ключів, а інший — secring.skr — для приватних. Ці файли записуються у папках відповідно до виконаних настроювань і можуть переглядатись через вікно PGPkeys. Для зручності й підвищення безпеки роботи з ключами реко-мендується до початку роботи з ключами створювати власні зв’язки ключів. Для цього слід вибрати File > New… і вказати назву файла для зберігання публічних ключів (Public) та назву файла для зберігання приватного ключа (Private), змінивши за потребою місце їх розміщення за допомогою однієї з двох кнопок Browse… Назви файлів рекомендується вказувати з відповідними роз-ширеннями. На початку нового сеансу роботи, якщо потрібну зв’язку клю-чів, створену раніше, у вікні PGPkeys не було відкрито автома-тично, користувач може відкрити відповідні файли через File > Open…, вказавши їх розміщення за допомогою кнопки Browse… Для того щоб змінити зв’язку ключів, що відкривається у вікні PGPkeys за замовчуванням, слід вказати потрібні файли у діало-говому вікні PGP Options, закладка Files у полях Public і Private у частині PGP Keyring Files. Це діалогове вікно доступне з вікна PGPkeys (Edit > Options...) і через PGPtray > Options... 4.3. Створення пари ключів. У вікні PGPkeys вибрати через меню Keys > New Key або на-тиснути на панелі інструментів кнопку Generate new keypair (ге-нерувати пару ключів). Автоматично запускається Key Genera- tion Wizard (Майстер генерування ключів), який у послідовності вікон (зміна вікон відбувається після натискання кнопки Далее >) пропонує ввести такі дані: — Full name — повне ім’я, обов’язковий реквізит. У принци-пі, ім’я не обов’язково повинно бути реальним і PGP не може пе-ревірити його правильність, але використання реальних даних полегшує сприйняття й користування ключами і для власників ключів, і для їх кореспондентів; — Email address — адреса електронної пошти. Внесення реа-ль¬них даних дає можливість скористатись можливостями вбудовування PGP у додатки електронної пошти. Якщо здійснюється перехід до наступного вікна при пустому полі адреси електронної пошти, PGP ще раз нагадує про переваги використання інтеграції функції PGP та додатків електронної пошти. Для того щоб повер¬нутись у це вікно, у відповідь на нагадування слід вибрати «Нет», для переходу до наступного вікна — «Да»; — Passphrase — пароль для захисту приватного ключа. Він повинен містити щонайменше 8 символів. Правильно вибраний пароль містить літери (PGP розрізняє великі і малі літери), циф-ри, знаки пунктуації та пропуски. Чим більше символів у паролі, тим надійнішим він є, оскільки його важче підібрати порівняно з короткими паролями. Синій бігунок, позначений Passphrase Quality, дає можливість оцінити якість вибраного пароля. Його довжина прямо пропор-ційна кількості символів, що набираються, і збільшується при використанні різних типів символів. Введений пароль набирається ще раз у цьому ж діалоговому вікні у полі Confirmation (підтвердження). Перехід між полями можна здійснити за допомогою миші або клавіші Tab на клавіа-турі. Натискання клавіші Enter після введення пароля при пустому полі Confirmation призведе до виведення повідомлення про по-милку «Passphrase entries do not match. Please try again» (пароль та його підтвердження не збігаються, спробуйте ще раз) і необ-хідності повторного введення пароля та підтвердження. Встановлена за замовчуванням опція Hide Typing (сховати на-друковане) забезпечує секретність пароля — символи, що наби-раються на клавіатурі, на екрані не висвітлюються, їх існування відмічає тільки пересування курсору на наступну позицію. Від-міна опції Hide Typing дає можливість перевірити правильність набирання пароля в обох полях і, відповідно, їх збіг. Якщо вміст полів Passphrase і Confirmation не буде збігатись, після натискання кнопки Далее > буде виведено повідомлення про неприйнятність пароля. В цьому разі необхідно натиснути кнопку < Назад і повторити набирання пароля та його підтвер-дження. Після заповнення необхідних реквізитів відбувається генерування пари ключів, про що свідчить рух синього і зеленого бігунків. Натискання кнопки Далее > після зникнення зеленого бігунка повертає перше вікно Майстра генерування ключів, після чого можна приступити до створення наступної пари ключів або нати-снути кнопку Готово і переглянути результати у вікні PGPkeys. Натискання кнопки Отмена на будь-якому кроці, включаючи два останні, буде означати відміну генерування ключів. Слід зазначити, що Майстер генерування ключів пропонує режим експерта для генерування ключів — кнопка Expert у пер-шому вікні. Крім вже названих реквізитів, цей режим пропонує визначити: — Key Type — тип ключа — Diffie-Hellman/DSS, RSA, RSA Legacy. RSA Legacy рекомендується використовувати тільки для комунікації з кореспондентами, які працюють зі старішими вер-сіями PGP, оскільки він не підтримує багато корисних властивос-тей ключів; — Key Size — розмір ключа — кількість бітів, що відводяться для створення цифрового ключа. Для ключів Diffie-Hellman/DSS розмір ключа становить від 1024 до 4096 бітів, а для ключів RSA — від 1024 до 2048 бітів. Чим більший розмір ключа, тим менше ймовірність, що хто-небудь зламає його, але тим більше часу необхідно на генерування ключа, а також на шифрування і розшифровку даних за його допомогою. Звичайно, значення цьо-го показника залежить від швидкодії комп’ютера, на якому вико-нуються названі операції. Таким чином, при створенні ключів слід намагатись досягти балансу між надійністю та швидкістю виконання операцій з урахуванням важливості інформації, що шифрується; — Key Expiration — термін закінчення строку використання. За замовчуванням цей параметр має значення Never — ніколи. У цьому полі можна вказати будь-яку дату за бажанням (більшу за поточну). Після закінчення життєвого циклу пари ключів їх не можна використати для шифрування пошти або створення ЦП, але ними можна скористатися для перевірки ЦП чи розшифровки повідомлень, надісланих до закінчення строку використання пуб-лічного ключа. Кнопка More Information призначена для виведення допомоги щодо вибору параметрів ключів експерта. Після генерування нової пари ключів рекомендується ство-рити дублювальну копію зв’язки ключів на випадок втрати оригіналу. PGP автоматично пропонує зробити це під час за-криття вікна PGPkeys, якщо протягом сеансу роботи було створено нову пару ключів. У відповідь на попередження про те, що втрата файлів зі зв’язками ключів призведе до втрати ключів і зашифрованих даних, користувач може вибрати одну з трьох відповідей: — Save Backup Now — створити дублювальну копію зараз; — Don’t Save — не зберігати; — Cancel — відмовитись від операції й не закривати вікно PGPkeys. Під час зберігання дублювальної копії можна вказати будь-яке розміщення на жорсткому диску або дискеті у звичайному діало-говому вікні Save As. Крім цього, дублювальну копію можна зробити вручну, ско-піювавши у потрібне місце файли зі зв’язками ключів звичайним чином. 4.4. Створення суб-ключів. У вікні PGPkeys вибрати пару ключів і через меню Keys > > Properties (позицію контекстного меню Key Properties або через натискання кнопки на панелі інструментів Show key or certificate properties) відкрити діалогове вікно на закладці Subkeys. Після натискання кнопки New... слід вказати такі реквізити: — Key Size (розмір ключа) — вибрати один із запропонованих варіантів у діапазоні від 1024 до 3072 біт або ввести власне зна-чення у діапазоні від 1024 до 4096 біт; — Start Date (дата початку) — дата активації суб-ключа; — Expiration (термін дії) — термін закінчення строку викори-стання суб-ключа: значення за замовчуванням — Never (ніколи), конкретну дату можна вказати у полі Date. Після натискання кнопки OK у діалоговому вікні Passphrase слід ввести пароль і знову натиснути кнопку OK. Новий суб-ключ має з’явитись у відповідному списку вікна Subkeys. 4.5. Операції над ключами. 4.5.1. Перевірка параметрів ключів. Для перегляду характеристик у вікні PGPkeys слід виділити потрібний рядок з парою ключів або публічним ключем і вибрати Keys > Properties. Це саме діалогове вікно відкривається через позицію контекстного меню Key Properties або через натискання кнопки на панелі інструментів Show key or certificate properties. У діалоговому вікні для вибраної пари ключів (публічного клю- ча), крім характеристик, що їх можна побачити у вікні PGPkeys (ID — див. Key ID, Type — див. Description, Size, Created — див. Creation, Expires — див. Expiration), виводяться додаткові: — Cipher (шифр) — криптографічний алгоритм, на основі якого створено ключ; — Trust (довіра) — індикатор показує значення у діапазоні Invalid (недійсний) — Valid (дійсний); — Fingerprint (відбитки) — унікальна послідовність цифр і символів, що використовується для автентифікації публічних ключів; — Enabled (діючий) — якщо ключ визначено як недіючий (заблоковано), у вікні PGPkeys ім’я його власника та адреса елек¬тронної пошти (поле Keys) висвітлюються курсором, а у по-лі Description першим словом стоїть Disabled. У цьому разі ключ недоступний для виконання будь-яких операцій, однак залиша-ється у зв’язці ключів і може бути відновлений у будь-який момент. Операції блокування та розблокування можна виконати через це діалогове вікно, через взаємовиключні позиції Enable чи Disable меню Keys або контекстного меню для вибраного ключа; — Change Passphrase (змінити пароль) — натискання кнопки дає змогу змінити пароль доступу до приватного ключа; — Join Key (сполучення ключів) — опція доступна, якщо ви-водяться характеристики розщепленого ключа. Натискання кноп-ки розпочинає складання такого ключа; — Photographic ID (фотографічний ідентифікатор) — фото-графія власника — файл .bmp або .jpg — може бути присутня тільки у ключів типу Diffie-Hellman/DSS та RSA. 4.5.2. Додавання та зміна параметрів ключа. До створених ключів у будь-який момент часу можна додати низку елементів через позиції підменю Keys: ім’я користувача та адресу електронної пошти (Add > Name), цільових осіб з повно-важеннями анулювання (Add > Revoker), фотографічних іденти-фікаторів (Add > Photo). Після специфікації елемента, що дода-ється, слід ввести пароль доступу до ключа. Для того щоб змінити пароль доступу до ключа у вікні PGPkeys, слід вибрати потрібний рядок і через меню Keys > Properties (позицію контекстного меню Key Properties або через натискання кнопки на панелі інструментів Show key or certificate properties) відкрити діалогове вікно, в якому натиснути кнопку Change Passphrase... У віконці, що з’явиться, слід спочатку ввести старий пароль, а в наступному — ввести новий пароль та його підтвердження так, як це робиться під час створення пари ключів. 4.5.3. Знищення ключів та їх елементів. Для знищення ключа, пари ключів або будь-якого їх елемента (ідентифікатора користувача, підпису, фотографії) достатньо ви-брати потрібний рядок, натиснути клавішу Delete (вибрати відпо-відну позицію у контекстному меню або у підменю Edit) і підтве-р¬дити необхідність цієї операції у відповідь на запит (при цьому за замовчуванням курсор стоїть на кнопці Нет). Елементи, що знищуються, не можуть бути відновлені, тому цю операцію слід виконувати уважно. Підписи та ідентифікатори можна повторно додати до ключа, а публічний ключ — реімпортувати у зв’язку ключів, якщо він доступний поза нею. Однак приватний ключ іс-нує тільки у зв’язці ключів і за відсутності резервної копії його відновити неможливо, що призведе до неможливості розшифро-вувати повідомлення від кореспондентів, зашифровані за допо-могою відповідного публічного ключа. 4.5.4. Встановлення пари ключів, що використовується за за-мовчуванням. Під час накладання ЦП PGP використовує певний ключ за замовчуванням (у вікні PGPkeys відповідний ідентифікатор ви-світлюється жирним шрифтом). У разі використання кількох пар ключів може з’явитись необхідність змінити цю настройку, для цього слід встановити курсор на потрібний рядок і вибрати Keys > Set As Default Key (позицію Set As Default у контекстному меню). 4.5.5. Визначення достовірності ключа. Після створення пари ключів на них автоматично накладаєть-ся підпис на основі приватного ключа. Підписати можна і чужий публічний ключ — у вікні PGPkeys вибрати потрібний публічний ключ, а після цього у контекстному меню або у підменю Keys вибрати позицію Sign... У діалоговому вікні PGP Sign Key виводиться повідомлення про те, що накладання підпису засвід-чує, що вибраний ключ (ім’я його власника та адреса електронної пошти висвітлюються у центрі) належить певній особі, і пропонується ще раз перевірити відбитки ключа (Fingeprint). Вибір опції Allow signature to be exported... дає дозвіл на створення підпису, який можна експортувати — його можна пе-реслати на сервер або передати разом із ключем в разі його екс-порту (наприклад, в електронному повідомленні). Натискання кнопки More Choices (більше вибору) дає змогу визначити такі параметри, як термін дії підпису (Expiration) та її тип (Signature Type): — Non-exportable (не підлягає експорту) — користувач визна-чає ключ як чинний, але не хоче, щоб інші користувачі поклада-лись на його сертифікацію, в цьому разі підпис з ключем не екс-портується; — Exportable (підлягає експорту) — інші користувачі можуть покладатись на Ваш підпис і, як результат, довіряти ключеві. Ви-бір цього типу підпису еквівалентний вибору опції «Allow signature to be exported...» (див. вище). Варіанти Meta-Introducer Non-Exportable (мета-сертифікатор, не підлягає експорту) та Trusted Introducer Exportable (довірений сертифікатор, підлягає експорту), крім сертифікації ключа, дають можливість побудувати ієрархію довіри. При цьому опція Maxi-mum Trust Depth дає змогу визначити максимальну кількість рів-нів довіри (наприклад, 1 означає, що нижче мета-сертифікатора ключа існує ще рівень сертифікаторів), а поле Domain Restriction — обмежити зону довіри певним доменом. Після визначення параметрів слід ввести пароль доступу до приватного ключа, на основі якого створюється підпис, і натис-нути кнопку OK. До ключа, який було підписано, у новому рядку додається відповідна іконка з іменем користувача. Крім сертифікації належності якогось ключа певній особі ко-ристувач може присвоїти йому рівень довіри, який показує, на-скільки він довіряє йому як гаранту для інших кореспондентів, від яких надходять інші ключі. Для цього необхідно встановити відповідним чином бігунок Trust Level (див. вище п. 4.5.1). 4.6. Обмін ключами з кореспондентами. До початку обміну повідомленнями з іншими користувачами PGP слід обмінятись з ними публічними ключами. Для цього іс-нує кілька варіантів: — обмін ключами через сервери ключів; — передавання ключа як текстового блоку в електронному листі — операції виконуються аналогічно копіюванню звичайно-го тексту. У вікні PGPkeys слід визначити необхідну пару ключів і вибрати послідовно Edit > Copy (натиснути Ctrl+C або вибрати позицію Copy у контекстному меню); вставити текст з буфера обміну у текст електронного листа. У разі одержання електронного листа з публічним ключем відповідний текстовий блок, обмежений рядками «-----BEGIN PGP PUBLIC KEY BLOCK-----» та «----- END PGP PUBLIC KEY BLOCK-----», слід виділити і скопіювати в буфер обміну, а у вікні PGPkeys вибрати позицію Paste у підменю Edit або у контекст-ному меню. Якщо на робочому столі відкрито одночасно обидва вікна, виділений блок можна перетягнути у вікно PGPkeys зви-чайним чином. У діалоговому вікні, що з’явиться, слід натиснути кнопку Import; — експорт (імпорт) ключів у файли можна здійснити двома шляхами. Перший варіант: перетягнути рядок з вибраною парою ключів з вікна PGPkeys у вікно папки-призначення. Результатом має бути новий файл з назвою, що збігається з ідентифікатором ключа, і розширенням .asc. У разі імпорту переміщення об’єкта здійснюється у зворотному напрямку (файл перетягується з пап-ки у вікно PGPkeys), а у діалоговому вікні, що з’являється, слід натиснути кнопку Import. Другий варіант: виділити пару ключів у вікні PGPkeys, вибра-ти Keys > Export (натиснути піктограму Export selected keys to a file), визначити у діалоговому вікні місце розміщення і назву файла з публічним ключем. Для імпорту публічного ключа у вік-ні PGPkeys вибирають Keys > Import (піктограма Import keys from a file) і в діалоговому вікні вказують файл, який містить ключ, за необхідності визначаючи місце його розміщення. Незалежно від вибраного варіанта виконання операцій для ім-порту доступний тільки публічний ключ (тільки його надсилають кореспондентам для організації комунікацій). Якщо виникає не-обхідність перенести обидві компоненти зв’язки ключів (і публі-ч¬ний ключ, і приватний), наприклад, для роботи на іншому комп’ютері, для цього треба працювати з файлом зв’язки ключів (див. п. 4.2). 5. Операції з файлами. 5.1. Шифрування та/або накладання підпису. Вибрати файл для шифрування у вікні Windows. У контекст-ному меню для цього файла або у підменю Файл поточного вікна вибрати PGP > Encrypt. Інший спосіб — за наявності на екрані панелі PGPTools пере-тягнути файл на кнопку Encrypt. Відповідно, для накладання підпису слід використовувати пункт підменю або кнопку Sign. Пункт підменю і кнопка Encrypt&Sign дають можливість виконати ці дві операції водно-час. Користувач може вибрати й інший порядок — на панелі PGPTools натиснути необхідну кнопку і у вікні, що з’явиться, вибрати потрібний йому файл. У разі накладання електронного ЦП користувач має ввести пароль доступу до його приватного ключа. Для виконання опера-ції PGP використовує ключ, прийнятий за замовчуванням. За не-обхідності, його можна змінити (див. п. 4.5.4). Під час шифрування на екрані з’являється діалогове вікно PGP Recipients (PGPshell — Key Selection Dialog, діалог вибору ключів). У нижньому полі цього вікна мають бути розміщений(-і) публічний(-і) ключ(-і) одержувача (-ів) повідомлення. Список до-ступних ключів висвітлюється у верхній частині вікна, звідки їх можна перетягнути вниз, у поле Recipients (одержувачі). Виклю-чити кореспондента зі списку адресатів даного повідомлення можна, перетягнувши його публічний ключ з поля Recipients у верхнє поле діалогового вікна. У цьому вікні також доступні опції шифрування (вони варію-ються залежно від типу даних, що шифруються): — Text Output (текстовий результат) — зашифроване пові- домлення записується у новий файл текстового формату ASCII з розширенням .asc. Якщо цю опцію не було вибрано, новий файл буде мати розширення .pgp. Слід зважати на те, що вибір цієї опції збільшує обсяг зашифрованого файла приблизно на 30 %; — Conventional Encryption (симетричне шифрування) — ши-ф¬рування зорієнтоване на певний пароль, який вводиться у наступному вікні, що з’являється, двічі — у поле під запрошенням Enter conventional passphrase (введіть узгоджений пароль) і у полі Confirmation (підтвердження). Вибір/відміна опції Hide Typing дає можливість приховати/вивести на екран символи, що набираються в обох полях. Обмеження на пароль не накладаються. При цьому синій бігунок Passphrase Quality відображає якість вибору пароля. Для розшифровки файла у майбутньому необхідно буде ввести вибраний пароль; — Self Decrypting Archive (архів, що саморозшифровуєть-ся) — створюється виконуваний файл, який шифрується та розшифровується з використанням пароля, що його разом із підтвердженням пропонується ввести у наступному вікні. Також користувач може змінити назву результатного файла — за замовчуванням до назви файла-оригіналу додається .sda.exe). Ця опція особливо зручна для користувачів, які відсилають за-шифровані повідомлення кореспондентам, на комп’ютерах яких не інстальований PGP. Очевидно, що апаратні платформи та операційні системи у кореспондентів мають бути сумісні. Створити файл, що саморозшифровується, можна також, виб-равши файл-оригінал і позицію Create SDA у підменю PGP контекстного меню для даного файла або підменю Файл поточ-ного вікна Windows; — Wipe Original (витерти оригінал) — файл, що шифрується, знищується після завершення цієї операції. Цю опцію слід вико-ристовувати обережно, оскільки існує загроза втрати даних — за відсутності приватного ключа адресата неможливо розшифрува-ти щойно створене повідомлення. З іншого боку, це гарний засіб забезпечення секретності — стороння особа, яка одержала доступ до вмісту жорсткого диска, не зможе відновити файл; — Secure Viewer (безпечний переглядач) — опція захисту від зчитування електромагнітного сигналу з комп’ютера при майбу-т¬ньому перегляді розшифрованого файла. Опція доступна тільки при роботі з файлами, що мають розширення .txt. Опція може бути не сумісна з попередніми версіями PGP, у такому випадку файли будуть розшифровуватись з її ігноруванням. 5.2. Розшифровка файлів та/або перевірка підпису. Для розшифровки/перевірки цифрових підписів файлів вико-ристовуються кнопка та позиції меню Decrypt/Verify. Зрозуміло, що у контекстному меню і у підменю Файл такі позиції з’являються, якщо попередньо вибраний зашифрований файл з розширенням .pgp (у деяких випадках, якщо шифрування виконувалось з опцією Text Output, — з розширенням .asc). Ініціювати розшифровку файла також можна, двічі клацнувши на ньому мишею. Викликати операцію можна відразу для кількох файлів, але процеси розшифровки/перевірки для кожного файла будуть відбуватись відокремлено. Під час розшифровки на екрані з’явиться вікно PGPshell — Enter Passphrase із запрошенням ввести пароль. Після введення пароля слід натиснути кнопку OK. Файл буде розшифрований після введення правильного пароля за умови, що його було зашифровано з використанням Вашого відкритого ключа. У протилежному випадку виводиться повідомлення «Messa¬ge was encrypted to the following public key(s): …Re-enter pas- sphrase of your private key» — «Повідомлення було зашифровано таким публічним ключем (ключами): … — Введіть ще раз пароль до Вашого приватного ключа». Для перевірки правильності введення пароля можна відмінити опцію Hide typing. Очевидно також, що розшифровка файла можлива тільки за умов наявності у середовищі PGPkeys Вашого приватного ключа. В іншому разі виводиться повідомлення: «Message was encrypted to the following public key(s): …It is not possible to decrypt this message because your keyring does not contain usable private key(s) corresponding to any of the above public key(s)» — «Повідомлення було зашифровано таким публічним ключем (ключами): ...Його неможливо розшифрувати, оскільки Ваша зв’язка ключів не містить жодного приватного ключа, що відповідає даному публічному ключу (ключам)». У центральній частині віконця виводиться ідентифікатор пуб-лічного ключа (ключів), за допомогою яких було зашифроване повідомлення, а якщо PGP не може їх розпізнати — 1 unknown key(s) — невідомий ключ (ключі). Розшифрованому файлу автоматично присвоюється назва файла-оригіналу (файла, який було зашифровано). Якщо у папці вже є файл з назвою, що її має розшифрований файл, на екран виводиться діалогове вікно Enter output filename, в якому можна вказати іншу назву та/або розміщення файла. Якщо файл має ЦП, на екрані з’являється вікно з повідомлен-ням, яке містить назву файла, відомості про особу, яка підписала файл, дату і час накладання підпису та позначку, чи залишається підпис дійсним. Під час розшифровки повідомлення, яке було зашифровано з опцією Secure Viewer, користувач одержує нагадування, що він працює з секретним повідомленням, яке рекомендується відкривати тільки за найбільш безпечних обставин. Розшифровані дані виводяться у вікні Secure Viewer спеціальним шрифтом (темно-сірими літерами на світло-сірому фоні, цю опцію — Use TEMPEST Attack Prevention Font — можна відключити у самому вікні Secure Viewer) і їх неможливо зберегти у розшифрованому форматі. Якщо файл був зашифрований без опції Secure Viewer, розшифроване повідомлення буде показано в його оригінальній формі. Для відкриття архіву, що саморозшифровується (файл має розширення .sda.exe), необхідно двічі клацнути на ньому мишею і у діалоговому вікні, що з’явиться, визначити розміщення файла-розшифровки (за замовчуванням вказується папка, де розміщений зашифрований файл) і ввести пароль. 6. Операції з буфером обміну. Перенести певний текст у буфер обміну можна за допомогою клавіш CTRL + C (Shift + Delete), контекстного меню для виділе-ного фрагмента або меню Правка текстового редактора (пункти підменю Вырезать та Копировать). Слід зазначити, що у буфер обміну можна помістити не тільки окремий фрагмент тексту, а й цілий файл. Шифрування та розшифровка, накладання та перевірка ЦП вмісту буфера обміну, у цілому, здійснюються аналогічно вико-нанню операцій над файлами: — за допомогою панелі PGPtools — натиснути кнопку, яка відповідає операції, що її необхідно виконати, а у діалоговому ві-к¬ні вибору файла, що з’явиться, — кнопку Clipboard; — через піктограму PGPtray на панелі задач — вибрати у ме-ню пункт Clipboard і необхідну позицію у підменю. Цей варіант дає можливість переглянути і за необхідності відредагувати зміст буфера обміну (Edit) і навіть очистити його (Empty). Результати виконання операції можна вставити у текст за до-помогою клавіш CTRL + V (Shift + Insert), контекстного меню або меню Правка текстового редактора (пункт підменю Вста-вить). Цією опцією можна скористатись, зокрема, для того, щоб переглянути розшифрований текст і вирішити, чи необхідно його зберігати у розшифрованій формі. Через піктограму PGPtray на панелі задач можна також ви-кликати функції PGP для поточного вікна (Current Window) — весь текст з поточного вікна (у тому числі не виділений і такий, що його не видно на екрані) автоматично копіюється у буфер об-міну, а після виконання операції результати вставляються назад у вікно додатка. 7. Використання PGP для знищення файлів. Для того, щоб знищити файл і його вміст з жорсткого диску так, щоб його неможливо було відновити, слід натиснути кнопку Wipe на панелі PGPtools, у діалоговому вікні вказати потрібний файл і натиснути кнопку OK. Послідовність може бути й інак-шою — спочатку вибрати файл у вікні Windows, а потім викли-кати функцію Wipe (Файл > PGP > Wipe, або через контекстне меню для вибраного файла, або через панель PGPtools). У вікні, що з’явиться, слід перевірити правильність вибору файла для знищення і, відповідно, натиснути кнопку Yes (Так) або No (Ні). Операція виконується коректно навіть при роботі з віртуаль-ною пам’яттю. Додатково можна встановити параметри повного знищення файлів через панель General (PGPtray ? Options...): — Number of passes — кількість проходів; — Warn before user-initiated wiping — попереджати перед знищенням, ініційованим користувачем; — Automatically wipe on delete — автоматично знищувати при видаленні. Слід пам’ятати, що деякі додатки автоматично створюють тимчасові копії файлів і вже після завершення роботи з ними на жорсткому диску можуть залишатись копії або фрагменти фай-лів, що їх можна відновити. Для вирішення подібних проблем слід використовувати функцію Freespace Wipe (див. п. 8). 8. Використання PGP для очищення вільного місця на диску. Для усунення можливості відновлення знищених файлів PGP має функцію Freespace Wipe, доступну через панель PGPtools. До її виклику слід відключити режим сумісного використання файлів і закрити всі додатки, що виконуються на диску, який планується очистити. Після виклику функції з’являється вікно PGP Free Space Wiper Welcome із загальними відомостями про функцію. Після натискання кнопки Далее > слід вказати диск для очищення та кількість проходів, що їх слід виконати. Для персо-нального використання рекомендується виконувати 3 проходи, для комерційного — 10, для військових додатків — 18, для за-безпечення максимальної безпеки — 26. У наступному вікні, що з’явиться після натискання кнопки Далее>, виводиться статистична інформація про диск, вибраний для очищення. Власне очищення розпочинається після натискан-ня кнопки Begin Wipe. Після завершення операції слід послідовно натиснути кнопки Далее > і Готово. Натискання кнопки Schedule надає можливість визначити план регулярного очищення вільного місця на вибраному диску. Для цього у відповідь на запрошення, що з’являється, слід натис- нути кнопку OK і в наступному діалоговому вікні вказати періо- дичність і час початку виконання операції. Натискання кнопки Дополнительно... дає можливість ускладнити параметри, що за-даються. 4.2. Лабораторна робота № 2 «Правові консультації за допомогою експертних систем ICaR» — ознайомитись з функціональними мож- ливостями оболонки експертних систем ICaR (ИКаР, «Информация, Консультация, Рассуждение»), навчитись користуватись експертними системами на прикладі демо-консультацій і створювати власні консультації. Завдання першого рівня складності: — вивчити режими роботи кінцевого користувача з ЕС ICaR і порядок створення нових експертних систем розробником; ? відкрити експертну систему й одержати консультацію відповідно до свого індивідуального варіанта (див. нижче). Опис ситуації, стосовно якої проводиться консультація, слід вибрати самостійно. Текст одержаного звіту консультації навести у звіті про виконання лабораторної роботи (2 бали); ? одержати пояснення стосовно здобутих результатів (режим «Объяснить...»), провести аналіз «що, якщо...» (режим «Что если...»), проаналізувати міркування (режим «А как...»). Одержані результати навести у звіті (2 бали). Номер індивідуального варіанта дорівнює номеру студен- та за списком групи, впорядкованим за алфавітом. Для зруч- ності консультації об’єднані у групи за експертними системами, до яких вони належать, із зазначенням назви файлів, в яких вони містяться. Оригінальні назви консультацій наведено у дужках. Індивідуальні варіанти: Експертна система «Раздел V — ПРЕСТУПЛЕНИЯ ПРОТИВ ИНДИВИДУАЛЬНОЙ СОБСТВЕННОСТИ ГРАЖДАН» («Злочини проти індивідуальної власності громадян», PARTV.mdb) 1. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Крадіжка”?» («Кража»). 2. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Грабіж”?» («Грабеж»). 3. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Розбій”?» («Разбой»). 4. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Шахрайство”?» («Мошенничество»). 5. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Вимагання”?» («Вымогательство»). 6. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Навмисне знищення або пошкодження індивідуального майна громадян”?» («Умышленное уничтожение или повреждение индивидуального имущества граждан»). Експертна система «Раздел VI — ХОЗЯЙСТВЕННЫЕ ПРЕСТУПЛЕНИЯ» («Господарські злочини», PARTVІ.mdb) 7. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Випуск або реалізація недоброякісної продукції”?» («Выпуск или реализация недоброкачественной продукции»). 8. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Злочинно-недбале використання або зберігання сільсько¬господарської техніки”?» («Преступно-небрежное использование или хранение сельскохозяйственной техники»). 9. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Злочинно-недбале зберігання зерна і насіння маслинних культур”?» («Преступно-небрежное хранение зерна и семян масличных культур»). 10. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Заняття забороненими видами підприємницької діяльності”?» («Занятие запрещенными видами предпринимательской деятельности»). 11. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Ухиляння від сплати податків, зборів, інших обов’яз-кових платежів”?» («Уклонение от уплаты налогов, сборов, других обязательных платежей»). 12. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю”?» («Нарушение порядка занятия предпринимательской деятельностью»). 13. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Фіктивне підприємництво”?» («Фиктивное предпринимательство»). 14. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Шахрайство з фінансовими ресурсами”?» («Мошенничество с финансовыми ресурсами»). 15. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю”?» («Незаконный сбор с целью использования или использование сведений, составляющих коммерческую тайну»). 16. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Розголошення комерційної таємниці”?» («Разглашение коммерческой тайны»). Експертна система «Раздел VII — ДОЛЖНОСТНЫЕ ПРЕСТУПЛЕНИЯ» («Посадові злочини», PARTVІІ.mdb) 17. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Зловживання владою або посадовим становищем”?» («Злоупотребление властью или должностным положением»). 18. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Перевищення влади або службових повноважень”?» («Превышение власти или служебных полномочий»). 19. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Халатність”?» («Халатность»). 20. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Одержання хабара”?» («Получение взятки»). 21. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Посередництво у хабарництві”?» («Посредничество во взяточничестве»). 22. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Давання хабара”?» («Дача взятки»). 23. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Провокування хабара”?» («Провокация взятки»). 24. Консультація — «Чи міститься у діях підозрюваного склад злочину “Посадова підробка”?» («Должностной подлог»). 25. Консультація — «Чи є підозрюваний посадовою особою»?» (Понятие «Должностное лицо»). 26. Консультація — «Чи може шкода, нанесена даною дією, бути визнана суттєвою шкодою?» (Понятие «Существенный вред»). 27. Консультація — «Чи може шкода, нанесена у результаті дій підозрюваного, бути визнана тяжкими наслідками?» (Понятие «Тяжкие последствия»). Завдання другого рівня складності — розробити консультацію правового характеру за допомогою правової ЕС IСaR. Тему консультації в обов’язковому порядку слід узгодити з викладачем. Результати роботи оцінюються залежно від повноти консуль¬тації та правильності подання знань у базі знань експертної си- стеми. Максимально можлива оцінка — 30 балів. Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи До початку виконання лабораторної роботи необхідно вивчити матеріал теми № 5, зокрема питання 10—14 (див. розділ 2). У п. 1 методичних вказівок наведено загальну характеристику ЕС ИКаР. Під час виконання завдань першого рівня складності слід керуватися п. 2 методичних вказівок, в якому описано роботу кінцевого користувача ЕС. Роботу з проектування ЕС, що складає сутність завдання другого рівня складності, описано у п. 3. Курсивом виділено терміни, визначення яких наведено у тематичному словнику (див. розд. 8) та які у тексті методичних вказівок зустрічаються вперше, а також пункти меню, тексти повідомлень та інші елементи інтерфейсу ИКаР. 1. Загальні відомості. Оболонка експертних систем ИКаР призначена для представлення, збереження і подальшого використання знань у вигляді консультацій через експертні системи. У термінології ИКаР ЕС — це папка, в якій розміщено набір консультацій, пов’язаних однією тематикою. На машинному рівні це файл бази даних формату СКБД MS Access, в якому зберігається база знань для даного набору консультацій. ИКаР може використовуватись як інтелектуальний інтерфейс баз даних реляційного типу, який дає можливість автоматично створювати бази даних, вводити дані, одержані в результаті консультацій, і здійснювати інтелектуальні запити. Під час лабораторної роботи студенти працюють у локальному варіанті системи, який дає можливість користувачеві проконсультуватися з визначеного питання (теми) у доступній експертній системі, одержати висновок і пояснення висновку експерта, а також провести консультації типу «Що якщо...» і «А як...». Мож- ливі також збереження даних опитування і результатів консультації в існуючій чи новій базі даних, зміна настроювань і відображення результатів консультації. Користувач може перегля¬нути як результати консультацій, записані у базу даних, так і базу документів, на підставі яких побудовані експертні системи. Із системою ИКаР можуть працювати користувачі трьох основ¬них груп: кінцеві користувачі ЕС, розробники ЕС і розробники програм з використанням об’єкта ICaR_X. На панелі інструментів системи за такою логікою представлено три піктограми (зліва направо): консультації з ЕС (Консультации с Экспертными Системами), про- ектування ЕС (Проектирование Экспертных Систем) і припинення виведення консультації (Прекратить Вывод консультации). 2. Робота користувача. У системі передбачено три режими роботи користувача: Документ («Документ...») та Консультація («Консультации...»), які вибираються через пункт меню Работа (див. рис.), і Розмірковування («Рассуждение»), яке доповнює режим консультації. Режим Документ передбачає виведення списку доступних документів, на основі яких побудовано ЕС, і далі не описується. 2.1. Режим консультації. Для відкриття існуючої ЕС необхідно натиснути на кнопку Открыть у нижній частині вікна Консультации с Экспертными Системами. У діалоговому вікні, що з’явиться (див. рис.), вибрати шлях та назву бази даних, в якій міститься ЕС, і натиснути кнопку Открыть. У загальному випадку під час завантаження система перевіряє список ЕС і, якщо він порожній, намагається відкрити всі ЕС з баз даних поточного робочого каталогу. Для того, щоб від списку ЕС перейти до списку консультацій, можна двічі клацнути на назві ЕС або натиснути на позначці біля її назви. Користувач також може провести пошук необхідних експертних систем і консультацій, вибравши закладку Поиск. У діалоговому вікні (див. рис.) слід ввести кілька перших літер ключового слова з назви ЕС або консультації і натиснути кнопку Поиск. Область пошуку можна розширити за рахунок значень фактів консультацій і документів до них, вибравши відповідні опції. На назві вибраної консультації слід клацнути лівою клавішею миші — у нижньому полі вікна висвітлюється питання, з якого здійснюється консультація. Консультація розпочинається після натискання кнопки Начать, або вибору відповідної позиції у контекстному меню для даної консультації, або після подвійного клацання лівою клавішею миші на цій консультації. Консультація передбачає опитування користувача з певних, значущих для даного випадку, фактичних обставин — система ставить питання і пропонує для формування відповіді одне з двох типів вікон: — вікно з макетом ствердження, в якому користувач може вибрати один або кілька варіантів відповіді (залежно від ма- кета); — вікно для введення текстового або числового значення (одного або кількох). Для надання відповіді можна скористуватися такими кнопками (див. рис.): — Ваш ответ — показує відповідь, сформульовану користувачем; — Комментарий — (якщо активна) надає додаткову інформацію та коментар з даного питання; — Консультации — (якщо активна) надає список доступних консультацій з даного питання — користувач може провести додаткову консультацію і повернутись до даного питання; — История — показує логіку виведення даної консультації (див. нижній рисунок на попередній сторінці). Користувач може переглянути по дереву виведення (Деревья Вывода) вже зроблені експертні висновки та висновки, які експерт робить у даний момент. Для продовження консультації користувач може закрити це вікно або залишити його на задньому плані; — ОК — натискання цієї кнопки означає завершення формулювання відповіді. Кнопки Добавить и Убрать призначені для роботи зі списком значень (див. рис.) У список додаються щойно введені користувачем значення (верхнє поле діалогового вікна). Для того щоб видалити певне значення зі списку, слід встановити на нього курсор (у середньому полі діалогового вікна) і натиснути кнопку Убрать. Результати формування списку рекомендується перевіряти натисканням Ваш ответ — вони виводяться у нижньому полі цього ж вікна. Користувач може натиснути кнопку Не знаю, ИКаР намагатиметься зробити висновок без даної відповіді. Але якщо це немож- ливо (без даної інформації неможливо зробити жодного висновку), система повторно запропонує відповісти на це питання або закінчити консультацію. У деяких вікнах доступна кнопка Варианты (див. рис.), призначена для одержання експертного висновку з основного питання консультації в кожному з описаних випадків (можливих відповідей на питання). При цьому слід пам’ятати, що вибір цього варіанта відповіді тягне за собою збільшення кількості експертних висновків, що у свою чергу збільшує тривалість консультації. Після завершення збирання всіх необхідних відомостей від ко¬ристувача система складає висновок — набір тверджень експер¬та з приводу вказаних фактів, і формує звіт (див. рис.). Якщо консультацію було проведено з натисканням кнопки Варианты, варіанти висновків нумеруються і виводяться відокремлено після опису варіанта, який починається зі слів: В случае, если [по факту ...] (див. рис.). 2.2. Режим розмірковування. Одержавши звіт, користувач може: — одержати пояснення висновку експерта (кнопка Объяснить…). Під час пояснення виявляється загальне правило, яке було застосовано експертом у даному випадку, і реальні дані, на основі яких було його застосовано; — провести моделююче міркування «Що якщо...» (кнопка Что если…) — одержати висновок експерта на основі даних, змінених користувачем (модельованої ситуації); — провести плануюче міркування «А як...» (кнопка А как…) — одержати сукупність варіантів даних (сценаріїв), результатом яких є певний висновок експерта. Користувач також має стандартні можливості форматування, роздрукування й збереження звіту і даних (див. рис.). 