Розділ «1. Організація хірургічної допомоги та роботи хірургічного стаціонару»

Гігієна хірургічного стаціонару – розділ гігієни, що розробляє гігієнічні норми і вимоги до розташування, планування, санітарно-технічного благоустрою.

Санітарно-епідемічний режим – це режим, що передбачає дотримання норм місткості лікарняних палат, забезпечення оптимального мікроклімату, хімічного та бактеріологічного складу повітряного середовища, режиму вентиляції та освітлення приміщень, постачання доброякісною питною водою, своєчасне і повне видалення та знезаражування відходів, забезпечення хворих раціональним і збалансованим харчуванням, прибирання приміщень, прибирання та заміну білизни, дотримання правил особистої гігієни тощо.

Санітарний стан – це стан відділення чи його частини, що відображає ступінь дотримання в ньому гігієнічних норм і вимог а також характеризує допустимість проведення у відділенні діагностично-лікувальної роботи.

Догляд за хворим (гіпургія) – медична діяльність по забезпеченню оптимальних умов існування хворих людей і профілактики розвитку у них різноманітних ускладнень.

Організація хірургічної допомоги

Принципи фахової субординації у хірургії. правила поведінки у хірургічному стаціонарі

Повна злагодженість і гармонійність хірургічної роботи ґрунтується на ясному розумінні всім персоналом своїх обов'язків та взаємовідносин між собою і з хворими. Робота в хірургічному відділенні має підкорятися суворій дисципліні і субординації. Службові взаємини палатної медсестри складаються зі взаємин із співробітниками, хворими та родичами. Культура службових взаємин у Колективі базується на високій трудовій дисципліні, взаємодопомозі, ввічливості та доброзичливому ставленні до людей. Проявами добрих взаємин між медсестрами є постійна готовність допомогти колезі в скрутних ситуаціях.

На особливу увагу заслуговують взаємини палатної сестри з молодшим медперсоналом. Палатна сестра по відношенню до санітарки є не лише товаришем по роботі, але й керівником і наставником. Свої розпорядження сестра повинна робити у ввічливій формі, без проявів роздратування чи зарозумілості. При виконанні службових обов'язків слід уникати фамільярності. Палатна сестра зобов'язана систематично контролювати виконання молодшим персоналом її розпоряджень. У присутності хворих чи їх родичів не слід робити санітаркам зауваження. Звертатися до санітарки, особливо старшої за віком, треба на ім'я та по-батькові. У розмовах про санітарку з хворими або їх родичами краще називати її нянею. Молоді медсестри, які не мають досвіду роботи, можуть багато чого повчитися у досвідчених санітарок, які добре вміють виконувати різні процедури по догляду за хворими.

І все-таки, навчаючись у санітарок, палатна сестра повинна завжди бути старшою на посту, коректно вимагати від молодшого персоналу виконання їх обов'язків.

Основу взаємин медсестри і лікаря складає субординація: система службового підпорядкування молодшого за посадою старшому. Одержавши від лікаря розпорядження, медсестра повинна їх виконувати. Про труднощі, що можуть виникнути при виконанні призначень, необхідно доповісти лікуючому лікарю або завідуючому відділенням, а у вечірній час – черговому лікарю. Якщо у медсестри виникли сумніви щодо доцільності призначення або вона вважає його шкідливим чи небезпечним для хворого, вона зобов'язана не в присутності хворих повідомити про свої сумніви лікарю, який зробив це призначення, і виконати його лише після того, як лікар підтвердить своє рішення. Якщо медсестра і після підтвердження лікарем призначення продовжує вагатися щодо його доцільності, вона зобов'язана доповісти про це завідуючому відділенням. При обході палат черговим лікарем або відвідуванні хворого лікарем-консультантом палатна сестра зобов'язана створити сприятливі умови для їхньої роботи.

Режим в хірургічному відділенні – багатоскладове поняття, що охоплює певне положення і поведінку хворого (режим хворого), правила внутрішнього розпорядку, направлені на створення оптимальних психологічних умов для одужання хворих (лікувально-охоронний режим), комплекс заходів щодо профілактики внутрішньолікарняної інфекції (санітарно-гігієнічний режим), раціональну організацію праці медичного персоналу, направлену на оптимізацію лікувально-діагностичного процесу. Це набуває форми "розпорядку дня", який є обов'язковим для хворих і відвідувачів. Режим хворого визначає лікуючий лікар. Він може передбачати різний об'єм рухової активності: суворий ліжковий, ліжковий, напівліжковий і загальний.

У відділенні недопустимі шум і метушня, що порушують спокій хворих. Прибирання палат потрібно проводити безшумно і в певний час. Меблі і устаткування переставляють обережно. Поведінка медперсоналу має вселяти хворому спокій і впевненість в одужанні, що особливо важливо при догляді за важкохворим. Мають бути доведені до мінімуму негативні емоції, що спричинені операцією, перев'язками. Щоб хворі переконалися в сприятливості дії операції, їх розташовують разом з одужуючими. По можливості палати заповнювати циклічно.

Забороняється самовільне пересування хворих з палати в палату і вихід в інші відділення. Виписку хворих проводять в окремому приміщенні.

Гігієна у хірургічному стаціонарі, як метод профілактики розповсюдження госпітальної інфекції. санітарно-протиепідемічний режим хірурпчного стаціонару

Один із шляхів поширення госпітальної інфекції – повітряно- крапельний. У зв'язку з цим потрібно забезпечити чистоту повітря. На це спрямоване прибирання, кварцування, вентиляція.

Поточне вологе прибирання палат та інших приміщень потрібно проводити 2 рази на день із застосуванням мильно- содового розчину. Приліжкові тумбочки потрібно прибирати 3 рази на день (з милом і гарячою водою). Інші меблі, труби і радіатори потрібно протирати вологою ганчіркою 1 раз на день, панелі – 1 раз на 3 дні. Двері і вікна потрібно мити 1 раз у 2 тижні. Верхню частину стін, стелю, плафони 1 раз на 2 тижні потрібно очищати від пилу. Провітрювання і кварцування потрібно проводити 1-2 рази на день під час прибирання.

Буфетну, їдальню прибирають та провітрюють 3 рази на день після кожного прийому їжі із застосуванням мила та гарячої води. Інвентар, що використовують для прибирання, має бути маркований і закріплений за буфетом. Його потрібно зберігати у спеціально виділених шафах. Посуд миють у двох водах (70°С та 90°С) або в одній з додаванням соди.

Санвузли прибирають декілька разів на день спеціальним інвентарем із застосування деззасобів.

Генеральне прибирання проводять 1 раз на тиждень (в день, завчасно узгоджений із завідуючим відділенням). Генеральне прибирання проводять за принципом заключної дезінфекції.