Моделі прийняття стратегічних рішень.

Промисловий маркетинг

  – освоєння нових сегментів на тому ж ринку;

  – вихід на нові ринки всередині країни і в інших країнах.

Стратегія розвитку ринку спирається, в основному, на систему збуту продукції і ноу-хау в області маркетингу.

• Г) Стратегія диверсифікації передбачає розробку нових видів продукції одночасно з освоєнням нових ринків. При цьому товари можуть бути новими для всіх підприємств, працюючих на цільовому ринку, або тільки для даного підприємства. Така стратегія забезпечує прибуток, стабільність і стійкість фірми у віддаленому майбутньому. Вона є найбільш ризикованою і дорого коштує.

• Варіанти стратегій диверсифікації:

  – концентрична (вертикальна) диверсифікація;

  – горизонтальна диверсифікація;

  – конгломеративна диверсифікація.

Концентрична (вертикальна) диверсифікація - передбачає, що фірма починає виготовляти нові товари, які технологічно або комерційно пов'язані з наявними товарами (виготовлення клеїв взуттєвим підприємством, деталей і вузлів - підприємством, яке виготовляє устаткування, тощо). З одного боку, ця стратегія дає можливість забезпечити гарантовані поставки матеріально-технічних ресурсів, стабільність взаємодії різних ланок виробництва, з іншого - негативно позначається на стані підприємства в разі несприятливих змін у зовнішньому середовищі. Саме ця обставина пояснює тенденцію щодо зниження рівня концентрації диверсифікації, оскільки найчастіше вигідніше купити товари, ніж виготовляти їх власними силами.

Горизонтальна диверсифікація передбачає випуск підприємством нових товарів, які призначені для наявних клієнтів фірми, але не пов'язані з наявними товарами технологічно, наприклад вищий навчальний заклад починає видавати навчальну літературу; підприємство, яке надає ремонтні послуги ресторанам швидкого харчування, розпочинає виробництво меблів для цих ресторанів. Обираючи стратегію горизонтальної диверсифікації, фірма отримує певні переваги, пов'язані з можливістю досягти ефекту синергії.

Конгломеративна диверсифікація передбачає освоєння нових видів діяльності, які не пов'язані з наявними ані технологічно, ані комерційно. Мотивами, які обумовлюють вибір стратегії диверсифікації як стратегії росту, є можливість збалансувати грошові потоки. Так, фірма може придбати іншу фірму, конкурентні позиції якої здатні забезпечити стабільні грошові потоки. Інший мотив - можливість зменшення ризику, пов'язаного із залежністю від однієї товарної лінії і раціональнішого використання фінансових ресурсів, зменшення сумарних податкових платежів (у разі, якщо в новій сфері бізнесу діють інші, сприятливіші режими оподаткування).

Займатися диверсифікацією підприємства змушує ряд причин, серед яких одними з головних є прагнення зменшити або розподілити ризик, а також прагнення піти зі стагнуючих ринків і отримати фінансові вигоди від роботи в нових областях. Останні два чинники - стагнуючий ринок і прагнення освоїти нові області діяльності - є головними причинами диверсифікації українських підприємств. Диверсифікація передбачає виявлення саме того виду діяльності (продукції), в якій можна найбільш ефективно реалізувати конкурентні переваги підприємства.

За аналізом потрібно враховувати, що диверсифікація має свої позитивні і негативні сторони. Головна небезпека диверсифікації пов'язана з розпиленням сил, а також з проблемами управління диверсифікованими підприємствами. Власне саме проблема керованості великих компаній і привела до розвитку методів портфельного аналізу. Практика західного менеджменту свідчить, що імовірність успіху окремих стратегій зростання неоднакова внаслідок зменшення синергічного ефекту: для старого товару на старому ринку цей ефект становить 50%; для нового товару на старому ринку - 33%; для старого товару на новому ринку - 20%; для нового товару на новому ринку - 5% .

Аналогічно з іншими матрицями портфельного аналізу достоїнствами матриці Ансоффа є простота і наглядність представлення можливих стратегій, а недоліками - одностороння орієнтація на зростання, облік всього двох, хоч і найважливіших, чинників (товар - ринок).

4. Матриця конкуренції М. Портера

Базовими стратегіями розвитку, за М. Портером, є три стратегії:

• стратегія цінового лідерства;

• стратегія диференціації;

• стратегія концентрації.

Кожна із зазначених стратегій базується на певних конкурентних перевагах фірми. Прийняття рішення що до того, яка конкурентна перевага стане базовою для розробки стратегії залежить від факторів успіху фірми на ринку, від сильних та слабких сторін фірми і її найнебезпечнішого конкурента. Стратегія цінового лідерства передбачає досягнення найменшого в галузі рівня витрат, що дозволяє встановлювати низькі ціни.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Промисловий маркетинг» автора Оснач О.Ф. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Моделі прийняття стратегічних рішень.“ на сторінці 9. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Функції промислового маркетингу. Маркетингове середовище.

  • Організація маркетингової діяльності.

  • Концепції промислового маркетингу та тенденції його розвитку

  • Розділ 2. Стратегії промислового маркетингу.

  • Моделі прийняття стратегічних рішень.
  • Розділ 3. Ринки промислових товарів та особливості маркетингової діяльності

  • Характеристика товарів промислового призначення (ТПП)

  • Основні відмінності між ринками товарів промислової продукції та товарів кінцевих споживачів

  • Розділ 4. Планування маркетингової діяльності на підприємстві

  • Сутність маркетингового планування

  • Розділ 5. Маркетингові дослідження на промисловому підприємстві

  • Об'єкти маркетингових досліджень. Етапи досліджень

  • Розділ 6. Конкуренція на промислових ринках

  • Конкурентні стратегії та переваги

  • Методи оцінювання конкурентоспроможності підприємства

  • Потенціал та резерви підвищення конкурентоспроможності підприємства

  • Розділ 7. Кон'юнктура ринку промислової продукції

  • Прогноз товарного ринку. Методи прогнозування збуту

  • Ризик та його критерії

  • Розділ 8. Сегментування ринку. Формування і дослідження попиту на промислові товари

  • Макро- та мікросегментування ринку

  • Визначення цільового ринку та позиціонування товару

  • Особливості попиту на промисловому підприємстві

  • Фактори впливу на попит організацій-споживачів. Мотиви попиту

  • Дослідження попиту та визначення місткості ринку

  • Розділ 9. Маркетинг у галузі закупівлі промислових товарів

  • Процес закупівлі промислових товарів

  • Розділ 10. Товарна політика та управління асортиментом продукції на промислових підприємствах

  • Конкурентоспроможність товару і методи її визначення

  • Життєвий цикл товару

  • Управління інноваціями в маркетинговій товарній політиці промислового підприємства

  • Розділ 11. Цінова політика

  • Стратегії ціноутворення

  • Методи ціноутворення

  • Розділ 12. Управління розподілом і збутом готової продукції

  • Планування збуту

  • Канали розподілу

  • Значення посередницької діяльності на сучасному етапі

  • Розділ 13. Планування і регулювання збутових запасів

  • Види матеріальних запасів

  • Нормування збутових запасів на підприємстві

  • Система управління запасами

  • Аналіз АВС-ХУZ в управлінні матеріальними запасами

  • Розділ 14. Система маркетингових комунікацій у промисловому маркетингу

  • Internet - технології у промисловому маркетингу

  • Розділ 15. Контроль, аналіз та ефективність маркетингової діяльності