2.2.1. Пояснення висновку експерта. Пояснення передбачає надання користувачеві висновку експер¬та і роз’яснень, яким чином він дійшов такого висновку. Вікно в режимі Объяснение (див. рис.) складається з двох частин — у лівій частині (Деревья Вывода:) відображається дерево висновку, побудоване в процесі консультації, а в правій частині може виводитися: — набір тверджень експерта щодо обраного у дереві факту. На початку роботи з поясненнями відображається висновок експерта з теми проведеної консультації; — пояснення обраного користувачем твердження експерта. У цьому діалоговому вікні користувач може: — одержати пояснення експерта з приводу кожного зі зроблених висновків. Це можна зробити переходом за посиланням у відповідній частині твердження. Зазвичай подібні посилання у тексті підкреслюються. Цей режим можна включити/виключити за допомогою кнопки Подчеркивание ссылок на панелі інструментів даного вікна. При підведенні курсору до посилання з’являється підказка у вигляді запитання Почему ‘...’ ? (див. рис.). Текст пояснення висвітлюється на цій же сторінці або на новій і починається зі слів Потому, что і продовжується з абзацу, який починається зі сполучника И (див. рис.); — вибрати факт у дереві висновку та одержати всі твердження експерта з даної теми. Текст пояснень можна додати до звіту за допомогою кнопки Добавить к отчету . Для повернення до попередньої сторінки пояснень слід натиснути кнопку Назад або вибрати потрібний елемент у дереві висновку. За необхідності для здійснення переходів у деяких вікнах присутня група кнопок . Кнопка Отчет призначена для повернення у діалогове вікно звіту про консультацію. При поясненні обраного твердження користувачеві надається: — власне твердження експерта — Заключение Эксперта (див. рис.); — текст документа (загального правила або закону), яким керувався експерт при формулюванні даного висновку (твердження); — набір тверджень про фактичні обставини або інші факти, на підставі яких було застосовано дане правило і зроблено цей висновок. 2.2.2. Розмірковування «Що якщо...». Для проведення розмірковування «Що якщо...» слід виконати такі операції: — у вікні звіту натиснути кнопку Что если...; — у вікні «ЧТО ЕСЛИ» рассуждение вибрати зі списку у дереві висновку твердження, що виводиться; — у правій частині вікна змінити значення фактів (тільки свої відповіді на питання), від яких залежить значення даного твердження. При підведенні курсору до посилання з’являється під- казка Изменить ‘...’ (див. рис.). Для змінювання відповіді виводиться те ж саме діалогове вікно, в якому користувач вибирав значення під час консультації; — натиснути кнопку Начать для проведення розмірковування «Що якщо…»; — за необхідності, відповісти на додаткові запитання експерта. Новий висновок виводиться у звіті, якщо консультація проводиться з основного питання консультації, або безпосередньо у вік¬ні пояснень для інших виведених фактів. 2.2.3. Розмірковування «А як...». Для проведення розмірковування «А як...» слід виконати такі операції: — у вікні звіту натиснути кнопку А как...; — у вікні «А КАК» рассуждение вибрати зі списку у дереві висновку твердження, що виводиться; — у правій частині вікна вибрати посилання (при підведенні курсору до посилання висвітлюється підказка Изменить ‘...’) і вибрати у новому вікні потрібне значення (див. рис.); — у правій частині того ж вікна «А КАК» рассуждение висвітлюється набір фактів, від значень яких залежить дане твердження. За необхідності (для зменшення простору пошуку) можна присвоїти даним фактам певні значення (див. рис.); — натиснути кнопку Начать. Результатом розмірковування є набір варіантів даних, що розташовані на один рівень нижче за деревом висновку, результатом яких є потрібний висновок експерта (див. рис.). Користувач може продовжити розмірковування «А як...» за одним з одержаних значень фактів, вибравши певне посилання в його твердженні або новий факт, що виводиться. Оскільки розмірковування «А як...» не обмежується контек- стом випадку, з якого проводиться консультація, усі контекстні факти подаються у твердженнях своїми назвами у квадратних дужках. 3. Робота розробника ЕС. 3.1. Проектування ЕС. Консультування з правової проблеми передбачає послідовне проходження таких етапів: — визначення правової норми, що регулює проблему; — пошук тексту цієї норми; — усвідомлення змісту і структури норми, тобто основних елементів загального правила, та її взаємозв’язку з іншими правовими нормами; — застосування норми до певного випадку, тобто порівняння вимог щодо основних елементів загального правила та елементів ситуації, з якої відбувається консультування. Перший і другий етапи можна виконати за допомогою інформаційно-пошукової системи, оскільки вони передбачають роботу з інформацією. Завдання третього і четвертого етапів передбачають роботу зі знаннями і можуть виконуватись або людиною самотужки (фахівець тримає систему правових знань у голові) або за допомогою ЕС. В останньому разі виникає проблема захоплення знань і подання їх у певному форматі. Правові знання можна подати як сукупність фактів і правил. Факт — це інформаційна сутність про певну частину світу, яка має такі властивості: — факт можна назвати, щоб відрізнити від інших фактів, наприклад, <Вік підозрюваного>; — факт має або множину можливих значень, або значення, що обчислюється. Наприклад, підозрюваний може бути <винний> або <не винний>, а його вік на дату вчинення злочину можна обчислити як <дата вчинення злочину>-<дата народження>; — щодо факту можна поставити питання або висловити твердження; — використовуючи інформацію щодо факту, можна прив’я-зати його до певного контексту, який залежить від завдання, що вирішується. Наприклад, твердження щодо віку може звучати так: «Іванов Іван Іванович скоїв крадіжку у віці 14 років». Правило відображає залежність значення одного факту від значень інших фактів, що задекларована у правовій нормі або відома експерту. Для побудови правил вибирають найбільш значущі елементи, істинність або хибність (чи інші значення), визначають істинність або хибність іншого елемента (інших еле-ментів), подають їх як факти і зв’язують між собою логічними конструкціями типу «Якщо... то...». Останні надають можливість одержувати значення факту, вказаного за зв’язкою «то» (так званий головний факт правила) на основі відомих значень фактів, які слідують за зв’язкою «якщо» (хвостові факти). Наприклад, статтю 22 Кримінального кодексу «Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність» можна представити так: «Якщо особі до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років, то вона підлягає кримінальній відповідальності». Така форма подання фактів і правил дає можливість записати їх через реляційну модель даних. При цьому слід визначити відношення для кожної множини правил, що визначають значення окремого факту. Наприклад, вищезгадана стаття 22 подається через відношення, описане у таблиці. Головний факт Хвостовий факт Карна відповідальність Вік не настає не виповнилось 16 років настає виповнилось 16 років Оскільки для виведення хвостових фактів можуть використовуватись інші правила, в результаті проектування одержуємо ієрар¬хічну структуру — дерево виведення. На рис. 4—8 частково показано структуру консультації «Кваліфікація одержання хабара». Рис. 4. Перший рівень супідрядності дерева виведення Рис. 5. Другий рівень супідрядності дерева виведення — структура гілки «Звинувачення в одержанні хабара» Рис. 6. Фрагмент дерева виведення — структура гілки «Об’єктивний бік одержання хабара» Рис. 7. Фрагмент дерева виведення — структура гілки «Дія з використанням службового становища» Рис. 8. Фрагмент дерева виведення — структура гілки «Суб’єктивний бік одержання хабара» Для реалізації консультації в середовищі системи ИКаР необхідно: — створити ЕС; — створити консультацію — побудувати факти і правила консультації; — розробити макет звіту про консультації; — встановити паролі та серійні номери. 3.2. Створення ЕС. Після завантаження ИКаР вибрати через головне меню Про- ектирование > Экспертных систем або натиснути на панелі інструментів кнопку з аналогічною назвою. У діалоговому вікні Проектирование Экспертных систем викликати контекстне меню, через нього вибрати Новая > Экспертная система і вказати назву нової ЕС (див. рис.). Якщо планується створення кількох взаємопов’язаних за темою ЕС, їх можна об’єднати в папку (див. рис.), яка створюється аналогічним чином — Новая > Папка. Робота з об’єктами організується звичайним чином. Для щойно створеної ЕС викликати контекстне меню, в якому — вибрати Открыть базу і вказати у діалоговому вікні файл з розширенням mdb, в якому міститься база знань для даної ЕС, якщо її вже створено; — вибрати Связать с базой і задати назву нової БД, вказавши потрібне місце її зберігання. 3.3. Створення консультацій. До створення консультації у новій ЕС слід створити хоча б один факт (див. п. 3.4, відразу після створення ЕС в новій БД список фактів пустий). Після цього слід вибрати ЕС зі списку, викликати контекстне меню і вибрати в ньому Новая > Консуль-тация. У діалоговому вікні вказується назва консультації та встановлюється її зв’язок з головним фактом. 3.4. Побудова фактів. Для створення та редагування фактів призначений режим (вік-но) Факты, яке можна викликати двома способами: — у вікні зі списком ЕС вибрати ЕС або будь-яку з її консультацій, викликати контекстне меню і вибрати в ньому Факты... В цьому режимі можна створювати та видаляти факти, редагувати назви, характеристики та зміст макросів існуючих фактів. Цей режим не дає можливості додавати і редагувати значення фактів. Також не дозволяється видаляти факти, пов’язані з консультаціями, та факти, для яких створено правила; — в режимі конструювання правил (пункт Конструктор Правил у контекстному меню в режимі проектування ЕС) вибрати факт, викликати для нього контекстне меню і вибрати в ньому Свойства факта. В цьому режимі можна додавати факти, редагувати факти та їх значення. Не дозволяється редагувати назви фактів і видаляти їх. Докладніше роботу у вікні Факты описано у пп. 3.4.1 — 3.4.7. Після введення або зміни значень полів слід натиснути кнопку Сохранить. Якщо користувач натискує кнопку ОК, система запитує «Сохранить изменения?», даючи можливість підтвердити необхідність внесення змін (Да) або відмінити їх (Нет). 3.4.1. Визначення назви факту. Назва факту може містити будь-який текстовий рядок до 50 сим¬волів без урахування службових символів, таких як крапка, дужка тощо. Назва факту вводиться у пустому рядку поля Список Фактов, біля якого стоїть знак *. 3.4.2. Визначення типу факту. Факти можуть бути двох типів (фактично, це тип значень факту): — Числовой — числовий; — Текстовый — текстовий — для цього типу задається вид запиту до користувача — альтернативний (Альтернативный), логічний (Логический) або множинний (Множественный). Для альтернативного факту користувач може вибрати (або система може вивести) лише одне з багатьох можливих значень. При запиті до користувача вибір значень реалізується в діалоговому вікні через перемикачі, а при виведенні значення система припиняє операцію після знаходження першого значення, що задовольняє вимогам. Наприклад, факт [Звинувачення у злочині] може мати тільки одне з двох значень — ‘може бути звинувачений’ або ‘не може бути звинувачений’ («Підозрюваний ‘може бути звинувачений’ у скоєнні злочину», або «Підозрюваний ‘не може бути звинувачений’ у скоєнні злочину»). Логічний факт подібний альтернативному за умови, що вибір здійснюється з двох можливих значень. Для множинного факту користувач може ввести (або система вивести) ряд значень. Наприклад, факт [Кваліфікація злочину] може мати кілька значень — «Підозрюваний може бути звинувачений у здійсненні злочину, передбаченого ‘частиною 1’, ‘частиною 3’ і ‘частиною 4’ даної статті Кримінального кодексу». 3.4.3. Розробка макро-текстів (макросів) питання і тверджень для факту. Макрос — це текстовий вираз, призначений для формування тексту питання, твердження або значення факту. Макрос являє собою рядок постійного тексту з вставленими в нього макро-змінними — назвами фактів у квадратних дужках. У макрос можна вставити будь-яку кількість назв фактів. Максимальна кількість символів у рядку дорівнює кількості символів у MEMO-полі бази даних MS Access (32 000 символів). З кожним фактом можна зв’язати три макроси: 1) макро-твердження для визначення твердження факту. Його текст обов’язково має містити макро-змінну з назвою факту, якому належить це макро-твердження, — власна макро-змінна. Якщо текст макро-твердження відсутній, система вважає, що воно складається з однієї власної макро-змінної. Всі інші макро-змінні називаються ключовими. Вони визначають контекст значення даного факту. Під час оброблення макро-твердження в режимі консультації система намагається в першу чергу визначити значення ключових макро-змінних (контекст ситуації), а потім — значення власної макро-змінної. При цьому, якщо значення ключової макро-змінної невідоме, система ініціює процес виведення/запитування її значення. Визначивши значення ключових макро-змінних, ИКаР переходить до визначення значення власної макро-змінної. Якщо факт не має правил виведення (термінальний факт), система ініціює запит до користувача. При цьому ключові макро-змінні замінюються своїми значеннями, а для одержання значення власної макро-змінної пропонується вибір або введення значень. Наприклад, для факту [Звинувачення в злочині] макро-твердження має такий вигляд — «Підозрюваний [Прізвище підозрюваного] [Звинувачення в злочині] у здійсненні злочину». У квадратні дужки укладені імена фактів. [Прізвище підозрюваного] — це ключова макро-змінна, а [Звинувачення в злочині] — власна. Отже, в режимі консультації система спочатку спробує вивести/запитати прізвище підозрюваного (‘Іванов’, ‘Сидоров’), а потім запитає про можливість звинувачення по кожному з підозрюваних. За наявності декількох ключових макро-змінних у макро-твердженні запитування (виведення) повторюється для кожного можливого набору значень відповідних ключових фактів. Макро-твердження є основним засобом керування одержанням значень термінальних фактів і, поряд із правилами виведення, одержанням значень фактів, що виводяться. Макро-тверджен¬ня, по суті, формує реляційну структуру даних в ЕС; 2) макро-питання. Встановити макрос питання необхідно для фактів, значення яких система запитує у користувача. Макрос питання будується за тими ж правилами, що і макрос твердження. При цьому макрос питання може містити тільки ключові макро-змінні, наявні в макро-твердженні, і не може містити власну макро-змінну. Можливе створення макросу питання без включення в нього макро-змінних. У цьому разі питання до користувача буде звучати як загальне, наприклад: «Чи може підозрюваний бути звинувачений у вчиненні злочину?», а твердження є окремим — «Підоз- рюваний ‘Іванов’ ‘може бути звинувачений’ у вчиненні злочину»; 3) макро-вираз для визначення текстового або чисельного значення факту (див. нижче п. 3.4.4). 3.4.4. Встановлення значення факту. Для факту можна встановити такі значення: — По умолчанию — за замовчуванням — текст, заданий у цьому полі, буде надаватись користувачеві для відповіді, якщо у факту відсутні наперед встановлені значення; — Иное значение — інше значення — задавши будь-який текст у даному полі, можна надати користувачеві можливість у процесі консультації ввести у відповідь на питання наперед встановлене значення або ввести і відредагувати своє значення. Значення факту встановлюються наперед за допомогою майстра (кнопка Мастер над макросом твердження). Значення текстового факту обмежено максимальною кількістю символів у MEMO-полі бази даних MS Access (32 000 символів). Наперед встановлені текстові значення можуть бути виражені: — постійним текстом. Наприклад, текстовий факт [Звинувачення в злочині] може мати постійні текстові значення ‘може бути звинувачений’ і ‘не може бути звинувачений’; — макро-виразом за правилами складання макро-тверджень за обов’язкової умови відсутності у ньому власної макро-змінної. Наприклад, значення факту [Звинувачення в злочині] можуть бути задані з використанням макро-виразу ‘може бути звинувачений за ст. [Стаття КК] Кримінального кодексу України’ і ‘не може бути звинувачений’. Під час консультації система буде визначати значення таких макро-змінних за правилами, що застосовуються до ключових макро-змінних. Наперед встановлені числові значення можуть бути виражені: — числом; — макро-виразом, що обчислюється, з використанням числових макро-змінних, стандартних математичних і спеціальних функ¬цій системи. Перелік даних операторів і функцій наведений у списку майстра, а їхнє використання відповідає стандартному (прийнятому в Visual Basic, MS Access і т. ін.). Наприклад, значення числового факту [Вік підозрюваного на момент здійснення злочину] може бути задано макро-виразом ‘[Дата вчинення злочину] — [Дата народження підозрюваного]’. Функція @{ @} може використовуватись для додавання макро-виразу, що обчислюється, у текстовий факт. Наприклад, значення текстового факту [Вік підозрюваного на момент вчинення злочину] може бути заданий макро-виразом ‘виповнилося @{[Дата вчинення злочину] — [Дата народження підозрюваного]@} років’. 3.4.5. Додавання коментарю. Коментар додається через вибір закладки Комментарий, щоб допомогти користувачеві відповісти на питання під час консультації. Коментар для фактів, що виводяться, використовується для пояснення як текст документа (загального правила або закону), якщо останній не заданий у конкретному правилі (див. п. 3.5.2). Його наявність не є обов’язковою. Коментар зберігається в rtf-форматі і може містити картинки, звук та інші об’єкти (додати об’єкт можна, натиснувши кнопку Добавить Объект). 3.4.6. Створення додаткових консультацій. Натискання кнопки Консультация для факта дає можливість додати консультації для допомоги користувачеві у наданні відповіді на питання. Такі консультації є необов’язковими. 3.4.7. Зв’язування факту з базою даних. 3.4.7.1. Проектування. Для зв’язування факту з користувацькою базою даних слід створити відповідний SQL-запит за допомогою майстра (кнопка Мастер у вікні Факты, закладка Запросы). Це необов’язкова операція. Для створення зв’язку між контекстом консультації та значеннями в зовнішній базі використовуються такі синтаксичні конструкції: — @[назва-факту] — вставляє замість себе в SQL-запит список розділених комами значень відповідного факту; — #[назва-факту] — вставляє замість себе в SQL-запит перше значення факту. Для зв’язку між полями таблиць для значень фактів і таблицями користувача використовується ключове слово AS. Наприклад, у факті «Діяння» може бути встановлений такий SQL-запит для читання: SELECT Fam AS [Прізвище], DD AS [Діяння] FROM [КЛЄНТ101] ІN «USER.MDB» WHERE [Fam] ІN (@[Прізвище]). Нехай факт «Прізвище» перед виведенням факту «Діяння» відповідно до поточного контексту має два значення: «Іванов» і «Петров». Тоді SQL-запит перед своїм виконанням набуде ви- гляду: SELECT Fam AS [Прізвище], DD AS [Діяння] FROM [КЛЄНТ101] ІN «USER.MDB» WHERE Fam ІN («Іванов»,»Петров») і видасть діяння тільки для Іванова і Петрова. Той же SQL-запит для запису запише в таблицю «КЛЄНТ101» значення факту «Діяння» для відповідних прізвищ. 3.4.7.2. Процес консультації. Для настроювання параметрів проведення розмірковування слід вибрати пункт головного меню Настройка.., у діалоговому вікні на закладці Вывод відмітити такі опції: — Использовать SQL-запросы для чтения данных из пользовательских баз данных — вмикання використання існуючих в експертній системі SQL-запитів для читання даних консультацій з користувацьких баз даних; — Использовать SQL-запросы для записи данных в пользовательские базы данных — вмикання використання існуючих в експертній системі SQL-запитів для запису даних консультації в користувацькі бази даних; — Выделить ключевые значения — вибір виділення значень контекстних фактів кутовими дужками або одиночними лапками. Якщо вибрано опцію читання значень із зовнішньої бази даних користувача, то відповідно до поточного контексту для термінального факту будується SQL-запит (для фактів, що виводяться, SQL-запити для читання не використовуються). Цей запит виконується, а одержана множина значень використовується си- стемою залежно від умов: — якщо власні значення або макро-вирази у даного терміналь¬ного факту відсутні, то система пропонує користувачеві самому вибрати потрібне йому значення з множини значень, одержаних з бази; — якщо у термінального факту є власні значення або макро-вирази, система нічого не запитує у користувача, а присвоює даному факту множину значень, одержану з бази, і продовжує роботу. Якщо вибрано опцію записування одержаних/виведених значень у зовнішню базу даних користувача, то для даного факту будується SQL-запит відповідно до поточного контексту. Якщо це не SELECT-запит, то він просто виконується. В іншому разі здійснюється вибірка із зовнішньої бази і значення факту записуються у відповідні записи даної вибірки. Ця відповідність визначається значеннями ключових полів у контекстній вибірці з таблиці значень факту. Відповідність встановлюється тільки для тих ключових полів, що присутні як у вибірці з таблиці значень, так і у вибірці з бази даних користувача. За відсутності відповідності система створює нові записи в базі даних користувача, куди записує і саме значення факту, і відповідні ключові значення. Поле для читання (запису) значень факту вибирається за збігом назв факту і поля з вибірки SQL-запиту або визначається як останнє поле у вибірці цього запиту. Для настроювання параметрів пояснювання слід вибрати пункт головного меню Настройка... і в діалоговому вікні на закладці Объяснение відмітити такі опції: — Показывать Все ответы Системы — показувати усі відповіді системи, крім тверджень про факти, що використані даним правилом, — показує твердження про всі факти, перевірені си- стемою у межах набору правил для виведення даного факту; — Текст объяснений из правил вывода — текст пояснень з правил виведення — виводить на екран набір тверджень про факти, відображаючи структуру даного правила, зокрема квантори «Для всех случаев» (для всіх випадків), «Существует случай» (існує випадок) і заперечення «Ложно» (хибно), використані даним правилом. 3.5. Конструювання правил виведення фактів. Для входу в режим конструювання правил слід в режимі проектування ЕС вибрати в дереві експертних систем консультацію і двічі клацнути на ній мишею, або викликати контекстне меню і в ньому вибрати Конструктор Правил, або натиснути кнопку Начать. Першим фактом, для якого складаються правила виведення, є факт, до якого прив’язана дана консультація, — головний факт консультації. Вікно режиму конструктора правил складається з двох частин: — у лівій частині представлено дерево виведення (Дерево Вывода), гілки якого являють собою набір фактів, на підставі яких робиться висновок про значення вузлового факту (факту, що виводиться). Листя дерева (гілки, які не розкриваються далі) являють собою факти, значення яких не виводяться системою, а запитуються в користувача (термінальні факти). Дерево будується динамічно в міру просування від кореня до листя; — у правій частині представлений набір правил для виведення значення певного факту у вигляді таблиці, в якій стовпцями є факти, а рядками — правила виведення даного конкретного значення факту. На перетинанні стовпця і правила стоять логічні функції та значення даного факту в даному правилі. При цьому найлівіший факт у таблиці правил представляє факт, що виводиться, — головний факт правила, а факти, що стоять справа від нього, хвостові факти, — представляють факти, на підставі яких робиться висновок про значення головного факту правила. Голов- ний і хвостові факти логічно пов’язані між собою зв’язкою «Якщо... то...». Хвостові факти логічно пов’язані між собою зв’язкою «і». Правила набору для одного факту логічно пов’язані між собою зв’язкою «або». Так, наприклад, набір правил для виведення значення факту [A] 1. A = 1, якщо B = 1 і C = 1, або 2. A = 2, якщо B = 1 і C = 2, або 3. A = 2, якщо B = 2 і C = 1, або 4. A = 2, якщо B = 2 і C = 2 може бути представлений таблицею такої структури: № 1 2 3 1 1 1 1 2 2 1 2 3 2 2 1 4 2 2 2 3.5.1. Додавання/видалення фактів і правил. Контекстне меню Конструктора правил надає можливість додати або видалити хвостовий факт правила, ввійти в режим редагування фактів або правила, додати або видалити нове правило. Вибір позиції Новый Факт призведе по появи вікна Факты, в якому можна вибрати потрібну позицію у полі Список Фактов і натиснути кнопку ОК. При цьому слід враховувати, що: — відсутність хвостових фактів вказує на те, що головний факт є термінальним і його значення у процесі консультації визначається користувачем; — видалення певного правила можливо лише за умови, що в наборі правил існує інше правило для визначення даного значення головного факту. Інакше, видалити правило можна, тільки видаливши попередньо всі правила інших фактів, у хвості яких міститься даний факт із даним значенням (тим самим знищуються всі посилання на дане значення факту); — додавання факту завжди відбувається в кінець хвоста, але порядок фактів можна змінити перетаскуванням факту на нове місце в дереві виведення. У процесі виведення факти перевіряються системою зліва направо. Порядок розташування фактів у хвості правила має значення лише тоді, коли в реальній ситуації, з якої відбувається консультація, порядок з’ясування значень даних фактів є суттєвим. Після додавання всього набору фактів для виведення значення головного факту необхідно задати значення хвостовим фактам у кожному з правил. Правило, яке не має значень хвостових фактів, безумовно присвоїть значення, що міститься в ньому, головному факту. Це відбудеться, якщо система перейде до перевірки такого правила, визначивши, що усі попередні правила помилкові. 3.5.2. Редагування правил. Редагування правил в конструкторі правил можливе у двох режимах: — безпосередньо в таблиці правил — подвійне клацання мишею на значенні факту відкриває список його можливих значень, встановлених заздалегідь. Встановити нове значення та функції факту можна подвійним клацанням миші; — у вікні конструктора правил, яке можна викликати через контекстне меню. Конструктор правил дає можливість додавати й редагувати текст документа правила, додавати нові й редагувати існуючі значення факту, що встановлені заздалегідь, створювати умовні вирази для перевірки факту в правилі, задавати логічні функції для перевірки факту в правилі, встановлювати параметр Фильтр контекста. У верхній частині форми Конструктора правил, нижче макро-тексту головного факту, розташоване вікно введення тексту документа даного правила. Цей текст буде показаний користувачеві при поясненні виведення даного значення головного факту. Текст документа правила є текстовим вираженням сутності правила — текст норми закону або іншої евристики. Текст документа правила може бути створений і відредагований в іншому конструкторі та скопійований у дане вікно. Він зберігається у форматі RTF і може містити також ілюстрації, звук або інші об’єкти. Обмеженням є максимальна кількість символів у MEMO-полі бази даних MS Access (32 000 символів). Нижче вікна з текстом документа правила розташовані хвостові факти даного правила. Кожен факт представлений макро-твердженням з вікном для введення/вибору значень даного факту в даному правилі. Під час редагування правила можна залишити поле факту порожнім, визначити нове значення даного факту (кнопка Новое) або вибрати для нього існуюче значення, встановлене заздалегідь, скласти умовний вираз для перевірки даного факту в правилі. У процесі виведення (консультації) правила перевіряються й доводяться так: — ИКаР намагається довести перше правило в таблиці правил для присвоєння головному факту правила значення, вказаного в даному правилі; — значення першого (найлівішого) хвостового факту звіряється з умовою (значенням, встановленим заздалегідь, або умовним виразом), зазначеною в правилі; — якщо факт не містить умови (є порожнім), він ігнорується, і система переходить до перевірки наступного хвостового факту; — якщо умова факту виконується, ИКаР переходить до перевірки наступного хвостового факту; — якщо умова факту не виконується, ИКаР переходить до доведення наступного правила; — якщо всі умови хвостових фактів правила виконуються, головному факту присвоюється значення, вказане в даному пра- вилі; — для альтернативних, логічних і числових фактів виведення значення головного факту припиняється після доведення першого значення головного факту; — для множинних фактів ИКаР перевіряє також усі правила, що залишилися, намагаючись довести всі можливі значення головного факту. Так, наприклад, у процесі перевірки правила, заданого таблицею № правила Головний факт Хвостові факти Звинувачення у шахрайстві з фінансовими ресурсами Об’єктивний бік Суб’єктивний бік Функція Значення Функція Значення Функція Значення 1 Else може бути зви¬нувачений 2 не може бути звинувачений не містяться 3 не може бути звинувачений не містяться ИКаР присвоїть факту [Звинувачення у шахрайстві з фінансовими ресурсами] значення ‘не може бути звинувачений’ у випадку, якщо хвостовий факт [Суб’єктивний бік] має значення ‘не містяться’, незалежно від того, яке значення має факт [Об’єктивний бік] і чи було воно одержано взагалі. За допомогою майстра можна побудувати умовний вираз, який система оцінить (присвоїть виразу значення) і порівняє з одержаним значенням факту. Умовний вираз будується за правилами побудови макро-виразу значення факту. Операції і функції, які можна використовувати, перелічені у правому нижньому списку у вікні майстра, а їхнє використання відповідає стандартному (прийнятому в Visual Basic, MS Access і т. ін.). У разі використання SQL-операторів ІN, LІKE, BETWEEN та ін. для побудови умовного виразу слід використовувати власні макро-змінні. Значення факту, встановлені заздалегідь, вставляють в одиночних лапках. Ця вимога пов’язана з безпосереднім додаванням такого умовного виразу в SQL-запит (його WHERE-частину), що перевіряється за правилом. Для явного оброблення відповіді користувача «Не знаю» можна використовувати спеціальні зарезервовані слова — %UNKNOWN% для текстових фактів і -1.401299E-45 для числових фактів. Приклади коректних умовних виразів: — <=18 — <=([Рік вчинення злочину]-[Рік народження]) — [Складові річного доходу] ІN (‘зарплата’, ‘премія’, ‘дивіденди’, ‘лотерейний виграш’) — %UNKNOWN% — [Посада] LІKE ‘*президент*’ OR [Посада] LІKE ‘*дирек-тор*’ OR [Посада] LІKE ‘*голова*’ Для хвостових фактів можна встановити такі логічні функції: — ІsTrue — «існує принаймні один випадок (запис), за якого виконується дана умова правила»; — ІsFalse — «існує принаймні один випадок (запис), за якого не виконується дана умова правила»; — AllTrue — «для всіх випадків (усіх записів) виконується дана умова правила»; — AllFalse — «у жодному випадку (для жодного запису) не виконується дана умова правила»; — Any — «існує принаймні один випадок (запис), для якого користувач вибрав будь-яке зі значень факту, встановлених заздалегідь»; — Else — «існує принаймні один випадок (запис), для якого користувач увів своє (відмінне від встановленого заздалегідь) значення факту». За замовчуванням, якщо не задані інші функції, використовується функція ІsTrue. Наприклад, правило «Платник податків одержує пільгу з податку, якщо хоча б один з його утриманців є неповнолітнім», можна подати так: № правила Головний факт Хвостовий факт Пільга з податку Повноліття утриманця Функція Значення Функція Значення 1 має неповнолітній 2 не має AllTrue повнолітній У даному разі ИКаР проведе опитування (виведе) значення факту [Повноліття утриманця] і — якщо він знайде хоча б один факт (хоча б одного утриманця) зі значенням ‘неповнолітній’, він присвоїть факту [Пільга з податку] значення ‘має’; — якщо він знайде, що всі утриманці є повнолітніми, то присвоїть факту [Пільга з податку] значення ‘не має’. ИКаР буде опитувати (виводити) значення факту [Повноліття утриманця] для ряду утриманців, якщо макро-твердження даного факту містить ключовий факт [Ім’я утриманця], наприклад «Утриманець [Ім’я утриманця] платника податків є [Повноліття утриманця]», і по ключовому факту [Ім’я утриманця] (макро-твердження «Назвіть утриманців платника податків: [Ім’я утриманця]) користувач введе кілька імен утриманців. Для головного факту правила можна встановити функцію Else — «у всіх інших випадках присвоїти головному факту дане значення». Дана функція призначена для присвоєння головному факту значення, вказаного в правилі, у разі, якщо жодне інше правило, із заданих для виведення даного факту, не змогло присвоїти значення (не було доведено по) даному факту. У цьому разі значення присвоюється незалежно від істинності чи хибності значень хвостових фактів. Таким чином, описана вище таблиця правил може бути представлена так: № правила Головний факт Хвостовий факт Пільга з податку Повноліття утриманця Функція Значення Функція Значення 1 має неповнолітній 2 Else не має Параметр Фильтр контекста встановлюється відміткою у верхній частині редактора правил. Він надає додаткові засоби для фільтрування випадків (об’єктів, суб’єктів і т. ін.), які не пройшли за даним правилом і не повинні використовуватися далі в процесі виведення і консультації. Так, наприклад, одне з правил для одержання податкової пільги за утриманця «Ваш утриманець не може бути одночасно утриманцем іншої особи (за винятком Вашого чоловіка) з більшим, ніж у Вас, доходом» може бути представлене в такий спосіб: № пра- вила Головний факт Хвостові факти Пільга з податку Утриманець іншої особи Чоловік/дружина Дохід даної іншої особи Функ- ція Зна чення Функ- ція Зна- чення Функ- ція Зна- чення Функ- ція Значення 1 одержує не є 2 одержує є AllTrue є 3 одержує є не є AllTrue <=[Дохід платника податку] 4 не одержує є не є >[Дохід платника податку] Під час виведення система, визначивши, що утриманець є також утриманцем інших осіб, які не є чоловіком/дружиною платника податків (правила 1 і 2 не доведені), спробує визначити (запросити або вивести) розмір доходу даних інших осіб для доведення правила 3 або 4. Якщо параметр Фильтр контекста не встановлений, ИКаР спробує вивести (запросити) розмір доходу всіх осіб (включаючи чоловіка/дружину), які утримують цю особу. Але, врешті-решт, для доведення правила будуть використані тільки значення розміру доходу осіб, які не є чоловіком/дружиною. Якщо параметр Фильтр контекста встановлений, ИКаР буде виводити (запитувати) і використовувати в процесі консультації тільки осіб, які не є чоловіком/дружиною. У таблиці правила, для яких встановлений фільтр контексту, висвітлюються на червоному фоні. Після закінчення редагування окремого правила можна перейти до іншого правила за допомогою елементів управління внизу вікна. Повернутись до вікна Конструктор правил можна, викликавши контекстне меню, в якому слід вибрати позицію Таблица. Вибір позиції Выход повертає користувача до головного меню Проектирование Экспертных систем. 3.6. Створення макета звіту. Доступ до макета звіту про консультацію надається і з режиму користувача, і з режиму розробника ЕС. Для цього слід викликати контекстне меню і вибрати в ньому позицію Отчет. Макет звіту про консультацію являє собою текст у форматі RTF з можливістю додавання в нього фактів, макро-команд, рисунків, звуку та інших об’єктів. Факти і макро-команди (їх список розташований у нижньому полі вікна макета звіту) оцінюються і приймають значення за такими правилами: — [ім’я_факту] — назва факту в квадратних дужках — замінюється своїми значеннями, якщо такі були одержані під час консультації; — @CFACT — замінюється твердженням (-ями) про головний факт консультації; — @ІFACT — замінюється висновками експерта про всі факти консультації, що виводяться; — @UFACT — замінюється даними (твердженнями про факти), наданими користувачем під час консультації; — @Q([ім’я_факту]) — замінюється питанням про даний факт; — @ST([ім’я_факту]) — замінюється твердженням про даний факт; — @DOC([ім’я_факту]) — замінюється текстом коментарю до даного факту; — @{<числовий_макро_вираз>@} — замінюється результатом обчислення даного числового макро-виразу; — @DATE — замінюється датою створення звіту; — @TІME — замінюється часом створення звіту. Формат редагування фактів і макро-команд у тексті макета звіту передається їхнім значенням, що заміщаються у звіті про консультацію. 3.7. Установка паролів і серійних номерів. Доступ до встановлення паролів і серійних номерів здійснюється в режимі розробника викликом контекстного меню, в якому вибирається Паролі.... 4.3. Лабораторна робота № 3 «Управління документами за допомогою програмно-технологічного комплексу DIS:class» — ознайомитись із сучасними підходами до автоматизації реєстрації, оброблення та контролю виконання документів на прикладі програмно-техноло- гічного комплексу DIS:class (Золушка: Канцелярія) та одержати практичні навички з виконання вказаних операцій. Завдання: ? виконати установку нової бази даних підсистеми відпо- відно до свого індивідуального варіанта. Студент, який виконує лабораторну роботу, реєструє себе як користувача системи, що працює у канцелярії, має повні права і вважається адміністратором. Пароль вибирається за власним бажанням. Рік БД — поточний. Інші настроювання БД, які не регламентовані завданням, можна встановлювати на власний розсуд. У звіті навести заповнені форми настроювань (4 бали); — зареєструвати документи відповідно до свого індивідуального варіанта. Дата реєстрації одного з первинних документів — дата виконання лабораторної роботи, для решти — на десять днів менша. Дату реєстрації вторинних документів і документів-відповідей вибрати самостійно; — поставити первинні документи на контроль. Строк виконання документа — один тиждень; — підготувати список розсилки документів залежно від їх ре-к¬візитів та змісту; — ввести дані про виконання документа — один документ має бути виконаний із запізненням; ? у звіті навести картки зареєстрованих документів і зведення за видами документів (4 бали). УВАГА! Якщо лабораторна робота виконується за кілька се- ансів роботи у комп’ютерному класі, студент, закінчивши роботу у системі DIS:class, має перемістити папки DICT та DATAnnnn (де nnnn — рік бази даних, наприклад DATA2004), а також файл CONFIG.TPS з робочої області (вона вказується під час установки бази даних — див. п. 2 методичних вказівок) у власну папку. Наступний сеанс роботи слід почати з відновлення вказаних папок з їх вмістом та файла CONFIG.TPS у робочій області. Для установки нової бази даних вказані папки і файл слід знищити. Номер індивідуального варіанта відповідає номеру студента за списком групи, впорядкованим за алфавітом. Індивідуальні варіанти: 1) Робота виконується у підсистемі Письма граждан. Підрозділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Інший підрозділ у словнику — відділ по роботі з клієнтами. Канцелярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та кон¬тролю їх виконання. Нумерація документів за індексом наскрізна. Зареєструвати три первинних документа. Первинні документи мають бути зареєстровані за двома індексами — листи громадян (ЛГ) і скарги громадян (СГ). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів визначити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 2) Робота виконується у підсистемі Решения и распоряжения. Підрозділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Ін- ший підрозділ у словнику — фінансовий відділ. Канцелярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Повторні документи включа- ються у папку документа. Нумерація документів за індексом групова. Зареєструвати три документа — два первинних і один повторний. Первинні документи мають бути зареєстровані за двома індексами — ініціативні документи (І), розпорядження (Р). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту рекві- зитів документів визначити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 3) Робота виконується у підсистемі Служебная корреспонденция. Підрозділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Інший підрозділ у словнику — відділ маркетингу. Канцелярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Відповіді включаються у папку документа. Нумерація документів за індексом роздільна. Зареєструвати три документа — два первинних і один документ-відповідь. Первинні документи мають бути зареєстровані за двома індексами — листування з Міською державною адміністрацією (ДА), листування з контрагентами (ЛК). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів визначити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 4) Робота виконується у підсистемі Письма граждан. Підрозділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Інший підрозділ у словнику — відділ по роботі з клієнтами. Канцелярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та конт- ролю їх виконання. Повторні документи включаються у папку документа. Нумерація документів за індексом наскрізна. Зареєструвати три документа — два первинних і один повторний. Первин- ні документи мають бути зареєстровані за двома індексами — листи громадян (ЛГ) і скарги громадян (СГ). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів визначити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 5) Робота виконується у підсистемі Решения и распоряжения. Підрозділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Інший підрозділ у словнику — відділ по роботі з клієнтами. Канцелярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Нумерація документів за індексом групова. Зареєструвати три первинних документа. Первинні документи мають бути зареєстровані за двома індексами — ініціативні документи (І), розпорядження (Р). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів визначити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 6) Робота виконується у підсистемі Служебная корреспонденция. Підрозділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Інший підрозділ у словнику — фінансовий відділ. Канцелярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Повторні документи включаються у папку документа. Нумерація документів за індексом роздільна. Зареєструвати три документа — два первинних і один повторний. Первинні документи мають бути зареєстровані за двома індексами — листування з Міською державною адміністрацією (ДА), листування з контрагентами (ЛК). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів визначити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 7) Робота виконується у підсистемі Письма граждан. Підроз-діл, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Інший підрозділ у словнику — відділ маркетингу. Канцелярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Відповіді включаються у папку документа. Нумерація документів за індексом наскрізна. Зареєструвати три документа — два первинних і один документ-відповідь. Первинні документи мають бути зареєстровані за двома індексами — листи громадян (ЛГ) і скарги громадян (СГ). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів визначити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 8) Робота виконується у підсистемі Решения и распоряжения. Підрозділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Інший підрозділ у словнику — відділ кадрів. Канцелярія має право роз-силання карток документів всіх типів в інші підрозділи та конт-ролю їх виконання. Повторні документи включаються у папку документа. Нумерація документів за індексом наскрізна. Зареєструвати три документа — два первинних і один повторний. Первинні документи мають бути зареєстровані за двома індексами — ініціативні документи (І), розпорядження (Р). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів визначити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 9) Робота виконується у підсистемі Служебная корреспонден-ция. Підрозділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Ін-ший підрозділ у словнику — відділ по роботі з клієнтами. Канце-лярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Нумерація документів за індексом роздільна. Зареєструвати три первинних документа за двома індексами — листування з Міською державною адмініст-ра¬цією (ДА), листування з контрагентами (ЛК). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів ви-значити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 10) Робота виконується у підсистемі Письма граждан. Підрозділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Інший підрозділ у словнику — відділ по роботі з клієнтами. Канцелярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Повторні документи включаються у папку документа. Нумерація документів за індексом наскрізна. Зареєструвати три документа — два первинних і один документ-відповідь. Первинні документи мають бути зареєстровані за двома індекса- ми — листи громадян (ЛГ) і пропозиції клієнтам (ПК). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів визначити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 11) Робота виконується у підсистемі Решения и распоряже-ния. Підрозділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Ін-ший підрозділ у словнику — відділ маркетингу. Канцелярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Відповіді включаються у папку доку-мента. Нумерація документів за індексом групова. Зареєструвати три документа — два первинних і один документ-відповідь. Пер-винні документи мають бути зареєстровані за двома індексами — ініціативні документи (І), розпорядження (Р). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів ви-значити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 12) Робота виконується у підсистемі Служебная корреспон-денция. Підрозділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Інший підрозділ у словнику — відділ кадрів. Канцелярія має пра-во розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Повторні документи включаються у пап-ку документа. Нумерація документів за індексом роздільна. Зареєструвати три документа — два первинних і один повторний. Пер¬винні документи мають бути зареєстровані за двома індексами — листування з Міською державною адміністрацією (ДА), листування з контрагентами (ЛК). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів визначити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 13) Робота виконується у підсистемі Письма граждан. Під-розділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Інший під-розділ у словнику — відділ по роботі з клієнтами. Канцелярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Нумерація документів за індексом роздільна. Зареєструвати три первинних документа. Первинні документи мають бути зареєстровані за двома індексами — листи громадян (ЛГ) і скарги громадян (СГ). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів визначити самостійно, виходячи з інших умов за-вдання. 14) Робота виконується у підсистемі Решения и распоряже-ния. Підрозділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Ін-ший підрозділ у словнику — фінансовий відділ. Канцелярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Повторні документи включаються у папку документа. Нумерація документів за індексом роздільна. Зареєструвати три документа — два первинних і один повторний. Первинні документи мають бути зареєстровані за двома індексами — ініціативні документи (І), розпорядження (Р). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів докумен¬тів визначити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 15) Робота виконується у підсистемі Служебная корреспон-денция. Підрозділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Інший підрозділ у словнику — відділ маркетингу. Канцелярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Відповіді включаються у папку документа. Нумерація документів за індексом групова. Зареєструвати три документа — два первинних і один документ-відповідь. Первинні документи мають бути зареєстровані за двома індексами — листування з Міською державною адміністрацією (ДА), листування з контрагентами (ЛК). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів визначити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 16) Робота виконується у підсистемі Письма граждан. Під-розділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Інший під-розділ у словнику — відділ по роботі з клієнтами. Канцелярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші під-розділи та контролю їх виконання. Повторні документи вклю-чаються у папку документа. Нумерація документів за індексом групова. Зареєструвати три документа — два первинних і один повторний. Первинні документи мають бути зареєстровані за двома індексами — листи громадян (ЛГ) і скарги громадян (СГ). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту рекві-зитів документів визначити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 17) Робота виконується у підсистемі Решения и распоряже-ния. Підрозділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Ін-ший підрозділ у словнику — відділ по роботі з клієнтами. Канце-лярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Нумерація документів за індексом наскрізна. Зареєструвати три первинних документа. Перв- инні документи мають бути зареєстровані за двома індексами — ініціативні документи (І), розпорядження (Р). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів ви-значити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 18) Робота виконується у підсистемі Служебная корреспон-денция. Підрозділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Інший підрозділ у словнику — фінансовий відділ. Канцелярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Повторні документи включаються у папку документа. Нумерація документів за індексом групова. За-реєструвати три документа — два первинних і один повторний. Первинні документи мають бути зареєстровані за двома індекса-ми — листування з Міською державною адміністрацією (ДА), листування з контрагентами (ЛК). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів визначити са-мостійно, виходячи з інших умов завдання. 19) Робота виконується у підсистемі Письма граждан. Під-розділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Інший під-розділ у словнику — відділ маркетингу. Канцелярія має право роз¬силання карток документів всіх типів в інші підрозділи та ко-н¬тролю їх виконання. Відповіді включаються у папку документа. Нумерація документів за індексом роздільна. Зареєструвати три документа — два первинних і один документ-відповідь. Первинні документи мають бути зареєстровані за двома індексами — листи громадян (ЛГ) і скарги громадян (СГ). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів визначити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 20) Робота виконується у підсистемі Решения и распоряже-ния. Підрозділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Ін-ший підрозділ у словнику — відділ кадрів. Канцелярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та ко-н¬тролю їх виконання. Повторні документи включаються у папку документа. Нумерація документів за індексом групова. Зареєст-рувати три документа — два первинних і один повторний. Пер-винні документи мають бути зареєстровані за двома індексами — ініціативні документи (І), розпорядження (Р). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів ви-значити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 21) Робота виконується у підсистемі Служебная корреспон-денция. Підрозділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Інший підрозділ у словнику — відділ по роботі з клієнтами. Кан-целярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Нумерація документів за індексом наскрізна. Зареєструвати три первинних документа за двома індексами — листування з Міською державною адмініст-рацією (ДА), листування з контрагентами (ЛК). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів ви-значити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 22) Робота виконується у підсистемі Письма граждан. Під-розділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Інший під-розділ у словнику — відділ по роботі з клієнтами. Канцелярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Повторні документи включаються у папку документа. Нумерація документів за індексом наскрізна. Зареєструвати три документа — два первинних і один повторний. Первинні документи мають бути зареєстровані за двома індексами — листи громадян (ЛГ) і пропозиції клієнтам (ПК). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів визначити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 23) Робота виконується у підсистемі Решения и распоряжения. Підрозділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Інший підрозділ у словнику — відділ маркетингу. Канцелярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Відповіді включаються у папку документа. Нумерація документів за індексом роздільна. Зареєструвати три документа — два первинних і один документ-відповідь. Первинні документи мають бути зареєстровані за двома індексами — ініціативні документи (І), розпорядження (Р). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів визначити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 24) Робота виконується у підсистемі Служебная корреспон-денция. Підрозділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Інший підрозділ у словнику — відділ кадрів. Канцелярія має пра-во розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Повторні документи включаються у пап-ку документа. Нумерація документів за індексом наскрізна. Заре-єструвати три документа — два первинних і один повторний. Пер- винні документи мають бути зареєстровані за двома індекса¬ми — листування з Міською державною адміністрацією (ДА), лис-тування з контрагентами (ЛК). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів визначити самостій-но, виходячи з інших умов завдання. 25) Робота виконується у підсистемі Письма граждан. Під-розділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Інший під-розділ у словнику — відділ по роботі з клієнтами. Канцелярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Нумерація документів за індексом групова. Зареєструвати три первинних документа. Первинні документи мають бути зареєстровані за двома індексами — листи громадян (ЛГ) і скарги громадян (СГ). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів визначити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 26) Робота виконується у підсистемі Решения и распоряже-ния. Підрозділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Ін-ший підрозділ у словнику — відділ маркетингу. Канцелярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Повторні документи включаються у папку документа. Нумерація документів за індексом групова. За-реєструвати три документа — два первинних і один повторний. Первинні документи мають бути зареєстровані за двома індекса-ми — ініціативні документи (І), розпорядження (Р). Типи доку-ментів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів докуме-н¬тів визначити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 27) Робота виконується у підсистемі Служебная корреспон-денция. Підрозділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Інший підрозділ у словнику — відділ кадрів. Канцелярія має пра-во розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Відповіді включаються у папку докумен-та. Нумерація документів за індексом роздільна. Зареєструвати три документа — два первинних і один документ-відповідь. Пер-винні документи мають бути зареєстровані за двома індексами — листування з Міською державною адміністрацією (ДА), листу-вання з контрагентами (ЛК). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів визначити самостій-но, виходячи з інших умов завдання. 28) Робота виконується у підсистемі Письма граждан. Під-розділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Інший під-розділ у словнику — відділ по роботі з клієнтами. Канцелярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Повторні документи включаються у папку документа. Нумерація документів за індексом роздільна. Зареєструвати три документа — два первинних і один повторний. Первинні документи мають бути зареєстровані за двома індексами — листи громадян (ЛГ) і скарги громадян (СГ). Типи докумен¬тів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів визначити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 29) Робота виконується у підсистемі Решения и распоряже-ния. Підрозділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Ін-ший підрозділ у словнику — фінансовий відділ. Канцелярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Нумерація документів за індексом групова. Зареєструвати три первинних документа. Первинні до-кументи мають бути зареєстровані за двома індексами — ініціа-тивні документи (І), розпорядження (Р). Типи документів — вхід-ний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів визначити самостійно, виходячи з інших умов завдання. 30) Робота виконується у підсистемі Служебная корреспон-денция. Підрозділ, для якого встановлюється БД, — канцелярія. Інший підрозділ у словнику — відділ маркетингу. Канцелярія має право розсилання карток документів всіх типів в інші підрозділи та контролю їх виконання. Відповіді включаються у папку документа. Нумерація документів за індексом роздільна. Зареєструвати три документа — два первинних і один повторний. Первинні документи мають бути зареєстровані за двома індексами — листування з Міською державною адміністрацією (ДА), листування з контрагентами (ЛК). Типи документів — вхідний (вх) і вихідний (вих). Решту реквізитів документів визначити самостійно, виходячи з інших умов завдання. Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи До початку виконання лабораторної роботи необхідно вивчи-ти матеріал теми № 4, зокрема питання 1—4 (див. розділ 2), та ознайомитись з п. 1 методичних вказівок, наведених нижче. Без-посередньо під час виконання лабораторної роботи слід керува-тись вказівками у такій послідовності: — завантаження системи — пункт 2; — установка нової бази даних (зміна настроювань) — пункт 3; — реєстрація документів — пункт 4; — постановка документа на контроль — пункт 4.3; — формування списку розсилки документів — пункт 4.5; — введення відомостей про виконання документа — пункт 4.3; — формування звітних форм і довідок — пункт 6. У пункті 5 описані способи пошуку документів. До цього ма-теріалу звертатися за необхідністю. Курсивом у тексті методич-них вказівок виділено пункти меню, тексти повідомлень, назви полів та інші елементи інтерфейсу системи DIS:class. 1. Загальні відомості. Програмний комплекс DIS:class (продукт серії «Золушка») включає три складові: — Письма граждан — програма призначена для автоматиза-ції реєстрації, оброблення та контролю виконання листів і звер-нень громадян; — Решения и распоряжения — програма призначена для ав-томатизації реєстрації, обробки і контролю виконання організа-ційно-розпорядчих документів (рішень, розпоряджень, наказів, протоколів і т. ін.) і пов’язаного з ним листування. Характерною рисою такого роду документів є наявність в них окремих пунктів (питань), щодо кожного з яких встановлюються свій термін ви-конання і виконавець. Контроль виконання документів ведеться за цими пунктами; — Служебная корреспонденция — програма призначена для автоматизації реєстрації, обробки і контролю виконання службо-вої кореспонденції. Програмний комплекс забезпечує: — реєстрацію вихідної і вхідної пошти в стандартній багато-рівневій картці; — реєстрацію супровідних документів, прикріплених до ос-новного документа; — реєстрацію вторинних документів (наприклад, відповідей); — реєстрацію повторних документів на один номер з первин-ним документом; — пошук будь-якого документа за будь-яким відомим атрибутом або набором атрибутів, зокрема контекстний пошук за зміс- том (назвою) документа; — контроль виконавської дисципліни по заданому інтервалу часу і по виконавцях; — видачу нагадувань про контрольні документи і терміни їх-нього виконання; — підготовку довідок, зведень і списків по всьому обсягу до-кументів, по тематичних рубриках і т. ін.; — формування історії руху документів; — організацію доступу до електронних копій документів; — розподіл прав доступу між виконавцями і підрозділами під час реєстрації і контролю виконання документів. Програма Решения и распоряжения додатково забезпечує реєстрацію і контроль кожного пункту документа окремо. Робота комплексу DIS:class основана на принципах форму-вання на кожний документ, що контролюється, реєстраційно-контрольної картки (РКК) і відображення у ній ходу виконання документа. Під час розсилки документа на виконання у підлеглі підрозділи в системі створюються копії реєстраційно-контроль-них карток, які автоматично направляються в ці підрозділи-виконавці, і в них відбивається хід виконання документа в цьому підрозділі. Доступ до копій реєстраційно-контрольних карток (на перегляд) забезпечує наскрізний контроль виконання документа по всіх підрозділах. У системі прийнятий наступний розподіл документів по ви-дах, що враховується при створенні РКК: — первинний — документ з певного питання, який реєстру-ється вперше; — повторний — документ, який містить повторне звернення однієї і тієї ж організації з того самого питання протягом року, або той самий документ із супровідними документами з різних організацій. Для визначення повторності документа у системі можна скористатися засобами пошуку документів за темою, наз- вою організації, інтервалом дат і т. ін. Також передбачено ав- томатичну перевірку на повторність номера під час реєстрації нового документа. Якщо в базі даних вже є документ з таким но-мером (поля Номер исх., Номер сопр.), видається попереджен- ня, яке має інформаційний характер і нічим не обмежує корис- тувача; — пункт — частина організаційно-розпорядчого документа, який відповідає за окреме питання і має самостійний контроль-ний термін і виконавців (передбачений у модулі Решения и рас-поряжения). Документи даного виду в демо-версії не представ-лені; — вихідна відповідь — документ, який відсилається з органі-зації у вигляді відповіді, запиту або доручення на виконання ін-шого документа (первинного, повторного, пункту, вхідної відпо-віді); — вхідна відповідь — документ, який надійшов в організацію у вигляді відповіді або службового листування на виконання ін-шого документа (первинного, повторного, пункту, вихідної від-повіді); — супровідний — документ, прикладений до первинного або повторного документа і присланий з іншої організації; — доручення — документ, який містить доручення для конк-ретного виконавця. Первинний документ, пункти до нього (у розпорядчого доку-мента), відповіді на документ та його пункти, супровідні та пов-торні документи складають «стос» документів з визначеного пи-тання, де документи зображені у вигляді «дерева» — визначаються «документи-батьки» і пов’язані з ними «документи-на¬щадки», що визначає і зв’язок їхніх реєстраційних карток між собою. Такий зв’язок реєстраційних карток організується при ре-єстрації документів, а структуровані реєстраційні номери до-кументів дають змогу визначити вид документа і місце його ре-єстрації. Для умовного поділу користувачів системи на реєстраторів, секретарів, контролерів тощо адміністратором системи кожному користувачу встановлюються відповідні індивідуальні права до-ступу до документів. Ці права регулюють можливості перегляду документів підрозділів, реєстрації нових документів, доступу до карток документів та їхніх окремих полів при коригуванні інфор-мації, розсилки документів. Для працівників канцелярії, які здійснюють тільки реєстрацію вхідних і вихідних карток, як правило, встановлюються права на перегляд карток усіх підрозділів, заведення нових реєстраційних карток, розсилання реєстраційних карток та коригування всіх по-лів, за винятком поля Дата исполнения. Для осіб, які контролюють виконання документів, як правило, встановлюються права на перегляд карток усіх підрозділів та ко-ригування полів Контроль, Дата контроля, Дата исполнения, Резолюция, Подпись рез., Контролер, Исполнитель. 2. Початок роботи. Запуск програми здійснюється звичайним чином за допомо-гою ярлика на Робочому столі або через послідовність Пуск > Программы > DIS:class > DIS:class > Письма граждан (Реше-ния и распоряжения або Служебная корреспонденция). Після за-пуску програма деякий час перевіряє наявність коду реєстрації програми у базі даних. УВАГА! Оскільки лабораторна робота проводиться на основі демонстраційної версії програми, цей про-цес може тривати до хвилини. Під час першого запуску система видає запит такої форми: У разі вибору ствердної відповіді Yes автоматично відкрива-ється вікно Установка новой базы данных, в якому слід вико-нати всі необхідні настроювання (див. п. 3) перед продовженням роботи (див. нижче). Вибір відповіді No означає, що система не буде завантажуватись. Для початку роботи з програмою необхідно вказати реєстра-ційне ім’я користувача і ввести індивідуальний пароль. УВАГА! При набиранні пароля зважайте на розкладку клавіатури і регістр символів, що вводяться (система розрізняє великі й малі літери). При першому запуску програми слід вибрати користувача Администратор, який має повні права на всі дії. Вхід в систему при цьому здійснюється без пароля. Іншим користувачам встановлюється пароль, за яким система визначає сукупність документів, до яких їм буде надаватись до-ступ, і встановлює права на їх перегляд або редагування: — повні права на всі дії — реєстрацію нових документів, ко-ригування будь-яких зареєстрованих документів, закриття доку-ментів (зняття з контролю); — тільки перегляд документів; — перегляд і можливість коригування документів; — зміна розмітки пунктів, відповідей, повторних, супровід-них документів. Доступ може бути дозволений як до всіх документів, так і тільки до їх частини, що відноситься до конкретного підрозділу виконавця. При обмеженні тих чи інших прав доступ користува-ча до відповідних документів (їх частин) буде заборонений. Пра-ва користувача можна перевірити, вибравши Файл > Настрой-ки..., закладка Пользователи. Про параметри настроювань користувачів та реєстрацію нових користувачів див. п. 3.4. Панель інструментів основного вікна програми містить такі піктограми: — вихід з програми; — виведення на друк; — вирізати фрагмент тексту; — копіювати фрагмент тексту; — вставити фрагмент тексту; — виклик картки для реєстрації нового первинного доку-мента; — пошук документа за реєстраційним номером; — виклик деревоподібної схеми папки документів з пи-тання; — пошук документів; — допомога. 3. Настроювання системи. Настроювання системи виконується для врахування специфі-ки роботи з документами конкретної організації — принципів роботи і розподілу функцій між підрозділами та співробітниками, традицій або вимог керівництва. Під час першого запуску системи автоматично з’являється вікно Установка новой базы данных. Для зміни настроювань слід вибрати Файл > Настройки... При цьому з’явиться одне з двох вікон: — Изменение настроек базы данных — з’являється, якщо вхід у систему відбувся на правах адміністратора. Це вікно збіга-ється за формою з вікном Установка новой базы данных, робо-ту у ньому описано нижче; — Изменение настроек пользователя — з’являється, якщо вхід у систему відбувався під ім’ям користувача, який не має прав адміністратора. У цьому вікні доступна тільки частина полів вікна Изменение настроек базы данных. Настроювання полягає у послідовній установці параметрів кожної з підсистем у спеціальній формі — таблиці настроювань, закладки якої надають доступ до тих чи інших параметрів. 3.1. Настроювання словника підрозділів. Функції додавання, зміни і видалення значень із словника під-розділів надаються тільки адміністратору системи і виконуються ним під час настроювання бази даних. Для цього слід вибрати Файл > Настройки..., закладка Подразделения. У цьому словнику перелічуються підрозділи, які використо-вують програмний комплекс. До його складання слід підготувати структурну схему з указівкою потоків інформації (пересилання карток) між ними, а також: — визначити номенклатурні коди і назви всіх підрозділів; — встановити коди і назви підрозділів, які будуть відправляти картки; — встановити коди і назви підрозділів, які будуть приймати картки; — визначити поля, значення яких будуть передаватися з кож-ного підрозділу в кожен підрозділ. Під час установки нової бази даних список підрозділів порож-ній. Щоб змінити або видалити підрозділ зі списку, необхідно по-передньо клацнути по ньому лівою кнопкою миші, а потім нати-снути відповідну кнопку. У вікні Добавление нового подразделения (аналогічне вікно — Изменение настроек подразделения) на закладці Основные мож- на встановити такі параметри: — Подразделение — текстове поле, куди безпосередньо з клавіатури заноситься код підрозділу, прийнятий в організації; — Название — текстове поле, куди безпосередньо з клавіату-ри заноситься повна назва підрозділу; — Код доступа — унікальний (внутрішньосистемний) номер підрозділу. Цей код при додаванні нового підрозділу формується автоматично — на одиницю більший, ніж максимальний код у вже існуючих підрозділів. За необхідності його можна ввести безпосередньо з клавіатури. Припускається тільки цифрове зна-чення в межах від 1 до 255; — Рассылка в подразделение — встановлений прапорець надає підрозділу право створення дублікатів і розсилання картки відповідного типу згідно зі списком включених підрозділів (див. п. 4.5); — Отправка в подразделение — встановлений прапорець на-дає право підрозділу на фізичне перенесення картки відповідного типу з бази даних даного підрозділу (підрозділу, до якого прив’язано базу даних, що настроюється) у базу даних підрозді-лу, на яке йде настроювання; — Контроль хода выполнения в подразделении — встановле-ний прапорець у даному полі дає можливість відновлення полів карток-дублікатів відповідно до змін, внесених у відправлені карт¬ки в підрозділі, що настроюється, а також їхнє подальше розсилання, тобто відображення роботи над документом у підрозділі; — Включение карточек в папку подразделений — формує права, що визначають типи карток (відповідно до встановленого прапорця), доданих у підрозділі, що настроюється, до відправле-ної картки, які будуть прийматися картками-дублікатами в базі даних даного підрозділу. Закладка Прием словарей в подразделении відкриває таблицю з полями прапорців, кожне з яких позначено назвою відповідного словника і назвою словникового поля в картці документа (остан-нє наводиться у лапках). Встановлений прапорець у полі означає, що в базу даних даного підрозділу разом із карткою документа із бази даних підрозділу, що настроюється, буде пересилатися відповідне цьому полю словникове значення, і дане значення бу-де включено в словник. Із додаванням нового підрозділу всі поля за замовчуванням включені. 3.2. Настроювання на роботу з базами даних різних років. Система надає можливість у процесі роботи переходити на новий рік через зміни настроювань бази даних — закладка Годы БД у вікні Изменение настроек базы данных. При цьому ство-рюється база даних нового року у новому підкаталозі. Словники у нову базу даних копіюються з бази даних поточного року (рік, встановлений при вході в настроювання). З установкою нової ба-зи даних список років порожній. Натисканням кнопки Добавить або Изменить викликають вік-на, відповідно, Добавление нового года та Изменение настроек года БД, які однакові за формою, за винятком того, що з додаванням нового року групове поле радіокнопок Нумерация по индексу за замовчуванням не заповнено, а всі поля прапорців групи Копирование словарей включені. Для БД кожного року встановлюють такі параметри: — База данных документов — текстове поле, куди автомати-чно заноситься значення року, на одиницю більше за найбільше значення року у робочій області (або поточне значення, якщо ба-за даних порожня); — Нумерация по индексу — поле радіокнопок, яке визначає один із трьох можливих способів присвоєння порядкового номе-ра за індексом (про індекс та реєстраційний номер див. п. 4.3): 1) Сквозная — порядковий номер картки нового документа, що реєструється, на одиницю більше порядкового номера остан-нього зареєстрованого документа без урахування індексу цього документа, наприклад, П1-100/7, П2-101/7, П1-102/7; 2) Групповая — порядковий номер картки нового документа, що реєструється, визначається з урахуванням першого символу індексу, який визначає розбивку всіх індексів на групи. Всередині кожної групи нумерація наскрізна, а між групами — роздільна. Наприклад, П1-100/7, Р1- 100/7, П2-101/7, Р2-101/7; 3) Раздельная — порядковий номер картки нового документа, що реєструється, на одиницю більше порядкового номера остан-нього зареєстрованого документа, який має той самий індекс. Наприклад, П1 100/7, П2-100/7, П1-101/7, П2-101/7. За відсутності настроювання порядку нумерації реєстрація документів неможлива. Змінювати спосіб нумерації у процесі роботи з системою не рекомендується, оскільки при цьому можливе некоректне присвоєння номера під час реєстрації нового документа. — Разрешена отправка карточек — встановлений прапорець визначає включення даного року в процес відправлення карток програмами експорту/імпорту. Закладка Копирование словарей відкриває таблицю з полями прапорців, кожне з яких позначено назвою відповідного словника і назвою словникового поля в картці документа (останнє наво-диться у лапках). Встановлений прапорець у полі означає, що в базу даних року, що додається, буде скопійований відповідний словник з бази даних поточного року. 3.3. Основні настроювання. Вікно основних настроювань виводиться після вибору заклад-ки Основные у вікні Изменение настроек базы данных. У цьому вікні можна встановити такі параметри: — Название БД — умовне найменування, що висвітлюється як заголовок програми у верхній частині вікна. Поле є текстовим, тому для його коригування досить зробити його активним і внес-ти необхідні зміни безпосередньо з клавіатури; — Рабочая область — каталог, в якому розміщено каталоги і файли конфігурації даної підсистеми комплексу, бази даних до-кументів різних років цієї підсистеми, файли словників та елект-ронних копій документів тощо. Поле містить повну специфіка-цію цього каталогу, є обов’язковим і незмінним для даного настроювання підсистеми. Значення поля встановлюється авто-матично під час першого запуску програми. У системі існує можливість одночасної експлуатації кількох груп баз даних одного функціонального призначення з різними тематичними напрямами, з окремими базами усередині кожної групи для кожного року. Для цього необхідно створити робочі області для кожної з цих груп; — БД подразделения — установка підрозділу для бази даних. Поле є словниковим. Спочатку словник для даного поля є порож-нім (про його заповнення див. п. 3.1). Після вибору підрозділу для бази даних (для цього слід натиснути кнопку між двома час-тинами даного поля, вибрати потрібний підрозділ у словнику, що відкриється, і натиснути кнопку ОК) поле стає недоступним для редагування; — Год БД по умолчанию — установка року, на базу даних якого підсистема щораз буде настроюватись при завантаженні. Поле є обов’язковим. Потрібний рік вибирають зі списку, що ви-падає. При першому запуску програми список містить єдине зна-чення — поточний рік. Зміст списку можна змінити, вибравши закладку Годы БД (див. п. 3.2); — Включити в реєстраційний номер підрозділи — визначає структуру реєстраційного номера — при встановленому пра- порці до реєстраційного номера буде доданий запис виду «код підрозділу-одержувача/код підрозділу-відправника». Наприклад, 25-100/7-0-(0)-0 01/02, де 01 — код підрозділу, якому при-значений документ, 02 — код підрозділу, де він був зареєстро-ваний (див. також п. 4.3); — Предупреждать повтор «Номер» — при встановленому прапорці у процесі реєстрації первинного (повторного) докуме-нта відбувається автоматичний пошук за полем Номер. Якщо документ з номером, що вводиться, вже зареєстровано, то вида-ється повідомлення з указівкою реєстраційного номера знайденої картки; — Предупреждать повтор «Номер сопр» — при встановле-ному прапорці у процесі реєстрації первинного (повторного) до-кумента відбувається автоматичний пошук за полем Номер сопр. Якщо серед зареєстрованих документів є такий, що має номер документа, який реєструється, то видається відповідне повідом-лення; — Установка дати контролю — якщо вибраний варіант Д. регистрации або Д. сопроводит., з’являється додаткове поле для введення кількості днів. При цьому автоматично встановлю-ватиметься дата контролю документа — визначена кількість днів буде додаватись до дати реєстрації (або до дати супровідного документа), а результат буде записуватись у поле Дата контроля. У подальшому його можна відкоригувати; — Заголовок «Бегунков» — текстове поле, де визначаються два рядки заголовка «бігунків» — внутрішніх супровідних доку-ментів, що приколюються до оригіналу документа. У них вказу-ються відповідальні виконавці, резолюції, прізвища осіб, що під-писали резолюції, реєстраційні номери документів і терміни контролю. Рядки полів прокручуються на екрані у віконці для одного рядка. 3.4. Настроювання користувачів. Вікно настроювань користувача виводиться після вибору за-кладки Пользователи у вікні Изменение настроек базы данных — до списку можна додати нове значення, видалити або змінити існуюче. Додавання і коригування відбувається у вікнах аналогічної форми. У вікні Изменение настроек пользователя можна вста-новити такі параметри: — Фамилия — прізвище або ім’я користувача, за яким буде відбуватись його ідентифікація під час входу в програму. Дане поле текстове і заповнюється з клавіатури. Це поле є обов’язковим; — Подразделение — визначення підрозділу користувача. Поле є словниковим — для вибору потрібного підрозділу слід натис¬нути на кнопку між двома частинами даного поля і вибрати потрібний підрозділ зі списку (про роботу з цим списком див. п. 3.1). При вказівці конкретного підрозділу користувач за замов-чуванням буде працювати з документами свого підрозділу, але за необхідності зможе переглядати документи інших підрозділів (за наявності відповідних прав); — Перегляд карток усіх підрозділів — поле визначає права перегляду документів. Установлений прапорець дає змогу пере-глядати картки документів усіх підрозділів, але права, що вста-новлюються нижче, поширюються тільки на картки підрозділу користувача. За відсутності підрозділу користувача дане поле заповнене і недоступне для редагування; — Добавление «Первичного» документа — поле, яке встановлює право на реєстрацію (додавання) нового первинного докумен- та. З установленням цього прапорця автоматично встановлюється прапорець у полі Первичные групи полів Корректировка кар- точек; — Корректировка карточек — група полів, кожне з яких ви-значає права доступу до полів відповідної картки документа. При встановленому прапорці користувачу доступне додавання (крім Первичных) або зміна даних. Інакше користувач зможе тільки переглядати документи. Група настроювань працює тільки для документів зазначеного підрозділу, якщо він обраний; — Рассылка карточек — група полів, кожне з яких визначає права користувача на розсилання відповідних карток у пов’язані підрозділи. При встановленому прапорці користувачу під час ре-єстрації карток надається можливість їх безпосереднього копію-вання та розсилання за списком доступних підрозділів. Кожне поле даної групи доступне для редагування, якщо прапорець вста¬новлено в аналогічному полі групи Корректировка карто-чек; — Особые права: Права администратора — встановлений прапорець надає користувачеві права адміністратора бази даних; — Удаление словарных значений — встановлений прапорець надає користувачеві право на видалення значень зі словників, що відповідають словниковим полям карток документів; — Удаление карточек — при встановленому прапорці корис-тувач має право на видалення карток документів зазначеного підрозділу, якщо він вказаний; — Пароль — текстове необов’язкове поле. Зазначений пароль необхідно буде вводити для входу в систему під ім’ям даного користувача. Після вибору закладки Дополнительные можна встановити та-кі параметри: — Доступ к полям — група полів, які при встановленому прапорці надають право користувачу на коригування відповідних полів у картках документів; — Закрывать запрос Р. номера — поле прапорців, що визна-чає появу форми для пошуку документів за реєстраційним номе-ром (див. п. 5.1). Встановлений прапорець означає, що після зна-ходження одного документа форма автоматично закривається, а за його відсутності форма з’являється поверх знайденого доку-мента. Останній варіант зручний, якщо необхідно висвітити на екрані кілька карток; — Подсказывать Р. номер — встановлений прапорець озна-чає, що поля форми для пошуку документів за реєстраційним но-мером (див. п. 5.1) будуть за замовчуванням заповнені реєстра-ційним номером останнього зареєстрованого документа, а за відсутності прапорця всі поля форми (за винятком року і поля Подразд.) будуть порожніми або заповненими нулями; — Ускоренный поиск документов — поле прапорців, яке ви-значає спосіб пошуку документів (див. п. 5). При встановленому прапорці пошук буде відбуватися в прискореному варіанті, але при цьому користувач буде змушений чекати закінчення вико-нання операції, щоб виконати які-небудь інші дії в системі. За відсутності прапорця пошук відбувається повільніше, але корис-тувач може в цей час виконувати інші дії у системі; — Индексный поиск «Кл. слова» — встановлений прапорець надає можливість здійснювати пошук документів за ключовими словами не тільки за контекстом, але і за внутрішнім індексом, що означає пошук за першими 12 символами, зазначеними на початку цього поля; інші символи, зазначені в даному полі, до уваги не беруться. Спосіб введення значення в поле (із словника або вручну) не суттєвий. Кнопка Регистрация призначена для встановлення для корис-тувача права реєстрації документів — відбувається автоматичне заповнення необхідних полів прапорців. Кнопка Просмотр призначена для встановлення для користу-вача права перегляду документів — відбувається автоматичне очищення необхідних полів прапорців. УВАГА! Настроювання користувачів слід виконувати дуже уважно, щоб не позбавити себе прав адміністратора (не знищити користувача з правами адміністратора). Якщо настроювання виконує користувач, який не має прав адміністратора, то у вікні Изменение настроек пользователя, на закладці Основные для коригування доступне лише поле Пароль, а на закладці Дополнительные — поля Закрывать запрос Р. номера та Ускоренный поиск документов. 3.5. Визначення програм перегляду файлів оригіналів доку-ментів. У програмі існує можливість «прив’язки» файла-оригіналу до-кумента, що реєструється, до РКК цього документа. У процесі при¬в’язки створюється копія файла-оригіналу, яка розміщується в спеціальному підкаталозі робочої області (GR_DBnnn, де nnn — номер підкаталогу) і має унікальне ім’я (наприклад, 2B000044.DOC), в якому дві перші позиції визначають номер файла в підкаталозі, а решта — внутрішній номер картки з незначущими нулями. Для копії файла встановлюється атрибут Только чтение (тільки чи-тання). Розширення імені копії файла відповідає розширенню імені файла-оригіналу і визначає програму перегляду цього фай-ла. Визначення програми перегляду файла за його розширенням здійснюється у такій послідовності. Спочатку шукається програ-ма, визначена адміністратором системи на вкладці. Якщо її не знайдено, то система шукає програму у списку стандартних засобів Wіndows. Якщо програма відсутня і у стандартних засобах, видається повідомлення про неможливість перегляду файла. Для переходу до списку програм перегляду оригіналів необ-хідно у вікні Изменение настроек базы данных вибрати заклад-ку Оригиналы. Під час установки нової бази даних список програм перегляду оригіналів порожній. Для додавання нової програми слід натиснути кнопку Доба-вить і задати такі параметри: — Расширение файлов-оригиналов — визначає розширення файла-оригіналу, за яким буде визначатись програма перегляду. Це текстове поле (із трьох символів) заповнюється вручну; — Программа просмотра оригинала — визначає шлях і назву програми перегляду. За допомогою кнопки, розташованої праворуч від даного поля, можна викликати стандартне діалогове вікно вибору файла програми, що виконується. Поле також можна заповнити вручну. В останньому випадку слід зважати на те, що програма не робить перевірку на наявність зазначеного файла програми; — Параметры запуска — визначаються необов’язкові па-раметри, що будуть передаватися програмі в командному ряд- ку запуску після імені файла. Це текстове поле заповнюється вручну; — Использовать при просмотре — якщо прапорець встанов-лений, то при перегляді файла-оригіналу буде запускатися саме ця програма. Інакше при перегляді файла-оригіналу будуть вико-ристовуватися стандартні засоби Wіndows. 4. Реєстрація документів. Для реєстрації нового первинного документа слід вибрати Документы > Новый первичный. У РКК необхідно заповнити набір полів, які характеризують даний документ і містять основну інформацію про нього. Форма РКК програми Письма граждан має такий вигляд: Форма РКК програми Решения и распоряжения має такий вигляд: Форма РКК програми Служебная корреспонденция має та-кий вигляд: Про реєстрацію документів інших типів див. п. 4.4. 4.1. Типи полів у картках документів. Поля в електронних картках документів можуть бути таких типів: — цифрове — містить цілі числа і складається тільки з цифр, таке поле заповнюється безпосередньо з клавіатури; — текстове — містить текст у довільній формі й складається з букв, цифр, розділових знаків і т. ін., поле заповнюється безпосередньо з клавіатури; — словарне — містить текст, що заноситься шляхом вибору відповідного значення зі словника. Поля цього типу позначені кнопкою виклику словника справа від поля, наприклад або спеціальним значком аналогічної форми зліва від поля, наприклад . В останньому випад-ку словник викликається після набору декількох перших симво-лів у полі (можливо, одного) і натискання клавіші Tab або Enter. Про роботу зі словниками див. п. 4.2. У вікні словника значення відображаються відсортованими за абеткою, при цьому іноді во-ни доповнюються поясненнями. Наприклад, у списку присутні код і назва тематичної рубрики — вводиться код, а назва наво-диться просто для полегшення пошуку відповідного коду. Якщо відомо, що певне значення вже є у відповідному словнику, то його можна вводити в поле набиранням на клавіатурі. Програма автоматично порівняє його зі списком припустимих значень і, якщо значення цілком збігаються, то слово вводиться, а список не викликається; — словарно-текстове — містить текст у довільній формі та/або текст, що заноситься із списку припустимих значень; — дата — містить календарну дату у форматі dd.mm.yy; вво-дяться тільки цифри, розподільні символи проставляються авто-матично. Якщо користувач ввів тільки день (або день і місяць) у поле типу «дата», то для місяця і року (відповідно, року) система автоматично проставить значення поточної дати. Програма контролює правильність введення даних у цифрові поля і в поля типу «дата». Додатково у деяких таблицях і формах (наприклад, при на-строюванні бази даних, пошуку документів і т. ін.) передбачено поля інших типів, звичних для Windows-подібного інтерфейсу — прапорців, радіокнопок, списків. Переміщення між полями здійснюється або клацанням миші у потрібному полі, або за допомогою клавіші Tab. Поля, заповнені блідим (сірим) кольором, для коригування недоступні. 4.2. Робота зі словниками. Діалогове вікно роботи зі списком припустимих значень — словником — з’являється під час заповнення відповідного поля у РКК документа (див. п. 4.3). Робота з усіма словниками прово-диться однаково, за винятком словника підрозділів (він заповню-ється під час настроювання системи, див. п. 3.1). Для роботи зі словниками кореспондентів і вулиць передбачено спеціальні фо-р¬ми (див. нижче). Ряд списків може доповнюватись і змінюватись користувачем, але з деякими з них, у зв’язку з їх особливою тех-нологічною важливістю, може працювати тільки адміністратор системи. Списки викликаються натисканням кнопки або набиранням у полі реєстраційної картки декількох перших букв слова і натис-канням клавіші Tab або Enter (якщо піктограма не розташована на кнопці). Можливості додавання, зміни і видалення значень зі словника визначаються наявністю відповідних кнопок у діалоговому вікні (див. рис.): — пошук значення у словнику — для всіх списків реалізова-ний «локаторний пошук» — курсор автоматично встановлюється на значенні у списку залежно від введених користувачем почат-кових символів значення. Ці букви вводяться або в поле реєстра-ційної картки, або у вікно запиту списку припустимих значень. Локаторний пошук здійснюється за значеннями, а не за пояснен-нями; — додавання у словник припустимих значень — щоб додати нове значення в словник, необхідно відкрити список припусти-мих значень, натиснути клавішу Іns або клацнути мишею на кно-п¬ці Добавить. У новому вікні слід ввести необхідне значення і натиснути клавішу Enter. Див. нижче у цьому пункті рекомендації щодо заповнення словників; — коригування списку припустимих значень — для виправ-лення помилок слід встановити курсор на рядку, який необхідно відкоригувати, і клацнути мишею на кнопці Изменить або натис- нути сполучення клавіш Ctrl + Enter. Після введення нового зна-чення слід натиснути клавішу Enter. Після цього у словнику ста-рий запис зникне, з’явиться новий, причому його буде розміщено в алфавітному порядку, а у всіх зареєстрованих картках замість старого значення буде проставлене нове. Деякі словники не під-лягають коригуванню і видаленню значень без попередньої пе-ремітки: джерел, типів документа, індексів, тематичних рубрик. Для виконання цієї операції адміністратор має ввести нове зна-чення у словник, перемітити значення, а потім неправильне зна-чення видалити; — видалення значення зі словника — здійснюється тільки ко-ристувачем, який має відповідні права. Для цього необхідно встановити курсор на потрібному рядку і клацнути мишею на кнопці Удалить або натиснути клавішу Delete. Операцію буде виконано після підтвердження необхідності видалення у відпо-відь на запит. Якщо вибране значення використовується в існую-чих РКК, програма видасть повідомлення Це означає, що перед видаленням значення зі словника слід замінити його в усіх РКК, де його вказано, на інше значення. Найзручніший спосіб для виконання цієї процедури — викорис-тання режиму Поиск по набору реквизитов документов (див. п. 5.3). Рекомендується дотримуватись таких правил заповнення сло-в¬ників: — організації — попереду вказується основна назва організа-ції без лапок, а слідом, у разі потреби, організаційно-правова фо-рма господарювання, організація вищого рівня підпорядкування тощо, наприклад, Машинобуд ТОВ; — поля, які містять прізвище та ініціали (Кому, Подпись тощо) — вводиться прізвище в називному відмінку, а за ним іні-ціали, наприклад, Іванов А. А.; — ключові слова — вказуються корені слів, що узагальнено характеризують предмет документа, з пропусками між ними. Якщо надалі передбачається пошук за словосполученням (наприклад, за адресою), то ці слова варто розділяти не пропуском, а спеціальним знаком, наприклад, знаком підкреслення. Наприклад, для документа типу «Про будівництво будинку за адресою вул. Тростянецька, д. 25» можна ввести ключові слова будівництв Тростянецька_25. Додавання і зміна значень у словнику кореспондентів вико-нуються у спеціальній формі — картці кореспондента. Якщо в особистих зверненнях кореспондент (заявник) присут-ній в явному вигляді, то у зверненнях мешканців і колективів та службових листах як кореспондента приймають основного пред-ставника, якому будуть відповідати. Список кореспондентів міс-тить прізвище, ініціали кореспондента та його адресу. Локаторний пошук здійснюється за прізвищами, а не за адре-сами. При виборі потрібного кореспондента зі списку в РКК ав-томатично заповнюються поля Ф.И.О., Адрес, АД. Додавання і зміна значень у словнику вулиць виконуються за допомогою спеціальної форми, яка містить, крім назви вулиці, ще й код одиниці адміністративно-територіального розподілу міста (словникове поле). Ця інформація заноситься при формуванні й коригуванні но-вих елементів словника вулиць за такими правилами: — цифрами позначаються коди районів, вибір яких можливий зі словника, що відповідає полю Разбивка по АД (цей словник викликається при натисканні кнопки, розташованої безпосеред-ньо над полем); — цифрами, буквами і навскісною рискою (/) позначаються номери будинків; — за допомогою тире (—) позначається інтервал будинків; — комою (,) розділяють елементи переліку будинків та їхніх інтервалів; — скороченням п позначають всі парні будинки інтервалу; — скороченням нп позначають всі непарні будинки інтервалу; — крапкою з комою (;) розділяються рядки опису кожного з районів. 4.3. Основні поля РКК. Визначальними полями у картці документа є такі: — ФИО (словникове поле) — прізвище та ініціали кореспон-дента, який надіслав лист. Після вибору кореспондента зі списку в РКК переноситься не тільки прізвище, ім’я, по батькові, а й група полів, що описують його адресу; — Вид (словникове поле) — вид звернення даного кореспон-дента — особисте, від колективу, від мешканців, службове. За замовчуванням поле має значення Личное; — Адрес — поле, що заповнюється автоматично адресою ко-респондента; — АД — поле, що автоматично заповнюється назвою адмініс-тративного розподілу міста (району, області і т. ін.); — Организация (словникове поле) — назва організації у разі колективного звернення; — Источник (словникове поле) — назва останньої організа-ції, яка переслала лист; — Номер сопр. (текстове поле) — номер найбільш важливого супровідного документа; — От (поле типу «дата») — дата найбільш важливого супро-відного документа; — Кому (словникове поле) — прізвище особи, до якої зверну-то листа, або назва організації; — Тип (словникове поле) — тип документа (вхідний, вихід-ний); — Дата рег. (поле типу «дата») — дата реєстрації листа в організації, за замовчуванням — поточна дата; — Індекс/Рег. номер (словникове поле, обов’язкове) — реєст-раційний номер документа. У цьому полі заповнюється тільки ін-декс шляхом вибору зі словника припустимих значень. Словник індексів заповнюється адміністратором системи відповідно до прийнятого порядку діловодства і номенклатури справ в органі-зації (див. п. 4.2). Індекс документа характеризує належність документа до тієї чи іншої смислової групи. Так, документи і відповідні індекси можуть розрізнятися: — за грифом таємності — урядова пошта, для службового користування тощо; — за номером архівної справи, куди надійдуть документи; — за типом організацій, з якими ведеться кореспонденція — листування з організаціями вищого або нижчого рівня підпоряд-кування одного відомства, з комерційними організаціями тощо. Індекси можуть мати як загальне (тобто використовуватись для роботи всіх підрозділів), так і локальне призначення (для ре-єстрації листування в одному підрозділі). Щоб уникнути плута-нини, індекси загального і локального призначення мають відріз-нятись між собою. У структуру реєстраційного номера також входять порядко-вий номер за індексом або за групою індексів (залежно від на-строювань системи), остання цифра року, номер пункту, номери повторного документа і відповіді. Усі ці складові реєстраційного номера присвоюються документу автоматично. Про настроюван-ня структури реєстраційного номера див. п. 3.3. Реєстраційні номери документів підсистеми Решения и распо-ряжения мають таку структуру: Реєстраційні номери документів підсистеми Служебная кор-респонденция мають таку структуру: Порядковий номер документа формується системою автома-тично. Нумерація відбувається або окремо за кожним індексом або наскрізно за всіма індексами. Індекси можуть бути згрупова-ні за першим символом, тоді нумерація буде наскрізною усе- редині групи індексів і роздільною між групами. Нумерація за за-гальними і локальними індексами завжди роздільна. Остання цифра року формується системою автоматично від-повідно до обраної бази даних. Номер пункту, номер повторного документа та номер відпо-віді заповнюються автоматично з визначенням статусу доку- мента. Індекс, порядковий номер і рік допомагають співвідносити документи з одним первинним документом (предметом листу-вання), а індекс і, можливо, рік можуть служити номером справи збереження та архівації оригіналів. У разі розподіленої обробки документів під час реєстрації са-мостійного листування підрозділу-виконавця в додатку до наді-сланої копії картки автоматично формується поле «зарегистри-рованный», яке містить код підрозділу, в якому виконується ре-єстрація документа; — Содержание (словниково-текстове поле) — короткий опис змісту листа; — Тем. рубрика (словникове поле) — код теми, якщо в орга-нізації існує тематичний рубрикатор. Код теми вибирається зі списку припустимих значень. Словник заповнюється адміністра-тором системи; — Ключ. слова (словниково-текстове поле) — визначені на основі досвіду основні слова, які характеризують предмет доку-мента. Ключові слова можна заносити вручну або за допомогою списку припустимих значень; — Подразд. — назва підрозділу, у базі даних якого зберіга-ється електронна картка документа. Під час первинної реєстрації поле заповнюється автоматично; — Дело (текстове поле) — номер папки архівної справи. При введенні в поле тільки букви «д» номер папки присвоюється ав-томатично, він складається з індексу реєстраційного номера та останньої цифри року. Інакше номер не присвоюється або його можна повністю заповнити вручну; — Контроль (поле типу «прапорець») — для постановки до-кумента на контроль слід встановити прапорець у цьому полі; — Контролер (словникове поле) — прізвище контролера; — Дата контроля (поле типу «дата») — дата, до якої документ необхідно виконати, якщо він поставлений на контроль. Залежно від настроювань системи можна автоматично встановлювати конт- рольний термін шляхом додавання певної кількості днів від дати реєстрації або від дати супровідного документа (див. п. 3.3); — Исполнитель (словникове поле) — прізвище виконавця, за-значеного першим у резолюції керівника. За цим прізвищем буде відбуватись контроль виконання документа. Решту виконавців вказують за допомогою форми Рассылка. Якщо такої інформації про інших співвиконавців недостатньо, додаткові відомості мож-на занести у поля форми Поручения з указівкою строків вико-нання доручень. У разі зміни відповідального виконавця реєстра-ційну картку документа коригують — у поле Исполнитель за- мість прізвища колишнього виконавця зі списку припустимих значень заносять нове (здійснюють «перемітку» документа). Та-ким чином, контроль за своєчасним виконанням документа лягає на нового виконавця. У разі необхідності ця операція може вико-нуватись багаторазово. При цьому у формі Рассылка слід зробити додатковий запис про нового виконавця і фактичну дату одер¬жання ним документа. Таким чином можна одержати повний список співробітників, які працювали з документом; — Дата исполнения (поле типу «дата») — дата виконання до-кумента (дата відправлення остаточної відповіді); — Резолюция (словниково-текстове поле) — резолюція, яку наклав керівник; — Подпись рез. (словникове поле) — прізвище керівника, який підписав резолюцію. Для завершення роботи з РКК слід натиснути клавішу Enter або кнопку ОК для збереження картки. Якщо користувач відмов-ляється від реєстрації, слід натиснути Esc, або кнопку Выход. 4.4. Закладки документів. Не виходячи з картки первинного документа, можна перейти до реєстрації пов’язаних з ним повторних документів, відповідей і супровідних документів, доручень, формування розсилок, при-міток. Для цього у діалоговому вікні слід вибрати відповідну за-кладку. Для повернення до картки первинного документа достат-ньо вибрати закладку Карточка. Вікно для роботи зі списком документів практично однакове для всіх закладок і, наприклад, для списку повторних має вигляд, поданий на рисунку. Робота у вікні аналогічна описаній з РКК первинного доку- мента. Слід зазначити, що у супровідного документа може бути будь-яка кількість виконавців і доручень, які додаються за допо-могою кнопки Добавить (див. рис.). Особливості має робота у вік¬ні Рассылка (див. п. 4.5). 4.5. Формування списку розсилки. Список підрозділів, куди автоматично розсилаються картки, — це єдиний список, з якого можна вибрати відразу або послідовно кілька значень. Відповідне вікно відкривається вибором закладки Рассылка у вікні роботи з документами. Робота у цьому вікні має певну специфіку. Текстове поле у вікні містить інформацію про те, в які підроз-діли була розіслана електронна картка того документа, що від-кривається при виборі закладки Карточка. Формування списку автоматичної розсилки здійснюється піс-ля натиснення кнопки Подразделения... У вікні, що з’являється (див. рис.), слід вибрати потрібний підрозділ (можна скористати-ся локаторним пошуком за кодами підрозділів) і натиснути кла-вішу пробіл або клацнути на ньому мишею — відповідний рядок буде виділено синім кольором. Повторне виконання цієї дії ска-сує виділення підрозділу. Після цього за необхідності можна вибрати наступний підроз-діл. Після виділення всіх підрозділів слід натиснути на кнопку Разослать або натиснути на клавішу Enter, що введе обрані зна-чення в поле картки на закладці Рассылка і розмістить їх на за-кладку Разосланы. Кнопка Выделить все (клавіша «+» на клавіатурі) використо-вується для розсилання карток по всіх підрозділах, а кнопка От-менить все (клавіша «–» на клавіатурі) скасовує всі встановлені відмітки. УВАГА! Видалити підрозділ зі списку автоматичної розсилки (скасувати виділення) можна тільки до натискання кнопки Разо- слать. Знищення текстових рядків у полі помилку не виправить. Під час розсилки картка документа автоматично копіюється і розсилається по всіх зазначених підрозділах. Після цього можна вибрати наступні підрозділи і повторити розсилку — у вікні на закладці Рассылочные будуть відсутні коди тих підрозділів, куди розсилку вже було зроблено. Закінчити виконання операції можна, натиснувши кнопку Выход. 5. Пошук документів. 5.1. Пошук документа за його реєстраційним номером. Це найбільш простий і швидкий спосіб пошуку, що особливо важливо за великої кількості документів у базі. Для організації такого пошуку слід вибрати Документы ? Взять по номеру... На екрані з’являється запит такого вигляду: У поле Подраздел. за замовчуванням завантажується номер підрозділу користувача. Пошук, відповідно, буде здійснюватись за документами цього підрозділу. Далі вказується реєстраційний номер документа, що розшуку-ється. У зв’язку з тим, що номер структурований, він вводиться в кілька полів: — індекс документа — можна використовувати список при-пустимих значень; — порядковий номер; — рік необхідної бази даних — за замовчуванням встановле-ний рік поточної бази даних. Якщо необхідно знайти тільки первинний документ, то в на-ступних позиціях нічого не вказується. Якщо необхідно знайти конкретний повторний документ або відповідь, то заповнюються поля повторный та ответ відповідно до структури реєстраційного номера. Перехід між полями здійснюється натисканням клавіші Tab або клацанням миші у потрібному полі. Пошук розпочинається після натискання кнопки ОК. Результатом пошуку в цьому ре-жимі є одна реєстраційна картка (або жодної). 5.2. Робота з папками документів. Для перегляду сукупності документів, що складають одну «папку» (всього листування з певного питання), і реєстраційних карток документів, що входять до складу цієї папки, слід вибрати пошук папки — Документы > Папки… У результаті з’являється запит такого вигляду: У поле Подр. за замовчуванням завантажується номер підрозділу користувача. Пошук, відповідно, буде здійснюватись за докумен- тами цього підрозділу. Введення полів, що складають реєстраційний номер документів, описано у п. 5.1. Якщо не вказувати індекс і номер документа, можна одержати список усіх документів, що знаходяться на виконанні в зазначеному підрозділі. Якщо не вказувати код підрозділу (або за наявності відповід¬них прав змінити значення, встановлене за замовчуванням), мож¬на одержати список документів, що знаходяться на виконанні в підрозділах-виконавцях. Якщо не вводити жодного параметра, виводиться список усіх документів по всіх підрозділах, в які розсилались документи. Поле радіокнопок Режим дає можливість визначити спосіб виведення знайдених папок: — Развернуть — розкривати папки на всі рівні; — Свернуть — згорнути папки до одного рівня — виводяться тільки первинні документи. Щоб одержати список документів, необхідно клацнути ми-шею на відповідній закладці. Під час переміщення курсору по номерах знайдених документів у правій частині екрана висвітлю-ється скорочена картка відповідного документа. Кнопки Просмотр, Изменить та Удалить надають можли-вість перейти до роботи з карткою знайденого документа. 5.3. Пошук за набором реквізитів. Якщо реєстраційний номер документа не відомий або є необ-хідність добірки групи документів, проводять пошук за набором реквізитів: Документы > Поиск... На екрані з’являється запит та- кого вигляду: Практично всі поля реєстраційних карток є пошуковими. Їх найменування та способи заповнення аналогічні описаним у п. 4. Крім цього, можна виконувати контекстний пошук за полями Содержание, Ключевые слова, Резолюция (див. рис.). Контекстний пошук є найтривалішим, тому передбачено до-даткову функцію індексного пошуку за полем Ключевые слова, який можна здійснити за першими 12-ма символами, вказаними на початку цього поля (див. п. 3.4). Спосіб їх введення (зі слов-ника або вручну) не суттєвий. Індексний пошук доцільно прово-дити, коли часто виникає необхідність пошуку документів за ключовими словами певного роду, наприклад, при визначенні повторності документа за адресою, якщо інші реквізити не відо-мі. Для цього під час реєстрації досить цю часто використовува-ну інформацію вказувати на початку поля, послуговуючись для зручності словником. Додатковими опціями для організації пошуку є такі: — Очищать — зі списку знайдених документів будуть вилу-чені всі раніше знайдені документи. Ця опція встановлюється за замовчуванням. Список знайдених документів стає порожнім ав-томатично незалежно від цієї опції за зміни значення у полі Год поиска; — Уточнять — пошук за новим критерієм по документах із вже існуючого списку (аналогічно звичайному «шукати у знайде-ному»). Опція активна, якщо існує список знайдених документів; — Включающий — пошук документа здійснюється тільки за тими критеріями, що зазначені в запиті. Встановлена за замовчу-ванням; — Исключающий — пошук здійснюється за всіма критеріями, крім тих, які зазначені у запиті. Якщо в полі зазначене яке-небудь значення, то будуть знайдені всі документи, що не містять його у даному полі; — Виды документов — за замовчуванням пошук здійснюєть-ся по всій сукупності зареєстрованих документів. За необхідності можна обмежити пошук первинними, повторними документами, відповідями, пунктами або комбінацією цих категорій. Кнопка Сброс призначена для очищення всіх параметрів по-шуку. Пошук відбувається за вибраними опціями, кнопками і за всі-ма реквізитами, зазначеними на обох закладках. До уваги беруться тільки заповнені поля; незаповнені поля мають значення «будь-який». За замовчуванням поле Подр. заповнено кодом підрозділу, в якому працює користувач; за наявності відповідних прав це значення можна змінювати. Значення полів сполучаються між собою зв’язкою «ТА», тоб-то результатом пошуку буде список документів, що задовольня-ють усім заданим реквізитам разом. Для початку пошуку після введення всіх реквізитів і вибору опції слід клацнути мишею на кнопці Поиск або натиснути Ctrl + Enter. У списку знайдених документів існує можливість перегляда-ти, редагувати, друкувати документи, а також подивитися «пап-ку» документа за допомогою відповідних кнопок. Внизу вікна за-значається кількість знайдених документів, окремо вказується кількість невиконаних документів серед знайдених. 6. Звіти і довідки. Для одержання звітно-статистичної інформації щодо зареєст-рованих документів існує два способи: 1) сформувати список знайдених документів (див. п. 5) і ви- брати Файл > Печать... При цьому у формуванні звіту будуть брати участь тільки знайдені документи. У списку, що випадає, слід вибрати потрібну позицію: — Списки — друк списку в тому вигляді, в якому він представ¬лений на екрані; — Карточки — друк за даним списком реєстраційних карток документів; — Бегунки — друк спеціальних записок, що їх зазвичай при-колюють до оригіналу документа. Вони містять відомості про виконавця документа, резолюцію керівництва, прізвище особи, яка підписала резолюцію, реєстраційний номер документа і тер-мін контролю. Форма бігунків настроюється адміністратором си-стеми (див. п. 3.3); — Журналы, Сводки, Справки, Поступление, Реестры доку-ментов — друк знайдених документів у вигляді звітних шабло-нів (див. нижче); 2) через пункт головного меню Отчеты вибрати необхідний звіт або довідку. На екрані з’явиться запит із закладками можли-вих варіантів звітів. У запиті поточний підрозділ, рік та інтервал дат реєстрації з початку року по поточне число встановлені за замовчуванням, однак їх можна змінити. Також можна вказати додаткові параме-три формування звіту (наприклад, спосіб сортування документів усередині звіту) і задати критерії добору документів (наприклад, указівкою конкретних значень полів). Формуються такі довідки і звіти (їх форми наведено у дод. 1): — Журналы — містять короткі зведення про документи і ви-користовуються в роботі зі службою експедиції, архівом, для зві-р¬ки даних з обробки документів; — Сводки — короткі зведені таблиці, які містять загальну кі-ль¬кість документів, що відповідають певному досить простому критерію (виконаних або невиконаних, виконаних вчасно або з порушенням терміну), та загальну кількість всіх зареєстрованих документів; — Справки — добірки документів за певною умовою (неви-конані документи за зазначений період дат реєстрації, із указів-кою конкретної кількості днів до дати контролю і т. ін.); — Поступление — короткі зведення про документи, що вико-ристовуються в роботі зі службою експедиції, архіву, для визна-чення кількості документів, що надходять в організацію за визна-чений період (рік, квартал, один день). Після закінчення формування звітної форми на екран виво-диться вікно попереднього перегляду, в якому сформований до-кумент можна зберегти у вигляді файла з розширенням rtf (Доку-мент > Сохранить как...) або роздрукувати, вибравши Доку-мент > Печать. 5. САМОСТІЙНА РОБОТА 5.1. Самостійна робота № 1 «Пошук правових документів у системі “Закони та підзаконні акти України в Інтернет”» — ознайомитись з підсистемою ІС Верховної Ради України «Закони та підзаконні акти України в Інтернет», оцінити повноту та якість представлених у ній матеріалів, здобути навички пошуку за її допомогою законів та інших нормативних актів. Завдання: — ознайомитись з Web-сайтом Верховної Ради України (http://www.rada.gov.ua/); ? користуючись посиланнями на Web-сайті Верховної Ради України або пошуковими сервісами Інтернет, знайти сайт парламенту іншої держави та порівняти його з сайтом Верховної Ради України за такими характеристиками — структура, інформаційний вміст, послуги, що пропонуються, зручність користування, оформлення. Вибір сайта для порівняння в обов’язковому порядку слід узгодити з викладачем (2 бали); ? знайти за допомогою інформаційно-пошукової системи на сайті Верховної Ради України документ відповідно до індивідуаль¬ного варіанта (див. нижче). У звіті навести такі реквізити знайденого документа: повна назва, номер, дата прийняття, видавник, статус документа, номер і дата реєстрації у Міністерстві юстиції, реквізити документів, згідно з якими були внесені зміни у документ, що розглядається (якщо такі існують), а також навести пер¬ші 20—30 рядків тексту документа (2 бали). Номер індивідуального варіанта (див. нижче) дорівнює (N – 1) ? 10 + M, де N — номер групи, а M — номер студента за списком групи, впорядкованим за алфавітом. Індивідуальні варіанти: 1) Временные санитарные нормы и правила для работников вычислительных центров. 2) Директива Європейського Парламенту та Ради «Щодо започаткування діяльності кредитних установ та її ведення». 3) Комюніке Комісії Ради та Європейського Парламенту «Роз- ширена Європа — Нові сусіди: Нова система стосунків з нашими східними та південними сусідами». 4) Конвенція про медичну допомогу та допомогу у випадку хвороби. 5) Конвенція про мінімальні норми соціального забезпе- чення. 6) О порядке вывоза и пересылки за границу личных документов граждан. 7) Об использовании в качестве доказательств по арбитражным делам документов, подготовленных с помощью электронно-вычислительной техники. 8) Об утверждении типовых правил внутреннего трудового распорядка для рабочих и служащих предприятий, учреждений, организаций. 9) Питання діяльності архівних установ України. 10) Правила заполнения накладной и комплекта перевозочных документов. 11) Про авторизацію операцій банківських платіжних карток. 12) Про авторське право і суміжні права. 13) Про виконавче провадження. 14) Про відповідальність постачальників за виготовлення і реалізацію неякісної і небезпечної продукції. 15) Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності в глобальній інформаційній системі Інтернет. 16) Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків». 17) Про внесення змін до Класифікатора іноземних валют. 18) Про внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. 19) Про внесення змін і доповнень до Регламенту Верховної Ради України (щодо удосконалення системи «Рада»). 20) Про внесення змін до Правил роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів і фонограм. 21) Про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки. 22) Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів. 23) Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів. 24) Про державну підтримку розвитку високих технологій в Україні. 25) Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів. 26) Про державну реєстрацію науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій. 27) Про діяльність Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади щодо забезпечення свободи слова, задоволення інформаційних потреб суспільства та розвитку інформаційної сфери в Україні. 28) Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Ук- раїні. 29) Про електронну інформацію в митній системі України. 30) Про електронні документи та електронний документообіг. 31) Про Єдиний ліцензійний реєстр. 32) Про Єдиний реєстр доручень, посвідчених у нотаріальному порядку. 33) Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне стра¬хування. 34) Про затвердження Інструкції про умови і правила провадження підприємницької діяльності (ліцензійні умови) з розроблення, виготовлення і реалізації спеціальних технічних засобів (в тому числі іноземного виробництва) для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації та контроль за їх дотриманням 35) Про затвердження Інструкції про умови і правила провадження підприємницької діяльності (ліцензійні умови), пов’яза¬ної з розробленням, виготовленням, ввезенням, вивезенням, ре- алізацією та використанням засобів криптографічного захисту інформації, а також з наданням послуг із криптографічного захисту інформації, та контроль за їх дотриманням. 36) Про затвердження Інструкції щодо умов і правил здійснення діяльності у галузі технічного захисту інформації та контролю за їх дотриманням. 37) Про затвердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх ді-яль-ності. 38) Про затвердження Положення про Державний департамент інтелектуальної власності. 39) Про затвердження Положення про Державний реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян. 40) Про затвердження Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг. 41) Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади. 42) Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр об’єднань громадян та благодійних організацій. 43) Про затвердження Положення про картку фізичної особи — платника податків. 44) Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України. 45) Про затвердження Положення про національний екранний час та його використання суб’єктами кінематографії та телебачення. 46) Про затвердження Положення про порядок передачі інфо-р¬мації про власників акцій до Фонду державного майна України та емітентів. 47) Про затвердження Положення про порядок розгляду пись-мо¬вих звернень громадян та посадових осіб підприємств, установ, організацій органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні. 48) Про затвердження Положення про порядок та умови видачі інформації з Єдиного ліцензійного реєстру. 49) Про затвердження Положення про порядок формування та ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство. 50) Про затвердження Положення про Реєстр платників податку на додану вартість. 51) Про затвердження Положення про технічний захист інфо-р¬мації в Україні. 52) Про затвердження Положень про Головний інформаційний фонд стандартів Держстандарту та Національний інформаційний центр із стандартизації та сертифікації Міжнародної інформаційної мережі ISONET. 53) Про затвердження Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України. 54) Про затвердження Порядку використання комп’ютерних програм в органах виконавчої влади. 55) Про затвердження Порядку обміну інформацією за спеціа-ль¬ними запитами. 56) Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства. 57) Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади. 58) Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно. 59) Про захист громадської моралі та психіки людей від негативного впливу теле-, кіно-, відеопродукції. 60) Про захист прав споживачів у дистанційних контрактах. 61) Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних. 62) Про інформаційний суверенітет та інформаційну безпеку України. 63) Про Керівника Національної програми інформатизації. 64) Про Концепцію Національної програми інформатизації. 65) Про місцеве самоврядування в Україні. 66) Про мови в Українській РСР. 67) Про науково-технічну інформацію. 68) Про Національний архівний фонд і архівні установи. 69) Про Національну систему конфіденційного зв’язку. 70) Про недопущення розповсюдження кіно- і відеопродукції, що демонструє порнографію, жахи, чи пропагує культ насильства і жорстокості. 71) Про непідприємницькі організації. 72) Про охорону археологічної спадщини. 73) Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці. 74) Про перелік платних послуг, які можуть надаватися інфо-р¬маційними підрозділами органів внутрішніх справ. 75) Про податок з доходів фізичних осіб. 76) Про Положення про Державний реєстр електронних контрольно-касових апаратів і комп’ютерних систем. 77) Про порядок ведення державного земельного кадастру. 78) Про Порядок ведення Державного реєстру застав рухомого майна. 79) Про Положення про порядок здійснення криптографічного захисту інформації в Україні. 80) Про Положення про реєстр неплатоспроможних підприємств та організацій. 81) Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації. 82) Про порядок передачі інформації від установ банків до органів державної податкової служби електронними засобами. 83) Про Порядок погодження з Державним агентством з авторських і суміжних прав документів, пов’язаних з імпортом, експортом і оптовою торгівлею аудіовізуальними творами та примір- никами фонограм. 84) Про охорону прав на винаходи і корисні моделі. 85) Про охорону прав на знаки для товарів і послуг. 86) Про охорону прав на промислові зразки. 87) Про правовий захист баз даних. 88) Про Президента України. 89) Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд». 90) Про професійних творчих працівників та творчі спілки. 91) Про Реєстр суб’єктів підприємницької діяльності. 92) Про систему електронних підписів, що застосовується в межах Співтовариства. 93) Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення Ук- раїни. 94) Про спільну базу для загальних дозволів та індивідуальних ліцензій в сфері телекомунікаційних послуг. 95) Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва. 96) Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. 97) Про телебачення і радіомовлення. 98) Про Указ Президента України «Про вдосконалення дер-жав- ного управління інформаційною сферою». 99) Про управління об’єктами державної власності. 100) Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі. 101) Щодо додаткового нагляду за страховими компаніями в страховій групі. 102) Щодо започаткування діяльності кредитних установ та її ведення. 103) Щодо схем гарантування депозитів. 104) Щодо транскордонних переказів. Методичні вказівки до виконання самостійної роботи До початку виконання самостійної роботи необхідно вивчити матеріал теми № 6, зокрема питання 1—8, 15 (див. розділ 2). У п. 1 наведено стислу характеристику системи «Закони та підзаконні акти України в Інтернет». Під час виконання роботи студент має самостійно вибрати спосіб пошуку документів (див. п. 2). Оскільки завдання містить назву документа, що розшукується, можна рекомендувати використати можливості пошуку за реквізитами (п. 2.1). Слід зважати на те, що у деяких варіантах пропонується знайти законопроект. Це важливо пам’ятати, оскільки для пошуку законопроектів передбачено окрему форму (див. п. 3). 1. Загальні відомості. Система «Закони та підзаконні акти України в Інтернет» фун-к¬ціонує на Web-сервері Верховної Ради України з 1994 р. Сайт має такі розділи: законодавство України, законопроекти, пленарні засідання, депутатський корпус, Web-сторінки комітетів, інформаційний сервер Верховної Ради, бібліотека Верховної Ради, Web-сторінки депутатських фракцій і груп, міжпарламентські зв’язки, уповноважений Верховної Ради з прав людини. У розділі «Законодавство України» представлені в останній ре¬дакції (з внесеними змінами) закони та підзаконні акти України — документи Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів, Конституційного Суду, Верховного Суду, Вищого господарського суду, міністерств і відомств, що зареєстровані в Міністерстві юстиції, міжнародні документи. Відповідні Web-сторінки мають інформаційно-довідковий характер і не можуть замінити офіційних друкованих видань («Відомості Верховної Ради України», «Голос України», «Урядовий кур’єр», «Офіційний вісник України» тощо). База даних призначена для некомерційного використання, захищена авторським правом. Технологічно вона пов’язана із си- стемою «Картотека» ІС Верховної Ради України і є власне копією бази даних останньої. Оновлення інформації здійснюється двічі у робочі дні та один раз у суботу. 2. Організація пошуку документів із законодавства Украї-ни. Спосіб пошуку документів із законодавства вибирають через меню розділу Законодавство України. Змінити його можна за допомогою панелі, що висвітлюється на лівій стороні екрана під час пошуку і має аналогічний зміст. Основним режимом пошуку документів є пошук по всій базі даних за реквізитами документів, для переходу до якого слід вибрати позицію Пошук документів (див. п. 2.1). Решта режимів передбачає пошук у вибірці документів — визначеній відразу (найновіші надходження, популярні документи, періодичні видання, міжнародні документи) або вибраній через ієрархічний список. У списку документів, який можна викликати через гіпер- посилання Повернутися до списку, представлена вся база «Законодавство України», починаючи з останніх прийнятих документів. Пересуватися по списку можна, вибираючи номер документа (у верхній і нижній частині екрана), або роки прий- няття документів (у верхній частині екрана). Зменшити ділянку пошуку можна, вибравши гіперпосилання Структура списку. У структурі представлені переліки органів влади України, країн та міжнародних організацій, типів документів, років видання. Для кожного елемента списку виводиться кількість документів у відповідній групі. Оскільки групи видавників і тем документів досить численні, пропонується пошук у структурі за будь-якою частиною назв елементів. Якщо набрати слово (наприклад «міністерство») у пошуковій формі під списком структури та натиснути кнопку , знайдені елементи будуть виділені іншим кольором та будуть переміщені у верхню частини своєї підгру-пи. 2.1. Пошук за реквізитами. Картка для пошуку за реквізитами має такі поля: — Слова (в назві, в тексті, всюди) — не більше чотирьох слів або їх частин, розділених проміжками. УВАГА! Назва документа в базі даних подається завжди українською мовою, хоча деякі документи у базі російськомовні. Мінімальна довжина слова — 3 символи. Розділові знаки, спецсимволи, подвійні лапки і цифри при пошуку ігноруються. У назвах немає слів закон про або кодекс про тощо — назви відразу починаються зі слова Про (наприклад, Про мови). Тип документа слід вказувати через спеціальне поле у пошуковій картці; Можна вводити початок слова (наприклад, банкiв*) або слово точно (банк!). При цьому рекомендується вказувати корінь слова повністю. Наприклад, не дод варт, а додан вартість. Слова з’єднуються логічним сполучником за вибором користувача: «або», якщо у назвах (текстах) знайдених документів повинно бути присутнім хоча б одне із вибраних слів (наприклад, ~дiт* ~пiдлiтк*), «та» — у назві (тексті) кожного зі знайдених документів повинні бути присутніми всі слова (наприклад, + банкiвська! + дiяльнiсть!); «ні» — якщо слово не повинно зустрічатись у тексті (наприклад, -внесення* -змiн!). За замовчу¬ванням встановлено логічний сполучник та. Не рекомендується вказувати слова, що часто зустрічаються (наприклад, Україна), оскільки вони визначають надто широке поле для пошуку. Для прискорення одержання результатів слід обмежувати множину документів, серед яких вестиметься пошук, через визначення інших реквізитів. Водночас небажано вказувати всі реквізити документа, навіть якщо вони відомі, оскільки достатньо однієї помилки для одержання нульового результату; — Видавник, Тип документа — значення вибираються зі списків, що знаходяться праворуч від полів. За замовчуванням пошук здійснюється серед документів усіх органів влади (серед усіх типів документів). Для пошуку можна вказати до 10 можливих видавників і типів документів з відповідних списків; — Дата прийняття — вводиться дата повністю або часовий проміжок за допомогою переліків років, місяців та чисел або за допомогою календарика, який викликається натисканням білої стрілочки праворуч від поля. За замовчуванням, не вказані частини дати в зворотному порядку, починаючи з року, встановлюються поточними. Якщо в полі поряд із датою встановлено значення дорівнює, виконується пошук документів, що були прийняті одного року, місяця або конкретного дня. Крім цього, можна здійснити пошук документів, які були прийняті до вказаної дати включно (не більша за) або після вказаної дати включно (не менша за); — Номер документа — документи можуть мати один або кілька номерів (залежно від кількості видавників), а можуть бути взагалі без номера, наприклад, міжнародні документи, форми типового документа тощо. У полі «номер» вводиться власний номер — номер, присвоєний органом влади, який видав цей документ. Власні номери можуть збігатися у документів різних органів влади, тому, шукаючи за власним номером, бажано вказувати й інші критерії пошуку, наприклад, орган влади, тип документа, дату; — Р. номер Мін’юсту — реєстраційний номер Міністерства юстиції можна використовувати для пошуку, пам’ятаючи, що він існує не для всіх документів. До внесення змін у 2002 році у картці пошуку як реєстраційний номер документа вказувався системний номер — номер, який надається документові перед введенням його до бази даних і використовується виключно для ідентифікації документів та організації посилань між ними. У більшості випадків формати номерів, що зберігаються у базі, та ті, що вказані у текстах документів, відрізняються несуттєво або тотожні. Нині системний номер при пошуку не використовуєть-ся! Пошук за номером найшвидший і найточніший. У ці поля не обов’язково вводити номер повністю — достатньо вказати його фрагмент. За допомогою спеціального списку, який знаходиться ліворуч, можна вибрати один із режимів пошуку: входження, починається, дорівнює. За замовчуванням пошук відбувається за входженням фрагмента номера. Відповідно, якщо відомий тільки початок номера, то необхідно вказати «починається». Якщо номер відомий точно, то встановіть значення «дорівнює». У разі необхідності можна викликати розширену форму пошуку за реквізитами (див. рис.) через гіперпосилання Перейти до розширеної форми пошуку. Її заповнення відбувається аналогічним чином. УВАГА! Складний контекстний пошук може бути перерваний через 10 секунд. У такій ситуації слід оптимізувати запит і знову звернутися до сервера. Повідомлення про невдалий пошук найчас¬тіше з’являється під час пікового навантаження (в період з 10 до 13 год та з 14 до 17). Результатом пошуку є список знайдених документів, для кожного з яких висвітлюється назва, реєстраційний номер, дата прийняття, розмір відповідного файла, а також позначення наявності та стану документа у базі. Для виведення на екран список розбивається на частини, перехід між ними здійснюється натисканням на відповідне посилання, що розташоване нижче від переліку документів. Для оперативного подання інформації введені так звані «сигнальні» копії документів — невідредаговані тексти або відскановані зображення документів. Після підготовки та редагування ці «сигнальні» копії замінюються відредагованими текстами. Для кожного документа можна відкрити його картку, натиснувши іконку в лівому верхньому куті вікна тексту документа. Картка дає можливість переглянути реквізити документа, його історію, теми, пов’язані документи та відомості про опублікування документа (див. рис.). 3. Пошук законопроектів. Особливістю системи «Закони та підзаконні акти України в Інтернет» є відокремлений пошук законопроектів. Передбачається пошук законопроектів за такими реквізитами: сесія розгляду, дата реєстрації (період «з» і «по»), номер реєстрації (можна вибрати опцію містить, дорівнює, перелік), автор — народний депутат України, назва законопроекту або слова з наз¬ви, тип законопроекту, вид законопроекту, тип проекту, редакція законопроекту, юридичний рубрикатор, суб’єкт законодавчої ініціативи, стан законопроекту, ознака діючого закону, головний комітет, депутатська фракція. Результати пошуку видаються у таблиці, яка містить номер реєстрації, дату реєстрації та назву законопроекту. Картка законопроекту містить, крім названих, такі реквізити: сесія реєстрації, суб’єкт законодавчої ініціативи, автор(-и) подання, ініціатор(-и) внесення, відповідальний комітет, посилання на текст законопроекту та супровідні документи, а також на документи, пов’язані із роботою над законопроектом. Проаналізувати порядок внесення змін і доповнень до законопроекту можна за порівняльною таблицею. Для законопроекту вказуються назва, реєстраційний номер, автори, автори остаточної редакції, номер читання, дата розгляду. У самій таблиці містяться елементи тексту, що розглядались (у попередній редакції), зауваження та пропозиції, висновки, обґрунтування, елемент тексту в остаточній редакції (у редакції даного читання). 5.2. Самостійна робота № 2 «Використання правових інформаційно-пошукових систем» — вивчити підходи до використання інформаційно-пошукових систем з метою пошуку правових документів та одержати практичні навички із застосування однієї з систем для пошуку законів і нормативних актів України. Завдання: ? за допомогою однієї з інформаційно-пошукових систем знайти документ відповідно до індивідуального варіанта. Перелік варіантів див. у завданні до самостійної роботи № 1 (п. 5.1). Номер індивідуального варіанта дорівнює 10 ? N + M, де N — номер групи, а M — номер студента за списком групи, впорядкованим за алфавітом. У звіті навести такі реквізити знайденого документа: повна назва, номер, дата прийняття, видавник, статус документа, номер і дата реєстрації у Міністерстві юстиції, реквізити документів, згідно з якими були внесені зміни у документ, що розглядається, а також навести витяг із тексту документа (пер- ші 20—30 рядків). Завдання вважається виконаним за умов опису у звіті змістовної складової процесу пошуку (склад реквізитів, за якими проведено пошук, послідовність вибору гілок дерева документів та ін.) в обсязі, достатньому для повторного виконання операції (2 бали); ? визначити і знайти за допомогою інформаційно-пошуко-вої системи документи, які регламентують проведення господарської операції згідно з індивідуальним варіантом. У звіті навести список документів з указівкою їх реквізитів і статей (пунктів), які стосуються операції, що розглядається. Навести відповідні короткі витяги з документів — не більше двох сторінок тексту. Перелік варіантів див. нижче. Для зручності операції згруповано за задачами, до яких вони відносяться. Номер індивідуального варіанта дорівнює (N – 1) ? 10 + M, де N — номер групи, а M — номер студента за списком групи, впорядкованим за алфавітом (2 бали). Індивідуальні варіанти: Продаж вроздріб товарів особою-платником єдиного податку. 1) Передача товарів у роздрібну торгівлю. 2) Продаж вроздріб. 3) Визначення витрат обігу. 4) Визначення фінансового результату. Нарахування і виплата заробітної плати найманому працівнику, який працює за основним місцем роботи. 5) Попереднє узгодження умов праці та оплати (трудового договору). 6) Підписання трудового договору. 7) Прийом на роботу на підставі заяви. 8) Нарахування заробітної плати. 9) Відрахування та утримання із заробітної плати. 10) Перерахування відрахувань та утримань із заробітної плати. 11) Одержання заробітної плати в касу підприємства. 12) Видача з каси заробітної плати. 13) Депонування заробітної плати. 14) Виплата депонованої заробітної плати. Нарахування і виплата матеріальної допомоги найманому працівнику, який працює за основним місцем роботи. 15) Нарахування матеріальної допомоги (розміром більше прожиткового мінімуму). 16) Нарахування матеріальної допомоги (у межах розміру прожиткового мінімуму). 17) Відрахування та утримання з матеріальної допомоги. 18) Перерахування відрахувань та утримань з матеріальної допомоги. 19) Одержання матеріальної допомоги в касу підприємства. 20) Виплата матеріальної допомоги з каси підприємства. Оренда нерухомого майна адміністративного призначення, що не є державним майном. 21) Пропозиція укласти угоду оперативної оренди. 22) Узгодження умов оперативної оренди. 23) Підписання договору оперативної оренди про оренду недержавного майна. 24) Передача майна в оперативну оренду. 25) Формування собівартості орендних послуг. 26) Нарахування орендної плати орендарем. 27) Сплата орендної плати 28) Повернення орендодавцю майна з оперативної оренди. Купівля інструментів, пристроїв та інвентарю в оптового продавця-нерезидента. 29) Підписання і реєстрація контракту. 30) Митне оформлення товарів. 31) Митне оформлення товарів (податковий вексель). 32) Перерахування податку на додану вартість. 33) Формування вартості імпортних товарів. 34) Доручення банку на придбання іноземної валюти. 35) Придбання іноземної валюти банком. 36) Зарахування валюти на валютний рахунок. 37) Погашення заборгованості перед іноземними постачальниками. 38) Розрахунок курсової різниці при зростанні курсу гривні. 39) Розрахунок курсової різниці при зниженні курсу гривні. 40) Погашення податкового векселя (ПДВ). Оренда у фізичної особи транспортного засобу адміністративного призначення. 41) Пропозиція укласти угоду оренди з фізичною особою. 42) Узгодження умов угоди оренди з фізичною особою. 43) Підписання договору про оренду транспортного засобу. 44) Передача транспортного засобу в оренду. 45) Нарахування орендної плати. 46) Проведення розрахунків за оренду транспортного засобу. Купівля товарів у оптового продавця-резидента. 47) Пропозиція укласти угоду (оферта). 48) Узгодження умов угоди на покупку товарів у оптового продавця-резидента. 49) Підписання договору про покупку товарів у оптового продавця-резидента. 50) Постачання товарів. 51) Оплата товарів. 52) Оплата товарів готівкою. 53) Повернення коштів — передоплати за товари. 54) Списання простроченої дебіторської заборгованості. 55) Залік зустрічних однорідних вимог і припинення зобов’я-зань. Виробництво і реалізація продукції. 56) Закупівля сировини і матеріалів. 57) Виробництво продукції. 58) Формування і розподіл загальновиробничих витрат. 59) Оприбуткування готової продукції. 60) Реалізація готової продукції. 61) Списання собівартості реалізованої продукції. Виробництво готової продукції (один переділ). 62) Витрати на виробництво. 63) Виготовлення готової продукції. 64) Постачання готової продукції. 65) Оплата готової продукції. Купівля-продаж товарів на митній території України з індосаментом простого векселя на користь векселедавця. 66) Укладання договору купівлі-продажу між векселедавцем і індосантом. 67) Відвантаження товару. 68) Видача векселя. 69) Укладання договору закупівлі-продажу векселя між індосантом і векселетримачем. 70) Продаж векселя з дисконтом. 71) Укладання договору постачання між векселедавцем і векселетримачем. 72) Постачання товару. 73) Передача векселя по індосаменту в оплату заборгованості. Одержання на відповідальне збереження товарів. 74) Пропозиція укласти угоду про надання послуг зі збереження товарів. 75) Узгодження умов угоди про надання послуг зі збереження товарів. 76) Підписання договору збереження. 77) Передача товарно-матеріальних цінностей на збереження. 78) Надання послуг відповідно до договору збереження. 79) Розрахунки за послуги збереження. Купівля товарів у комісіонера 80) Пропозиція укласти угоду комісії. 81) Узгодження умов угоди комісії. 82) Підписання договору комісії на продаж. 83) Передача товарів комісіонеру. 84) Передача комісіонером товарів покупцю. 85) Прийняття звіту комісіонером. 86) Перерахування засобів комітенту за цілком реалізовані товари. 87) Виплата комісійної винагороди. Продаж товарів, розрахунок пластиковими картками 88) Укладання продавцем договору еквайрингу з банком. 89) Придбання продавцем спеціального торгового устаткування. 90) Придбання патенту на торгівлю з використанням пластикових карток. 91) Внесення покупцем змін у договір «банк—підприємство». 92) Видача корпоративної платіжної картки працівнику. 93) Ідентифікація касиром платіжної картки і запит на авторизацію. 94) Одержання продавцем дозволу на проведення операцій із пластиковою карткою. 95) Оформлення первинних документів на покупку товарів. 96) Затвердження авансового звіту. 97) Перерахування банку плати за обслуговування. 98) Заява від покупця про повернення товару. 99) Складання акта про повернення товару. 100) Повернення товару. Методичні вказівки до виконання самостійної роботи До початку виконання самостійної роботи необхідно вивчити матеріал теми № 6, зокрема питання 1—8, 10, 11 (див. розділ 2). Для виконання першого завдання самостійної роботи реко-мен- дується використовувати одну з інформаційно-пошукових си- стем, встановлених у комп’ютерному класі, — комп’ютерну правову систему «ЛІГА:ЗАКОН» або інформаційно-аналітичну систе¬му «Парус-Консультант» (див. пп. 1, 2). Друге завдання пропонується виконати за допомогою довідкової системи «САМСОН: Збірник готових рішень» (див. п. 3). 1. Пошук нормативних документів у системі «ЛІГА :ЗА-КОН». Текстові бази даних нормативних документів системи ЛІГА: ЗАКОН містять загальне законодавство, кодекси, документи щодо податків в Україні, міжнародні угоди, документи з митного права і т. ін. У системі реалізовані такі основні види пошуку нормативних документів: за реквізитами, за контекстом, за допомогою Динамічного Навігатора. Також можуть використовуватись збірки за тематичними напрямами, моніторинг нормативної бази, пошук за публікаціями в офіційних та періодичних виданнях. В окрему добірку документів винесені законопроекти та коментарі. Законопроект, як одиниця в базі, являє собою кілька варіантів тексту законопроекту на різних стадіях його розгляду (1-ше, 2-ге, 3-тє читання, повторні читання), пропозиції і зауваження Президента до даного законопроекту й коментарі до текстів проекту. Для кож- ної групи текстів законопроекту створюється спеціальний інформаційний файл — Карта проходження проекту, — в якому накопичується інформація про те, ким і коли проект був поданий, за яким профільним комітетом Верховної Ради України він закріп- лений, на якій стадії розгляду знаходиться проект, дати розгляду на різних читаннях з гіперпосиланнями безпосередньо на тексти. Пошук у базі даних Законопроекти та коментарі організується за спеціалізованим Динамічним Навігатором і за тематичними напрямами. 1.1. Пошук за реквізитами. Вікно Запит на пошук — Пошук за реквізитами з’являється на робочому столі системи після її запуску. Якщо система знаходиться в іншому режимі, для його виклику слід натиснути мишею на кнопці на панелі інструментів або вибрати Запит на пошук у переліку режимів роботи на лівій панелі. Пошук проводиться за такими реквізитами документів: вид документа, видавник, слова з назви, дата прийняття документа (період часу, протягом якого документ був прийнятий), номер документа, статус документа (Чинний, Втратив чинність, Дію призупинено), дата і номер реєстрації документа в Міністерстві юстиції, номер реєстрації документа в Єдиному державному ре-єстрі нормативних актів (Єдиний Реєстр. Номер), дата рішення, на підставі якого документ включений у Єдиний державний ре-єстр нормативних актів (Єдиний реєстр. Дата рішення), номер рішення, на підставі якого документ включений в Єдиний держа-в¬ний реєстр нормативних актів (Єдиний реєстр. Номер рішення), ключові слова, наявність у базах (назви інформаційних баз даних системи ЛІГА:ЗАКОН), країна (для документів БД Регіони і Міжнародні договори), файл (ім’я файла в базі даних). Цей вид пошуку слід використовувати тільки за умов, коли ві-домі точні значення реквізитів (одного або кількох). Під час введення деяких реквізитів можна скористатись дові-дником значень — кнопка праворуч від поля. Довідник зна-чень містить повний Перелік значень пошукового реквізиту, які зустрічаються в інформаційних картках документів усієї бази си- стеми. У відповідному діалоговому вікні присутні інструменти пошуку потрібного елемента (за першими літерами слова) і по-будови пошукового виразу. Для того щоб вибрати одне із зна-чень, необхідно двічі клацнути мишею на ньому. Обране значен-ня переміститься у вікно правої панелі Пошуковий вираз. — За замовчуванням при виборі кількох значень з довідника між ними встановлюється логічне сполучення АБО (OR), а за до-помогою спеціальних кнопок можна встановити сполучення ін-ших типів: — АБО — у результаті пошуку будуть одержані документи з реквізитом, що стоїть ліворуч від логічного оператора АБО, а також документи з реквізитом, що стоїть праворуч від нього; — І — результатом пошуку будуть документи, які одночасно містять всі реквізити, що їх з’єднує оператор; — НІ — у результати пошуку не потраплять документи, які містять реквізит, що стоїть праворуч від логічного оператора НІ; — ТОЧНО — для введення точного значення пошукового ре-к¬візиту. Довідник значень реквізиту Ключові слова дещо відрізняється від інших довідників — він має алфавітний перелік значень (див. рис.). Щоб знайти і вибрати ключове слово з цього переліку, не-обхідно двічі клацнути мишею на початковій букві слова. Після цього в лівій панелі вікна з’явиться список значень ключових слів на обрану букву. Щоб повернутися до алфавітного переліку, потрібно двічі клацнути мишею на букві, що знаходиться на по-чатку списку. Для введення реквізитів Дата прийняття і Дата реєстрації в Мін’юсті, крім довідника значень, пропонуються календарі. Дати вводяться за шаблоном «рррр/мм/дд». Щодо реквізитів, для яких не існує довідника значень (Слова з назви, Номер документа, Номер реєстрації в Мін’юсті), теж мо-ж¬на встановити складні умови пошуку — у контекстному меню для конкретного реквізиту послідовно вибрати пункт Логічні операції і потрібний сполучник. У контекстному меню для активного поля також доступні пункти Пошук, Очистити всі поля, Очистити активне поле. Дія перших двох команд рівнозначна використанню кнопок Пошук і Очистити на додатковій панелі інструментів. Команда Очис-тити активне поле призначена для вилучення введених значень у полі, в якому знаходиться курсор. Слова, що вводяться з клавіатури, рекомендується вказувати без закінчення — тільки початок слова, незмінний при дієвідмі-нюванні або відмінюванні. Якщо обраний український інтерфейс системи (Сервіс ? Мова інтерфейсу), то значення реквізитів не-обхідно вводити тільки українською мовою. Якщо обрано росій-ський інтерфейс, значення реквізитів необхідно вводити тільки російською. Пошуковий вираз можна вводити як заголовними, так і прописними буквами (регістр значення не має). Під час пошуку за реквізитами система формує історії полів уведення значень — нагромаджує значення всіх реквізитів, що вводяться. Цей список можна викликати, клацнувши мишею на кнопці праворуч від поля. Очищення історій всіх полів відбу-вається за допомогою відповідної команди контекстного меню. За допомогою перемикачів у верхній частині вікна можна за-давати варіанти контекстного пошуку: Нормативні або Всі доку-менти. Результатом будь-якого проведеного пошуку в системі є перелік документів, для кожного з яких виводиться інформація про його вид, видавника, дату прийняття, номер і назву. Статус нормативного документа в переліку відображається в такий спосіб: — чинний — колір шрифту чорний, статус у переліку не про-писується; — утратив чинність — колір шрифту синій, статус у переліку прописується; — дію призупинено — колір шрифту коричневий, статус про-писується; — не набрав чинності — колір шрифту фіолетовий, статус прописується. Активним у переліку є документ, контур назви якого обведе-ний чорним прямокутником. Щоб активізувати який-небудь до-кумент у переліку, досить клацнути на його назві мишею. Під час роботи з переліком документів доцільно користувати-ся можливостями контекстного меню і командами додаткової па-нелі інструментів. Зокрема, можна відсортувати перелік за зрос-танням/убуванням дат (першими йтимуть більш старі/нові документи), за видавником (за алфавітом), за номером, за видом документа (за алфавітом). Корисними є можливості пошуку у пе-реліку — пошук за допомогою Динамічного Навігатора, Пошук слова або його частини в назві або Пошук у межах пошукового переліку (опція у запиті на пошук). 1.2. Пошук за контекстом. Цей спосіб пошуку застосовується, якщо реквізити документа невідомі, але відомі деякі слова з тексту, — у вікні Запит на по-шук слід вибрати закладку Пошук за контекстом або натиснути кнопку на панелі інструментів. У полях можна задати пошук чотирьох різних словосполу-чень, кожне з яких може містити до чотирьох слів. Для пошуку слів з логічним сполучником І використовують горизонтальні поля, а для пошуку слів з логічним сполучником АБО — вер- тикальні (див. рис.). Під час введення пошукових слів можна використовувати спеціальні символи, що додаються до основи слова: * — будь-яке закінчення слова; ? — будь-яка буква слова; ! — пошук за точно введеним словом. Наприклад, завдання у вигляді подат або подат* призведе до пошуку слів податок, податку, податковий та ін., а якщо запит буде сформульований як податок!, то будуть знайдені тільки ті документи, в яких зустрічається слово податок. За допомогою перемикачів у верхній частині вікна можна за-давати варіанти контекстного пошуку: — Слова в документах — пошук заданих слів проводиться в межах усього тексту документа; — Слова в абзацах — пошук заданих слів проводиться в ме-жах одного абзацу. При цьому варіанті пошуку рекомендується обмежувати кількість шуканих документів (поле Обмеження кі-ль¬кості результатів). Після одержання результатного переліку документів можна використовувати кнопки Наступний абзац з пошуковими словами і Попередній абзац з пошуковими словами . При натисканні цих кнопок система показує на екрані той фрагмент документа, де було знайдено словосполучення, зазначене в карті запиту на пошук за контекстом. Знайдене слово або словосполучення буде виділено маркером. 1.3. Пошук за допомогою «Динамічного НАВІГАТОРА». Динамічний навігатор — дерево добірок документів, кожну гілку якого користувач може налаштовувати за видами докумен-тів, за видавниками, за датою прийняття або за тематичним на-прямом. Якщо для гілки верхнього рівня існує чотири варіанти впорядкування, то для гілки наступного рівня — на один варіант менше і т. ін. Для виклику цього режиму слід вибрати пункт Нормативні документи у секції Законодавство України у переліку режимів роботи на лівій панелі або послідовність Пошук > Нормативні документи > Законодавство України. На робочому столі систе-ми з’явиться вікно, в якому під надписом Всі нормативні доку-менти розміщено список гілок дерева. У контекстному меню розташовано пункти підменю з іконками (вони дублюють кнопки на додатковій панелі інструментів). Ці команди дають можли-вість відсортувати обрану гілку дерева за певним реквізитом. У нижній частині контекстного меню розташовані команди для роботи з гілками дерева, а також команди загального призначен-ня — переведення вікна у двовіконний режим, виклик вікна по-шуку слова або його частини в назвах гілок дерева та ін. 2. Пошук нормативних документів у системі «Парус-Кон-сультант». В інформаційно-аналітичній системі «Парус-Консультант» передбачено такі способи пошуку документів: за реквізитами, за переліком закладок, у вибраному, в «історії», у тематичних огля-дах. Перелічені способи можна комбінувати. Для того щоб роз-почати пошук, слід вибрати Отбор > Условия отбора або нати-снути кнопку на панелі інструментів, або натиснути клавішу F6. У результаті на екрані з’явиться форма, в якій можна вказати реквізити документа. На закладці Основные вводять основні реквізити — автор, вид документа, період прийняття (Подписан в период), номер, слово з назви, тема, ключові слова. Додатково можна скористатися опцією Открыть новое окно і визначити поле пошуку — Все документы, Действующие або Отмененные. На закладці Дополнительно вводяться відомості про реєстрацію у Міністер-стві юстиції (Зарегистрирован в Минюсте с, по, №), період, протягом якого документ було введено у дію (Введен в действие в период с, по) або скасовано (Отменен в период с, по, №), опублікування (Опубликован в период с, по, в), внесення у базу даних (Внесен в базу в период с, по), а також характеристику документа — значення з довідника, що уточнює тип документа. Закладка Контекстный поиск дає можливість знайти документ, якщо приблизно відомий його зміст — у полях можна задати кілька слів і зв’язати їх між собою одним з логічних сполучників (И, ИЛИ). Для заповнення полів типу дата можна скористатися кален-дарем, який викликається натисканням кнопки праворуч від поля. Натискання кнопки дає можливість звернутись до довід-ника можливих значень для активного поля. Якщо напроти пе-вної позиції у переліку відсутня позначка , це означає гру- пу значень, яку можна розкрити подвійним клацанням миші. Для вибору позиції зі списку слід проставити напроти неї «галочку» . Повернутись до узагальненого переліку можна, двічі клацнувши на рядку з двома крапками на початку цього списку. Якщо поле не заповнене, то відповідна характеристика не вра-ховується при пошуку. Усі встановлені в різних полях умови по-шуку використовуються одночасно — вони пов’язані логічним сполучником И (І). Таким чином, результатом пошуку є докуме-н¬ти, що задовольняють усім встановленим у різних полях умовам. Виняток становлять поля Тема і Ключевые слова — між ними встановлено зв’язку ИЛИ (АБО). При цьому не рекомендується (хоча це припустимо) одночасно задавати тему і ключові слова, оскільки це збільшує тривалість пошуку. Система запам’ятовує встановлені у вікні умови пошуку, вони зберігаються до кінця сеансу роботи із системою, якщо не будуть змінені. Результати пошуку видаються у вигляді таблиці, в якій для кожного документа позначаються автор, вид, дата, номер, дата, на яку прийнято редакцію, назва. Знайдені документи групують-ся за видами, до яких можна звернутись, вибравши потрібну за-кладку, — нормативні документи, роз’яснення офіційних органів, інші консультації. Також можна вивести єдиний перелік документів або встано-вити самостійно фільтр за автором, видом або датою (при виборі закладки Весь список/Фильтр діалогове вікно накладання фільт-ру з’являється автоматично). Будь-який документ зі списку можна відкрити, двічі клацнув-ши мишею у відповідному рядку. У вікні документа, крім його тексту, через відповідні закладки можна переглянути його харак-теристики, теми, ключові слова, встановлені закладки та поси-лання. За допомогою підменю Отбор можна провести пошук серед документів, на які встановлено закладки (пункт Перечень закла-док), у вибраному — в особистих папках користувача, серед збе-режених там документів (пункт Избранное), серед документів, з якими користувач працював останнім часом (пункт підменю Ис-тория або кнопка ). У системі пропонуються тематичні огляди, достатні для уза-гальненого ознайомлення з певним питанням (Справочники > Тематические обзоры). Оскільки перелік, що виводиться, досить великий, передбачено можливість пошуку у ньому — за натис-ненням кнопки на панелі інструментів виводиться запит на пошук слів з тексту або закладок. 3. Пошук документів у довіднику «Самсон». Особливістю довідкової системи «САМСОН: Збірник гото-вих рішень» є те, що в ній методична інформація подана не у ви-гляді текстів статей, а у вигляді динамічних комплексних схем. Схеми являють собою покрокові інструкції щодо дій підприємст-ва у певній ситуації. Одна схема може замінити до 250 статей з описом усіх варіантів. Для пошуку схеми слід звернутися до пункту головного меню Знайди схему. Передбачено такі варіанти пошукових структур: — за договором — призначена для пошуку схеми проводок і записів податкового обліку для відображення в обліку певної угоди, договору. У цій пошуковій структурі всі схеми поділені на 2 великі групи: правові відносини та процеси, що не є правовими відносинами. Правові відносини, у свою чергу, розділені на кілька груп: трудові відносини, первісні підстави виникнення права власності, угоди, інвестування. До процесів, що не є правовими відносинами, віднесено інвентаризацію, ліквідацію і консервацію основних засобів та ін.; — за об’єктом обліку — призначена для пошуку схеми про-водок для відображення в обліку операції з певним об’єктом. Об’єкти обліку класифікуються за класами рахунків, рахунками і субрахунками відповідно до плану рахунків та інструкції № 291; — за проблемою — призначена для пошуку схеми проводок у тому разі, коли відомо, яка проблема стоїть перед підприємством, але ще не обрана правова форма для її вирішення. В основу цієї пошукової структури покладено принцип традиційного менеджменту ресурсів — для досягнення своїх цілей підприємство оперує деякими ресурсами (грошима, товарами, персоналом і т. ін.) і вирішує в такий спосіб поточні задачі. Усі види діяльності в структурі розділені на підприємницьку (мета — одержання при-бутку) і неприбуткову (гуманітарні цілі). Підприємницька діяль-ність розділена на 2 гілки: для платників єдиного податку і плат-ників податку на прибуток (загальний випадок). Додатково вста-новлюються правові форми для вирішення задач; — за податком — призначена для перегляду податкових нас-лідків договору або іншого господарського процесу; — за формою для друку — призначена для перегляду форм для друку і дій, з якими пов’язане їх застосування. У разі вибору будь-якого з варіантів виводиться дерево, для розкриття гілки якого досить клацнути мишею на значку +. Для виклику функції пошуку за словами слід вибрати Дії > Пошук або скористатися піктограмою на панелі інструментів. Клю-чове слово для пошуку рекомендується вибирати з урахуванням вибраного варіанта дерева схем — це може бути назва правового відношення, проблеми, документа або літера додатка до декларації (набирається у лапках). При пошуку схеми за об’єктом договору використовується не слово, а номер рахунка. На потрібну схему можна встановити закладку — виділивши її мишею, вибрати Дії > Установити закладку на вершину або скористатися піктограмою , а у діалоговому вікні ввести назву закладки. Встановлені закладки полегшують пошук потрібної схеми — список закладок у дереві відкривається після вибору Додатково > Закладки або натисканням піктограми . Схема розкривається після подвійного клацання мишею на найнижчому рівні вкладеності. Вікно перегляду варіантів розді-лено на чотири ділянки: — заголовок — містить назву процесу, що ілюструється схе-мою, і роль, з погляду якої цей процес розглядається; — ділянка вибору параметрів учасників і предмета угоди — параметри, що впливають на схему, вибираються зі списків, що випадають. Щоб список став доступним, слід один раз клацнути мишею на ньому; — блок-схема — у цій ділянці можна вибирати хід подій кла-цанням миші, а також переглядати посилання на документи щодо активного кроку (див. нижче); — ділянка проводок і записів податкового обліку. Активний варіант, за яким доступні проводки, податковий об-лік і посилання на документи, підфарбований сірим кольором, неактивні — білим. Для більшості кроків схеми можна за допо-могою контекстного меню, яке містить єдиний пункт Документи за кроком, викликати список посилань на документи. Будь-який документ зі списку можна розкрити подвійним клацанням миші. Він відкриється на першому абзаці, на який зроблено посилання. Щоб переглянути всі абзаци, на які зробле-но посилання у схемі, слід вибрати Дії > Знайти наступний або скористатися піктограмою . Додатково до вищеописаного система «САМСОН» містить також окремі функції пошуку документів: за реквізитами, за сло-вами з назви, за словами або словосполученнями з тексту доку-ментів (Додатково > Документи), за термінами, що згадуються в текстах документів (Додатково > Терміни і поняття). У формі для пошуку реквізити Тип, Орган-видавник, Статус і Характер вибираються зі списку, що з’являється після клацання мишею у відповідному полі. Дата прийняття документа, його номер, а також дата і номер реєстрації у Міністерстві юстиції вводяться з клавіатури. Для того щоб вказати конкретний день, слід в полях с та по ввести одну і ту саму дату. Для того щоб ввести неповний номер, слід використовувати обмежувач %, наприклад, для номера 334/94-ВР можна ввести 334 %. У поле Слова з назви з клавіатури вводяться фрагменти слів українською мовою без обмежувача, з дотриманням послідов- ності. За допомогою контекстного меню у цьому полі можна вставити функцію NOT, що надає можливість знайти всі документи, в назві яких не міститься набраний після цієї зв’язки фрагмент слова. Поля, що заповнюються вибором зі списку, очищуються ко-мандою Очистити поле з контекстного меню для поля. Поля, що заповнюються з клавіатури, очищуються клавішею BackSpace. Запит очищується повністю натисканням кнопки Очистити. Результати пошуку видаються у вигляді таблиці, з якої можна викликати повний текст документа за допомогою кнопки або подвійним клацанням миші. Крім того, пропонуються такі можливості: — відсортувати за зростанням/убуванням, — вилучити документ зі списку, — зберегти список або скопіювати його у буфер Windows, — поставити на контроль, — відкрити документи, на які посилається документ (які містять посилання на до- кумент), — установити закладку, — зберегти список у файлі. Вибраний документ відкривається у вікні, яке, крім самого те-к¬сту документа, показує його структуру. Для швидкого пересування по тексту досить клацнути мишею на потрібному елементі структури. Для того щоб знайти в струк-турі документа елемент, який відповідає певному абзацу, слід виділити слово або кілька символів у тексті й натиснути піктограму або вибрати Дії > Синхронізувати зі структурою. У лівій частині вікна буде розкрито відповідний елемент структури. Для пошуку слова у відкритому документі слід вибрати Дії > Пошук у документі або натиснути на піктограму 5.3. Самостійна робота № 3 «Пошук правових документів у Глобальній мережі правової інформації (GLIN)» — ознайомитися з вмістом та організацією Глобальної мережі правової інформації (Global Legal Information Network, GLIN), дослідити організацію те-заурусів інформаційно-пошукових систем на прикладі тезаурусів GLIN і EUROVOC. Завдання: — вивчити структуру GLIN (http://www.loc.gov/law/glin/); — ознайомитись з українськими ресурсами нормативних документів, доступними у режимі он-лайн, що їх представлено у GLIN; — вивчити сервіси з пошуку нормативних документів та ре-зюме правових документів (розділ Guest Search); ? вивчити структуру тезаурусу EUROVOC (http://europa.eu.int/ celex/eurovoc/), у звіті навести схему, що ілюструє залежності між елементами тезаурусу відповідно до індивідуального варіанта, та пояснення до неї. Назви дескрипторів і недескрипторів мають бути наведені українською мовою. Індивідуальні варіанти (список дескрипторів для аналізу та, за необхідності, дескрипторів першого рівня підпорядкованості) наведено нижче у розрізі мікро-тезаурусів, до яких вони належать. У дужках наведено оригінальні назви англійською мовою. У своїй роботі студент може ви- брати мову, яку він знає. Номер індивідуального варіанта дорів-нює (N – 1) ? 10 + M, де N — номер групи, а M — номер студента за списком групи, впорядкованим за алфавітом (2 бали); ? порівняти склад і взаємозв’язки дескрипторів та не-дескрипторів тезаурусу GLIN зі змістом тезаурусу EUROVOC на прикладі термінів зі свого індивідуального варіанта; організувати пошук документів у GLIN, використавши дескриптори, що їх бу-ло проаналізовано; у звіті навести результати пошуку та проана-лізувати їх (2 бали); ? на основі результатів проведеного аналізу зробити висно-в¬ки щодо можливого україномовного варіанта тезаурусу EUROVOC. Під час виконання завдання рекомендується враховувати досвід добору ключових слів в українських інформаційно-пошукових си¬стемах (2 бали). Індивідуальні варіанти: Мікротезаурус 1011 «Право Співтовариства» («Community law»): 1) право Співтовариства (Community law), включаючи такі тер- міни: наближення законів (approximation of laws), консолідація законодавства Співтовариства (consolidation of Community law), прецедентне право ЄС (EC case law), вторинне законодавство (se-condary legislation); 2) право Співтовариства (Community law), включаючи такі тер- міни: розробка законодавства Співтовариства (drafting of Com-munity law); 3) право Співтовариства (Community law), включаючи такі тер- міни: національна імплементація законодавства Співтовариства (national implementation of Community law); 4) правова система Співтовариства (Community legal system), включаючи такі терміни: компетенція Співтовариства (Com-munity competence), контроль Співтовариства (Community con-trol), сумісна компетенція (joint competence); 5) правова система Співтовариства (Community legal system), включаючи такі терміни: законодавство Співтовариства — націо- нальне законодавство (Community law — national law), компетен-ція держав-учасниць (competence of the Member States), зовнішня компетенція ЄС (EC external competence); Мікротезаурус 1206 «Джерела та галузі права» («sources and branches of the law»): 6) юриспруденція (legal science), включаючи такі терміни: по-рівняльне право (comparative law), конституційне право (consti-tutional law), історія права (history of law), внутрішнє право релі-гій (internal law of religions); 7) юриспруденція (legal science), включаючи такі терміни: інтерпретація права (interpretation of the law), філософія права (philosophy of law), приватне право (private law), державне право (public law); 8) джерело права (source of law), включаючи такі терміни: прецедентне право (case law), конституція (constitution), звичайне право (customary law), принцип верховенства закону (general legal principle); 9) джерело права (source of law), включаючи такий термін: за-конодавство (legislation); 10) джерело права (source of law), включаючи такі терміни: ко-декс законів (legal code), правова доктрина (legal doctrine), зако-нодавство (legislation), самоврегулювання (self-regulation), спро-щення законодавства (simplification of legislation); Мікротезаурус 1211 «Цивільне право» («civil law»): 11) цивільне право (civil law), включаючи такі терміни: зло-вживання владою (abuse of power), контракт (contract); 12) цивільне право (civil law), включаючи такі терміни: право щодо зобов’язань (law of obligations); зловживання правами (misuse of a right); 13) цивільне право (civil law), включаючи такі терміни: юри-дичний статус (legal status); 14) цивільне право (civil law), включаючи такі терміни: відпо-відальність (liability); 15) власність (ownership), включаючи такі терміни: придбання власності (acquisition of property), поділ власності (division of property), право використання (easement), експропріація (exprop¬riation), спільна власність (joint ownership), земля і будівлі (land and buildings); 16) власність (ownership), включаючи такі терміни: право наслідування (law of succession), націоналізація (nationalisation), особиста власність (personal property), приватна власність (private property), приватизація (privatisation), суспільна власність (public property); 17) власність (ownership), включаючи такі терміни: нерухо-мість (real property), право переважної купівлі (right of pre-emption), розподіл часу (time-sharing), передача власності (transfer of property), узуфрукт (usufruct); Мікротезаурус 1216 «Кримінальне право» («criminal law»): 18) кримінальне право (criminal law); 19) кримінальна відповідальність (criminal liability), включа-ючи такі терміни: обставини, що обтяжують провину (aggravating circumstances), кримінальна відповідальність неповнолітніх (cri-minal responsibility of minors), безкарність (impunity); 20) кримінальна відповідальність (criminal liability), включа-ючи такі терміни: обставини, що пом’якшують провину (miti- gating circumstances), розкаяння (repentance), жертва (victim); 21) законодавство щодо ув’язнених (law relating to prisons); 22) злочин (offence), включаючи такі терміни: корупція (cor-ruption), злочин проти осіб (crime against individuals); 23) злочин (offence), включаючи такі терміни: злочин проти власності (crime against property), торгівля наркотиками (drug traffic); 24) злочин (offence), включаючи такі терміни: економічний злочин (economic offence), злочин проти навколишнього середо-вища (environmental offence), загроза національній безпеці (threat to national security), ненавмисний злочин (unintentional crime); 25) покарання (penalty), включаючи такі терміни: альтернатив¬ний вирок (alternative sentence), винесення вироку (carrying out of sentence), умовне звільнення (conditional discharge); 26) покарання (penalty), включаючи такі терміни: конфіскація майна (confiscation of property), кримінальний протокол (criminal record), смертна кара (death penalty), позбавлення прав (depri- vation of rights), штраф (fine), ув’язнення (imprisonment), обме-ження свободи (restriction of liberty); Мікротезаурус 1221 «Судочинство (Правосуддя)» («justice»): 27) доступ до суду (access to the courts); 28) позов (legal action), включаючи такі терміни: позов в ад-міністративний суд (action brought before an administrative court); 29) позов (legal action), включаючи такі терміни: позов у Єв-ропейський Суд (action brought before the EC Court of Justice); 30) позов (legal action), включаючи такі терміни: цивільне су-дочинство (civil proceedings), кримінальне судочинство (criminal proceedings); 31) юридична процедура (legal procedure), включаючи такі тер- міни: припустимість (admissibility), арбітраж (arbitration), відкла-дені судові справи (backlog of court cases); 32) юридична процедура (legal procedure), включаючи такі те-р¬міни: цивільна процедура (civil procedure), кримінальна процедура (criminal procedure); 33) юридична процедура (legal procedure), включаючи такі те-р¬міни: судова заборона (injunction), слухання (legal hearing), доказ (proof), право на захист (rights of the defence), спеціальна процеду- ра (special procedure); 34) судове рішення (ruling); Мікротезаурус 1226 «Організація правової системи» («Orga¬nization of the legal system»): 35) професія юриста (legal profession); 36) правова система (legal system), включаючи такі терміни: адміністративний суд (administrative court), конституційний суд (constitutional court), суд спеціальної юрисдикції (court having special jurisdiction), суди і трибунали (courts and tribunals); 37) правова система (legal system), включаючи такі терміни: незалежність судів (independence of the judiciary), юридична ре-форма (judicial reform); 38) правова система (legal system), включаючи такі терміни: юрисдикція судів (jurisdiction of the courts), ординарний суд (ordi-nary court of law), ануляція (repeal); Мікротезаурус 1231 «Міжнародне право» («international law»): 39) міжнародне економічне право (international economic law), міжнародне трудове право (international labour law), міжнародне право (international law); 40) міжнародне цивільне право (private international law), вклю¬чаючи такі терміни: національні спільноти (community national), ідентичність документів (identity document), змішані шлюби (mixed marriage), національний (national), національність (nationality); 41) міжнародне цивільне право (private international law), вклю¬чаючи такі терміни: національність юридичних осіб (nationality of legal persons), права іноземців (rights of aliens), 42) міжнародне державне право (public international law), вклю¬чаючи такі терміни: повітряне право (air law), вільне переміщення громадян (free movement of persons), міжнародна відповідальність (international responsibility), право націй (law of nations), кос- мічне право (law of outer space); 43) міжнародне державне право (public international law), вклю¬чаючи такий термін: морське право (law of the sea); 44) міжнародне державне право (public international law), вклю¬чаючи такі терміни: національний суверенітет (national sovereign¬ty), наднаціональність (supranationality), територіальне право (ter¬ritorial law); Мікротезаурус 1236 «Права і свободи людини» («rights and freedoms»): 45) антидискримінаційні заходи (measures to combat discrimi-nation), включаючи такі терміни: дискримінація за віком (age discrimination), дискримінація за непрацездатністю (discrimination based on disability), дискримінація за національністю (discrimina-tion on the basis of nationality), дискримінація за сексуальною орієнтацією (discrimination on the basis of sexual orientation), економічна дискримінація (economic discrimination); 46) антидискримінаційні заходи (measures to combat discrimi-nation), включаючи такі терміни: етнічна дискримінація (ethnic discrimination), лінгвістична дискримінація (linguistic discrimi- nation), політична дискримінація (political discrimination), захист меншин (protection of minorities); 47) антидискримінаційні заходи (measures to combat discrimi- nation), включаючи такі терміни: расова дискримінація (racial discrimination), релігійна дискримінація (religious discrimination), дискримінація за статтю (sexual discrimination), ксенофобія (xeno- phobia); 48) економічні права (economic rights); 49) права людини (human rights); 50) політичні права (political rights); 51) права особи (rights of the individual), включаючи такі тер-міни: права дітей (children’s rights), жорстоке і принизливе пово-дження (cruel and degrading treatment), свобода переміщення (freedom of movement), свобода думки (freedom of opinion), сво-бода релігійних вірувань (freedom of religious beliefs); 52) права особи (rights of the individual), включаючи такі терміни: свобода самовизначення (freedom of self-determi- nation), захист приватності (protection of privacy), сексуальна свобода (sexual freedom), рабство (slavery), права жінок (wo- men’s rights); 53) соціальні права (social rights), включаючи такі терміни: академічна свобода (academic freedom), однакове ставлення (equal treatment), рівність перед законом (equality before the law), рівні права чоловіків і жінок (equality between men and women); 54) соціальні права (social rights), включаючи такі терміни: право на культуру (right to culture), право на освіту (right to education), право на здоров’я (right to health), право на інформа-цію (right to information), право на правосуддя (right to justice), свобода профспілок (trade union freedom); Мікротезаурус 3221 «Документація» («documentation»): 55) документ (document), включаючи такі терміни: атлас (atlas), аудіо-візуальний документ (audio-visual document), біо-графія (biography), матеріали дослідження (case study), коментар до закону (commentary on a law) порівняльне дослідження (com-parative study), матеріали конференції (conference proceedings), кореспонденція (correspondence); 56) документ (document), включаючи такі терміни: словник (dictionary), словник скорочень (dictionary of abbreviations), доку-ментальний засіб (documentary tool), електронний документ (electronic document); 57) документ (document), включаючи такі терміни: енцикло-педія (encyclopaedia), форма (form), сіра література (grey litera-ture), керівництво (guide), архівний рахунок (historical account), мікроформа (microform), монографія (monograph), багатомовний словник (multilingual dictionary); 58) документ (document), включаючи такі терміни: газета (newspaper), офіційний документ (official document), папський едікт (papal act), періодична публікація (periodical publication), прес-комюніке (press communique); 59) документ (document), включаючи такі терміни: публікація (publication), цитата (quote), звіт (report), промова (speech), дисертація (thesis), альманах (yearbook); 60) документація (documentation), включаючи такі терміни: поширення інформації (dissemination of information), надходжен-ня документа (document acquisition), управління документами (document management); 61) документація (documentation), включаючи такі термі- ни: повернення документа (document retrieval), зберігання до-кумента (document storage), документальний контрольний запис (docu¬mentary reference recording), аналіз інформації (information analysis), постачання документів (supplying of documents); 62) інформаційна послуга (information service), включаючи такі терміни: архіви (archives), центр документації (documentation centre), інформаційний центр (information centre), користувач інформації (information user), медіа-бібліотека (media library), бібліотека офіційних документів (record library), іграшкова бібліотека (toy library); 63) інформаційна послуга (information service), включаючи такий термін: бібліотека (library); Мікротезаурус 3226 «Комунікації» («communications»): 64) аудіо-візуальне обладнання (audio-visual equipment); 65) індустрія комунікацій (communications industry), вклю-чаючи такі терміни: аудіо-візуальна індустрія (audio-visual industry), торгівля книгами (book trade), книгарня (bookshop), професія з комунікацій (communications profession), кінемато- графічна індустрія (film industry), інформаційна технологія (information techno¬logy); 66) індустрія комунікацій (communications industry), включа-ючи такі терміни: індустрія програмування (programmes industry), видавництво (publishing), індустрія телекомунікацій (telecommu¬nications industry); 67) комунікаційна політика (communications policy), включа-ючи такі терміни: політика з аудіо-візуальних комунікацій (audio-visual communications policy); 68) комунікаційна політика (communications policy), включа-ючи такі терміни: контроль комунікацій (control of communica-tions), масові комунікації (mass communications), плюралізм у за-собах масової інформації (pluralism in the media), паблік-рілейшнз (public relations); 69) комунікаційні системи (communications systems), включа-ючи такі терміни: поштові та телекомунікаційні послуги (postal and telecommunications services), телекомунікації (telecommuni-cations) з таким дескриптором другого рівня: передача даних (data transmission); 70) комунікаційні системи (communications systems), включа-ючи такий термін: телекомунікації (telecommunications) з такими дескрипторами другого рівня: електронна пошта (electronic mail), факсиміле (facsimile), Інтернет (Internet); 71) комунікаційні системи (communications systems), включа-ючи такий термін: телекомунікації (telecommunications) з такими дескрипторами другого рівня: регулювання телекомунікацій (regulation of telecommunications), супутникові комунікації (sate- llite communications), телекомунікаційне обладнання (telecommu- nications equipment), телекомунікаційна політика (telecommuni- cations policy), телеграф (telegraph), телефон (telephone); 72) комунікаційні системи (communications systems), включа-ючи такий термін: телекомунікації (telecommunications) з такими дескрипторами другого рівня: Телетекс (Teletex), телекс (telex), відео-комунікації (video-communications), конференції за відео-фоном (videophone conference), Відеотекс (Videotex); 73) засоби комунікацій (means of communication), включаючи такий термін: мас-медіа (mass media) з такими дескрипторами другого рівня: радіомовлення (broadcasting), комерційні засоби масової інформації (commercial media), місцеві засоби масової інформації (local media), преса (press); 74) засоби комунікацій (means of communication), включаючи такі терміни: мас-медіа (mass media) з такими дескрипторами другого рівня: приватні засоби масової інформації (private media), телебачення (television), радіохвилі (waveband); Мікротезаурус 3231 «Інформація та оброблення інформації» («information and information processing»): 75) інформація (information), включаючи такі терміни: консу-ль¬тація (consultation of information), дисплей (display), копіювання (duplicating), інформаційне середовище (information medium), інформаційна мережа (information network); 76) інформація (information), включаючи такі терміни: профе-сія з інформації (information profession), інформаційна система (information system), передача інформації (information transfer), джерело інформації (source of information); 77) інформаційна політика (information policy); 78) оброблення інформації (information processing); Мікротезаурус 3236 «Інформаційна технологія та обробка даних» («information technology and data processing»): 79) комп’ютерна система (computer system); 80) комп’ютерні системи (computer systems), включаючи та-кий термін: комп’ютерні додатки (computer applications) з такими дескрипторами другого рівня: оброблення бізнес-даних (business data processing), автоматизоване проектування (computer assisted design), оброблення інформації вдома (home computing), оброб-лення промислових даних (industrial data processing); 81) комп’ютерні системи (computer systems), включаючи такий термін: комп’ютерні додатки (computer applications) з такими дескрипторами другого рівня: зберігання та пошук інформації (infor- mation storage and retrieval), оброблення правових даних (legal data processing), медичні обчислення (medical computing), автоматизація офісу (office automation), наукові розрахунки (scientific calculation); 82) комп’ютерні системи (computer systems), включаючи такі терміни: гіпермедіа (hypermedia), вплив інформаційних техноло-гій (impact of information technology), професія з інформаційних технологій (information technology profession), інтерактивність (interactivity), синтез зображень (picture synthesis), телематика (telematics), віртуальна реальність (virtual reality); 83) право з оброблення даних (data processing law), оброблен-ня даних (data processing), включаючи такі терміни: кодування (coding), збирання даних (data collection); 84) оброблення даних (data processing), включаючи такі терміни: захист даних (data protection), запис даних (data recording), база даних (database), розкриття інформації (disclosure of information), зберіган- ня інформації (information storage), персональні дані (personal data); 85) індустрія інформаційних технологій (information techno- logy industry); Мікротезаурус 4006 «Організація бізнесу» («business organi-zation»): 86) управлінський персонал (administrative personnel), бізнес-діяльність (business activity), включаючи такі терміни: бізнес-мораль (business morals), назва бізнесу (business name), припи-нення торгівлі (cessation of trading), покупка компанії (company buyout), зростання компанії (company growth), компанія в скрут-ному становищі (company in difficulties), підприємництво (entre- preneurship); 87) бізнес-діяльність (business activity), включаючи такі тер-міни: об’єднання (incorporation), ліквідація (liquidation), призупи-нення платежів (suspension of payments); 88) політика бізнесу (business policy), включаючи такі термі-ни: бізнес-адміністрування (business administration), розташуван-ня бізнесу (business location), старт бізнесу (business start-up), управління компанією (company management); 89) політика бізнесу (business policy), включаючи такі термі-ни: модернізація компанії (company modernisation), конкуренто-спроможність (competitiveness), кооперація між компаніями (inter-company cooperation), соціальне маркування (social labelling), передача бізнесу (transfer of businesses); 90) правова база компанії (company law), структура компанії (company structure), включаючи такі терміни: рада директорів (board of directors), член компанії (company member), під-приємець (entrepreneur); 91) структура компанії (company structure), включаючи такі терміни: організаційна структура (establishment), управляючий директор (managing director); 92) економічна концентрація (economic concentration); Мікротезаурус 4011 «Класифікація бізнесу» («business clas-sification»): 93) галузь діяльності (branch of activity); 94) розмір бізнесу (size of business), тип бізнесу (type of business), включаючи такі терміни: ремесло (craft business), євро-пейське підприємство (European undertaking); 95) тип бізнесу (type of business), включаючи такі терміни: сі-мейний бізнес (family business), закордонний бізнес (foreign busi- ness), спільне підприємство (joint venture), мультинаціональна корпорація (multinational corporation), приватний сектор (private sector), державний сектор (public sector), реінтегроване підприєм-ство (reintegration enterprise), одноособова власність (sole proprie-torship), транснаціональна корпорація (transnational corporation); Мікротезаурус 4016 «Правова форма організації» («legal form of organizations»): 96) організація (organization), включаючи такі терміни: асоціа-ція за цивільним правом (civil-law association), консорціум (con- sortium), кооператив (cooperative), об’єднання за економічними інтересами (Economic Interest Grouping); 97) організація (organization), включаючи такі терміни: євро-пейська компанія (European company), фірма, керована за госпо-дарським правом (firm governed by commercial law); 98) організація (organization), включаючи такі терміни: орга-нізація суспільної корисності (institution of public utility), компа-нія зі змішаної власністю (mixed-ownership company), неприбут-кова організація (non-profit organization), частково націоналізова-не підприємство (partly nationalised undertaking), анонімне парт-нерство (undisclosed partnership); Мікротезаурус 4426 «Трудове законодавство і трудові від-носини» («labour law and labour relations»): 99) трудове законодавство (labour law); 100) трудові відносини (labour relations), включаючи такі тер-міни: колективна угода (collective agreement), колективні перего-вори (collective bargaining), трудовий конфлікт (labour dispute), соціальний діалог (social dialogue); 101) трудові відносини (labour relations), включаючи такий те-рмін: соціальні партнери (social partners); 102) трудові відносини (labour relations), включаючи такі тер-міни: участь працюючих (worker participation), представництво працюючих (workers’ representation); 103) організація професіоналів (organization of professions); Мікротезаурус 6416 «Дослідження та інтелектуальна влас-ність» («research and intellectual property»): 104) інтелектуальна власність (intellectual property), включаючи такі терміни: авторське право (copyright), промислова власність (industrial property) з такими дескрипторами другого рівня: проек- ти і моделі (designs and models), промислове підроблення (indu- strial counterfeiting); 105) інтелектуальна власність (intellectual property), включаючи такий термін: промислова власність (industrial property) з такими дескрипторами другого рівня: патент (patent), патентна ліцензія (patents licence), торгова марка (trademark). Методичні вказівки до виконання самостійної роботи До початку виконання самостійної роботи необхідно вивчити матеріал теми № 6, зокрема питання 1—9, 16 (див. розділ 2). Роботу у системі GLIN описано у п. 1. Пункт 2 містить опис основ роботи з тезаурусом EUROVOC. 1.Основи роботи у GLIN. Глобальна мережа правової інформації (GLIN, Global Legal Information Network) функціонує на базі Бібліотеки Конгресу США (The Library of Congress of the United States of America, http://lcweb.loc.gov) з 1976 р. (початкова назва — Міжнародна Правова База Даних). На домашній сторінці GLIN розміщено такі посилання: — Guest Search — пошук інформації для користувачів, які не є учасниками проекту (гостей); — Member Log On — підключення учасників; — GLIN Thesaurus — тезаурус GLIN; — Membership Information — інформація про членство; — Jurisdictional Information — інформація про юрисдикції; — Database Contents — зміст бази даних. Форма для пошуку резюме законів у GLIN містить такі поля: — Country — країна — вибирається зі списку; — Subject Terms From GLIN Thesaurus — терміни з тезаурусу GLIN; — Title of Legal Instrument — заголовок документа; — Date range for date issuance — період прийняття документа (дві дати у форматі DD/MM/YYYY) — день/місяць/рік; — Date range for date publication — період видання документа (дві дати у форматі DD/MM/YYYY) — день/місяць/рік; — Instrument Class — тип документа; — Instrument Number — номер документа. Пошук розпочинається після натискання кнопки Query. Кнопку Clear призначено для очищення полів перед новим пошуком. За посиланням Search Legal Writings Summaries можна органі-зувати пошук резюме правових документів, до яких відносять статті з оглядом законів, звіти, думки, коментарі, з аналогічними пошуковими полями. За посиланням GLIN Thesaurus можна знайти терміни тезау-русу GLIN, що їх можна вказати у відповідному полі. Під час пошуку терміна можна скористатися одним з двох ва-ріантів: — Nearest Term Browse — використовується для перегляду термінів, найближчих до вказаного, коментарів до них та їх зв’язків. Пошук розпочинається після натискання кнопки TERM. Доступні дві опції пошуку терміна: the contents of the record — на екран будуть виведені терміни, зв’язки і примітки; the hie- rarchy — передбачається виведення тільки ширших та/або вуж-чих термінів; — Word in Keyword Index — використовується для визначення релевантного терміна у випадках, коли перше слово невідоме. Пошук розпочинається після натискання кнопки KWOC ON TERM. У результаті видається список термінів, упорядкованих за алфавітом. Запис тезаурусу має таку структуру: — Term — термін; — Used For — «використаний для»; — Record Type — тип запису; — Narrower Term — більш вузький термін; — Broader Term — більш широкий термін; — Related Term — взаємопов’язаний термін. Про типи зв’язків див. докладніше у п. 2. Пересуватися між записами тезаурусу можна за допомогою кнопок — попередня або наступна сторінка — або введенням терміна (слова або частини слова) і натисканням кно-пки . 2. Робота з пошуковим тезаурусом EUROVOC. EUROVOC — це багатомовний політематичний інформацій-но-пошуковий тезаурус, визнаний як міжнародний термінологіч-ний стандарт. Він реалізований відповідно до стандартів ISO 2788-1986 «Guidelines for the establishment and development of monolingual thesauri» («Керівництво з введення і розробки одно-мовних тезаурусів») та ISO 5964-1985 «Guidelines for the estab-lishment and development of multilingual thesauri» («Керівництво з введення і розробки багатомовних тезаурусів»). EUROVOC використовується для індексування та пошуку да-них в інформаційно-пошукових системах офіційних документів органів, установ, інститутів і деяких держав-членів ЄС. Цей теза-урус охоплює усі теми, важливі для діяльності європейських ін-ституцій: політика, міжнародні відносини, європейське співтова-риство, законодавство, економіка, торгівля, фінанси, соціальні питання, освіта і комунікації, наука, бізнес і конкуренція, зайня-тість та умови праці, транспорт, навколишнє середовище, сільсь-ке господарство, лісництво і рибна ловля, виробництво, техноло-гії та дослідження, енергія, промисловість, географія, міжнародні організації. EUROVOC реалізований 11 офіційними мовами Європейсько-го Союзу. Усі мови реалізації мають однаковий статус — кожен дескриптор в одній мові обов’язково має відповідний дескриптор в іншій мові. Мову тезаурусу можна вибрати на домашній сторі-н¬ці за допомогою панелі . На сторінці, що відкривається після вибору мови, наводиться загальна інформація про тезаурус. Для переходу до власне тезаурусу слід вибрати посилання Navigating in the thesaurus. EUROVOC має дворівневу ієрархію. Верхній рівень склада-ють теми, які мають двосимвольні коди, наприклад, 12 — LAW (Право). Нижній рівень організовано як сукупність мікротезауру-сів, позначених чотирма цифрами, перші дві з яких визначають тему, до якої належить цей мікротезаурус: 1216 — сriminal law (кримінальне право). Нумерація тем і мікротезаурусів єдина для всіх мов. На рівні окремих дескрипторів і не-дескрипторів структура EUROVOC залежить від семантичних відношень, встановлених між ними. Передбачено такі їх типи: 1) SN (Scope Note, примітка щодо можливих значень) — ви-значення, що уточнює значення дескриптора, або вказівка, як ви-користовувати дескриптор при індексуванні документа та фор-мулюванні запитів; 2) MT (Microthesaurus, мікротезаурус) — посилання на мікро-тезаурус, до якого належить дескриптор (не-дескриптор); 3) UF (Used For, використаний для) та «USE» (використовує) — зв’язок еквівалентності між дескриптором і не-дескриптором (-ами), що він їх подає (UF), або між не-дескриптором і дескрип-тором, який замінює цей не-дескриптор (USE). Фактично, зв’язок еквівалентності включає кілька типів зв’язків: повної синоніміч-ності або ідентичного значення; близької синонімічності або схожого значення; антонімії або протилежного значення; вклю-чення, коли дескриптор охоплює одне або більше понять, яким надано статус не-дескрипторів, оскільки вони рідко використо-вуються; 4) ієрархічні зв’язки між дескрипторами: — BT (Broader Term, ширший термін) — між певним дескрип-тором і родовим (більш узагальненим) дескриптором — вказу-ється з числом, яке показує кількість кроків за ієрархією між ни-ми. При цьому дескриптори, для яких не існує ширших термінів, називаються термінами верхнього рівня. Деякі дескриптори з тем 72 «Географія» та 76 «Міжнародні організації» є поліієрархічни-ми, інакше кажучи, для них існує більше одного ширшого термі-на на наступному вищому рівні; — NT (Narrower Term, більш вузький термін) — між родовим і видовим (більш вузьким) дескриптором — вказується з числом, яке показує кількість кроків за ієрархією між ними; 5) RT (Related Term, взаємопов’язані терміни) — асоціативні зв’язки між дескрипторами. Асоціативний зв’язок показує особі, що проводить індексування, або користувачеві, що існує інший, так само або навіть більш релевантний дескриптор. Передбачено асоціативні зв’язки таких типів: причини та наслідку; органу або інструменту; ієрархії (оскільки, як сказано вище, поліієрархія не припускається, втрачені ієрархічні зв’язки можна замінити асоці-ативними); супроводження; послідовності у часі або просторі; входження до складу; характерної риси; об’єкта дії або процесу; розташування; подібності (у випадках, коли два майже синоніміч¬ні терміни включено як дескриптори); антонімії. Навігація за тезаурусом здійснюється за допомогою посилань. Дескриптор можна вибрати, набравши на клавіатурі першу літеру назви дескриптора. Також реалізовано функцію пошуку — посилання Search на лівій панелі. Під час виконання самостійної роботи може стати корисним багатомовний список, який можна визначити за посиланням multilingual list. Такий список показує зміст тезаурусу вибраними користувачем мовами, причому інформація виводиться в окремих стовпцях для кожної мови. Користувач може вибрати від двох до чотирьох мов за допомогою випадаючого списку. Після вибору слід натиснути на кнопку GO. Для тривалої роботи з тезаурусом існує можливість скачати його частинами після вибору посилання download. 5.4. Самостійна робота № 4 «Пошук інформації в реєстрах Міністерства юстиції України» — вивчити реєстри, що ведуться Міністерс-твом юстиції України, і навчитись використовувати їх. Завдання: — ознайомитись з реєстрами Міністерства юстиції України за допомогою Web-сайта Держінформ’юсту (httр://www.informjust. kiev.ua/); ? користуючись Єдиним державним реєстром об’єднань громадян та благодійних організацій, визначити для організації відповідно до індивідуального варіанта (див. нижче список варі-антів № 1) адресу, номер і дату видачі свідоцтва про реєстрацію, статус і код в реєстрі (2 бали); ? користуючись Єдиним реєстром нотаріусів України, ви-значити, чи зареєстрована в ньому особа відповідно до індивіду-ального варіанта (див. нижче список варіантів № 2), і якщо так, визначити її посаду, номер і дату отримання свідоцтва, реєстра-ційний номер і дату реєстрації, статус, ознаку дії, дату зміни ста-тусу, нотаріальний округ, місце роботи, адресу і телефон (2 ба-ли). Номер індивідуального варіанта для обох завдань дорівнює (N – 1) ? 10 + M, де N — номер групи, а M — номер студента за списком групи, упорядкованим за алфавітом. Індивідуальні варіанти до першого завдання Варіанти завдань для пошуку реквізитів об’єднань громадян та благодійних організацій: 1) Авторсько-правове товариство. 2) Асоціація користувачів мереж телекомунікацій «Мережі без меж». 3) Асоціація майбутніх юристів України. 4) Асоціація молодих юристів «ПРАВО». 5) Асоціація правового захисту споживачів Івано-Франків- ської області. 6) Асоціація працівників недержавних детективних служб, пра¬вових і охоронних організацій Криму (АПДО). 7) Асоціація створювачів і користувачів інтелектуальних си- стем (АСКІС). 8) Асоціація юристів — представників інтересів засобів масо-вої інформації. 9) Асоціація юристів у галузі фінансового і банківського пра-ва України. 10) Асоціація юристів фондового ринку. 11) Асоціація юристів «JUSTO TITULO». 12) Благодійна громадська організація. Регіональний центр пра¬вового захисту «За справедливість». 13) Благодійний міжнародний фонд «Українська асамблея пра-вових реформ». 14) Благодійний фонд користувачів комп’ютерної мережі Ін-тернет. 15) Благодійний фонд правового та соціального захисту спів-робітників правоохоронних органів «Правозахист». 16) Благодійний фонд «Український історико-політологічний аналітично-інформаційний центр». 17) Благодійний фонд «Фонд сприяння розвитку політичної та правової культури». 18) Благодійний центр правових ініціатив. 19) Відділення українського національного союзу молодих юристів в Автономній Республіці Крим. 20) Вінницький обласний інформаційний центр міжнародної освіти. 21) Всеукраїнська асоціація користувачів Сі-Бі зв’язку «Союз-27». 22) Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Україн-ський національний союз молодих юристів». 23) Всеукраїнський благодійний фонд «Правова ініціатива». 24) Громадська організація «Союз правової підтримки бізне-су». 25) Громадська організація «Центр інформаційно-правової до-помоги органам місцевого самоврядування». 26) Громадська організація «Центр користувачів інтелектуаль-них телекомунікаційних мереж «Інтелмі». 27) Громадська організація «Центр правової підтримки». 28) Громадське об’єднання користувачів комп’ютерних техно-логій для інвалідів «Вікно в світ». 29) Громадський фонд сприяння судово-правовій реформі. 30) Дніпропетровський благодійний фонд «Правовик». 31) Дніпропетровський молодіжний юридичний клуб. 32) Доброчинний фонд сприяння правовим реформам та за-хисту прав людини. 33) Донецька обласна асоціація юристів. 34) Донецька обласна громадська організація «Фонд підтрим-ки правової реформи». 35) Донецька обласна організація Спілки юристів України. 36) Донецький інформаційно-правовий центр — регіональний центр прав людини. 37) Закарпатська обласна спілка юристів. 38) Інформаційний центр незрячих юристів України та допо-моги інвалідам. 39) Інформаційний центр «Освіта майбутнього». 40) Київська міська організація Спілки юристів України. 41) Київська організація незрячих юристів. 42) Київська фундація правової допомоги і захисту прав лю-дини. 43) Київський юридичний клуб. 44) Кіровоградське обласне товариство молодих юристів та правознавців. 45) Кримська організація Спілки юристів України. 46) Кримська республіканська асоціація юрисконсультів (КРАЮ). 47) Ліга виробників, постачальників та користувачів засобів вимірювання. 48) Ліга інформаційних і правових агентств. 49) Ліга одеських юристів. 50) Луганська обласна громадська організація з правового за-хисту та підвищення правової культури населення «Правовий щит». 51) Луганське обласне об’єднання суспільної служби право-вої допомоги. 52) Миколаївський обласний фонд сприяння та допомоги правознавцям народного господарства «Правовий Центр». 53) Міжнародна громадська організація «Суспільство корис-тувачів Інтернет». 54) Міжнародний благодійний фонд юристів України. 55) Місцевий благодійний фонд «Правовий центр». 56) Міський центр правового та соціального захисту молоді «Людина і суспільство. ХХІ сторіччя». 57) Молодіжна громадська організація «Ресурсний інформа-ційний центр аналітиків». 58) Молодіжна організація «Інформаційно-правовий центр «Наше право». 59) Молодіжний правовий клуб «Феміда». 60) Молодіжний правовий центр. 61) Молодіжний союз студентів-правників та молодих юрис-тів Харківської області. 62) Молодіжний центр правових досліджень. 63) «Молодіжно-правова ініціатива». 64) Неурядова громадська організація «Українські юристи за права людини». 65) Об’єднання студентів-юристів Академії праці соціальних відносин. 66) Одеська асоціація юристів. 67) Одеська обласна благодійна організація інвалідів по зору — користувачів електронними засобами реабілітації «Саунднет». 68) Одеський обласний центр правової допомоги. 69) Південноукраїнський центр молодих юристів. 70) Полтавська обласна організація Спілки юристів України. 71) Правова благодійна фундація «Форум-юст». 72) «Правове суспільство». 73) Регіональний благодійний фонд по правовому та соціаль-ному захисту громадян, працівників адміністративних та право-охоронних органів «Правозахист». 74) Світовий конгрес Українських юристів. 75) Спілка правового захисту. 76) Спілка юристів-аграрників. 77) Спілка юристів України. 78) Спілка юристів Чернівецької області. 79) Тернопільський обласний фонд сприяння правовим ре- формам. 80) Третейський Інформаційний Суд. 81) Українська асоціація користувачів операційної системи UNIX. 82) Українська асоціація молодих юристів. 83) Український інформаційний форум. 84) Фонд економіко-правового та соціального захисту і під-тримки підприємництва. 85) Фонд інформаційної та правової підтримки підприємців. 86) Фонд підтримки правових реформ. 87) Фонд «Правова просвіта». 88) Фонд правової підтримки «Юрисдикція». 89) Фонд сприяння правовим і політичним реформам. 90) Фонд сприяння розвитку української правової думки та пропаганди державницьких традицій «Право для України». 91) Фундація соціально-правового захисту населення «Чин-ність закону». 92) Харківська обласна асоціація юристів. 93) Харківська обласна громадська організація некомерційно-го партнерства «Колегія правового захисту автовласників». 94) Харківська обласна організація «Суспільна служба право-вої допомоги». 95) Хмельницький обласний фонд підтримки правової освіти. 96) Центр економічних та правових досліджень ім. Миколи Міхновського. 97) Центр політико-правових реформ. 98) Центр правових досліджень. 99) Центр правових досліджень при НаУКМА. 100) Центр правової допомоги «Ініціатива». 101) Центр правової інформації. 102) Чернівецька міська громадська організація «Чернівецький центр соціальних та правових досліджень». 103) Чернігівська обласна громадська організація «Центр з економіко-правових питань «Діалог». 104) Юридичний клуб студентів молоді Київського універси-тету. 105) Юридичний клуб «Феміда». Індивідуальні варіанти до другого завдання. Варіанти завдань для пошуку реквізитів нотаріусів України: 1) державний нотаріус Антал Людмила Степанівна, 2) приватний нотаріус Антонець Галина Дмитрівна, 3) державний нотаріус Антонюк Леся Іванівна, 4) державний нотаріус Барабаш Олег Михайлович, 5) державний нотаріус Богдан Оксана Миколаївна, 6) приватний нотаріус Богданова Вікторія Миколаївна, 7) державний нотаріус Волинець Ірина Іванівна, 8) державний нотаріус Волкова Вікторія Миколаївна, 9) державний нотаріус Волошин Сергій Анатолійович, 10) державний нотаріус Воробей Тетяна Петрівна, 11) приватний нотаріус Воробчук Тетяна Олегівна, 12) приватний нотаріус Ворожбянова Людмила Миколаївна, 13) державний нотаріус Воронюк Віра Кирилівна, 14) державний нотаріус Воропай Валерій Вікторович, 15) приватний нотаріус Ворошина Лариса Вікторівна, 16) державний нотаріус Глібко Олена Василівна, 17) державний нотаріус Гордієнко Тамара Євгенівна, 18) приватний нотаріус Грибчик Анатолій Мусійович, 19) приватний нотаріус Гридін Сергій Олександрович, 20) приватний нотаріус Гримут Олена Іванівна, 21) приватний нотаріус Грин Ніку Михайлович, 22) державний нотаріус Грицаєнко Світлана Миколаївна, 23) приватний нотаріус Грищенко Володимир Іванович, 24) державний нотаріус Денисевич Світлана Анатоліївна, 25) державний нотаріус Денисенко Катерина Володимирівна, 26) приватний нотаріус Денисюк Ігор Леонтійович, 27) приватний нотаріус Єрьоменко Раїса Порфиріївна, 28) приватний нотаріус Заєць Ніна Миколаївна, 29) державний нотаріус Заїчко Віра Павлівна, 30) приватний нотаріус Кабин Зореслава Романівна, 31) приватний нотаріус Кирилюк Галина Олексіївна, 32) державний нотаріус Клименко Леонід Олексійович, 33) приватний нотаріус Кличановська Світлана Іванівна, 34) приватний нотаріус Коваленко Анатолій Петрович, 35) державний нотаріус Ковальська-Костенко Олена Анатоліїв-на, 36) державний нотаріус Ковбасюк Наталія Юріївна, 37) державний нотаріус Ковпак Віталій Іванович, 38) приватний нотаріус Ковтун Кларина Вадимівна, 39) приватний нотаріус Козак Наталія Анатоліївна, 40) державний нотаріус Козирева Леся Вікторівна, 41) приватний нотаріус Козоріз Лідія Миколаївна, 42) державний нотаріус Коліушко Людмила Геннадіївна, 43) державний нотаріус Колодуб Світлана Миколаївна, 44) приватний нотаріус Колос Лідія Миколаївна, 45) державний нотаріус Колтун Стефанія Володимирівна, 46) приватний нотаріус Коляда Тетяна Геннадіївна, 47) державний нотаріус Кримська Лариса Петрівна, 48) державний нотаріус Крисюк Людмила Володимирівна, 49) державний нотаріус Куценко Володимир Дмитрович, 50) приватний нотаріус Мелех Олена Петрівна, 51) державний нотаріус Мельник Алла Богданівна, 52) приватний нотаріус Мироник Оксана Вікторівна, 53) приватний нотаріус Мирошниченко Оксана Данилівна, 54) приватний нотаріус Миросєді Валентина Миколаївна, 55) державний нотаріус Михальчук Тетяна Василівна, 56) приватний нотаріус Михно Володимир Максимович, 57) приватний нотаріус Несен Володимир Андрійович, 58) приватний нотаріус Несмашна Ольга Сергіївна, 59) приватний нотаріус Нестерак Нона Іванівна, 60) державний нотаріус Нестеренко Вікторія Іванівна, 61) державний нотаріус Омельчук Оксана Іванівна, 62) приватний нотаріус Онищенко Валентина Сергіївна, 63) приватний нотаріус Онищук Ігор Миколайович, 64) державний нотаріус Опришко Світлана Іванівна, 65) державний нотаріус Петрук Оксана Лук’янівна, 66) приватний нотаріус Письменна Людмила Іванівна, 67) приватний нотаріус Півняк Олександр Сергійович, 68) державний нотаріус Порічанська Марина Леонідівна, 69) приватний нотаріус Порохня Ольга Вікторівна, 70) приватний нотаріус Портнова Тетяна Валеріївна, 71) приватний нотаріус Радишевський Богдан Ростиславович, 72) державний нотаріус Радкевич Тетяна Сергіївна, 73) державний нотаріус Радченко Світлана Федорівна, 74) державний нотаріус Рева Ліана Леонтіївна, 75) державний нотаріус Ревенко Ірина Аркадіївна, 76) приватний нотаріус Ревуцький Євген Володимирович, 77) державний нотаріус Рум’янцева Ірина Андріївна, 78) приватний нотаріус Самірова Маргарита Степанівна, 79) приватний нотаріус Самко Ніна Тарасівна, 80) приватний нотаріус Самойленко Анатолій Григорович, 81) приватний нотаріус Самощенко Олена Анатоліївна, 82) приватний нотаріус Сенченко Валерій Михайлович, 83) приватний нотаріус Ситник Олена Василівна, 84) приватний нотаріус Стратілат Парасковія Іларіонівна, 85) приватний нотаріус Страшевська Христина Григорівна, 86) приватний нотаріус Стребкова Наталія В’ячеславівна, 87) державний нотаріус Стрельцова Інеса Юріївна, 88) приватний нотаріус Стрілковська Зоя Данилівна, 89) державний нотаріус Строкаль Володимир Дмитрович, 90) приватний нотаріус Таран Галина Володимирівна, 91) приватний нотаріус Таранушич В’ячеслав Васильович, 92) державний нотаріус Таранцов Олександр Анатолійович, 93) приватний нотаріус Тарасенко Вікторія Георгіївна, 94) приватний нотаріус Тимошенко Ірина Віталіївна, 95) приватний нотаріус Тимченко Марина Геннадіївна, 96) приватний нотаріус Феденко Марина Володимирівна, 97) приватний нотаріус Федяєва Тетяна Дмитрівна, 98) державний нотаріус Філатова Вікторія Василівна, 99) державний нотаріус Філіпов Микола Михайлович, 100) приватний нотаріус Філюк Валентина Михайлівна, 101) державний нотаріус Целкова Леся Вікторівна, 102) державний нотаріус Шевченко Інеса Борисівна, 103) державний нотаріус Шевченко Олександр Михайлович, 104) приватний нотаріус Юрченко Лариса Леонідівна, 105) приватний нотаріус Янчук Віра Олександрівна. Методичні вказівки до виконання самостійної роботи Для виконання самостійної роботи на сайті Державного під-приємства «Інформаційний центр Міністерства юстиції України» слід вибрати гіперпосилання Реєстри, а у списку, що випадає (див. рис.), — позицію Робота з реєстрами. Для роботи доступні чотири реєстри — Єдиний реєстр дору-чень, посвідчених у нотаріальному порядку, Єдиний реєстр спе-ціальних бланків нотаріальних документів, Єдиний реєстр нота-ріусів України та Єдиний державний реєстр об’єднань громадян та благодійних організацій. Для початку роботи слів натиснути на кнопку Робота з базою, розміщену під назвою потрібного ре-єстру. У формі для пошуку зареєстрованого нотаріуса слід ввести щонайменше три перші літери прізвища (див. рис.). В аналогічній формі для пошуку зареєстрованого об’єднання громадян та благодійних організацій, крім поля для введення слів з назви, присутня додаткова опція Шукати з осередками. Пошук розпочинається після натискання кнопки Відправити. Результатом пошуку є список, елементами якого є блоки рек-візитів, що описують людину чи організацію. Чим точніший за-пит до реєстру, тим коротший список з результатами. І навпаки, якщо на введений запит система видає нульовий результат, спро-буйте зменшити кількість літер або слів у ньому. Наприклад, за-мість повного прізвища вкажіть його перші літери. 6. НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ У рамках самостійної роботи студентам пропонується підготувати тези доповіді (7—10 тез) на наукову конференцію на тему, що відповідає змісту дисципліни (список орієнтовних тем наведено нижче). Кожна теза має бути стисло сформульована (1 ко- ротке речення) та коротко викладена двома-чотирма реченнями (один абзац) і мати посилання на список літератури. Посилання на літературу наводяться у квадратних дужках із вказівкою номера сторінки, наприклад [5, с. 120]. Тези подаються викладачеві за графіком проведення поточного контролю у роздрукованій та в електронній формі. Загальний обсяг роботи — не більше 2 сторінок друкованого тексту (Times New Roman, 14, полуторний інтервал). Список використаної літератури (не менше 5 позицій) наводиться на окремому аркуші, впорядковується за алфавітом, оформлюється згідно з вимогами державного стандарту, наприклад: 1. Основи інформаційних систем: Навч. посібник / В. Ф. Ситник, Т. А. Писаревська, Н. В. Єрьоміна та ін. За ред. В. Ф. Ситника. — К.: КНЕУ, 2002. — 420 с. 2. Карапетян Т. Кредитоспроможність позичальника та методи її оцінки // Вісник НБУ. — 1999 — № 4. — С. 20—22. На першому аркуші мають бути обов’язково вказані назва доповіді, прізвище та ініціали студента і номер групи, в якій він (вона) навчається. Теми доповідей слід узгоджувати з викладачем — керівником курсу. Орієнтовні теми наукових доповідей 1. Інформаційне суспільство: складові та перспективи побудо-ви. 2. Побудова інформаційного суспільства в Україні: сучасний стан і перспективи. 3. Побудова інформаційного суспільства в Україні: нормативна база. 4. Глобальне інформаційне суспільство у міжнародних документах. 5. Побудова інформаційного суспільства: закордонний досвід. 6. Пілотні проекти Великої вісімки (G8) з інформаційного суспільства: глобальний інвенторій (GIP), електронні бібліотеки, мультимедійний доступ до світової культурної спадщини, менеджмент оточуючого середовища і натуральних ресурсів, уряд on-line (GOL), ринок для малих і середніх підприємств, Морське інформаційне суспільство (MARIS) та ін. 7. Інформаційні війни: загрози і захист. 8. Екологія інформації — проблеми і шляхи їх вирішення. 9. Інформаційне право: міжнародний досвід. 10. Інформаційне право України: сучасний стан і перспективи. 11. Об’єкти громадянських прав в електронному просторі. 12. Право власності на інформацію: проблеми і практика забезпечення. 13. Правова охорона персональних даних. 14. Правові основи криптографії в Україні. 15. Правові основи стеганографії. 16. Цифрові водяні знаки як засіб захисту прав на інтелекту- альну власність. 17. Правове регулювання розміщення інформації в Інтернет. 18. Спам — юридичний аспект. 19. Захист авторських прав в Інтернет. 20. Доменні імена: правовий аспект. 21. Правове регулювання домену .UA. 22. Правове регулювання діяльності Інтернет-провайдерів. 23. Реалізація атак на користувача ІС та організація захисту від них. 24. Програмне забезпечення як об’єкт інтелектуальної власнос-ті. 25. Правовий захист комп’ютерних програм і баз даних. 26. Авторське право і ліцензування програмного забезпечення з відкритим кодом. 27. Закрите програмне забезпечення і програмне забезпечення, що вільно поширюється, — юридичний аспект. 28. Ліцензування програмного забезпечення з відкритим кодом: перспективи в Україні. 29. Порівняльний аналіз ліцензій на програмне забезпечення з відкритим кодом: GNU GPL, BSD, MPL. 30. Генеральна Суспільна Ліцензія GNU — основні положення. 31. Боротьба з нелегальним програмним забезпеченням: юридичний аспект. 32. Товарні знаки як спосіб захисту комп’ютерних програм. 33. Правове регулювання створення і впровадження інформаційних систем. 34. Юридичне оформлення робіт зі створення і впровадження інформаційних систем. 35. Правове регулювання створення і функціонування вірту- альних підприємств. 36. Юридичне оформлення Інтернет-проекту. 37. Правові проблеми електронної комерції: захист спожива-ча. 38. Правові проблеми електронної комерції: захист продавця. 39. Правові проблеми використання електронних грошей. 40. Правові проблеми організації електронного документо- обігу. 41. Правове регулювання застосування електронно-цифрових підписів. 42. Телемедицина як медична та інформаційна послуги: юридичний аналіз. 43. Аналіз міжнародного законодавства з електронного документообігу. 44. Укладання угод в елекронно-цифровій формі. 45. Електронний документ як джерело доказів у судовому процесі. 46. Використання систем електронного документообігу в юри- дичній діяльності. 47. Віртуальний офіс для юриста. 48. Застосування відеоконференцій в юридичній діяльності. 49. Використання сервісів Інтернет в юридичній діяльності. 50. Аналіз наявних юридичних послуг у WWW. 51. Правове врегулювання суперечок через Інтернет. 52. Проблеми встановлення та розслідування комп’ютерних злочинів. 53. Збирання, нагромадження та оброблення інформації з юридичних проблем. 54. Правові пошукові системи Інтернет. 55. Порівняльна характеристика баз правової інформації ЄС: CELEX, EUDOR, EUR-Lex, Legislative Observatory, PreLex, SCADPlus. 56. Правові експертні системи: досвід використання. 57. Правові експертні системи: можливості використання і проблеми створення. 58. Створення бази знань експертної системи з правової проблеми. 59. Системи підтримки прийняття рішень в юридичній діяльності. 60. Використання інформаційних систем у процесі розроблення законопроектів. 61. Інформаційні системи МВС України. 62. Автоматизоване збирання та оброблення інформації в органах прокуратури. 63. Інформаційні системи органів судової влади. 64. Комп’ютерна експертиза як вид судово-експертної діяльності. 65. Ергономічне забезпечення інформаційних систем. 66. Судова практика зі справ, пов’язаних з використанням нових інформаційних технологій. 67. Особливості розгляду спорів, що виникають з інформаційно-правових відносин. 68. Правова інформатизація України — концепція і досвід реалізації. 69. Інформаційні відносини в Україні: кримінально-правовий аспект. 7. ПОРЯДОК ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ Підсумковий контроль знань студентів з дисципліни «Інформаційні системи і технології в юридичній діяльності» здійснюється на основі результатів поточного контролю. Основними об’єктами поточного контролю знань студентів є: — систематичність та активність роботи студента на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях; — виконання завдань для самостійного опрацювання; — виконання модульних (контрольних) завдань. Кожен етап контролю знань закінчується оцінюванням результатів у балах. Крім перелічених вище, передбачено деякі завдання (об’єкти контролю) для заохочення студентів — за їх виконання виставляються додаткові бали. При цьому загальна кіль¬кість балів, здобута у результаті поточного контролю з дисципліни, не може перевищувати 100 балів. Розподіл балів за об’єктами контролю наведено у таблиці. Максимально можливі оцінки за кожне завдання кожного виду робіт наведено нижче. Об’єкт контролю Максимально можлива кількість балів за всі завдання Систематичність та активність роботи студента на семінарських (практичних, лабораторних) занят-тях 52 Виконання завдань для самостійного опрацювання 30 Виконання модульних (контрольних) завдань 24 Об’єкти додаткового заохочення 40 Залік з дисципліни виставляється автоматично при одержанні студентом не менше 50 балів під час останнього семінарського (практичного) заняття відповідного семестру. Якщо студент отри- мав менше 50 балів за результатами поточного контролю, він отримує підсумкову оцінку «не зараховано». Результати складання семестрового заліку («зараховано», «не зараховано») вносяться у залікову відомість разом із загальною підсумковою оцін- кою за результатами поточного контролю, округленою до найближчого числа, кратного 5. Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 30 до 45 балів, після належної підготовки мають право повторно складати залік. Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 25 балів, зобов’язані пройти повторний курс вивчення дисципліни перед повторним складанням заліку. Контроль систематичності та активності роботи протягом семестру При контролі систематичності та активності роботи студентів оцінці підлягають результати виконання лабораторних робіт. Виконання лабораторних робіт оцінюється за результатами захисту відповідних звітів. Звіт з лабораторної роботи має бути поданий викладачеві до початку виконання наступної лабораторної роботи. Звіт з лабораторної роботи має містити титульний аркуш за встановленою формою і результати виконання завдань, наведених у розділі 4. До захисту приймаються тільки звіти, підготовлені і роздруковані за допомогою програмних засобів обробки текстів та ділової графіки. Рекомендується мінімально використовувати у тексті звіту ілюстрації, графічні елементи, роз¬друківки екранів і Web-сторінок тощо. Кожна складова лабораторної роботи, яка має бути представлена у звіті (див. позначки ? у завданнях, що наведені у розділі 4), оцінюється за такою шкалою: — 2 бали — подані результати є правильними, звіт повністю відповідає вимогам, грамотно і акуратно оформлений; студент виконав роботу відповідно до свого індивідуального зав- дання; — 1 бал — звіт оформлений з порушенням встановлених вимог, завдання виконано з незначними похибками; — 0 балів — звіт не відповідає вимогам, містить результати виконання чужого індивідуального варіанта; студент подає звіт про виконання лабораторних робіт пізніше вказаного викладачем терміну. Максимально можливі оцінки за окремі лабораторні роботи наведено у таблиці. Лабораторна робота Максимально можлива кількість балів Лабораторна робота № 1 «Криптографічний захист інформації за допомогою системи PGP» 10 Лабораторна робота № 2 «Правові консультації за допомогою експертних си- стем ICAR» — — завдання першого рівня складності — консультування 4 — завдання другого рівня складності — розробка консультації 30 Лабораторна робота № 3 «Управління документами за допомогою програм-но-технологічного комплексу DIS:class» 8 Завдання для самостійного опрацювання Оформлення та оцінювання виконання самостійних робіт відбувається у порядку, описаному вище для лабораторних робіт. У разі здачі звіту про виконання самостійної роботи до 15 листопада та одержання максимально можливої оцінки, передбаченої за цю роботу (див. табл.), з метою заохочення студентів оцінка підвищується на 3 бали. Звіти про виконання самостійних робіт не прий- маються після передостаннього практичного заняття з дисципліни. Самостійна робота Максимально можлива кількість балів Самостійна робота № 1 «Пошук правових документів у системі “Закони та підзаконні акти України в Інтернет”» 4 Самостійна робота № 2 «Використання правових інформаційно-пошукових систем» 4 Самостійна робота № 3 «Пошук правових документів у Глобальній мережі правової інформаційї (GLIN)» 6 Самостійна робота № 4 «Пошук інформації в реєстрах Міністерства юстиції України» 4 Контроль за виконанням модульних завдань Дисципліна «Інформаційні системи і технології в юридичній діяльності» складається з двох модулів, оцінювання яких здійснюється за результатами двох контрольних робіт. Контрольні роботи виконуються письмово. На контрольну роботу № 1 виносяться питання, які не опрацьовані студентами під час виконання лабораторних і практичних робіт з тем № 1—6. На контрольну роботу № 2 виносяться питання, які не опрацьовані студентами під час виконання лабораторних і практичних робіт з тем № 7—10. Під час підготовки до контрольних робіт рекомендується перевіряти свої знання на основі питань, що наведені у розділі 2. Кожен білет з контрольної роботи № 1 містить 2 теоретичних питання і задачу (див. розділ 3). Білети з контрольної роботи № 2 містять 3 теоретичні питання. Відповідь на запитання оцінюється за такою шкалою: — 4 бали — всебічне системне і глибоке знання теоретичного матеріалу; чітке володіння понятійним апаратом, методами та інструментарієм, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових проблемних ситуацій; — 2 бали — знання основного матеріалу дисципліни; засвоєння інформації в основному з лекційного курсу; володіння основним понятійним апаратом, методами та інструментарієм, передбаченими програмою, вміння використовувати їх для вирішення типових ситуацій з окремими непринциповими помилками; — 0 балів — значні прогалини в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методами та інструментарієм з принциповими помилками; відсутність відповіді на питання або наявність відповіді на питання, яке не входить до виданого завдання. Підсумкова оцінка за контрольну роботу визначається як підсумок оцінок за кожне питання. Стимулювання та заохочення студентів Об’єктом заохочення студентів є: — відвідування лекційних, семінарських і практичних занять. У разі 100-відсоткового відвідування лекційних, семінарських і практичних занять студент одержує 10 балів, які додаються до результатів поточного контролю за умови, що загальна оцінка при цьому не перевищує 100 балів; — участь у роботі студентських конференцій оцінюється у рамках поточного контролю, якщо студент протягом семестру, в якому вивчається дисципліна, підготував матеріал і виступив на науковій конференції з доповіддю з питань створення і використання інформаційних систем в юридичній діяльності або правових проблем, пов’язаних із використанням інформаційних технологій (орієнтовні теми доповідей наведено у розділі 6). Макси¬мально можлива оцінка за підготовку тез допові- ді — 20 балів. Максимально можлива оцінка за виступ на конференції — 10 балів. Завдання для поточного контролю знань студентів заочної форми навчання Об’єктом поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є: 1) реферати (максимально можлива оцінка — 30 балів). Реферат готується студентом вдома на індивідуально вибрану тему, яку студент узгоджує з викладачем. Тема реферату має стосуватись питань створення і використання інформаційних систем в юридичній діяльності і правових проблем, пов’язаних з використанням інформаційних технологій (орієнтовні теми рефератів див. у розділі 6). Написання реферату передбачає пошук і опрацювання літературних та електронних джерел, список яких слід обов’язково навести наприкінці роботи, аналіз та узагальнення практичного досвіду, постановку і визначення шляхів вирішення певної проблеми; 2) виконання лабораторних робіт в аудиторії під контролем викладача (максимально можлива оцінка — 25 балів). Зміст і порядок оцінювання лабораторних робіт наведено вище. Виконання лабораторних робіт перевіряється викладачем протягом занять за результатами, представленими на екрані; 3) контрольна робота (максимально можлива оцінка — 48 балів). Контрольна робота виконується письмово. Кожен білет містить 6 питань. Підсумкова оцінка за контрольну роботу визначається як підсумок оцінок за кожне питання. Відповідь на окреме запитання оцінюється за такою шкалою: — 8 балів — всебічне системне і глибоке знання програмного матеріалу; засвоєння інформації з лекційного курсу, основної й додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами та інструментарієм, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових проблемних ситуацій; — 5 балів — знання основного програмного матеріалу; засвоєння інформації в основному з лекційного курсу; володіння основ¬ним понятійним апаратом, методами та інструментарієм, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення типових ситуацій з окремими непринциповими помилками; — 2 бали — значні прогалини в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методами і інструментарієм з принциповими помилками; — 0 балів — відсутність відповіді на питання або наявність відповіді на питання, яке не входять до виданого завдання. При цьому загальна кількість балів, здобута студентом у результаті поточного контролю з дисципліни, не може перевищувати 100 балів. 8. ТЕМАТИЧНИЙ СЛОВНИК Аварійна ситуація — певний винятковий (граничний) стан інформаційної системи, який являє собою критичне сполучення відмов та (або) помилок функціонування її елементів і здатний призвести до порушення функціонування об’єкта управління, що пов’язано з особливо значними технічними, економічними або соціальними втратами. Автентифікація — 1. (біометрія) процес перевірки особи (індивіда) на основі унікальних вимірюваних фізіологічних характеристик людини, див. також ідентифікація, біометрична ідентифікація; 2. (криптографія) визначення походження зашифрованої інформації шляхом верифікації цифрового підпису або публічного ключа через його унікальні відбитки. Автоматизована система (АС) — див. інформаційна система. Автоматизована система контролю виконання документів — інформаційна система, призначена для обліку всієї документації установи, постановки на контроль і контролю за виконанням документів (нагадування про наближення строків закінчення виконання документа, повідомлення про прострочені документи тощо). Автоматизоване робоче місце (АРМ) — програмно-технічний комплекс інформаційної системи, призначений для автоматизації дія-ль¬ності певного виду. Основною характеристикою АРМ є орієнтація на людину, яка не має професійної підготовки з використання обчислюваль¬ної техніки, але фахово обізнана у конкретній предметній галузі. Автоматизований банк даних — система інформаційних, математичних, програмних, мовних, організаційних і технічних засобів, які необхідні для інтегрованого нагромадження, зберігання, ведення, актуалізації, пошуку і видачі даних. Основними складовими авто- матизованого банку даних є база даних і система керування базою даних. Авторизація — надання користувачеві доступу до певних об’єктів і ресурсів інформаційної системи залежно від його повноважень, що визначаються за його ідентифікатором і паролем. Агент — див. програмний агент. Адаптивна надійність — властивість інформаційної системи виконувати свої функції, якщо вони змінюються в межах умов, зумовлених розвитком системи керування об’єкта, впродовж заданого проміжку часу. Адміністрація реєстрації (Registration Authority) — це люди, які за допомогою відповідних засобів підтримують реєстрацію користувачів і виконують функції з адміністрування. Адміністрація сертифікації (Certificate Authority) — довірена третя сторона, яка створює сертифікати, накладає на них свій цифровий підпис і приєднує їх до публічних ключів певних осіб. За допомогою відкритого ключа адміністрації сертифікації будь-хто може перевірити цифровий підпис, а отже, цілісність сертифіката. Алфавіт коду — система знаків, узятих для створення коду. Антивірусна програма — спеціальна програма, призначена для виявлення і знищення комп’ютерних вірусів. Асиметричне шифрування — див. криптографія з асиметричними ключами. Атака, що спричиняє відмову від обслуговування (denial of service attack, DOS-attack) — комп’ютерний злочин, зазвичай спланований, метою якого є перенавантаження Інтернет-сервера підключеннями, які не можуть бути завершені, з метою уповільнення його роботи або унеможливлення оброблення легітимних запитів. База даних (БД) — іменована структурована сукупність взаємопов’язаних даних, що відображає стан об’єктів та їх відношень у визначеній предметній галузі. Див. також сховище даних. База знань (БЗ) — упорядкована сукупність правил, фактів, механіз¬мів виведення та програмних засобів, що описує певну предметну галузь і призначена для подання нагромаджених у ній знань. Банк даних — система програмно-апаратних, мовних і організаційних засобів, призначених для централізованого накопичення і колектив¬ного використання даних, а також самі дані, які зберігаються в базах даних. Безпека інформації — див. інформаційна безпека. Бібліографічний пошук — документальний пошук, який здійснюється з метою знаходження бібліографічних описів документів, що відповідають інформаційному запиту, без видачі самих доку- ментів. Біометрична ідентифікація — підтвердження особи шляхом зіставлення зафіксованої відцифрованої характеристики фізіології або поведінки, яка унікально ідентифікує особу (відбитки пальців, геометрія руки, почерк і т. ін.), з особистими даними людини. Див. також автенти¬фікація, ідентифікація. Блокування інформації — дії, наслідком яких є припинення доступу до інформації. Брандмауер (firewall, «вогняна стіна») — сукупність технічних і програмних засобів (маршрутизатор, персональний комп’ютер, один або кілька серверів), призначена для захисту мережі або підмережі від зовнішніх мереж. Брандмауер перехоплює, аналізує і, відповідно, пропускає або блокує трафік в обидві сторони. Броузер (іноді — браузер) — прикладна програма (клієнтська частина), яка забезпечує навігацію у World Wide Web та роботу з гіпертекстовими документами. Верифікація — (криптографія) перевірка цифрового підпису на основі відповідного публічного ключа з метою визначення, що інформацію було справді надіслано особою, яка наклала свій підпис, і повідомлення не було змінено після цього. Виконавча інформаційна система (Executive Information System, EIS, інформаційна система керівника) — інформаційна система, призначена для забезпечення необхідною актуальною інформацією менеджерів вищої ланки управління у процесі прийняття стратегічних рішень на базі мережних робочих станцій з графічними дисплеями і легким у використанні інтерфейсом. Винюхування (sniffing) — сканування пакетів, які передаються у мережі, спосіб одержання несанкціонованого доступу до інформації. Витік інформації — результат дій порушника, внаслідок яких інформація стає відомою (доступною) суб’єктам, що не мають права доступу до неї. Відбитки (key fingerprint) — (криптографія) унікальна ідентифікуюча послідовність цифр і символів, що використовується для автентифікації публічних ключів. Відмова у виконанні функцій — подія, яка полягає у порушенні хоча б однієї з вимог до якості виконання цієї функції, встановлених нормативно-технічною та (або) конструкторською документацією на інформаційну систему. Відмовостійкість — здатність інформаційної системи продовжувати функціонування в разі збою її окремих частин. Відкритий ключ — див. публічний ключ. Відновлення ключа (key recovery) — спеціальна можливість схеми управління ключами, яка дає змогу розшифрувати повідомлення, навіть якщо початковий ключ було втрачено. Див. також депонування ключів. Відомча мережа зв’язку — мережа зв’язку, що експлуатується юридичною або фізичною особою для задоволення власних потреб. Відцифрований образ особи — зафіксоване й збережене зображення обличчя особи електронним способом за допомогою цифрової камери. Віртуальна приватна мережа (Virtual Private Network, VPN) — група комп’ютерів у загальнодоступній мережі, наприклад в Інтернет, між якими здійснюється захищена передача інформації з використанням систем криптографічного захисту (див. кри-птографія). Віртуальне підприємство — тимчасове об’єднання незалежних економічних суб’єктів на основі електронних комунікацій з метою досягнення певної цілі (виконання певного завдання). Віртуальний офіс — Web-сайт (або його частина), призначений для забезпечення організаційної взаємодії географічно роз’єднаних співробітників компанії за допомогою єдиної системи обміну, збереження, оброблення та передавання інформації. Власна макро-змінна — (ЕС) макро-змінна, яка містить назву фа-к- ту макро-твердження. Втрата інформації — дія, внаслідок якої інформація перестає існувати для фізичних або юридичних осіб, які мають право власності на неї в повному чи обмеженому обсязі. Географічна інформаційна система (геоінформаційна система, ГІС, Geographic Information System, GIS) — інформаційна система, в якій модельне зображення території (електронне відображення карт, схем, космо-, аерозображень земної поверхні) поєднується з інформа- цією табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, еконо- мічні показники тощо). Гипермедіа — розширення поняття гіпертекст. Термін застосовується до документів, які містять не тільки текстові елементи, а й графіку, звук, відео тощо. Гіперпосилання (link) — назва сайта, рекламно-інформаційний рядок або графічний елемент у гіпертекстовому документі (див. гіпертекст), при натисканні на який мишею відбувається перехід на іншу сторінку або Web-сайт. Під час наведення миші на гіперпосилання курсор набуває вигляду руки з вказівним пальцем, який натискує на відповідний елемент. Гіпертекст (гіпер- від англ. «hyper-» — «над-») — звичайний текст, який містить посилання як на власні фрагменти, так і на інші тексти (див. гіперпосилання). Див. також гіпермедіа. Глибина класифікації — кількість ступенів класифікації. Глобальна мережа — комп’ютерна мережа, яка охоплює територію регіону, держави чи декількох країн. Глобальна мережа може з’єднувати як окремі ЕОМ, так і локальні мережі. Головний факт консультації — (ЕС) факт, з приводу якого проводиться дана консультація. Головний факт правила — (ЕС) факт, який стоїть після логічної зв’язки «то» у логічній формі «Якщо… то…». Див. також хвостовий факт правила. Групове забезпечення (groupware) — специфічне програмне забезпечення, призначене для підтримки колективної роботи виконавців над спільним завданням. Дані — інформація, подана у формалізованому вигляді, придатному для зберігання, оброблення, пересилання й інтерпретації автоматизованими засобами за можливої участі людини. Дейтамайнінг — добування даних — виявлення прихованих правил і закономірностей у наборах даних. Декомпозиція — процес поділу системи на елементи, зручні для якихось операцій з нею, до елементів, які приймаються як неподільні об’єкти. Депонування ключа (key escrow) — практика передачі приватного ключа його власником третій стороні (довіреній особі, урядовим структурам) для моніторингу зашифрованих комунікацій та можливого відновлення ключа. Державна система урядового зв’язку — система спеціального зв’яз- ку, яка забезпечує передачу інформації, що містить державну таємницю, і функціонує в інтересах управління державою в мирний та воєнний час. Державна таємниця — вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України «Про державну таємницю», державною таємницею і підлягають охороні державою. Дескриптор — слово або словосполучення, яке однозначно позначає поняття з теми тезаурусу. Дешифрування — перетворення зашифрованої інформації так, щоб вона стала читабельною; операція, зворотна до шифрування. Звичайно виконується за допомогою приватного ключа. Див. також крип- тографія. Ділова процедура — логічний етап ділового процесу, який необхідно реалізувати для його завершення. Діловий процес («потік робіт» від англ. «workflow») — це логічно завершений набір операцій (ділових процедур), що підтримують структуру підприємства і реалізують його політику, спрямовану на досягнення поставленої мети. Діловодство — діяльність зі створення документів та організації роботи з ними — створення умов, що забезпечують рух, пошук і збереження документів. Довжина ключа — кількість бітів, яка визначає розмір ключа. Чим більше довжина ключа, тим надійнішим він є. Довжина коду — кількість знаків у коді без урахування пропусків (прогалин). Довідковий пошук — дії, методи та процедури для пошуку в інфор¬маційній системі всіх видів посилань, що відповідають інформаційному запиту. Довірена третя особа (Trust Third Party) — (криптографія) відповідальна сторона, на яку усі зацікавлені учасники електронних комунікацій погоджуються покласти виконання функцій сертифікації та запису часу створення або існування ключів. Довіреній особі можуть також надаватись приватні ключі (див. депонування, відновлення ключа). Документ — передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно -, відео -, фотоплівці або на іншому носієві. Документальний пошук — дії, методи та процедури для знаходження у фонді необхідних документів. Документообіг — рух документів з моменту їхнього одержання або створення до завершення виконання або відправлення. Домашня сторінка — «титульна», початкова сторінка Web-сайта, з якої можна одержати доступ до інших Web-сторінок. Доменне ім’я (domain) — назва Web-сайта, що являє собою набір кількох імен, розподілених точками, і замінює для зручності сприйняття людиною цифрову IP-адресу. Доменне ім’я обов’язково складається з домену першого рівня, який визначає географічний регіон або напрям діяльності сайта, і домену другого рівня, який позначає назву проекту або організації. У доменному імені також можуть бути присутні домени третього і нижчих рівнів, які створюються за необхідності влас¬никами домену другого рівня. Дорадча система — інтелектуальна інформаційна система, що забезпечує формування рекомендацій про послідовність і перелік можливих дій користувача в процесі розв’язування задачі. Дроблення ключів (key splitting, secret sharing) — процес розділу приватного ключа на численні частини і розподілу їх між особами, що складають певну групу. Для того, щоб використати приватний ключ, члени групи мають скласти наявні у них компоненти цього ключа. Економічна ефективність — результат впровадження інформаційної системи, який виявляється у покращанні економічних результатів функціонування об’єкта. Експертна система (ЕС) — інтелектуальна інформаційна система, призначена для розв’язування задач у певній предметній галузі на основі знань, наданих експертами, що включає базу знань і яка підтримує функції обґрунтування, пояснення та виправдання. Див. також дорадча система, система на основі знань. Електронна комерція (ЕК) — будь-яка форма бізнес-процесу, будь-який вид операцій, при виконанні яких взаємодія між суб’єктами відбувається електронним способом замість фізичного обміну або безпосереднього фізичного контакту. Електронна пошта (e-mail, electronic mail) — це служба поштового зв’язку, в якій повідомлення передаються в електронному вигляді з використанням комп’ютерів і каналів зв’язку. Електронний архів — система автоматизації, призначена для фізич¬ного збереження електронних документів та їхнього пошуку. Електронний документ — документ, інформація в якому подана в електронній формі, що включає необхідні реквізити, в тому числі електронний цифровий підпис. Електронний цифровий підпис — див. цифровий підпис. Ергономічне забезпечення — сукупність засобів і методів, які створюють найсприятливіші умови праці людини в інформаційній си- стемі, умови для взаємодії людини та ЕОМ. Еталон класифікатора — врахований оригінал класифікатора, який ведеться відповідальною установою. Єдина національна система зв’язку — сукупність мереж зв’язку загального користування, відомчих та подвійного призначення, які забезпечують задоволення потреб споживачів (підприємств, установ, організацій, населення та інших) у послугах зв’язку. Ємність класифікатора — найбільша кількість позицій, яку може містити класифікатор. Див. також резервна ємність класифікатора. Життєвий цикл інформаційної системи — сукупність взаємопов’язаних процесів створення і послідовної зміни стану інформаційної системи від формування початкових вимог до неї до закінчення експлуатації та утилізації комплексу засобів автоматизації. Задача оброблення даних — функція або її частина, що являє собою формалізовану сукупність автоматичних дій, виконання яких призводить до результатів заданого виду. Див. також правова задача. Закритий ключ — див. приватний ключ. Засоби інформатизації — електронні обчислювальні машини, програмне, математичне, лінгвістичне та інше забезпечення, інфор-маційні системи або їх окремі елементи, інформаційні мережі й ме-режі зв’язку, що використовуються для реалізації інформаційних технологій. Захист інформації — це сукупність організаційно-технічних захо-дів і правових норм для запобігання заподіянню шкоди інтересам власника інформації чи автоматизованої системи та осіб, які користуються інформацією. Див. також криптографія, стеганографія. Зв’язка ключів (keyring) — (криптографія) сукупність ключів. Ко-жен користувач має два типи зв’язок ключів — приватну, яка містить один або кілька приватних ключів цього користувача, і публічну — су-купність його публічних ключів. Знання — сукупність фактів, закономірностей, відношень та евристичних правил, що відображає рівень обізнаності з проблемами деяких предметних галузей. Специфічними особливостями знань, які дають змогу відрізнити їх від даних, є внутрішня інтерпретація, наявність ситуативних зв’язків, активність і форма подання. Ідентифікатор ключа — (криптографія) код, який унікально по-значає пару ключів. Дві пари ключів можуть мати однаковий ідентифікатор користувача, але обов’язково матимуть різні ідентифікатори ключів. Ідентифікатор користувача — 1. код, який унікально позначає користувача; 2. (криптографія) текстова фраза, яка ідентифікує пару ключів, найчастіше це — ім’я власника та адреса електронної пошти. Цей ідентифікатор допомагає користувачам (і власнику, і його кореспонден- там) визначати власника ключа (пари ключів). Ідентифікатор особи — (ЄДАПСУ) відтворений у паспорті (доку-менті) відцифрований образ особи. Ідентифікація — 1. процедура присвоєння об’єкту ідентифікатора; 2. встановлення тотожності особи за сукупністю її загальних та окре-мих даних (див. також автентифікація, біометрична ідентифікація); 3. процес перевірки вірогідності інформації, поданої користувачем під час реєстрації у мережній операційній системі або багатокористувацькій інформаційній системі шляхом звірки імені та пароля користувача з переліком осіб, які мають право доступу до системи; якщо дані збігаються, користувач може увійти до системи і одержати доступ до ресурсів згідно зі своїми правами (див. авто-ризація). Індекси пошукової системи — терміни, які описують зміст ресур-сів інформаційно-пошукової системи. Індексування — створення індексів пошукової системи, визначення пошукового образу документа. Інтерактивний режим — режим взаємодії користувача з інформаційною системою, при якому система приймає, обробляє і видає інформацію у реальному масштабі часу зі швидкістю, прийнятною для сприйняття інформації людиною. Інтернет (Internet) — глобальна комп’ютерна мережа, яка об’єднує мережі, що належать різним власникам і адмініструються відокремлено, з метою забезпечення уніфікованих комунікацій по всьому світу. Одним з найбільш популярних сервісів Інтернет є World-Wide Web. Інтернет-провайдер (ISP, Іnternet Service Provider) — компанія, яка надає доступ, здебільшого платний, до Інтернет. Інтерфейс користувача — комплекс апаратних і програмних засобів, призначений для забезпечення взаємодії користувача з комп’ютером. Інтерфейс користувача має три головні аспекти: мову дій — що може робити користувач під час взаємодії з інформаційною системою; мову відображення — що бачить (чує) користувач у результаті роботи системи; базу знань — що необхідно знати користувачеві для роботи з системою. Інтранет — внутрішньокорпоративна мережа, побудована на основі стандартних технологій Інтернет (TCP/IP, WWW та ін.). Інформатизація — сукупність взаємопов’язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян і суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, створених на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки. Див. також правова інформа¬тизація. Інформаційна база — сукупність упорядкованої інформації, яка використовується при функціонуванні інформаційної системи, має дві складові — машинну та позамашинну. Інформаційна безпека — захищеність інформації від несанкціоно-ваних дій (випадкових чи навмисних), що призводять до модифікації, розкриття чи зруйнування даних. Інформаційна безпека передбачає за-безпечення цілісності інформації, її конфіденційності і, водночас, до-ступності для всіх авторизованих користувачів. Інформаційна діяльність — сукупність дій, спрямованих на задо-волення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави. Інформаційна система — 1. людино-машинна система, яка збирає, нагромаджує, зберігає, обробляє і видає за запитом користувача або на замовлення інформацію у вигляді даних і знань, необхідних для виконання функції управління; 2. організаційно-технічна система, яка забезпечує вироблення рішень на основі автоматизації інформаційних процесів у різних сферах людської діяльності. Інформаційна технологія (ІТ) — комплекс методів і процедур, за допомогою яких реалізуються функції збирання, передавання, оброблення, зберігання та доведення до користувача інформації в організаційно-управ- лінських системах з використанням обраного комплексу технічних за-собів. Інформаційне забезпечення (ІЗ) — інформаційні ресурси як пред-мет праці, методи і засоби ведення інформаційної бази. Інформаційне забезпечення складають форми документів, нормативна база та реалізовані рішення щодо обсягів, розміщення та форм існування інформації, яка використовується в інформаційній системі під час її функціонування. Інформаційний запит — текст інформаційно-пошуковою мовою, що відображає деяку інформаційну потребу. Інформаційний пошук — дії, методи та процедури для знаходження у фонді необхідної інформації. Інформаційно-аналітична система — автоматизована інформаційна система, призначена для аналізу і синтезу з деякого первісного масиву даних, що зберігаються в ній, нової інформації, яка в явному вигляді відсутня в первісному масиві. Інформаційно-пошукова мова — спеціалізована штучна мова, призначена для опису центральних тем і формальних характеристик документів, а також опису інформаційних запитів і наступного вико-нання пошуку. Див. також пошукова система Інтернет. Інформаційно-пошукова система (ІПС) — сукупність методів і засобів, призначених для зберігання та пошуку документів, відомостей про них чи певних фактів. Див. також мета-пошукова система, пошукова система Інтернет. Інформаційно-пошуковий тезаурус — структурований список ключових слів, призначених для однозначного подання концептуального змісту документів та інформаційних запитів. Інформація — документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Інфраструктура публічних ключів (Public Key Infrastructures, PKI) — широкодоступна система сертифікації, призначена для на-дання діючих публічних ключів із забезпеченням їх достовірності за допомогою сертифікатів. Основними компонентами інфраструктури публічних ключів є адміністрація сертифікації та адміністрація реєстрації. Термін також охоплює закони, правила, стандарти і про-грамне забезпечення для регулювання або роботи із сертифікатами, публічними і приватними ключами. Каталог — Web-сервер, який надає послуги з пошуку ресурсів Ін-тернет за гіперпосиланнями, об’єднаними в ієрархічно організовані тематичні рубрики. Категорія класифікатора — ознака, яка вказує на належність кла-сифікатора до відповідної групи і залежить від рівня його затвердження і сфери застосування (загальнодержавний, галузевий і т. ін.). Кіберсквоттинг — реєстрація з метою наступного перепродажу потенційно цікавих для кого-небудь доменних імен. Класифікатор — офіційний документ, що являє собою системати-зований перелік назв і кодів класифікаційних угруповань або об’єктів класифікації. Див. також еталон, ємність, категорія, позиція, реєстрація, резервна ємність класифікатора. Класифікаційне угруповання — частина об’єктів, виокремлена під час класифікації. Класифікація — поділ множини об’єктів на частини за їх подібністю або відмінністю згідно з прийнятими методами. Див. також ознаки класифікатора. Клієнт — комп’ютер, який в умовах мережі користується послуга-ми іншого комп’ютера, який називається сервером. Клієнт-серверна технологія — технологія оброблення даних, за якої клієнт формує запити до сервера і відображає результати їх вико-нання сервером. Ключ — послідовність бітів (символів), досить велика та унікаль-на для того, щоб не бути підібраною, що використовується для шиф-рування, накладання цифрових підписів, дешифрування та верифіка- ції електронних повідомлень. Ключі існують у відкритій (публічний ключ) та закритій (приватний ключ) формі і зберігаються у зв’язках ключів. Ключова макро-змінна — (ЕС) макро-змінна, яка визначає кон-текст значення факту. Ключові слова — слова, найбільш характерні для даного тексту або тематики. Код — знак або сукупність знаків, що використовуються для позначення класифікаційного угруповання та об’єкта класифікації. Див. також алфавіт, довжина, основа, розряд, структура коду, контрольне число. Кодування — 1. створення і присвоєння коду класифікаційному угрупованню та об’єкту класифікації; 2. процес присвоєння об’єкту певного коду. Див. також перекодування. Компонент інформаційної системи — частина інформаційної си- стеми, що виокремлена за зазначеною ознакою або сукупністю ознак і розглядається як самостійне ціле. За своїм призначенням компоненти поділяються на забезпечувальні та функціональні. Комп’ютеризація — процес розвитку та впровадження комп’юте-рів, що забезпечують автоматизацію інформаційних процесів і технологій у різних сферах людської діяльності. Комп’ютерна мережа — сукупність каналів передавання даних і/або засобів комунікації, які з’єднують окремі ЕОМ і надають можли-вість використовувати спільні програмні й технічні засоби. Комп’ютерний вірус — спеціально написана, невелика за розмірами програма, яка може створювати свої копії, впроваджуючи їх у файли, оперативну пам’ять, завантажувальні області тощо (заражати їх), та виконувати різноманітні небажані дії. Комп’ютерний злочин — 1. злочин, пов’язаний із втручанням у роботу комп’ютера або комп’ютерної мережі; 2. злочин, в якому комп’ютер(-и) використовується як необхідний технічний засіб. Консолідація — внесення до нормативного акта наступних змін і поправок та об’єднання їх в єдиному документі. Консультація — (ЕС) процес одержання висновку експерта на за-дане питання на основі знань експерта та інформації, що надана йому користувачем. Користувач надає інформацію експерту шляхом відпо-віді на його питання в заданому контексті. Користувацька інформація також може надаватись через запит до певних баз даних. Результат консультації — висновок експерта, що надається у вигляді звіту про консультацію. Див. консультація «Що, якщо...», консультація «А якщо...». Консультація «А як...» — (ЕС) режим розмірковування, який надає користувачеві можливість взнати, як має змінитись ситуація, з якої проводиться консультація (відповіді користувача або інші висновки експерта), для одержання певної думки експерта. Консультація «Що, якщо...» — (ЕС) режим розмірковування, який надає користувачеві можливість простежити зміну думки експерта у разі зміни певних відповідей користувача (моделюванні ситуації). Контекст — (ЕС) змінна частина твердження, вже визначена експер¬том або користувачем і необхідна для коректної відповіді на задане запитання. Наприклад, у відповіді на запитання про вік підозрюваного контекстом є його ім’я. Контрольне число — розрахункове число, яке використовується для перевірки вірогідності запису коду. Конфіденційна інформація — це відомості, які знаходяться у во-лодінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридич¬них осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов. Користувацький інтерфейс — див. інтерфейс користувача. Користувач — особа, що бере участь у функціонуванні інформа-ційної системи або використовує результати її роботи. Корпоративна інформаційна система (КІС) — інформаційна си- стема масштабу підприємства, яку відрізняє спроможність працювати в розподіленій структурі (корпорації) з множиною територіально роз-киданих філій і повнофункціональність. Головною особливістю корпоративної інформаційної системи є реалізація в ній правил визначення бізнес-результату залежно від певних умов або дій. Криптоаналіз — мистецтво та наука перетворення зашифрованого тексту у читабельний за невідомості ключів, що використовувались для шифрування (необхідних для дешифрування). Криптографічна система — сукупність засобів криптографічного захисту, необхідної ключової, нормативної, експлуатаційної, а також іншої документації (у тому числі такої, що визначає заходи безпеки). Криптографія — вид захисту інформації, який реалізується за до-помогою її перетворень із використанням спеціальних даних (ключів) з метою приховування змісту, підтвердження справжності, цілісності, авторства тощо. Криптографія з асиметричними ключами — метод криптографії, коли для шифрування використовується один, публічний (відкритий, загальнодоступний) ключ, а для дешифрування — інший, приватний (сек¬ретний, закритий). Асиметричні ключі складають окремі, але інтегровані складові пари ключів, кожний з них має своє призначення — ключ, що використовується для шифрування, не може бути використаний для розшифровки. Публічний ключ не дає змоги визначити приватний ключ. Найбільш поширеними алгоритмами асиметричного шифрування є RSA, Diffie-Hellman, DSA. Див. також криптографія з симетричними ключами. Криптографія з публічним ключем — див. криптографія з аси-метричними ключами. Криптографія з симетричними ключами — метод криптографії, згідно з яким ключ для шифрування і ключ для дешифрування збігаються (це єдиний, секретний ключ) або можуть бути обчислені один з одного. Найбільш поширеними алгоритмами симетричного шифрування є CAST, DES, Triple-DES, IDEA. Одним з новітніх ал- горитмів є Twofish. Див. також криптографія з асиметричними ключами. Криптологія — наука про проблеми захисту інформації шляхом її перетворення, розділяється на два напрями — криптографію та крип-тоаналіз, цілі яких прямо протилежні. Криптосистема — див. криптографічна система. Кроулер (crawler) — див. робот. Логічна бомба — невелика програма, яка прихована у тексті іншої програми, спрацьовує при настанні певних умов і може призвести до часткового або повного виведення системи з ладу. Локальна обчислювальна мережа (ЛОМ) — комп’ютерна мере-жа, що зв’язує не більше сотні вузлів в одній локальній зоні (не більше кількох кілометрів). Люк — прихована, не задокументована точка входу у програмний модуль. Макро-змінна — (ЕС) назва факту у тексті макросу. Див. також власна макро-змінна, ключова макро-змінна. Макрос — (ЕС) текстовий вираз, призначений для формування тексту питання, твердження або значення факту. Макро-твердження — (ЕС) макрос, призначений для визначення твердження факту. Маскарад — використання чужого імені або пароля з метою одер-жання несанкціонованого доступу. Машинна інформаційна база — частина інформаційної бази, су-купність файлів, які зберігаються у пам’яті ЕОМ та на магнітних носі-ях. Див. також позамашинна інформаційна база. Медіа-компетентність — система навиків пошуку у середовищі Інтернет і застосування інформації з раціональним рівнем потенціалу для вирішення задач. Мережа — див. комп’ютерна мережа. Мережа зв’язку — сукупність засобів та споруд зв’язку, поєднаних в єдиному технологічному процесі для забезпечення інформаційного обміну. Мережа зв’язку загального користування — мережа зв’язку, що експлуатується підприємствами та об’єднаннями зв’язку для забезпе-чення потреб у послугах зв’язку усіх споживачів. Мережа зв’язку подвійного призначення — мережа зв’язку, що експлуатується юридичною або фізичною особою для задоволення вла-с¬них потреб та надання на умовах ліцензування послуг усім споживачам послуг зв’язку. Мережа спеціального зв’язку — мережа зв’язку, яка забезпечує обмін інформацією з обмеженим доступом. Мережа технологічного зв’язку — відомча мережа зв’язку для обміну інформацією з метою забезпечення технологічних процесів у виробничій діяльності. Мета-пошук — пошук у кількох пошукових системах одночасно за одним пошуковим розпорядженням. Мета-пошукова система — інформаційно-пошукова система, яка здійснює пошук у кількох пошукових системах одночасно. Див. також пошукова система Інтернет. Містифікація — удавання себе за іншу особу, звичайно у мережній операційній системі або багатокористувацькій прикладній системі з метою одержання несанкціонованого доступу. Модель процесу — формалізований опис ділового процесу та діло-вих процедур, що входять до його складу, правил їхнього виконання і ролей учасників процесу. Національна система конфіденційного зв’язку — сукупність спе-ціальних мереж зв’язку подвійного призначення, які за допомогою крип¬тографічних та/або технічних засобів забезпечують обмін конфіденційною інформацією в інтересах органів державної влади та органів місцевого самоврядування, створюють належні умови для їх взаємодії в мирний час та у разі введення надзвичайного і воєнного стану. Несанкціонований доступ — доступ до інформації, що здійсню-ється з порушенням встановлених в інформаційній системі правил розмежування доступу. Нюкання — програмна атака на користувача Інтернет, у результаті якої його комп’ютер втрачає зв’язок з мережею або «за-висає». Ознака класифікації — властивість або характеристика об’єкта, за якою виконується класифікація. Основа коду — кількість знаків в алфавіті коду. Пара ключів — публічний ключ та доповнюючий його приватний ключ. У криптосистемах з публічними ключами (наприклад, PGP) ко-жен користувач має щонайменше одну пару ключів. Пароль — секретна послідовність символів або слів, що вводиться користувачем у систему для ідентифікації або підтвердження вико-нання певної операції. У процесі створення пари ключів (криптографія) пароль у результаті певних математичних операцій перетворюється на випадкову послідовність бітів, з якої складається ключ. Перекодування — присвоєння закодованому класифікаційному угрупованню або закодованому об’єкту нового коду. Пертинентність — ступінь відповідності змісту документа, знай-деного в результаті інформаційного пошуку, інформаційній потребі, вираженій в інформаційному запиті. Підписати — накласти цифровий підпис. Підробка інформації — навмисні дії, що призводять до перекру-чення інформації, яка обробляється та зберігається в інформаційній си-стемі. Позамашинна інформаційна база — частина інформаційної бази, сукупність сигналів, повідомлень і документів, призначених для безпосереднього сприйняття людиною без застосування засобів обчислюваль¬ної техніки. Див. також машинна інформаційна база. Позиція класифікатора — назва і код класифікаційного угруповання або об’єкта класифікації. Портал — Web-сайт, призначений для специфічної аудиторії, який об’єднує інформаційне наповнення і доставку важливої інформації, забезпечує сумісну роботу, надає персоналізований доступ до послуг і додатків. Порушення роботи інформаційної системи — дії або обставини, які призводять до спотворення процесу оброблення інформації. Порушник інформаційної безпеки — фізична або юридична особа, яка навмисно чи ненавмисно здійснює неправомірні дії щодо інформаційної системи та інформації в ній. Потенціал для вирішення задач (PSP, Problem Solving Potential) — корисність інформації, одержаної за допомогою інформаційно-пошуко¬вої системи (Інтернет). Пошукова система Інтернет — Web-сервер, призначений для по-шуку ресурсів Інтернет за ключовими словами, що їх визначає корис-тувач. Пошукова система складається з трьох основних частин — ро-бота, який збирає дані, бази індексів і безпосередньо пошукової си-стеми, яка здійснює пошук у базі індексів. Див. також інформаційно-пошукова система, мета-пошукова система, каталог. Пошукове розпорядження — інформаційний запит, викладений інформаційно-пошуковою мовою і доповнений допоміжною інформа- цією. Пошуковий образ документа — короткий опис змісту документа інформаційно-пошуковою мовою. Правило — встановлена залежність значення одного факту від значень інших фактів. Правова задача — це ситуація правового характеру, яка потребує виконання певного комплексу дій, що мають на меті знайти такі кількісні та якісні характеристики початкової інформації про об’єкт пізнання, які, у свою чергу, дали б змогу здобути нові знання про нього і використовувати їх для відшукання істини у виконуваному правовому дослідженні. Див також задача оброблення даних. Правова інформатизація — процес створення оптимальних умов максимально повного задоволення інформаційно-правових потреб ор-ганів суду, прокуратури, юстиції, Міністерства внутрішніх справ та інших правоохоронних органів на основі ефективної організації та використання інформаційних ресурсів, а також створення необхідних і достатніх умов для забезпечення правовою інформацією органів влади, організацій, суб’єктів господарської діяльності та громадян. Див. також інформатизація. Правова інформація — сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо. Правове забезпечення — сукупність правових норм, які регламентують правові відносини під час функціонування інформаційної системи та юридичний статус результатів такого функціонування; Правовий режим доступу до інформації — передбачений право-вими нормами порядок одержання, використання, поширення і збері-гання інформації. Предметна галузь — це сукупність об’єктів, понять, зв’язків, від-ношень і способів перетворення та взаємодії цих об’єктів під час розв’язування задач, що відносяться до певної сфери людської діяльності (наприклад, юридичної). Приватний домен — домен Інтернет, що адмініструється певною фізичною або юридичною особою у своїх власних інтересах. Див. та-кож публічний домен. Приватний ключ — складова пари ключів, яка має зберігатись у секреті одним або всіма учасниками комунікацій. Приватний ключ використовується для створення цифрових підписів та дешифрування повідомлень, зашифрованих за допомогою відповідного публічного ключа. Приватність — захист даних від несанкціонованого доступу, часто шляхом їх шифрування. Прикладна програма — програма, призначена для розв’язання за-дачі або класу задач у певній галузі застосування систем оброблення даних. Принт-сервер — активний мережний пристрій (комп’ютер), який дає можливість підмикати кілька принтерів для створення єдиного вузла друку і сортування документів при великому документообігу. До різ¬них портів принт-сервера можна підключати лазерні, матричні, струменеві принтери, копіри. Див. також сервер. Провайдер послуг Інтернет — див. Інтернет-провайдер. Програмний агент — програма, розміщена у певному середовищі і здатна до гнучкої автономної поведінки для досягнення визначеної мети. Проксі-сервер (proxy-server) — проміжний комп’ютер — посеред-ник між комп’ютером користувача та Інтернет, через який проходять всі звернення та результати їх оброблення. Проксі-сервер прискорює роботу в Інтернет, забезпечує анонімність користувачів та інші функції. Див. також сервер. Протокол — сукупність правил (визначень, домовленостей), які регламентують формат і процедури комунікації двох або більшої кількості незалежних пристроїв чи процесів. Публічний домен — домен Інтернет, що адмініструється в інтере-сах певної спільноти (див., наприклад, українська Інтернет-спільнота). Див. також приватний домен. Публічний ключ — один із пари ключів, який вільно надається ко-респондентам і використовується для шифрування і верифікації цифрових підписів. Знання публічного ключа не дає змоги розкрити пов’я¬заний із ним приватний ключ. Реєстрант — особа, що бажає користуватися та розпоряджатися певним доменним іменем у публічному домені. Реєстратор — зареєстрований в Україні суб’єкт підприємницької діяльності, який надає реєстрантові послуги, необхідні для технічного забезпечення делегування і функціонування доменного імені. Реєстрація класифікатора — присвоєння затвердженому класи- фікатору реєстраційного номера і запис необхідних відомостей до ре- єстру. Резервна ємність класифікатора — кількість вільних позицій у класифікаторі. Див. також ємність класифікатора. Релевантність — ступінь відповідності змісту документа, знайде-ного в результаті інформаційного пошуку, змісту інформаційного запи-ту. Робот — програма, яка автоматично простежує гіпертекстові сто- рінки, просуваючись між ними за наявними гіперпосиланнями. Робот-індексувальник — див. робот. Розряд коду — позиція знака в коді. Сайт (site) — див. Web-сайт. Своєчасність — властивість інформаційної системи, яка характе-ризує можливість отримання апаратом керівництва необхідної інфор-мації. Сеансовий ключ — секретний ключ (симетричний), що використовується під час окремої операції. Для кожної окремої сесії комунікацій використовується специфічний сеансовий ключ. Секретний ключ — див. приватний ключ. Секретний поділ ключів (secret sharing) — див. дроблення ключів. Сервер — комп’ютер, що надає послуги іншим комп’ютерам у ме-режі, які називаються клієнтськими. Див. також принт-сервер, проксі-сервер, сервер баз даних, сервер голосування, сервер ключів, файл-сервер, клієнт-серверна технологія, Web-сервер. Сервер баз даних — сервер, призначений для управління єдиною базою даних, управління доступом до неї багатьох користувачів, її за-хисту за допомогою засобів відновлення та створення резервних копій, контролю дотримання правил глобальної цілісності даних. Сервер голосування — сервер на виборчій дільниці, який одержує і зберігає бюлетені, передані клієнтами через Інтернет, під час Інтер-нет-голосування. Сервер каталогів (directory server) — див. сервер ключів. Сервер ключів (key server) — сервер, який дає змогу користувачам вносити публічні ключі та цифрові сертифікати у відповідну базу та одержувати їх з неї. Деякі сервери ключів також надають певні адміністративні послуги із забезпечення політики безпеки. Див. також сервер. Сервер сертифікатів — див. сервер ключів. Сертифікат — див. цифровий сертифікат. Сертифікат авторизації — електронний документ, який доводить права доступу або привілеї користувача, а також те, що він (вона) є особою, якою себе називає. Див. також цифровий сертифікат. Сертифікація — (криптографія) створення цифрового сертифіка-та, накладання цифрового підпису на чийсь публічний ключ. Симетричне шифрування — див. криптографія з симетричними ключами. Система автоматизації ділових процесів (САДП, система автома-тизації управління потоками робіт, workflow-система, Workflow Mana-gement System) — інформаційна система, призначена для опису та за-безпечення виконання багатокрокових процесів управління (ділових про¬цесів). Система керування базою даних — комплекс програмних і мов-них засобів загального і спеціального призначення, необхідних для створення бази даних, підтримки її в актуальному стані, маніпулювання даними й організації доступу до них різних користувачів чи прикладних програм в умовах чинної технології об-роблення інформації. Система керування (електронними) документами (Electronic/En-terprise Document Management System) — інформаційна система, при-значена для автоматизації діловодства (включаючи документообіг) та інших функцій з управління документами. Система класифікації — сукупність методів і правил класифікації та її результат. Система на основі знань — інтелектуальна інформаційна система, в якій знання про предметну галузь подані в явному вигляді і відокремлені від інших знань системи. Див. також дорадча система, експертна система. Система оперативного аналізу даних — див. OLAP-система. Система організації групової роботи — див. групове забезпе-чення. Система підтримки прийняття рішень (СППР, Decision Support System) — інтерактивна комп’ютерна система, призначена для підтри-мки різних видів діяльності в разі прийняття рішень зі слабкострукту-рованих або неструктурованих проблем. Сліпий підпис — цифровий підпис, що накладається особою («циф-ровим нотаріусом»), якій невідомий зміст повідомлення. Словникова атака — атака з метою розкриття пароля шляхом пе-ребору очевидних і логічних комбінацій слів. Спайдер (spider) — див. робот. Спам — масова розсилка повідомлень за допомогою електронної пошти та інших засобів персонального обміну інформацією (вклю-чаючи служби миттєвої доставки повідомлень типу SMS, IRC і т. п.), що здійснюється без явно та недвозначно вираженої ініціативи одер-жувачів. Спаммер — особа, яка здійснює відправлення спаму, незалежно від того, чи робить вона це у власних інтересах або в інтересах інших осіб. Спеціальна мережа зв’язку — див. мережа спеціального зв’язку. Спеціальна мережа зв’язку подвійного призначення — спеціаль-на мережа зв’язку, призначена для забезпечення зв’язку в інтересах органів державної влади та органів місцевого самоврядування, з використанням частини її ресурсу для надання послуг іншим споживачам. Список розсилки — варіант організації електронної пошти «одне джерело — багато одержувачів», коли повідомлення розсилаються всім зацікавленим особам за заздалегідь визначеним списком. Спонсор домену Інтернет — організація, яка представляє спільно-ту, найбільш зацікавлену у цьому домені, і якій делеговано повнова-ження з формулювання політики функціонування домену. Стеганографія — метод захисту інформації, який полягає у приховуванні повідомлень в аудіо- та відеофайлах, а також файлах з оцифрованими зображеннями. Структура коду — умовне позначення складу та послідовності розміщення знаків у коді. Ступінь класифікації — 1. етап класифікації при ієрархічному ме-тоді, у результаті якого формується сукупність класифікаційних угрупо-вань; 2. результат чергового поділу об’єктів одного класифікаційного угруповання. Суб-ключ (sub key) — ключ, створений за алгоритмом Diffie-Hell-man, який додається як підмножина до головного ключа. Для суб-ключа можна встановлювати строк використання, анулювати його незалежно від головного ключа або підписів, зібраних на нього. Сховище даних (Data Warehouse) — особлива форма організації бази даних, призначена для зберігання у погодженому вигляді агрегованої інформації, що одержується з баз даних різних OLTP-систем та зовнішніх джерел. Характеристиками сховища даних є предметна орієнтація, інтегрованість, підтримка хронології, незмінність, мінімальна надмірність, захищеність. Таємна інформація — інформація, що містить відомості, які станов¬лять державну та іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству, державі. Тезаурус — див. інформаційно-пошуковий тезаурус. Теледемократія (teledemocracy) — використання телекомунікацій-них технологій для більшого залучення громадян у політичні процеси на основі поліпшення передачі політичної інформації та думок між громадянами, політиками і виконавчою владою. Телекомунікації (від грец. «tele» — «далеко» та «communico» — «спілкуюся») — здатність передавати текст, голос, зображення і навіть нематеріальні активи (грошові кошти) через мережі разом із функціо-нальною інформацією, призначеною для управління комп’ютерними системами. Термінальний факт — (ЕС) дані, які невідомі експерту (він не може вивести їх самостійно) і можуть бути повідомлені тільки користувачем або одержані із зовнішньої бази даних. Див. також факт, що виводиться. Топологія мережі — конфігурація з’єднання елементів комп’ютер¬ної мережі. Транслітерація — система запису літер однієї писемності за допо-могою літер іншої писемності. Трафік — інтенсивність потоку повідомлень у мережі передачі да-них. Троянській кінь — програма з небажаною поведінкою, яка функ-ціонує секретно, без зовнішніх проявів, або частина більшої, корисної програми, яка при збереженні працездатності останньої виконує додаткові, не задокументовані функції. Українська Інтернет-спільнота — спільнота всіх громадян та/або резидентів України, фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та управління України, органів місцевого самоврядування, які використовують мережу Інтернет та Інтернет-технології незалежно від мети та способів такого використання. Управління ключами — (криптографія) процес і процедури гене-рування, безпечного зберігання, встановлення справжності та надання правильних ключів авторизованим користувачам. Файл-сервер — центральний вузол мережі, на якому зберігаються файли даних, доступні всім користувачам. Див також сервер. Факт — (ЕС) інформаційна сутність про певну частину світу, яка має назву, множину можливих значень або значення, що обчислюється, і контекст. У контексті створення і використання ЕС важливою властивістю фактів є можливість поставити щодо них питання або висловити твердження. Див. також термінальний факт, факт, що виводиться, головний факт консультації, головний факт правила, хвостовий факт правила. Факт, що виводиться — (ЕС) факт, значення якого залежить від значень інших фактів (термінальних фактів або фактів, що виводять-ся) і виводиться шляхом застосування правил даної ЕС. Функціональна надійність — властивість інформаційної системи зберігати у часі в установлених межах значення усіх пара- метрів, які характеризують здатність системи виконувати потрібні функції у заданому режимі та умовах експлуатації. Цей показник якості функціонування інформаційної системи пов’язаний з такими її властивостями, як відмовостійкість, ремонтопридатність, довговіч-ність. Функціональна повнота — властивість інформаційної системи, яка характеризує рівень автоматизації управлінських робіт. Функція — сукупність дій інформаційної системи, спрямованих на досягнення зазначеної мети. Перелік функцій конкретної інформаційної системи залежить від сфери її діяльності, об’єкта управління, призначення та ін. Хвостовий факт правила — (ЕС) факт(-и), які стоять після логічної зв’язки «якщо» у логічній формі «Якщо… то…». Див. також голов¬ний факт правила. Хостинг — послуги з розміщення сайта у World-Wide Web. Цифровий водяний знак — псевдовипадкова послідовність шумових сигналів, згенерованих на основі секретних ключів, що заноситься за допомогою спеціального програмного забезпечення у певні файли з метою забезпечення автентичності або недоторканності документа, ідентифікації автора або власника, перевірки прав дистриб’ютора або користувача. Створення цифрових водяних знаків є одним із застосувань комп’ютерної стеганографії. Цифровий підпис (ЦП) — унікальна сукупність даних, що створю-ється на основі секретного ключа, додається до електронного докумен-та і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати особу, що його підписала, під час автентифікації. Цифровий сертифікат — (криптографія) електронний документ, який додається до публічного ключа довіреною третьою особою і доводить, що публічний ключ належить легітимному власнику і не скомпрометований. Сертифікат складається із сертифікуючої інформації (іден¬тифікатор і ім’я користувача тощо) та одного або кількох цифрових підписів. Див. також сертифікат авторизації. Цілісність даних — характеристика даних, яка означає, що дані зберігаються для використання згідно з призначенням, захищені від прихованої модифікації неавторизованими персонами (невідомими засобами), передаються та приймаються без змін і купюр. Цілісність даних звичайно забезпечується шифруванням та/або накладанням цифрового підпису. Часова бомба — різновид логічної бомби, який спрацьовує у певний момент часу. Шифрування — перетворення за допомогою математичних опера-цій відкритого тексту на нечитабельний (зашифрований), який можна прочитати тільки за допомогою приватного ключа. Див. також криптографія, криптографія з симетричними ключами, криптографія з асиметричними ключами. Шифрування з єдиним (секретним) ключем — див. криптографія з симетричними ключами. Шифрування з публічним ключем — див. криптографія з асиметричними ключами. CAST — алгоритм симетричного шифрування, розроблений у Ка-наді Карлайлом Адамсом і Саффордом Таваресом (Carlisle Adams, Stafford Tavares). Оперує 64-бітовими блоками тексту (шифру) з вико-ристанням 128-бітових ключів. Data Mining — див. дейтамайнінг. DEA (Data Encryption Algorithm, алгоритм шифрування даних) — див. DES. DES (Data Encryption Standard, стандарт шифрування даних) — ал-горитм симетричного шифрування, розроблений фірмою IBM і прийнятий у 1976 році як FIPS 46, також відомий як стандарт ANSI DEA та стандарт ISO DEA-1. Оперує 64-бітовими блоками тексту (шифру) з використанням 56-бітових ключів. Diffie-Hellman — перший алгоритм асиметричного шифрування з використанням дискретних алгоритмів у скінченному полі, розробле-ний у 1976 році і названий за прізвищами авторів — Уітфілда Діффі та Мартіна Хеллмана (Whitfield Diffie, Martin Hellman). DSA (Digital Signature Algorithm, алгоритм цифрового підпису) — алгоритм асиметричного шифрування, запропонований NIST для використання в DSS. DSS (Digital Signature Standard, стандарт цифрового підпису) — стан¬дарт, запропонований NIST для створення цифрових підписів на основі алгоритму DSA. FIPS (Federal Information Processing Standard, федеральний стандарт оброблення інформації) — урядовий стандарт США, опублікований NIST. FTP (File Transfer Protocol, протокол передачі файлів) — протокол, який визначає правила передачі файлів (а також цілих каталогів із вкладеними каталогами і файлами) з одного комп’ютера на інший; на-з- ва програми з відповідним призначенням. HTML (Hypertext Markup Language, мова розмітки гіпертексту) — нотація, що використовується для форматування тексту і мультимедій-ного наповнення Web-сторінок. HTTP (HyperText Transfer Protocol) — базовий протокол пересилання гіпертекстів (пересилання Web-сторінок між Web-броузером і Web-сервером в Інтернет). IDEA (International Data Encryption Standard, міжнародний стандарт шифрування даних) — алгоритм симетричного шифрування з 128-бі-товими ключами та опрацюванням 64-бітових блоків тексту (шифру) на основі змішаних операцій різних алгебраїчних груп. Вважається одним з найпотужніших алгоритмів. Розроблений у Цюріху Джеймсом Мессі (James L. Massey ) та Ксуейя Лей (Xuejia Lai). Опуб-лікований у 1990 році Початкова назва — IPEA (Improved Proposed Encryption Standard). IP (Internet Protocol, протокол Інтернет) — базовий протокол обміну пакетами в Інтернет, який лежить в основі інших протоколів Інтернет, зокрема, HTTP. IP-адреса — унікальна числова послідовність, що присвоюється кожному комп’ютеру Інтернет, включаючи домашні комп’ютери з тимчасовим підімкненням. OLAP-система (On-line Analytical Processing, оперативне аналітич-не оброблення) — система швидкого аналізу розподіленої багатовимірної інформації. OLAP-системи розглядають як різновид систем підтримки прийняття рішень. OLTP-система (On-line Transaction Processing, оперативне оброб-лення транзакцій) — звичайна управлінська інформаційна система, яка не має характеристик OLAP-систем. RSA — алгоритм асиметричного шифрування, оснований на факті, що легко перемножити два великі прості числа, але важко розкласти результат на множники. Назва алгоритму походить від прізвищ його авторів — Рона Рівеста, Аді Шаміра та Лена Ейдлмана (Ron Rivest, Adi Shamir, Len Adleman), засновників RSA Data Security, Inc. (нині — RSA Security). TCP (Transport Control Protocol) — протокол управління передаванням даних у мережі у вигляді пакетів, працює поверх протоколу IP. TCP/IP — сімейство протоколів передавання даних, основними з яких є TCP та IP. Telnet — протокол і програма одержання послуг віддаленого до-ступу. Triple DES (потрійний DES) — метод симетричного шифрування, під час якого алгоритм DES застосовується тричі з трьома різними ключами розміром 168 бітів. Twofish — новітній алгоритм симетричного шифрування з опрацюванням 256-бітових блоків тексту (шифру), створений Брюсом Шней- єром (Bruce Schneier). Є одним з п’яти кінцевих алгоритмів проекту AES (Удосконаленого стандарту шифрування) NIST. URL (Uniform Resource Locator, універсальний покажчик ресурсів) — стандартний формат задання адрес і ресурсів мережі Інтернет, що належать до World-Wide Web. Web-сайт — комплекс пов’язаних за темою Web-сторінок, як пра-вило, розміщених на одному Web-сервері і доступних з однієї, домаш-ньої сторінки. Web-сервер — комп’ютер, який підімкнений до Інтернет, має IP-адресу, зберігає Web-сторінки та інші файли і надає їх користувачам у відповідь на запити. Web-сторінка — одиниця зберігання гіпертексту у World Wide Web, електронний документ, який підготовлено за допомогою мови розмітки гіпертексту HTML і містить текст, службову інформацію, графічні блоки, гіперпосилання на інші Web-сторінки або Web-сайти, мож¬ливо, елементи програмного коду, зокрема, мовою Java. World-Wide Web (WWW, Web, W3) — всесвітня система організа-ції мультимедіа та гіпертекстової інформації, один із найпопулярніших сервісів Інтернет. 9. СПИСОК ВИКОРИСТОВУВАНИХ СКОРОЧЕНЬ АБД — автоматизований банк даних АРМ — автоматизоване робоче місце АС — автоматизована система АСУ — автоматизована система управління АСУ ТП — автоматизована система управління технологічними процесами БД — база даних БЗ — база знань ГІС — географічна інформаційна (геоінформаційна) система ЕК — електронна комерція ЕОМ — електронна обчислювальна машина ЕЦП — електронний цифровий підпис ЕС — експертна система ЄДАПСУ — Єдина державна автоматизована паспортна система України ІЗ — інформаційне забезпечення ІПС — інформаційно-пошукова система ІС — інформаційна система ІТ — інформаційна технологія КІС — корпоративна інформаційна система ЛОМ — локальна обчислювальна мережа МВСУ — Міністерство внутрішніх справ України НІТ — нова інформаційна технологія ОС — операційна система ПЗ — програмне забезпечення ППП — пакет прикладних програм РКК — реєстраційно-контрольна картка САПР — система автоматизації проектування СКБД — система керування базою даних СППР — система підтримки прийняття рішень ЦП — цифровий підпис ANSI — American National Standards Institute — Американський інститут національних стандартів ARPAnet — Advanced Research Projects Agency Network — мережа Агентства перспективних досліджень CENTR — Council of European National Top level domain Registries — Рада європейських національних регістрів верхнього рівня CORE — Council of Registrars — Рада Інтернет-регістраторів DEA — Data Encryption Algorithm — алгоритм шифрування даних DES — Data Encryption Standard — стандарт шифрування даних DNS — Domain Name System — служба доменних імен DSA — Digital Signature Algorithm — алгоритм цифрового під-пису DSS — 1. Decision Support System — система підтримки прий- няття рішень 2. Digital Signature Standard — стандарт цифрового під-пису. EARN — European Academic and Research Network — Європейська академічна та дослідницька мережа ECLAС — European Commission Libraries Catalogue — Каталог біб-ліотек Європейської Комісії ECMA — European Computer Manufactures Association — Європей-ська асоціація виробників комп’ютерів e-mail — electronic mail — електронна пошта FAQ — Frequently Asked Questions — питання, що часто зада-ються FIPS — Federal Information Processing Standard — федеральний стандарт оброблення інформації FTP — File Transfer Protocol — протокол передачі файлів GIS — Geographic Information System — географічна інформа-ційна (геоінформаційна) система GLIN — Global Legal Information Network — Глобальна мережа правової інформації Groupware — групове забезпечення gTLD-MоU — The Generic Top Level Domain Memorandum of Under-standing — Меморандум розуміння щодо gTLD gTLDs — generic Top Level Domains — описові імена родових до-менів HTML — Hypertext Markup Language — мова розмітки гіпер- тексту HTTP — HyperText Transfer Protocol — протокол пересилки гі-пертексту IAB — Internet Architecture Board — Рада з архітектури Ін-тернет IAHC — International Ad Hoc Committee — Міжнародний спеці- альний комітет IANA — Internet Assigned Numbers Authority — Адміністрація ад-ресного простору Інтернет ICANN — The Internet Corporation for Assigned Names and Numbers — Інтернет-корпорація з присвоєння імен і номерів IDEA — International Data Encryption Standard — міжнародний стандарт шифрування даних IEEE — Institute of Electronic and Electrical Engineers — Інститут інженерів з електроніки і радіоелектроніки IETF — Internet Engineering Task Force — Цільова група з інжи-нірингу в Інтернет INTA — International Trademark Association — Міжнародна орга-нізація з торгових марок IP — Internet Protocol — протокол Інтернет ISO — International Organization for Standardization — Міжнаро-д¬на організація зі стандартизації ISOC — Internet SOCiety — Всесвітнє Співтовариство Інтернет ISP — Іnternet Service Provider — Інтернет-провайдер ITU — International Telecommunication Union — Міжнародний союз з телекомунікацій NIST — National Institute of Standards and Technology — Націона-ль¬ний інститут стандартів і технології США OLAP — On-line Analytical Processing — оперативне аналітичне оброблення OLTP — On-line Transaction Processing — оперативне оброблення транзакцій OSI — Open System Interconnection — модель взаємодії відкри-тих систем PKI — Public Key Infrastructure — інфраструктура публічних ключів RARE — Reseaux Associees pour la Recherche Europeene — Євро-пейське об’єднання дослідників RFC — Request for Comments — запит коментарів RIPE NCC — The RIPE Network Coordination Centre — Мережний Ко-ординаційний Центр RIPE TCP — Transmission Control Protocol — протокол управління передаванням даних TERENA — Trans-European Research and Education Networking Association — Транс-європейська мережна асоціація в галузі досліджень та освіти TLDs — Top Level Domains — домени верхнього рівня URL — Uniform Resource Locator — універсальний покажчик ресурсів VPN — Virtual Private Network — віртуальна приватна мережа WIPO — World Intellectual Property Organization — Всесвітня ор-ганізація з охорони інтелектуальної власності WWW — World-Wide Web — Всесвітня павутина ЛІТЕРАТУРА Основна 1. Денісова О. О. Інформаційні системи і технології в юридичній діяльності. — К.: КНЕУ, 2003. — 315 с. 2. Ситник В. Ф. та ін. Основи інформаційних систем. — К.: КНЕУ, 2001. — 420 с. Додаткова 1. Береза А. М. Основи створення інформаційних систем. — К.: КНЕУ, 2001. — 214 с. 2. Гаврилов О. А. Основы правовой информатики. — М.: Академ. правовой ун-т при Ин-те государства и права РАН, 1998. — 42 с. 3. Горьовий Л. Є. та ін. Комп’ютеризована система інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчої та правозастосовної діяльності. — К.: Парлам. вид-во, 1998. — 149 с. 4. ДСТУ 2394-94. Інформація та документація. Базові поняття. Тер-міни та визначення. — К.: Держстандарт України, 1994. — 53 с. 5. ДСТУ 2938-94. Системи оброблення інформації. Основні понят-тя. Терміни і визначення. — К.: Держстандарт України, 1994. — 55 с. 6. ДСТУ 2429-94. Система «людина — машина». Ергономічні та техніко-естетичні вимоги. Терміни та визначення. — К.: Держстандарт України, 1994. — 35 с. 7. ДСТУ 2481-94. Системи оброблення інформації. Інтелектуальні інформаційні технології. Терміни та визначення. — К.: Держстандарт України, 1994. — 72 с. 8. ДСТУ 2938-94. Системи оброблення інформації. Основні понят-тя. Терміни і визначення. — К.: Держстандарт України, 1994. — 55 с. 9. Єрьоміна Н. В. Проектування баз даних. — К.: КНЕУ, 1999. — 214 с. 10. Информационно-поисковый тезаурус. Русская версия тезауруса EUROVOC. Т. 1: Тематическое представление / Федер. собр. — Парла-мент РФ. Гос. Дума; [Науч. ред. и сост. Т. А. Москаленко]. — М.: Изд. Гос. Думы, 2001. — 500 с. 11. Информационно-поисковый тезаурус. Русская версия тезауруса EUROVOC. Т. 2: Тематическое представление / Федер. собр. — Парламент РФ. Гос. Дума; Парлам. б-ка; [Науч. ред. и сост. Т. А. Москаленко]. — М.: Изд. Гос. Думы, 2001. — 180 с. 12. Информационно-поисковый тезаурус. Русская версия тезауруса EUROVOC. Т. 3: Многоязычное представление / Федер. собр. — Парламент РФ. Гос. Дума; Парлам. б-ка; [Науч. ред. и сост. Т. А. Москален- ко]. — М.: Изд. Гос. Думы, 2001. — 126 с. 13. Кісельов М. Про створення єдиної інформаційної системи органів юстиції України // Право України. — 1997. — № 3. 14. Компьютерные технологии в юридической деятельности: Учеб. и практ. пособ.: Под. ред. проф. Н. Полевого, канд. юрид. наук В. Крылова. — М.: БЕК, 1994. — 304 с. 15. Компьютерные юридические системы: принципы реализации, технология использования, направления развития. — К.: КИТ, 1992. — 55 с. 16. Саницький В. А., Карацюба А. М., Святобог В. В. та ін. Система інформаційного забезпечення ОВС України: Навч.-практ. посіб. — К.: Ред.-вид. відділ МВС України: ТОВ АНТЕКС, 2000. — 144 с. 17. Ситник В. Ф. Системи підтримки прийняття рішень. — К.: КНЕУ, 2004.

Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!